ТОП 10:

Економіка,суспільний лад і державний лад Галицько-Волинського князівства



Як і в Київській Русі, все населення Галицько-Волинської землі поділялося на вільних, напівзалежних (напіввільних) і залежних.

Вільні. До них належали: панівні соціальні групи - князі, боярство і духовенство, частина селянства, більша частина міського населення.

Боярство не було однорідним. Воно поділялося на велике, середнє і дрібне. Середнє і дрібне боярство перебувало на службі у князя, часто отримувало від нього землі, якими володіло умовно, поки служило князюДо пануючої групі приєднувалася верхівка духовенства, яка також володіла землями і селянами. Духовенство було звільнене від сплати податків і не несло ніяких обов'язків перед державою.

Селянство становило основну масу населення Галицько-Волинської землі. Переважною формою селянського володіння землею було общинне землеволодіння, пізніше отримав назву «дворище». «Дворище» як об'єднання кількох селян-общинників в міру розкладання громади поступово розпадалося на індивідуальні двори.

Напівзалежні. До них ставилася частина селянства, яке втратило господарську самостійність і змушене було за отримане у позику зерно, інвентар і гроші працювати на землі власника.

Залежні. До них ставилися холопи і челядь. Холопи обслуговували двір боярина чи використовувалися на ріллі.

Державний лад Галицько-Волинського князівства

Органами влади в Галицько-Волинському князівстві були князь, боярський рада та віче, але їх роль у житті держави була дещо іншою, ніж у Київській Русі.

Князю, який стояв на чолі держави, формально належала верховна влада. Він мав право приймати законодавчі акти, мав право вищого суду, здійснював центральне управління державою Князь мав верховної судовою владою, хоча не завжди міг її здійснити. Якщо князь домагався відповідної домовленості з боярами, судова влада повністю зосереджувалася в його руках. У випадку ж розбіжностей судова влада фактично переходила до боярської аристократії.

Васали князя разом з посадою отримували і право суду в межах свого володіння Князь очолював військову організацію, через уповноважених ним осіб збиралися податки, карбувалася монета, здійснювалося керівництво зовнішньополітичними відносинами з іншими країнами.

Основною формою правління в Галицько-Волинській землі була ранньофеодальна монархія, однак тут мала місце і така форма правління як дуумвірат. Так, з 1245 року і до смерті Данила Галицького він правив разом з братом Васильком, який володів більшою частиною Волині Сини князя Юрія - Андрій та Лев - спільно виступали у зовнішньополітичних питаннях. У грамоті 1316 вони називають себе «князі всієї Русі, Галичини і Володимирії». Однак зосередити всю державну владу у своїх руках великим князям так і не вдалося. У цьому питанні їм ставилися перепони заможними боярами, особливо галицькими. Великий князь змушений був допускати бояр до управління державою. Проте боярська аристократія підтримувала владу великого князя, оскільки він був виразником її соціальних інтересів, захисником її земельних володінь. В окремі періоди Галицько-Волинської Руся значення князівської влади настільки знижувалося, що князі не могли зробити ні кроку без згоди боярства. Все це дає можливість зробити висновок, що в Галицько-Волинській землі існувала така форма правління, як монархія, обмежена впливом аристократичного боярства.

Боярський рада як постійний державний інститут діяв у Галицько-Волинському князівстві вже в першій половині XIV століття. До його складу входили заможні бояри-землевласники, головним чином, представники боярської аристократії, галицький єпископ, суддя князівського двору, деякі воєводи та намісники.

Не будучи формально вищим органом влади, боярський рада до XIV століття фактично керував князівством. З XIV століття він стає офіційним органом влади, без згоди якого князь не міг видати жодного державного акту. Боярська рада, визнаючи владу князя, фактично обмежував її. Саме цей орган галицькі бояри використовували в боротьбі проти посилення княжої влади, за збереження своїх привілеїв. Фактично, в руках бояр зосереджувалася адміністративна, військова та судова влада.

Віче. Як і в інших землях Русі, в Галицько-Волинському князівстві діяло віче, але воно не чинило тут великого впливу на політичне життя, не мало чітко визначеної компетенції та регламенту роботи.

У Галицько-Волинській землі існувала досить розвинена система місцевого управління. Містами управляли тисяцькі та посадники, яких призначав князь. У їхніх руках зосереджувалася адміністративна, військова та судова влада.

Територія Галицько-Волинського князівства поділялась на воєводства з воєводами на чолі, а ті, у свою чергу, - на волості, управління якими здійснювали волостелі.

 







Последнее изменение этой страницы: 2016-12-13; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.204.189.171 (0.005 с.)