Незаконний обіг наркотичних речовин та психотропних препаратів на морі.

Боротьба проти незаконних дій з наркотичними засобами передбачається кількома десятками міжнародних договорів, з яких найважливішими є Єдина конвенція про наркотичні засоби 1961 р, Конвенція про психотропні речовини 1971 і Конвенція ООН про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин 1988 р.

Єдина конвенція про наркотичні засоби 1961 р регламентує передусім використання наркотичних засобів медичними та науковими установами і передбачає співпрацю та контроль за культивуванням рослин, які є підставою для виготовлення наркотичних засобів, і виробництвом наркотичних препаратів. До Конвенції додаються Списки I, II, III, в яких вказані наркотичні засоби та препарати, що використовуються для їх виготовлення.

Конвенція про психотропні речовини 1971 регулює питання виробництва психотропних речовин, їх використання в медичних і наукових цілях, експортно-імпортні операції з ними, заходи з попередження зловживання ними. До Конвенції додаються Списки I, II, III, IV, містять перелік психотропних речовин і препаратів.

Відповідно до Конвенції:

наркотичний засіб - це будь-яке природне або синтетичне речовина, наведена в Списки I і II Конвенції про наркотичні засоби 1961 р і цієї Конвенції з поправками;

психотропну речовину - це будь-яке природне або синтетичне речовина або будь-який природний матеріал, включені в Списки I, II, III, IV Конвенції про психотропні речовини 1971

Конвенція ООН про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин 1988 є типовою багатосторонній конвенцією про боротьбу з окремим видом злочину міжнародного характеру.

Конвенція має два додатки: таблиця I і таблиця II. У таблицях містяться переліки речовин, що можуть бути використаними для виготовлення наркотичних засобів або психотропних речовин.

Згідно з Конвенцією (ст. 3) злочинами є:

1) умисне виробництво, виготовлення, екстрагування, приготування, пропозиція, пропозиція з метою продажу, розповсюдження, продаж, поставка на будь-яких умовах, посередництво, переправлення, транзитне переправлення, імпорт або експорт коштів, передбачених Конвенцією 1961, цією Конвенцією з поправками або Конвенції 1971 р.;

2) культивування опійного маку, кокаїнового куща або рослини каннабіс з метою виробництва наркотичних засобів на порушення Конвенції 1961 або цієї Конвенції з поправками;

3) зберігання або купівля будь-якого наркотичного засобу або психотропної речовини для цілей, зазначених вище;

4) виготовлення, транспортування або розповсюдження обладнання, матеріалів або речовин, зазначених у таблиці I і таблиці II, якщо відомо, що вони призначені для використання з метою незаконного культивування, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів або психотропних речовин;

5) організація, керівництво чи фінансування будь-яких перерахованих вище правопорушень;

6) конверсія або переведення власності, якщо відомо, що така власність отримана внаслідок участі у вищеназваних правопорушення, з метою приховання або утаювання її незаконного джерела або надання допомоги особі, бере участь у вчиненні зазначених правопорушень;

7) приховування справжнього характеру, джерела, місцезнаходження, способу розпорядження, переміщення, справжніх прав стосовно власності, отриманої в результаті зазначених правопорушень;

8) придбання, володіння або використання власності, якщо в момент її отримання було відомо, що вона отримана в результаті зазначених правопорушень;

9) володіння обладнанням, матеріалами чи речовинами, зазначеними в таблиці I і таблиці II, якщо відомо, що вони призначені для незаконного культивування, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів або психотропних речовин;

10) публічне підбурювання або спонукання інших осіб до вчинення вищевказаних дій;

11) співучасть і спроби вчинення зазначених правопорушень.

В якості обтяжуючих обставин Конвенція передбачає:

1) вчинення правопорушення організованою групою;

2) участь правопорушника в інших видах міжнародної злочинної діяльності;

3) застосування правопорушником насильства або зброї;

4) вчинення правопорушення посадовою особою;

5) втягнення у злочинну діяльність неповнолітніх;

6) вчинення правопорушення в навчальному закладі або інших громадських місцях або поблизу від них або в інших місцях, що використовуються учнями для проведення заходів;

7) попереднє засудження за будь-яке правопорушення. Конвенція дає визначення деяких понять, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів і психотропних речовин: «заморожування» або «накладення арешту», «доходи», «власність» та ін.

Відповідно до Конвенції про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин Відень, 20 грудня 1988

«Комітет» означає міжнародний комітет з контролю над наркотиками, заснований на підставі Єдиної конвенції про наркотичні засоби 1961 року і цієї Конвенції з поправками, внесеними в неї відповідно до Протоколу 1972 року про поправки до Єдиної конвенції про наркотичні засоби 1961 року;

«Комісія» означає Комісію з наркотичних засобів Економічної і Соціальної Ради Організації Об'єднаних Нації.

Стаття 17. Незаконний обіг на морі

1. Сторони відповідно до міжнародного морського права співпрацюють в максимально можливій мірі з метою припинення незаконного обігу на морі.

2. Сторона, яка має розумні підстави підозрювати, що судно, яке її прапор або що не несе прапора або розпізнавальних знаків, що вказують на його реєстрацію, бере участь у незаконному обігу, може запросити допомогу інших Сторін у припиненні його використання з цією метою. Сторони, до яких звертаються з подібним проханням, надають таку допомогу в рамках наявних в їх розпорядженні коштів.

3. Сторона, яка має розумні підстави підозрювати, що судно, яке здійснює свободу судноплавства відповідно до міжнародного права і несе прапор або вказують на його реєстрацію розпізнавальні знаки іншої Сторони, бере участь у незаконному обігу, може повідомити про це державу прапора, запросити підтвердження реєстрації і, у разі підтвердження, просити дозволу держави прапора вжити належних заходів щодо цього судна.

4. Відповідно до пункту 3 або відповідно до діючих договорів між ними або відповідно до будь угодою або домовленістю, досягнутими іншим чином між цими Сторонами, держава прапора може дозволяти запитуючій державі, зокрема:

(А) висаджуватися на це судно;

(B) проводити огляд цього судна;

(С) у разі виявлення доказів участі в незаконному обороті вживати належних заходів щодо цього судна, осіб і вантажу на борту.

5. У разі прийняття заходів на підставі цієї статті відповідні Сторони належним чином враховують необхідність не ставити під загрозу безпеку життя на морі, судна і вантажу, так само як і завдавати шкоди комерційним і безпека іншим законним інтересам держави прапора чи іншої заінтересованої держави.

6. Держава прапора може, згідно зі своїми зобов'язаннями в пункті 1 цієї статті, супроводити свій дозвіл умовами, які повинні бути взаємно погоджені між нею і запитуючою Стороною, включаючи умови, що стосуються відповідальності.

7. Сторона негайно дає відповідь на отриманий від іншої Сторони запит для визначення того, чи має судно, що несе її прапор, право на це, а також відповідь на запити про відповідний дозвіл, що направляються на підставі пункту 3. Стаючи учасником цієї Конвенції, кожна Сторона призначає орган, або, в разі необхідності, органи, які повинні одержувати такі запити і відповідати на них. Повідомлення про таке призначення направляється через Генерального секретаря всім іншим Сторонам протягом одного місяця з моменту призначення.

8. Сторона, яка прийняла будь-які дії, відповідно до цієї статті, негайно інформує відповідну державу прапора про результати цих дій.

9. Сторони розглядають питання про укладання двосторонніх і регіональних угод або домовленостей з метою виконання положень цієї статті або підвищення їх ефективності.

10. Заходи, що вживаються на підставі пункту 4 цієї статті, здійснюються тільки військовими кораблями або військовими літальними апаратами чи іншими кораблями або літальними апаратами, які мають чіткі зовнішні знаки, що дозволяють упізнати їх як перебувають на урядовій службі, і уповноважені для цієї мети.

11. Будь-які дії, що вживаються згідно з цією статтею, належним чином враховують необхідність не перешкоджати або не завдавати шкоди здійсненню прав і обов'язків, а також юрисдикції прибережних держав відповідно до міжнародного морського права.

В Україні є Закон «Про Наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» вiд 15.02.1995 р. № 60/95-ВР, а також Закон «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів та зловживанню ними» 15 лютого 1995 N 62/95-ВР. Цей документ встановлює систему профілактичних заходів щодо незаконного використання наркотичних засобів на території нашої держави і діє паралельно з Законом України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», а також кримінальним законодавством нашої країни та низкою інших нормативно-правових актів.

Так, відповідно до Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів та зловживанню ними» заходи з протидії зловживанню наркотичними препаратами здійснюються Міністерством охорони здоров'я України та іншими відповідними органами, установами, які за наявності в діях осіб ознак адміністративного правопорушення чи злочину уповноважені направити інформацію або подати матеріали до правоохоронних органів, які ведуть боротьбу з незаконним обігом наркотичних, психотропних речовин і прекурсорів.

Також розділ 13 Кримінального кодексу України присвячені боротьбі з розповсюдженням наркотичних і психотропних засобів. Ст. 305 контрабанда наркотичних засобів, психотропних засобів, їх аналогів і прекурсорів. - 324 стаття.

Перелік видів злочинів у цій сфері:

- Використання коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів (ст. 306);

- Незаконне виробництво, придбання, зберігання, перевезення та пересилання (як з метою збуту, так і без такої) наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів (ст. 307);

- Порушення встановлених законодавством правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів (ст. 320) і т.д.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», їхнє звернення включає розробку, виробництво, зберігання, транспортування, придбання, реалізацію, імпорт, експорт, транзит. Примітно, що знищення наркотичних засобів та прекурсорів також вважається їх зверненням і, отже, може спричинити за собою санкції, передбачені чинним Кримінальним кодексом України. Нагадаємо, одна з найбільш щадних санкцій за незаконне виробництво, зберігання і збут такої продукції відповідно до частини 1 ст. 307 Кримінального кодексу України - позбавлення волі строком від 3 років і більше.

Крім всесвітніх організацій свій внесок у боротьбу міжнародною злочинністю, і зокрема з незаконним перевезенням наркотиків по морю вносять і регіональні міжнародні організації.

Важлива роль у боротьбі зі злочинами міжнародного характеру належить Європейському Союзу. На європейському рівні прийнято цілий ряд нормативних актів у цій сфері:

• Європейська Конвенція про взаємну правову допомогу у кримінальних справах (Страсбург, 20 квітня 1959) (зі змінами від 17 березня 1978).

• Додатковий протокол до Європейської Конвенції про взаємну правову допомогу у кримінальних справах (Страсбург, 17 березня 1978).

• Додатковий протокол до Європейської Конвенції про видачу ETS N 086 (Страсбург, 15 жовтня 1975).

• Європейська угода про запобігання радіомовлення зі станцій, що знаходяться за межами національної території (Страсбург, 22 січня 1965).

Що стосується боротьби з незаконним обігом наркотиків на море, то тут дуже важливим документом є Угода про незаконний обіг на морі у здійснення статті 17 Конвенції ООН про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин (ETS N 156) [5].

Згідно зі статтею 2 цієї Угоди Сторони відповідно до міжнародного морського права співпрацюють в максимально можливій мірі з метою припинення незаконного обороту наркотичних засобів і психотропних речовин на морі.

Будь-які дії, що вживаються відповідно до цієї Угоди, належним чином враховують необхідність не перешкоджати або не завдавати шкоди здійсненню прав і обов'язків, а також юрисдикції прибережних держав відповідно до міжнародного морського права.

Сторони визнають важливість збору та обміну інформацією щодо суден, вантажу та подій, коли вони вважають, що такий обмін інформацією може допомогти Стороні в припиненні незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин на морі.

Ніщо в цій Угоді не зачіпає імунітету військових кораблів та інших суден, що перебувають на урядовій службі і використовуваних в некомерційних цілях.

Відповідно до статті 3 кожна Сторона вживає таких заходів, які можуть бути необхідні для встановлення її юрисдикції щодо відповідних правопорушень, коли правопорушення вчинено на борту судна, що несе її прапор.

З метою застосування цієї Угоди кожна Сторона вживає таких заходів, які можуть бути необхідні для встановлення її юрисдикції щодо відповідних правопорушень, скоєних на борту судна, що несе прапор або вказують на його реєстрацію розпізнавальні знаки якої іншої Сторони цієї Угоди або має будь-які інші ознаки національної належності до неї. Така юрисдикція здійснюється відповідно тільки з цією Угодою.

З метою застосування цієї Угоди кожна Сторона вживає таких заходів, які можуть бути необхідні для встановлення її юрисдикції щодо відповідних правопорушень, скоєних на борту судна, що не має національної належності або уподібнюється судну, що не має національної приналежності, на підставі міжнародного права.

Держава прапора володіє переважною юрисдикцією щодо будь-якого відповідного правопорушення, вчиненого на борту його судна.

Відповідно до статті 4 Сторона, яка має розумні підстави підозрювати, що судно, яке її прапор, бере участь у вчиненні відповідного правопорушення або використовується для цього, може запросити допомогу інших Сторін у припиненні його використання з цією метою. Сторони, до яких звертаються з подібним проханням, надають таку допомогу в рамках наявних в їх розпорядженні коштів.

Звертаючись з таким проханням, держава прапора може, зокрема, дозволити запитуваній Стороні, за умови дотримання будь-яких умов чи обмежень, які можуть бути обумовлені, зробити деякі або всі дії, зазначені в цій Угоді.

Відповідно до статті 9 Угоди по отриманні дозволу держави прапора і з урахуванням умов або обмежень, якщо такі є, держава може зробити наступні дії:

- зупинити судно і висадитися на нього:

- встановити ефективний контроль за судном і будь-яким перебувають на ньому особою;

- прийняти будь-які передбачені Угодою заходи, які вважаються необхідними для встановлення факту вчинення відповідного правопорушення та отримання будь-яких доказів цього;

- вимагати, щоб судно і будь-які знаходяться на ньому особи були перепроваджені на територію втручається держави, і затримати судно на цій території з метою проведення подальшого розслідування;

- і, встановивши ефективний контроль за судном:

- провести огляд судна, будь-яких знаходяться на ньому осіб і всі його приміщення, включаючи його вантаж;

- відкрити або зажадати відкрити будь-які контейнери і провести перевірку або взяти проби все, що знаходиться на судні;

- зажадати від будь яке знаходить на судні особи надання інформації про себе і про все, що мається на судні;

- вимагати пред'явлення документів, книг або записів, що стосуються судна або будь-яких знаходяться на ньому осіб або предметів, і зробити фотографії або копії всього, що компетентні власті мають право вимагати пред'явити.

Будь-які зазначені заходи не повинні завдавати шкоди будь-якому існуючому відповідно до закону втручається держави праву підозрюваних осіб не визнавати себе винними.

Відповідно до статті 10 якщо в результаті заходів, прийнятих на підставі статті 9 Угоди, держава, що втрутилася має докази того, що скоєно відповідне правопорушення, яке згідно його законам було б достатнім для того, щоб обґрунтувати арешт відповідних осіб або затримання судна, або і те, і інше, воно може діяти таким чином.

Держава, що втрутилася, негайно повідомляє державу прапора про зроблені кроки.

Термін затримання судна не може бути більш тривалим, ніж той, який є строго необхідним для завершення розслідування відповідних правопорушень. Якщо є вагомі підстави підозрювати, що власники судна безпосередньо брали участь у скоєнні відповідного правопорушення, термін затримання судна або його вантажу може бути продовжений після завершення розслідування. Особи, які не підозрювані у вчиненні будь-яких відповідного правопорушення, і предмети, що не вимагаються як доказ, підлягають звільненню.

Згідно зі статтею 11 Угоди вищевказані дії здійснюються тільки військовими кораблями або військовими літальними апаратами чи іншими кораблями або літальними апаратами, які мають чіткі зовнішні знаки, що дозволяють упізнати їх як перебувають на урядовій службі, і уповноважені для цієї мети.

Посадова особа втручається держави не може піддаватися в державі прапора судовому переслідуванню за будь-який акт, здійснений ним при виконанні своїх функцій. У такому випадку ця посадова особа підлягає судовому переслідуванню під втручається держава, як якщо б елементи, складові правопорушення, були вчинені в межах юрисдикції цієї держави.

У будь-якому судовому розгляді, що ведеться в державі прапора, правопорушення, вчинені проти посадової особи втручається держави у зв'язку з діями, вжитими згідно зі статтями 9 і 10 Угоди, розглядаються, як якщо б вони були вчинені проти посадової особи держави прапора.

Капітан судна, на яке була проведена висадка відповідно до цієї Угоди, має право мати зносини з владою судна держави прапора, а також з власниками або операторами судна з метою повідомлення їх про те, що на судно була проведена висадка. Проте влада втручається держави можуть не допустити або затримати будь зносини з власниками або операторами судна, якщо у них є розумні підстави вважати, що таке зносини перешкоджатиме розслідуванню відповідного правопорушення.