ТОП 10:

Масова естрадна музична культура



 

З появою радіо починається епоха масової естрадної музичної культури. Виконавці пісен піднімалися до рангу «зірок». Найпопулярнішими серед них були М. Дитріх (Німеччина), М. Шевальє (Франція), В. Козін, І. Юр'єва (СРСР). Радянська масова пісня, представлена творчістю І. Дунаєвського, М. Блантера, Д. Шостаковича відображала радість праці, сподівання на краще майбутнє, прославляла «звершення соціалістичного суспільства».

 

Кіно

 

Перші кроки кінематографа.

У перші десятиріччя XX ст. з'явились такі кіножанри, як пригоди та фантастика. Для їх зйомок стали використовувати покадрову зйомку. Перший ляльковий фільм «Прекрасна Люканіда», створений у Росії режисером Владиславож Старевичем у 1911 р., зробив фурор. Глядачі були переконані, що бачать на екрані дресированих комах!

У 1920-ті рр. провідні позиції у світовому кінематографі займали США. Видатний американський режисер Д. Гріффіт вперше розробив систему акторської гри, монтаж, зйомку за допомогою різних планів, деякі специфічні прийоми кінодраматургії. Поряд активно працював режисер і продюсер Т. Інс, творець «ковбойського» жанру в кіно і, одночасно, один з піонерів реалістичного напрямку в кіномистецтві.

Зірками американського кіно міжвоєнного періоду були Д. Фербенкс, М. Пікфорд, К. Гейбл, Г. Ллойд та інші.

Справжню епоху в історії американського і світового кінематографа становила творчість Ч. Чапліна. Він виступав як сценарист, режисер-новатор і неперевершений актор. Найхарактерніші його фільми 20-х рр. - «Малюк» (1921), «Пілігрим» (1923), «Золота лихоманка» (1925), «Вогні великого міста» (1931) - відобразили сподівання на щастя «маленької людини», яка загубилась у ворожому, для неї світі.

З 1908 р. у передмісті Лос-Анджелеса Голівуді (штат Каліфорнія) починається масове виробництво кінофільмів.

Ще не з'явились професійні кінокаскадери, але цирковий артист Гленн Морріс вже демонстрував на екрані карколомні трюки у ролі Тарзана (1924).

У 1927 р. компанія «Фокс» починає випуск новин зі звуковим супроводом, звук при цьому вперше у світі записувався безпосередньо на плівку. У 1928 р. У. Дісней випускає перший мультфільм з Міккі Маусом.

Першим звуковим фільмом у прокаті стала американська кінострічка «Співак джазу» (1927).

 

Кіномистецтво Франції

 

У Франції на початку 20-х рр. виник рух за відновлення кіномистецтва, за надання йому самобутніх національних рис. Його учасники прагнули до створення реалістичних кінофільмів, які б зображували життя народу та відтворювали атмосферу середовища, у якому розвивалися події. На цьому ґрунті формувалася творчість таких чудових режисерів-реалістів, як Р. Клер, Ж. Фейдер, Ж. Ренуар.

 

Кіномистецтво Німеччини

 

Яскраве вираження здобув експресіонізм - відрізнявся відхиленням від дійсності, зверненням до фантастичного й потойбічного світу. Екран населили вампіри, примари, душевнохворі, убивці. Фільми реалістичного напрямку ( «Остання людина» Ф. Мурнау, «Безрадісна людина» Г. Пабста) нелегко проторювали собі шлях. А після приходу до влади нацистів кіно перетворилося на знаряддя гітлерівської пропаганди.

 

Кіномистецтво СРСР

 

На початку XX ст. у Росії сяяла зірка «великого німого» : Віра Холодна.

Значний внесок у розвиток радянського і світового кіномистецтва зробили С. Ейзенштейн"Броненосець Потьомкін",В. Пудовкін, Д. Вєтров, О. Довженко, Г. Александров. Деякі кінострічки С. Ейзенштейна несли ідеологію більшовицького режиму, хоча були створені з високою професійною майстерністю.

 

10. Спорт.

 

Ініціатором поновлення Олімпійських ігор був французький барон П. де Кубертен. У 1894 р. він скликав у Парижі конгрес, який прийняв рішення про створення Міжнародного олімпійського комітету (МОК) і проведення Олімпійських ігор раз на чотири роки. Правила Ігор визначалися Олімпійською хартією. Відлік Олімпіад ведеться з 1896 р. (1896-1899 рр. — І Олімпіада, 1900-1903 рр. — II Олімпіада і т.д.), і першого року кожної Олімпіади влаштовуються Олімпійські ігри. Олімпіади дістають номер і в тих випадках, коли ігри не відбулися (VI Олімпіаді завадила Перша світова війна).

У період між двома світовими війнами літні Олімпійські ігри проводилися в Антверпені (Бельгія, 1920); Парижі (Франція, 1924); Амстердамі (Голландія, 1928).

Спортсмени Росії брали участь в Олімпійських іграх 1908 і 1912 рр., хоча великих успіхів не досягли.

На зимових Олімпійських іграх, які було започатковано 1924 р., першими були команди скандинавських країн. У міжвоєнний період Радянський Союз у олімпійському русі участі не брав, що було пов'язано насамперед з політичними мотивами.

Крім Олімпійських ігор, в перші десятиріччя XX ст. влаштовувалися різноманітні чемпіонати світу.

Поряд з аматорським спортом, коли спортсмени тренувалися і змагалися у вільний від навчання і роботи час і не одержували за це фінансових винагород, у ці роки відбувався розвиток професійного спорту.

У 1917 р. у Канаді виникла одна з перших професійних спортивних організацій - Національна хокейна ліга (НХЛ), що поєднувала у своїх лавах хокейні команди США і Канади. Вони грали за Кубок Стенлі, заснований ще у 1893 р. генерал-губернатором Канади лордом Стенлі.

Найпопулярнішими видами спорту в ці роки були легка атлетика, футбол, плавання, баскетбол, гімнастика.

 

Масова культура

 

Масова культура - культура, що є популярною й переважає серед широких верств населення в суспільстві.

«Масова культура» виникла в XX ст..

За теорією філософа Хосе Ортега-і-Гассета передумови формування масової культури закладені в тому, що суспільство має певну структуру і, поділяється на меншу частину - «творчу еліту», і на «масу» - що кількісно переважає. Відповідно виникає протиставлення культури еліти («елітарної культури») культурі «маси» - «масовій культурі».

Важливою передумовою «масової культури» стала поява можливостей її розповсюдження завдяки розвитку засобів масової комунікації : газет, радіо, кіно.

У США у 1920-х роках. виникаємюзикл - музично-сценічна вистава, в якій поєднуються різноманітні жанри і виражальні засоби естрадної та побутової музики, хореографічного, драматичного і оперного мистецтва. До найкращих зразків мюзиклу належать «Оклахома» Р. Роджерса, «Ті, що співають під дощем» Дж. Келлі, «Вестсайдська історія» Л. Бернстайна, «Моя чарівна леді» Ф. Лоу, «Привид опери» Е. Вебера.

Продукти «масової культури» мають бути цікавими, простими, «гарно зробленими» - з чітким сюжетом, захоплюючими перипетіями, відповідного жанру : музичні твори, мюзикли, популярні пісні, кінострічки, мультиплікаційні фільми, кращі комікси, детективні та пригодницькі романи тощо. «Масова культура» є комерційною, її зразки мають добре продаватися.

Творці «маскульту» орієнтуються на смаки пересічної людини, особливо не переймаючись її культурним чи інтелектуальним розвитком.

Повсякденність

1920-ті рр. були роками підйому, Європа одужувала від воєнних труднощів. Економічне зростання, розвиток промисловості - все формувало стиль «золотих двадцятих років». «Втрачене покоління», яке пережило війну, квапилось надолужити втрачене в нескінченних розвагах..

У 1921 р. відбувся перший в історії конкурс краси. Небачену популярність здобули польоти на аеропланах і гонки на автомобілях. Швидкість 20 км на годину вважалася безумною.

На ринку споживчих товарів індустріально розвинутих країн з'явилися радіоприймачі, пилососи, холодильники, пральні машини.

Мода саме в XX столітті стала найбільш сміливою, розкутою, екстремальною. Саме в XX столітті – зявляються модельний бізнес, реклама і журналів.

Поль Пуаре - законодавець мод 1910-х рр. - звільнив дам від корсетів. Під час Першої світової війни і після неї модно було виглядати «як хлопчик», популярними були короткі жіночі зачіски. Цю тенденцію підтримала славнозвісна Коко Шанель: вона нарядила жінок у чоловічий одяг, доповнивши дамський гардероб піджаками, брюками і строгими сорочками з краватками. У 1921 р. з'явились духи «Шанель № 5», а в 1926 р. - маленька чорна сукня.

У цей період Європу захопила мода на екзотику. Розкопки гробниці фараона Тутанхамона викликали хвилю «єгиптоманії». Всюди були малюнки лотосу, скарабея, Клеопатри.

Іншою, не менш екзотичною для західної людини модою був «російський стиль». Емігранти з більшовицької Росії шили і вишивали сукні і білизну, робили біжутерію і сумки, розписували шарфи і шалі. 1921 р. - пік популярності «російських» вишивок.

Повсякденність за радянських умов.

Акценти у «боротьбі за новий побут» більшовики робили на антирелігійну роботу, «розкріпачення жінок», поширення комуністичних ідей.

Такі «революціонери» відмовлялись від «старої та міщанської звички» приготування смачної домашньої їжі, пропагуючи обіди в «комуністичних» громадських їдальнях, бажано - вегетаріанські. Опікування побутом, зручним одягом теж вважалось «міщанством». У 1921 р. в Радянській Росії був популярним рух «Геть сором», члени якого ходили по містах оголеними або прикриваючись вузьким шарфом на стегнах із написом «Геть соромі».

У роки непу до радянської моди проникає західний стиль «арт деко» і тенденція унісексу - жінки активно використовували короткі зачіски, брюки, гімнастерки, палили разом з чоловіками.

Селяни теж прагнули до людських умов життя, але між матеріально-побутовими умовами міста і села існувала прірва.

Партія більшовиків особливу увагу приділяла дітям - «майбутнім будівникам комунізму». Організація дозвілля дітей була підпорядкована завданням «комуністичного виховання». Більша частина дітей у радянських республіках залучалась до всіляких клубів, гуртків, майстерень, спортивних секцій тощо. Головним у гуртках був ідеологічний зміст будь-якого заняття.







Последнее изменение этой страницы: 2016-12-09; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.238.189.171 (0.007 с.)