Внутрішня політика нацистського уряду

 

1. Заборона діяльності КПН (привід – звинувачення у “підпаленні” рейхстагу) та інших політичних партій окрім НСДАП.

2. Заборона профспілок та створення примусового “Німецького трудового фронту”.

3. Скасування Веймарської конституції, надання Гітлеру необмежених повноважень (після смерті Гінденбурга у 1934 році Гітлеру було присвоєно звання фюрер).

4. В економіці було створено Генеральну Раду німецького господарства (увійшло 18 найбільших монополій та банків).

5. Поділення економіки на 6 груп, усі підприємства входили до галузевих об’єднань, підпорядкованих нацистським керівникам.

6. 1934 р. – прийнято Закон “Про національну працю”, що надавав необмежену владу роботодавцям: встановлювали тривалість робочого дня і розмір заробітної плати.

7. Введення загальної трудової повинності, так ліквідовувалося безробіття через примусову працю.

8. Встановлення контролю уряду над цінами.

9. Перехід до карткової системи розподілу продуктів.

10. Головна увага – розвитку військової промисловості.

11. Збереження приватної власності але обмеження свободи підприємництва.

12. 1933 р. – введено закон “Про захист німецького господарства”: конфісковувалося майно осіб неарійського походження.

13. Було створено Міністерство пропаганди. Голова – Й.Геббельс

14. Тотальне охоплення населення нацистськими організаціями.

15. Знищення та арешти діячів культури.

16. Винищення євреїв, розпалювання антисемітизму.

17. Створення органів насильства й терору: державна таємна поліція (гестапо), служба безпеки (СД), штурмові загони (СА), охоронні загони (СС).

Тема 6.4 Велика депресія й Радянський Союз

Індустріалізація

Індустріалізація – це процес створення великого машинного виробництва і на цій основі перехід від аграрного до індустріального суспільства з метоюліквідації техніко-економічної відставання від країн Заходу та створення потужної оборонної промисловості. Першочерговий розвиток надавався важкої промисловості (паливної, металургійної, машинобудівної і т.п.).

Курс на індустріалізацію було проголошено у 1925 році, а у 1927 році – на її прискорення.

Кошти на індустріалізацію: 1. Зріст цін і податків. 2. За рахунок сіл/госп-ва. 3. Позики у населення. 4. Продаж цінностей за кордон. 5. Гутабівська економіка.

Форми проведення – п’ятирічки: I п’ятирічка – 1928-1932 рр., II п’ятирічка – 1933-1937 рр. III п’ятирічка – 1938-1942 рр. (незавершена)

Заходи -1. Ентузіазм радянських людей. 2. Соціалістичні змагання – стахановщина і ударництво. 3. Страх.

Підсумки перших п’ятирічок

1. Високі темпи росту важкої промисловості. Поява великих підприємств (6тис.)

2. Створення потужної оборонної промисловості.

3. Відставання аграрного сектору, легкої та харчової промисловості.

 

Колективізація

Причини:

1. Більшовицьке керівництво було впевнено, що соціалізм неможливо збудувати без переходу до колективного господарювання на селі.

2. Тоталітарна система не могла допустити економічної незалежності селянства.

3. Колгоспи надавали можливість досить легко поповнювати державний бюджет. 4. Проведення індустріалізації

Колективізація – це політика сталінського режиму у 30-ті роки, що заключалася у насильницькому об’єднанні селян в колективні господарства і ліквідації самостійних селянських господарств.

Курс на колективізацію було проголошено у грудні 1927 року. Гасло суцільної колективізації було офіційно проголошено у листопаді 1929 року. Колективізацію планувалося завершити восени 1931 р. або навесні 1932 р.

Елементи колективізації:

1. Примусове усуспільнення землі (посивів), основного інвентарю, великої худоби. У селян залишалися присадибна ділянка, дрібний інвентар, птахи.

2. Селяни позбавлялися права розпоряджатися вирощеним врожаєм.

3. У 1932 р., коли ввели паспортну систему, селянам паспортів не давали.

Підсумки колективізації

1. Скорочення виробництва збіжжя і поголів’я худоби, усуспільнення 98 % землі

2. Відсутність зацікавленості у праці серед селян.

3. Розкуркулення вмілих та хазяйновитих селян: понад 1 млн. чоловік.

4. Голод 1932-1933 рр. в Україні, Кубані, Кавказі. Вмерло більш 5 млн. чоловік.