ТОП 10:

Позовне провадження. Підсудність.



Всього годин – 15, у т.ч. лекції – 4, практичних - 4, самостійна робота – 7.

Практичне заняття № 1.

Питання для обговорення:

1. Позов як процесуальний засіб реалізації права на відкриття провадження у цивільній справі в суді. Елементи та види позовів.

2. Право на позов. Передумови права на пред’явлення позову.

3. Умови реалізації права на пред'явлення позову.

Методичні рекомендації для підготовки до практичного заняття

Поняття позову нерозривно пов’язане з поняттям позовного судочинства, в порядку якого здійснюється захист порушеного або оскарженого права.

Слід зазначити, що саме поняття позову традиційно є одним із найбільш спірних питань у процесуальній науці. Позов – це вимога заінтересованої особи, що випливає зі спірних матеріальних правовідносин, про захист свого або чужого права або законного інтересу, що підлягає розгляду та вирішенню у встановленому законом порядку. Визначення позову як вимоги про захист порушеного або оскаржуваного права або охоронюваного законом інтересу дає можливість сформулювати істотні ознаки позову і позовної форми процесу.

Позов як вимога про захист складається з трьох елементів: предмета, підстави та змісту. Студентам необхідно проаналізувати кожен з вказаних елементів.

Що стосується класифікації позовів, то існують три підстави для їх розмежування: за предметом позову (позов про присудження; позов про визнання; перетворювальний позов); за об’єктом захисту (майнові та немайнові позови); за характером інтересу, що захищається (особисті позови; для захисту державних і публічних інтересів; для захисту інтересів інших осіб).

Право на звернення до суду за судовим захистом посідає важливе місце серед інших прав, що забезпечують захист порушеного чи оскаржуваного права або охоронюваного законом інтересу. Тим часом у загальній теорії права немає єдності поглядів щодо багатьох аспектів проблеми права на звернення до суду за судовим захистом з конкретної цивільної справи. Таким чином, право на позов по суті є поняттям збірним, оскільки воно поєднує в собі дві правочинності, а саме: право на пред’явлення позову та право на задоволення позову. Студенти мають розглянути ці дві правочинності та розтлумачити їх зміст.

Право на позов – самостійне суб’єктивне право. Як усяке суб'єктивне право, право на позов є не у всіх осіб, а лише у конкретних осіб з конкретних справ за наявності певних передумов. Прийнято розрізняти загальні (цивільна процесуальна правоздатність; цивільна юрисдикція; відсутність судового рішення, раніше винесеного з тієї самої справи; відсутність рішення третейського суду, яке стало обов’язковим для сторін) і спеціальні (суб'єктивні та об'єктивні) передумови права на пред'явлення позову.

Для позитивного вирішення питання про відкриття конкретної справи у суді недостатньо наявності у заінтересованої особи права на пред'явлення позову, необхідно ще і реалізувати це право у належному порядку. До порядку (умов) реалізації права на пред'явлення позову належать: 1) підсудність справи данному суду; 2) процесуальна дієздатність позивача; 3) наявність належно оформлених повноважень на підписання або пред’явлення позовної заяви; 4) сплата судового збору; 5) дотримання реквізитів позовної заяви.

Дати визначення наступних понять:

позов, предмет позову, підстави позову, зміст позову, позов про присудження, позов про визнання, перетворювальні позови, особисті позови, позови щодо захисту державних і публічних інтересів, позови щодо захисту інтересів інших осіб, майновий позов, немайновий позов, право на позов, право на пред’явлення позову, передумови права на пред’явлення позову, право на задоволення позову.

 

Завдання для самоконтролю:

1. Як співвідносяться поняття позову та позовного провадження?

2. Які ознаки позовної форми процесу?

3. Назвіть елементи позову.

4. Які факти входять до підстав позову?

5. За якими критеріями класифікуються позови?

6. З яких правочинностей складається право на позов?

7. Що належить до загальних і спеціальних передумов позову?

8. Які умови реалізації права на пред’явлення позову?

 

Тематика рефератів:

1. Основні проблеми позовної форми захисту права.

2. Функції позову у цивільному судочинстві.

Практичні завдання:

Завдання № 1.Кучерук був звільнений з роботи з посади столяра за профнепридатністю. Вважаючи звільнення неправильним, Кучерук звернувся з позовом до фабрики «Гарнітур» про поновлення на роботі та виплату за вимушений прогул. При підготовці справи до розгляду суд залучив на сторону відповідача третьою особою начальника цеху фабрики, за ініціативою якого був звільнений Кучерук. До розгляду справи наказом по фабриці Кучерук був поновлений на роботі і з цих підстав звернувся до суду з заявою про відмову від позову. Суд прийняв його відмову і провадження по справі закрив.

Визначіть елементи позову і правильність прийняття судом відмови від позову.

Завдання № 2.Логвінчук позичив своєму сусідові Павлову 5 тис. грв., оформивши цей договір згідно з вимогами закону. Оскільки 20 вересня закінчувався термін позовної давності, а Павлов гроші не повернув, Логвінчук 19 вересня надіслав поштою до суду м. Василівка заяву, в якій просив стягнути з відповідача позичену суму.

Суддя, знайомлячись із надісланими матеріалами, звернув увагу на те, що позовна заява не сплачена державним митом та в ній відсутні відомості як про місце постійного проживання, так і про місце постійної роботи відповідача.

Залишивши без руху заяву, суд повідомив позивача, щоб він до 30 вересня виправив зазначені недоліки. Логвінчук, без будь-яких на те поважних причин, виконав цю вказівку суду тільки 10 жовтня, пясля чого справа була призначена до слухання.

20 жовтня суд виніс рішення, задовольнивши позовні вимоги Логвінчука.

Чи мав право суд розглядати цю справу? Визначіть предмет, підставу, вид позову та об’єкт спірного правовідношення.

Завдання № 3.Автомашина підприємства «Євро-таксі» внаслідок порушення правил вуличного руху водієм Лавриновичем нанесла тілесні ушкодження Світаєвій, яка переходила вулицю, повертаючись з роботи додому.

У довідці лікарні зазначалося, що Світаєва перебувала на стаціонарному лікуванні з 10 по 30 серпня, куди була доставлена каретою швидкої допомоги з діагнозом: струс головного мозку, перелом носових кісток, вибито зуби, пощкоджено в багатьох місцях шкіру обличчя, рук, ніг.

Від роботи Світаєва була звільнена з 10 до 22 серпня. За цей час вона отримала допомогу в розмірі 90% зарплати. При виході зі стаціонару лікарі порекомендували Світаєвій одночасно з прийняттям ліків пройти обов'язковий курс лікування в санаторії загального типу та посилити і покращити харчування.

Лікарсько-трудовою експертною комісією Світаєва була визнана інвалідом 2 групи на один рік. Районний відділ соціального захисту призначив їй пенсію.

Світаєва подала до суду позов про стягнення з відповідача щомісячної доплати різниці між зарплатою і пенсією, а також вартість пошкодженого плаття з шовкової тканини та ремонт годинника.

Визначіть предмет, підстави, вид позову та обсяг спірних правовідносин. Хто повинен бути відповідачем по справі? Напишіть позовну заяву від імені Світаєвої.

 

Нормативні акти:

1. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 30. – Ст. 141.

2. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 р.

3. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року // Голос України. – 2003. - № 47-48.

 

Спеціалізована література:

1. Зайцев И.М. Функции иска в судопроизводстве // Государство и право. – 1996. - № 7.

2. Молодико К. Спір між сторонами судового процесу: критерії оцінки // Право України. – 2008. - № 4. – С. 106-110.

3. Руденко Е. Взаимосвязь двух правомочий: процессуальной стороны и материально-правовой стороны права на иск // Арбитражный и гражданский процесс. – 2005. - № 8. – С. 7-11.

4. Рябченко Ю.Ю. Особливості елементів позову у справах про захист прав споживачів // Держава і право. Юридичні і політичні науки. - 2007. - Вип. 35. - С. 408-414.

5. Сульженко Ю. Реалізація права на судовий захист у суді першої інстанції // Право України. – 2005. - № 7. – С. 89-94.

6. Штефан А. Позов – універсальний засіб захисту честі, гідності і репутації. Поняття позову // Теорія і практика інтелектуальної власності. – 2008. - № 5. – С. 32-38.

 

Практичне заняття № 2.

Питання для обговорення:

1. Об’єднання і роз’єднання позовів.

2. Процесуальні засоби, що забезпечують відповідачу захист його права та інтересів проти позову.

3. Зміни в позовному спорі.

Методичні рекомендації для підготовки до практичного заняття

Згідно з ч. 1 ст. 126 ЦПК України суддя під час відкриття провадження у справі, підготовки справи до судового розгляду або суд під час її розгляду мають право постановити ухвалу про об’єднання в одне провадження кількох однорідних позовних вимог за позовами одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача чи до різних відповідачів або за позовом різних позивачів до одного й того самого відповідача.

Студентам необхідно розмежовувати суб’єктивне та об’єктивне об’єднання позовів. При цьому закон передбачає також можливість роз'єднання позовів. Залежно від обставин справи суддя чи суд мають право постановити ухвалу про роз'єднання кількох поєднаних в одному провадженні вимог у самостійні провадження, якщо їх спільний розгляд ускладнює вирішення справи (ч. 2 ст. 126 ЦПК України). Слід запам'ятати, що питання про об'єднання та роз'єднання позовів вирішується одноособово суддею, а також може бути вирішено і колегіальним складои суду, якщо необхідність спільного або роздільного вирішення справ виникає у судовому засіданні. При цьому враховуються повнота матеріалу, економія в його наданні та дослідженні, однакове вирішення правових питань і інші міркування, пов’язані із правильним і своєчасним вирішенням справи.

Процесуальні засоби, що забезпечують відповідачу захист його прав та інтересів проти позову складаються з процесуальних прав і обов’язків відповідача, процесуальних дій по їх реалізації і процесуальних форм їх виразу, і можуть бути поділені на: загальні (процесуальні засоби, якими можуть скористатися позивач й інші особи, які беруть участь у справі – ст. 27 ЦПК України) і спеціальні (ці засоби можуть бути використані тільки відповідачем). Спеціальні засоби в свою чергу реалізуються у формі: 1) заперечення проти позову (ст. 128 ЦПК України) та 2) зустрічний позов (ст. 123 ЦПК України).

Згідно ч. 2 ст. 31 ЦПК України позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, а відповідач має право визнати позов повністю або частково. До початку розгляду судом справи по суті позивач має право шляхом письмової заяви змінити предмет або підставу позову, а відповідач – пред’явити зустрічний позов. Таким чином, зміни в позовному спорі можуть виявлятися в: 1) змінах підстав позову; 2) змінах предмету позову; 3) збільшенні чи зменшенні розміру позовних вимог; 4) мировій угоді; 5) відмові від позову; 6) визнанні позову. Кожен з цих змін студенти мають проаналізувати окремо.

 

Дати визначення наступних понять:

суб’єктивне об’єднання позовів, об’єктивне об’єднання позовів, заперечення проти позову, зустрічний позов, зміна підстав позову, зміна предмету позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, мирова угода, відмова від позову, визнання позову.

Завдання для самоконтролю:

1. Як співвідносяться суб’єктивне та об’єктивне об’єднання позовів?

2. Що таке заперечення проти позову?

3. Які характерні риси зустрічного позову?

4. В чому може виявлятися зміна підстав позову?

5. Як здійснюється зміна предмета позову?

6. Які існують форми відмови сторони в процесі від судового захисту належних їй прав?

7. Яким вимогам повинна відповідати мирова угода?

8. Які правові наслідки викликає мирова угода?

 

Тематика рефератів:

1. Мирова угода в науці цивільного процесуального права.

2. Історія становлення інституту зустрічного позову.

Практичні завдання:

Завдання № 1.Після смерті батька Токаренко звернувся до суду з позовом до свого рідного брата Симиренка про визнання заповіту, який склав їх батько за життя, недійсним та просив суд визнати його право на частку у спадщині, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що померлий батько у момент підписання заповіту був тяжко хворий і не міг розуміти значення своїх дій. При пред'явленні позову Токаренко не сплатив державне мито.

Визначте елементи даного позову.

Завдання № 2.Деревцова звернулась до суду з позовом до Деревцова про стяг­нення аліментів на утримання їх сина. Відповідач пред'явив зустріч­ний позов про визначення місця проживання дитини, вважаючи, що сину буде зручніше проживати з ним, а не з матір'ю, тому аліменти повинна сплачувати вона на користь Деревцова.

Суд відмовив у прийнятті зустрічного позову, мотивуючи відмо­ву тим, що пред'явлена відповідачем зустрічна вимога не підвідомча суду, а повинна розглядатись органами опіки і піклування.

Чи правомірна відмова суду? Відповідь обґрунтуйте з посиланням на норми Сімейного кодексу України. Які підстави прийнят­тя зустрічного позову до сумісного розгляду з первісним?

Завдання № 3.Птічкін пред'явив позов до суду про стягнення з Імранта 5000 грн., мотивуючи позовні вимоги тим, що він домовився з відпові­дачем про купівлю-продаж садової ділянки з будинком, та в раху­нок майбутньої угоди дав Імранту завдаток 15000 грн. Домовленість про укладену угоду письмово вони не оформили, а згодом Імрант повернув Птічкіну 10000 грн. Оскільки інші 5000 грн. Імрант повернути Птічкіну відмовився, останній і звернувся до суду.

Відповідач позов не визнав та під час попереднього судового засідання пояснив, що позивач тривалий час користувався будин­ком і присадибною земельною ділянкою, пошкодив його майно, за користування земельною ділянкою отримував врожай.

Який спосіб захисту використовує відповідач? Яку форму він має?

Завдання № 4.Самойлова пред'явила позов про стягнення аліментів з Самойлова на утримання дитини, що народилась від їх шлюбу, оскіль­ки відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання ди­тини.

Відповідач, оспорюючи батьківство, вирішив подати зустрічний позов про визнання недійсним та скасування актового запису про його батьківство. Для цього він звернувся до адвоката, який порекомендував йому подати позов після того, як буде розглянуто питання про стягнення аліментів.

Чи правильна консультація адвоката? Які правила пред'яв­лення зустрічного позову?

Нормативні акти:

1. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 30. – Ст. 141.

2. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 р.

3. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року // Голос України. – 2003. - № 47-48.

 

Спеціалізована література:

1. Диба І. Пред’явлення зустрічного позову // Юридичний вісник України. – 2006. - № 49. – С. 9.

2. Коваль В. Способы защиты ответчика // Підприємництво, господарство і право. – 2008. - № 12. – С. 67-70.

3. Новицкий В. Встречный иск: понятие и существенные признаки // Підприємництво, господарство і право. – 2006. - № 5. – С. 60-65.

4. Тимченко Г. Мирова угода в науці цивільного процесуального права // Право України. – 2004. - № 8. – С. 104-107.

5. Фединяк Л. Мирова угода як спосіб врегулювання цивільно-правових спорів: окремі питання // Право України. – 2003. - № 4. – С. 53-56.

 

 

ТЕМА № 10







Последнее изменение этой страницы: 2016-09-13; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.8.46 (0.009 с.)