ТОП 10:

Суспільні відносини в Запорізькій Січі, її організаційна та військова структура, атрибути державності.



Суспільні відносини в Запорізькій Січі:Запорізька Січ з самого початку свого утворення була військово-політичною організацією республіканського типу з виборністю керівників, з рівним правом участі усіх козаків у виборах.Формально найвища влада на Січі належала Військовій (Генеральній) або повній загальнокозацькій раді – «коло» Ради відбувалися два-три рази на рік. Участь козаків у радах була обов’язковою.Раду проводив кошовий отаман, а допомагала йому старшина. Рада мала широкі права, на ній вирішувалися найважливіші питання Запорізької Січі: про мир і війну, про військові походи, про покарання важливих злочинців.

Організаційна та військова структура:У військовому аспекті Січ та її військо поділялися на курені, які були базовою структурною одиницею адміністративно-політичного устрою Січі. Традиційно на Запорожжі налічувалося 38 куренів.Як спеціальна військово-політична одиниця курінь гуртував запорожців, які мешкали на Січі, й тих, що були до нього приписані, але в мирний час вели своє господарство на зимівниках чи в городовій Україні. Кожного, хто прибув на Січ із бажанням стати козаком, записували до одного з куренів. Замість платні в одній з па ланок козак отримував землю для господарювання або право на промисел і, залежно від форми або стадії ведення господарства, перебував на помешканні в бурдюзі, зимівнику, хуторі чи слободі. Частина козаків почережно виконувала обов'язки з прикордонної та гарнізонної служби.Кожний козак мав подвійне підпорядкування: адміністративно-військове та судове - керівництву паланки (як мешканець, воїн і господар) і військово-мобілізаційне та господарче - керівництву куреня (як воїн і господар).

Клейноди :були військові (державні), січові, полкові, паланкові, сотенні, курінні тощо.Військові (державні) клейноди належали усьому війську (державі) і вручалися обраній на відповідну військову (державну) посаду старшині.Так само січові, полкові та інші клейноди належали тому чи іншому утворенню і вручалися обраній військовій і цивільній старшині.

По закінченні терміну клейноди передавалися новообраній старшині або зберігалися до обрання у Генеральній канцелярії, січовій церкві, скарбниці тощо.Наприклад: Булава,бунчук,корогва,каламар,печатка та

 

(Вопрос 30) Боротьба козацтва з турецько-татарською агресією. П. Сагайдачний

Петро́ Кононович Конаше́вич-Сагайда́чний (1582—1622) — український полководець та політичний діяч, гетьман Війська Запорозького. Організатор успішних походів запорозьких козаків проти Кримського ханства, Османської імперії та Московського царства, меценатправославних братств.

Петро Сагайдачний очолював козацьке військо під час походу польського королевича Владислава на Москву та Хотинської битви 1621 року, котра стала зенітом його слави як полководця. Внаслідок перемоги під Хотином була зупинена європейська експансія Османської імперії, проте сам гетьман отримав смертельне поранення і незабаром помер.

Доба героїчних походів - це перші два десятиліття ХVІІ ст.. – період найбільш успішних морських походів запорожців проти турків.

Причини походів

- Постійні вторгнення турків і татар в Україну.

- Нездатність Речі Посполитої забезпечити захист своїх південних володінь від нападів турків і татар.

 

Значення героїчних походів

· Значно послаблено військову міць супротивника.

- Значно послаблено військову міць супротивника.

- Під час походів було звільнено багато полонених українців.

- Походи сприяли піднесенню авторитету козаків.

Діяльність П. Сагайдачного: очевидець писав:” Був то чоловік великого духу, що сам шукав небезпеки, легковажив життям, у битві був першим, коли доводилося відступати - останнім”.

Петро́ Кононович Конаше́вич-Сагайда́чний (1582—1622) — український полководець та політичний діяч, гетьман Війська Запорозького. Організатор успішних походів запорозьких козаків проти Кримського ханства, Османської імперії та Московського царства, меценат православних братств.

Петро Сагайдачний очолював козацьке військо під час походу польського королевича Владислава на Москву та Хотинської битви 1621 року, котра стала зенітом його слави як полководця. Внаслідок перемоги під Хотином була зупинена європейська експансія Османської імперії, проте сам гетьман отримав смертельне поранення і незабаром помер.

- добивався збільшення реєстру;

- проводив військову реформу (створено дисципліновану козацьку армію, кожен козак озброєний вогнепальною зброєю, артилерія);

- збільшено козацький флот (кількість чайок – кілька сотень);

- зміцнити козацтво, зберігаючи зовнішню лояльність до польського короля;

- запорізьке військо у 1617 р. увійшло до Європейської ліги боротьби проти Порті

- продовжує морські походи;

- брав участь у війні Польщі з Московською державою (1618 р., 20-тисячне козацьке військо під Москвою). Участь козаків змусила Москву укласти мирну угоду в с. Деуліно (перемир’я на 14.5 років. Смоленщина і Чернігово–Сіверщина поверталися Речі Посполитій);

- підтримка православної церкви

 

(ВОПРОС 31) УЧАСТЬ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА В АНТИПОЛЬСЬКИХ(КОЗАЦЬКО-СЕЛЯНСЬКИХ) ПОВСТАННЯХ ТА ЇХ ІСТОРИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ.
Причини повстань

1. Посилення феодального і національного гніту на українських землях після Люблінської унії.

2. Загострення міжконфесійних суперечностей після підписання Берестейської церковної унії.

3. Наростання суспільної конфронтації в українському суспільстві, що призвело до загострення класової боротьби.

4. Засилля польського права на українських землях наприкінці XVIст.

5. Козацтво стало формуватися, як окремий стан в Речі Посполитій і заявило про себе, як окрема військово-політична сила.

6. Прагнення козацтва поширити свій вплив на якомога більші території України.

7. Загострення протиріч і суперечностей між рядовими козаками «голотою» і козацькою старшиною.







Последнее изменение этой страницы: 2016-12-13; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.204.189.171 (0.004 с.)