Договір міжнародного морського перевезення вантажів, його види.

Перевезення вантажів морським транспортом здійснюється на основі договору морського перевезення вантажу. В залежності від того, в якій формі здійснюється морське перевезення (лінійне - Liner service чи трампове - Tramp service), договір морського перевезення буває або без умови надання судна або його частини (лінійна), або з такою умовою (трампова).

Під договором морського перевезення вантажу відповідно до ст. 133 КТМ України слід розуміти договір, за яким перевізник або фрахтівник зобов'язується перевезти доручений йому відправником вантаж з порту відправлення в порт призначення і видати його уповноваженій для отримання вантажу особі (одержувачу), а відправник або фрахтувальник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату (фрахт)». При цьому «фрахтувальником і фрахтувальником визнаються особи, що уклали між собою договір фрахтування судна (чартер)». Але дане визначення змішує поняття договору перевезення та договору фрахтування.

Тому під договором міжнародного перевезення розуміється такий договір перевезення, при якому місце відправлення і місце призначення розташовані на територіях двох і більше держав, або на території однієї держави, якщо передбачена зупинка на території іншої держави.

Згідно зі ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення і віддати його особі, яка має право на одержання вантажу (отримувач), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену суму.

Таким чином, однією стороною в договорі міжнародної перевезення є перевізник (будь-яка транспортна організація, яка здійснює міжнародні перевезення), а другою стороною - фізична або юридична особа, що користується даною послугою (вантажовідправник, вантажоодержувач).

Договір морського перевезення укладається в письмовій формі (ст.134 КТМ України). Під письмовою формою договору поряд зі звичайною письмовою формою мається на увазі телеграма, телекс, факс тощо. У міжнародних нормативних документах, немає прямої вказівки на те, що договір морського перевезення вантажу повинен бути укладений у письмовій формі, однак письмова форма договору морського перевезення вантажу є бажаною, тому наявність і зміст договору морського перевезення вантажу можуть підтверджуватися саме письмовими доказами (п. 3 «а» і 3 «b» ст. 3 Конвенції 1924р., п. 3 ст.10 Конвенції 1978 р. та інші).

Розрізняють дві основні форми договору морського перевезення: рейсовий чартер та коносамент.

Рейсовий чартер (voyage с / р) застосовується в регулярному і трамповому судноплавстві при перевезенні масових вантажів судновими партіями. Фрахтувальнику для виконання перевезення надається все судно, певна частина судна або певні вантажні приміщення. Перевізник зобов'язаний надати судно, повністю підготовлене до виконання майбутнього рейсу, і після закінчення навантаження направити його зі звичайною швидкістю в порт вивантаження. Він не має права використовувати судно для інших, навіть попутних перевезень, якщо це не узгоджено з фрахтівником. Фрахтувальник зобов'язаний надати узгоджену кількість вантажу, забезпечити навантаження-вивантаження у визначені терміни (сталійний час) і оплатити фрахт відповідно до умов договору. Зазвичай використовуються типові форми чартерів. Однак в процесі переговорів сторони вносять в стандартний типографський текст різні зміни, а також часто узгоджують спеціальні доповнення до проформи.

Національне законодавство України детально не регламентує питання, які мають бути врегульовані чартером, і не дає вичерпного переліку його реквізитів. У ст. 136 КТМ України міститься лише тільки перелік основних реквізитів, тобто тих, без яких не може існувати самого договору морського перевезення вантажу. До них відноситься: найменування сторін договору - виступають фрахтувальник і фрахтівник; назва судна і вантажу; назва порту відправлення і призначення (або напрямок судна).

Проформи чартерів друкуються друкарським способом у вигляді стандартних бланків та заповнюються від руки або на машинці. У такому ж порядку вносяться зміни в чартер і робляться додаткові застереження до чартеру. Чартер підписується фрахтувальником і фрахтувальником. Як правило, складається два оригінали чартеру - один для фрахтувальника, а інший для фрахтувальника. Однак чартер може складатися і в одному примірнику, який зберігається у брокера, а сторонам договору висилаються лише його копії.

Коносамент (Bill of Lading) як форма договору морського перевезення застосовується зазвичай при доставці генеральних вантажів в лінійному судноплавстві. Коносамент, сам по собі, не є договором між вантажовідправником і перевізником. Він відповідно до п. 2 ст. 134 КТМ України є лише документом, що підтверджує наявність і зміст договору морського перевезення вантажу. Видача коносамента (або іншого документа, що підтверджує отримання вантажу для перевезення) здійснюється після приймання вантажу, тобто коли вантаж перебуває у віданні перевізника. Також на відміну від чартеру він не передбачає обов'язку перевізника надати вантажовласникові певне вантажне приміщення. Окремі партії вантажу можуть бути розміщені перевізником (капітаном) на судні на його розсуду виходячи із загальних інтересів рейсу. Тільки розміщення вантажу на верхній палубі має бути узгоджене з вантажовласником, про що робиться відмітка на лицьовій стороні коносамента. Перевізник має право після прийняття даної партії вантажити або вивантажувати будь-які інші вантажі в цьому чи іншому порту лінії, а також виконувати різні допоміжні операції і ремонтні роботи. Умови перевезення і тарифи розробляються лінійної компанією. діють для всіх вантажовідправників і протягом тривалого періоду аж до зміни.

Залежно від прав, що надаються за розпорядженням вантажем коносаменти поділяються на іменні, ордерні і пред'явницькі. За іменним коносаментом вантаж може отримати лише та фізична або юридична особа, на ім'я якої він виписаний. Ордерний коносамент видається «за наказом відправника» або «за наказом одержувача», тобто його передача може здійснюватися за іменними або банківським передавальним написом (індосаментом). Таких передавальних написів, зроблених послідовно, може бути кілька. У такому випадку вантаж видається тій особі, яка зазначена в останньому з передавальних написів. Пред’явницький коносамент передається за допомогою простого вручення, і вантаж по ньому може отримати утримувач коносамента.

Коносамент виписується у двох, трьох або більше примірниках і передається згідно з умовами договору купівлі-продажу. Цілим рядом норм міжнародного та національного морського права встановлено перелік реквізитів, які повинен мати коносамент. Так, відповідно до ст. 138 КТМ України в коносаменті повинні бути такі реквізити:

найменування судна, якщо вантаж прийнято до перевезення на визначеному судні;

найменування перевізника;

місце прийому або навантаження вантажу; найменування відправника;

місце призначення вантажу чи, при наявності чартеру, місце призначення або направлення судна;

найменування одержувача вантажу (іменний коносамент) або зазначення, що коносамент видано «наказу відправника», або найменування одержувача з зазначенням, що коносамент видано «за наказом одержувача» (ордерний коносамент), або вказівку, що коносамент видано на пред'явника (коносамент на пред'явника);

найменування вантажу, його маркування, кількість місць чи кількість та (або) міра (маса, об'єм), а в необхідних випадках - дані про зовнішній вигляд, стан і особливі властивості вантажу;

фрахт та інші належні перевізнику платежі або зазначення, що фрахт повинен бути сплачений згідно з умовами, викладеними в рейсовому чартері або іншому документі, або зазначення, що фрахт сплачений повністю;

час і місце видачі коносамента (дата відіграє важливу доказову роль, тому що фактично вказує термін виникнення зобов'язання перевізника);

кількість складених примірників коносамента;

підпис капітана або іншого представника перевізника.

В Україні документами, що підтверджують наявність і зміст договору морського перевезення вантажу, відповідно до ст. 134 КТМ України є:

Рейсовий чартер - якщо договір передбачає умову надання для перевезення всього судна, його частини або певних суднових приміщень;

коносамент - якщо договір не передбачає умов про надання для перевезення всього судна, його частини або суднових приміщень;

інші письмові докази.

До вимог, що виникають з договору морського перевезення вантажу, застосовується річний строк позовної давності незалежно від того, здійснюється перевезення у каботажному чи закордонному сполученні (РОЗДІЛ ХI, глава 3, ст.338 КТМ України). Позовна давність за іншими вимогами, які виникають з договорів перевезення пасажирів і багажу, фрахтування судна без екіпажу, фрахтування судна на певний час, лізингу судна, буксирування, надання лоцманських послуг, морського страхування, угод, укладених капітаном судна в силу наданих йому законом прав, зіткнення суден, здійснення рятувальних операцій, застосовується дворічний строк позовної давності (ст. 389 КТМ України). Позовна давність за вимогами про відшкодування шкоди від забруднення з суден і ядерної шкоди складає трирічний строк (ст. 390 КТМ). Строки позовної давності, встановлені для вимог, передбачених цим Кодексом, продовжуються до трьох років у випадку, якщо судно, якого стосуються ці вимоги, протягом строку позовної давності не могли застати у водах України (ст.393).