Індійський національно-визвольний рух

 

Причини руху:

1. Індія – колонія Британії.

2. Політичне безправ’я індійців, расова дискримінація

3. Погіршення становища трудящих.

На чолі національно-визвольного руху – Індійський Національний Конгрес (ІНК) з Мохандасом Ганді, якого називали “велика душа”.

М.Ганді проповідував сат’яграху – ненасильницьку боротьбу, розробив вчення гандізм.

Принципи сат’яграхи:

1. Відмова від титулів, нагород, пільг наданих британцями.

2. Бойкотування урядових установ, навчальних закладів

3. Мирні мітинги, демонстрації, страйки.

4. Відмова від сплати податків.

5. Кампанії громадянської непокори.

 

Принципи гандізму:

1. Досягнення незалежності Індії ненасильницькою боротьбою.

2. Об’єднання всіх індійців, незалежно від релігій, національностей, каст і класів.

3. Засудження класової боротьби, примирення бідних і заможних через опіку, арбітраж, компроміс.

 

11 березня 1930 р. – ІНК оголосив кампанію громадянської непокори підназвою “Соляний похід” до берегу Аравійського морю. За британськими законами індійці повинні були купувати за завищеними цінами сіль, яка завозилася з Англії.

Вимоги:

1. Зменшити земельний податок. 2. Ліквідувати монополію на сіль.

3. Звільнити політичних в’язнів.

Підсумки кампанії – прийняття Делійського пакту (або Пакту Ганді - Ірвіна), який задовольнив усі вимоги і визнав ІНК політичною партією.

 

Національно-визвольний рух в Північній Африці

 

З 1912 року над Марроко було встановлено французький протекторат (за винятком порту Танжер, який належав Іспанії).

З 1920 р. Іспанія спробувала захопити гірську область Ріф. У 1921 р. населення області проголосило республіку Ріф, на яку з 1925 р. розпочався об’єднаний франко-іспанський наступ. У 1926 р. Республіка Ріф зазнала поразки і припинила існування.

Населення Алжиру примусили брати участь у Першій світовій війні у складі французької армії. Продовжувалася расова дискримінація. Місцеві жителі вважалися підданими Франції, а французи – громадянами. Нац.-визвольний рух очолюють партії “Молодий алжирець”, “Північноафриканська зірка”

З 1912 року боротьбу за незалежність Єгипту розпочала партія Вафд.

У 1922 р. – Британія визнала незалежність Єгипту, але зберігала війська і комісара.

1924 р. – вафдісти подають у відставку. Причина – виступають за виведення британських військ з Єгипту і за об’єднання Судану з Єгиптом.

1936 р. – британські війська було виведено з території Єгипту, комісар стає англійським послом у Єгипті.

ТЕМА 5 ПЕРІОД СТАБІЛІЗАЦІЇ В ЄВРОПІ ТА В ПІВНІЧНІЙ АМЕРИЦІ

(1924 – 1929 РР.)

 

Тема 5.1 США, Велика Британія і і Франція в період стабілізації

 

США у у 20-ті рр. XX ст.

До Першої світової війни США були боржниками Європи, тепер стали світовим кредитором і економічним лідером світу. За рівнем озброєння наздогнали Велику Британію, Францію, Німеччину. На початок 20-х років США перетворилися на високорозвинену індустріальну країну. Але за результатами Паризької мирної конференції США залишилися регіональним, а не світовим політичним лідером, тому дотримувалися політики ізоляціонізму.

При владі – президенти від республіканської партії: У.Гардінг (1921-1923), К.Кулідж (1923-1929), Гувер (1929-1933).

 

20-ті роки були для США роками процвітання: політична стабільність, фінансова міцність, величезні резерви внутрішнього ринку, протекціоністська політика держави, збільшується національний доход США до 86,8 млрд. доларів.

США забезпечували:

- половину світового видобутку кам’яного вугілля,

- 3/5 виробництва чавуну та сталі,

- 2/3 видобутку нафти,

- 85% виробництва автомобілів.

Але зявляються негативні явища:

1. Обмеження державного втручання в економіку. Захищався принцип

індивідуальної відповідальності.

2. Криза перевиробництва у сільському господарстві

3. Спекуляції з цінними паперами на біржах

4. Введення “сухого закону” у 1920 р. (це - до появи злочинності і бутлегерів)

5. Активізація Ку-клус-клану

 

 

Велика Британія та Франція в 20 – ті рр. ХХ ст.в 1900 – 1920-ті рр.

 

Економічне становище країн

 

Велика Британія Франція

1. Було усунуто головного конкурента – Німеччину.

2. Отримання репарацій, захоплення німецьких колоній.

3. Скорочення виробництва, експорту, зріст податків.

4. Заборгованість американським банкірам.

 

5.Держава відмовилася від 5.Використання Саарського

регулювання економіки. вугілля та Лотарингської руди.

6.Уповільненні темпи розвитку 6.Подвоїна потужність металургії,

економіки. швидкий розвиток хімічної й

Англійська промисловість текстильної промисловості.

залишалася слабким конкурентом 7.Прибутки від цінних паперів.

на світовому ринку. Виробництво

працювало лише наполовину.