ТОП 10:

Провадження у справах за участю іноземних осіб



Всього годин – 11, у т.ч. лекції – 2, практичних - 2, самостійна робота – 7.

Практичне заняття № 1.

Питання для обговорення:

1. Цивільно-процесуальне положення іноземних осіб.

2. Позови до іноземних держав та міжнародних організацій.

3. Судові доручення до іноземних судів.

Методичні рекомендації для підготовки до практичного заняття

Правове регулювання іноземної участі у цивільному процесі має чотири основних аспекти. Перший з них пов'язаний із цивіль­но-процесуальним положенням іноземців та осіб без громадянства. Другий представлений правилами, що визначають підстави і по­рядок пред'явлення позовів до іноземної держави та її диплома­тичних представників, акредитованих в Україні. Третій являє со­бою міждержавну взаємодію з питань надання правової допомоги по цивільних справах. Четвертий стосується умов визнання та ви­конання актів іноземних судів на території України.

Джерела правового регулювання іноземної участі у цивільному процесі України поділяються на дві групи: 1) національне законодавство; 2) міжнародні договори, в яких бере участь Україна. Національне законодавство, що спеціально належить до даного кола питань, представлено Законом України від 23 червня 2005 р. «Про міжнародне приватне право» і розділом X ЦПК України. Більш докладні норми містяться в міжнародно-правових документах - багатосторонніх та двосторонніх договорах, учасни­ком яких є Україна.

В першому питанні слід охарактеризувати цивільно-процесуальне положення іноземних осіб. Для цього необхідно ознайомитися з ст. 26 Конституції України, Законом України «Про громадянство України». Особливу увагу потрібно приділити питанню процесуальної правоздатності і дієздатності іноземних осіб (ст. 16, 17, 18, 74 Закону «Про громадянство України»); підсудності справ за участю іноземних осіб (ст. 414 ЦПК, ст. 75, 76 Закону).

Іноземні держави та їх дипломатичні представники мають судовий імунітет, що означає вилучення однієї держав з-під юрисдикції іншої. Судовий імунітет держави у широкому сенсі складається з декількох елементів: 1) непідсудність однієї держави суду іншої держави; 2) імунітет від попереднього забезпечення позову; 3) імунітет від примусового виконання рішення суду. Виділяють абсолютний і функціональний судовий імунітет.

Окремо треба розглянути питання дипломатичного імунітету (Віденська конвенція про дипломатичні зносини 1961 р.).

При розгляді цивільної справи і суді України ті чи інші дії за її межами, на території іноземної держави. У цьому випадку необхідно звернутися з дорученням про виконання певної процесуальної дії до іноземного суду. Питання судових доручень регулюються 415-419 ЦПК України, ст. 1-16 Гаазької конвенції з питань цивільного процесу 1954 р., Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або торговельних справах 1965 р., Конвенцією про збір за кордоном доказів по цивільних та торговельних справах 1970 р., ст. 4-19 Мінської конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах 1993 р., а також консульськими конвенціями.

 

Завдання для самоконтролю:

1. В чому полягає принцип національного режиму?

2. Яким законом визначається правовий статус фізичної особи?

3. Яка процедура представництва іноземних осіб у цивільному процесі України?

4. В яких випадках суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом?

5. В яких випадках підсудність судам України справ з іноземним елементом є виключною?

6. З яких елементів складається судовий імунітет іноземних держав та їх дипломатичних представництв?

7. Які привілеї надає дипломатичний імунітет?

8. Яка процедура надання судових доручень до іноземних судів?

9. Що таке «апостиль»?

 

Тематика рефератів:

1. Судові доручення в міжнародному цивільному праві.

2. Цивільний процес в іноземних державах.

3. Підсудність цивільних справ за участю іноземного елемента.

4. Позови до іноземних держав та міжнародних організацій.

 

Практичні завдання:

Завдання № 1. У цивільній справі за позовом Горченко про відшкодування збитків відповідачем виступила іноземна юридична особа.

Визначте процесуальні права і обов'язки іноземної особи у даній справі.

Завдання № 2. У цивільній справі за позовом Горченко про відшкодування збитків відповідачем виступила іноземна юридична особа. Позивач­ка заявила клопотання про забезпечення позову.

Визначте процесуальні умови пред'явлення позову та задоволен­ня даного клопотання щодо іноземної юридичної особи.

Завдання № 3.Громадянка України вирішила звернутись з позовом до інозем­ного громадянина про визнання шлюбу недійсним. Постійне місце проживання іноземного громадянина - за кордоном.

Визначте підсудність даної справи.

Завдання № 4.Суд іноземної держави звернувся до суду України з судовим дорученням про вчинення окремих процесуальних дій (забезпечення доказів, забезпечення позову тощо).

Визначте процесуальний порядок виконання доручення іноземного суду.

Нормативні акти:

1. Гаазька конвенція з питань цивільного процесу 1954 р.

2. Конвенція про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або торговельних справах 1965 р.

3. Конвенція про збір за кордоном доказів по цивільних та торговельних справах 1970 р.

4. Мінська конвенція про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах 1993 р.

5. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 30. – Ст. 141.

6. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 р.

7. Про міжнародне приватне право: Закон України від 23 червня 2005 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2005. - № 32. – Ст. 422.

8. Про громадянство України: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. - № 13. – Ст. 65.

 

Спеціалізова література:

1. Гнєздов О. Судові доручення в міжнародному цивільному процесі // Право України. – 2001. - № 6. – С. 113-117.

2. Свєтланов А.Г. Проблеми взаємозв'язку судочинства в міжнародному цивільному процесі // Держава і право. – 2002. - № 10.– С. 41-47.

3. Павлусик І. Представництво консулами іноземців у цивільному процесі України // Право України. – 2002. - № 10. – С. 136-141.

Змістовний модуль № 4 закінчується написанням контрольної роботи

 

Змістовний модуль № 5

Особливості правового статусу окремих суб’єктів цивільного процесу

ТЕМА № 18

Процесуально-правове становище представника у цивільному провадженні

Всього годин – 12, у т.ч. лекції – 2, практичних - 4, самостійна робота – 6.

Практичне заняття № 1.

Питання для обговорення:

1. Правові підстави представництва адвокатом інтересів клієнта в цивільному процесі.

2. Прийняття представником доручення на ведення справи.

3. Правовідносини між представником та клієнтом.

4. Відповідальність представників, що зумовлюється здійсненням ними представництва у цивільній справі.

5. Оплата праці адвоката за участь у цивільній справі.

 

Методичні рекомендації для підготовки до практичного заняття

Укладення договору про предс­тавництво інтересів особи представником свідчить про надання представнику повноважень щодо представництва прав та інтересів особи в суді, а також поза його межами, наприклад, в органах РАЦСу, нотаріуса. В першому питанні студентам слід навести визначення процесуального представництва, проаналізувати правовий статус представника та правові вимоги, які пред’являються до вказаних осіб. Особливу увагу слід звернути на роль і функції адвокату в цивільному процесі, які врегульовано положеннями Закону України «Про адвокатуру».

Згідно ст. 42 ЦПК повноваження представників сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, мають бути посвідчені такими документами: довіреністю фізичної особи; довіреністю юридичної особи або документами, що посвідчують службове становище і повноваження її представника; свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна; адвокатським ордером. На практичне заняття студенти повинні не лише ознайомитися з процесуальним порядком подання цих документів, але й навчитися складати їх.

Відносини представника і клієнта в цивільному судочинстві зумовлюються специфікою процесуальних прав та обов'язків. Слід зазначити, що процесуальні права представника в суді у теорії цивільного процесу поділяються на загальні і спеціальні. До загальних можна віднести всі процесуальні права особи, яки­ми вона може користуватись у суді як особа, що бере участь у справі, за винятком спеціально обумовлених (ст. 27 ЦПК). До спеціальних повноважень представників слід віднести ті, які відповідно до закону потребують спеціальної процедури їх пе­редачі, а саме - зазначення в договорі та на норми, які їх регла­ментують, повинно бути зроблено посилання у довіреності (ст. 44 ЦПК). При цьому, наявність процесуальних прав особи, яка бере участь у цивільній справі, не впливає на обсяг прав, якими адвокат корис­тується відповідно до його професійного статусу, тих, які передбачені у ст. 6 Закону України «Про адвокатуру».

Четверте питання передбачає з'ясування питання дисциплінарної відповідальності адвоката. Окремої норми, що встановлює заходи відповідальності адвока­тів за несумлінне ведення цивільної справи в ЦПК України немає. Для порівняння, у ст. 117 ЦПК 1963 р. йшлося про те, що предс­тавники сторін та третіх осіб, які є службовими особами, а також члени колегії адвокатів за несумлінне ведення справи відповіда­ють у дисциплінарному або громадському порядку. Нині питання щодо відповідальності адвоката передбаче­ні Законом «Про адвокатуру», Правилами адвокатської етики, Кримінальним кодексом України.

Що стосується оплати праці представника, то за загальним правилом при визначенні розміру адвокатського гонорару необхідно виходити із суми дого­вору, укладеного між адвокатом та його клієнтом, а також врахо­вувати обґрунтованість вартості послуг правового характеру, на­даних адвокатом.

 

Тематика рефератів:

1. Особливості законного представництва фізичних осіб.

2. ЗУ «Про адвокатуру»: правовий аналіз.

3. Порівняльна характеристика інституту представництва за ЦПК України та ЦПК 1963 р.

 

Практичні завдання:

Завдання № 1.Самофалова звернулась до суду із заявою про усиновлення хлопчика Матвія. Представляти її інтереси у суді вона доручила представнику, в якості якого виступив Гоголєв.

Суд розглянув та вирішив цивільну справу, ухвалив рішення, яким заяву задовольнив.

Чи допущені судом помилки? Відповідь обгрунтуйте.

Завдання № 2.Підприємство «Зоря» звернулось до суду з позовом до працівника Зиміна про стягнення з нього 540 грв., що складають збиток, заподіяний пожежею, яка відбулась з вини Зиміна. У суді інтереси підприємства «Зоря» представляв бухгалтер Громов, який надав суду довіреність, видану керівником підприємства «Зоря».

Суддя не допустив Громова до участі у справі в якості представника підприємства «Зоря», пославшись на те, що інтереси підприємстав може представляти тільки керівник.

Чи правильні дії суду? Відповідь обгрунтуйте.

Завдання № 3.Іванов за дорученням Максимова представляв його інтереси у цивільній справі за позовом до Ільїна про розірвання договору купівлі-продажу житлового будинку. Справу розглядав суддя Комаров. Одночасно Іванов працював у даному суді секретарем судового засідання, але як секретар іншого судді – Чобітка.

Суддя Комаров не допустив Іванова як представника Максимова до участі у справі, мотивуючи тим, що оскільки він працює у даному суді секретарем судового засідання, він не може виступати в якості представника Максимова у даній справі.

Чи правильні дії судді Комарова? Відповідь обгрунтуйте.

Завдання № 4.Силікатний завод купив у Зубова житловий будинок для використання для власних потреб. Будинок був оцінений сторонами в 5000 грв. Договором було встановлено, що завод сплачує Зубову 2500 грв. і надає однокімнатну квартиру. Через три місяці завод зажадав розірвання договору, пред'явивши позов у суд. Від імені заводу виступав його директор, що представив своє службове посвідчення. Суд не визнав його представником, тому що в нього не було доручення на ведення цієї справи.

Чи правомірні дії суду? Якими документами підтверджуються повноваження керівника заводу?

Завдання № 5.Під час гри Семенов Володя у віці 15 років пошкодив око Гришину Сергію віком 13 років. Згодом Гришин Сергій знаходився на лікуванні в лікарні, де йому зробили операцію, і він мав потребу в поліпшеному харчуванні. На відновлення його здоров'я було витрачено 1500 грв. Законні представники Гришина Сергія вирішили звернутись до суду з позовом про стягнення з Семенова Володі збитків, завданих здоров’ю Гришина Сергія. Інтереси Семенова Володі представляв його батько Семенов Віктор. На стадії провадження у справі до судового розгляду суд з'ясував, що і батько і мати Семенова Володі позбавлені батьківських прав.

Як суд має вирішити питання про залучення у справу представників Семенова Володі? Відповідь обгрунтуйте.

Нормативні акти:

1. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 30. – Ст. 141.

2. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 р.

3. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року // Голос України. – 2003. - № 47-48.

4. Сімейний кодекс України від 10 січня 2002 року // Відомості Верховної Ради України. – 2002. - № 21-22. – Ст. 135.

5. Про адвокатуру: Закон України від 19 грудня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 9. – Ст. 62.

6. Правила адвокатської етики: Протокол Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при КМУ 1 жовтня 1999 р.

 

Спеціалізова література:

1. Бєлкін М. Проблемні питання апеляційного та касаційного оскарження судових рішень // Право України. – 2010. - № 5. – С. 156-160.

2. Грабар Н.М. Цивільно-правове регулювання та принципи діяльності української адвокатури // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. – 2010. - № 1. – С. 148-157.

3. Гусейнов О. Роль защиты в судебном производстве // Юриспруденція: теорія і практика. – 2010. - № 5. – С. 25-29.

4. Диба І. Представник у цивільному процесі // Юридичний вісник України. – 2006. - № 15.

5. Дрейзіна Д. Підтвердження повноважень адвоката у цивільному судочинстві // Юридична Україна. – 2008. - № 6. – С. 92-95.

6. Чванкін С.А. Особливості представництва юридичних осіб в цивільному процесі // Актуальні проблеми держави і права. – 2009. –Вип. 51. – С. 114-121.

7. Чубенко А. Фінансування цивільного захисту за рахунок коштів місцевих бюджетів // Право України. – 2006. - № 11. – С. 45-47.

 

 

Практичне заняття № 2.

Питання для обговорення:

1. Загальні положення процесуальної діяльності представника у суді першої інстанції.

2. Представник у процесі доказування та доведення.

3. Процесуальна діяльність представника в апеляційному провадженні.

4. Участь представника у касаційному провадженні.

5. Участь представника у перегляді рішень Верховним Судом України та за нововиявленими обставинами.

6. Участь представника у виконавчому провадженні.

 

Методичні рекомендації для підготовки до практичного заняття

Загалом процесуальна діяльність адвоката в цивільній справі здійснюється відповідно до норм ЦПК. Студентам слід згадати особливості різних видів проваджень, що зу­мовлюють і особливості звернення представника до суду, а саме: позовного і ок­ремого проваджень, а також наказного провадження. Крім того, свої особливості має й участь представника на різних стадіях цивільного процесу: відкриття провадження у справі; провадження у справі до судового розгляду; судового розгляду.

Діяльність представника в процесі доказування та доведення займає особливе місце, оскільки від доведеності юридичних обставин су­ду залежатиме майбутнє судове рішення. В другому питанні студенти повинні визначитися з процесом доказування та предметом доведення, належністю та допустимістю доказів, засобами доказування в цивільних справах.

Складність оскарження рішень суду в апеляційному порядку полягає в тому, що предмет доказування у таких справах складається з «помилок» суду, які, на думку представника, порушують права його довірителя. Тобто в цьому провадженні, по суті, має місце спір не між особами, а між представником і судом з приводу законності дій і рішень остан­нього. Але увага представника має зосереджуватись не на особі судді, а на тих процесуальних помилках, що негативно вплинули або могли вплинути на рішення суду. Відповідь студента на вказане питання передбачає аналіз Глави 1 Розділу 5 ЦПК України.

У разі незгоди представника і клієнта з рішенням або ухвалою суду апеляційної інстанції, вони можуть оскаржити їх до суду касаційної інстанції (гл. 2 Розділу 5 ЦПК).

Перегляд рішень і ухвал Верховним Судом України відрізняється тим, що підставами оскарження є судові рішення у цивільних справах після їх перегляду у касаційному порядку, якщо вони оскаржені з мотивів: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстан­ції одного і того самого положення закону; визнання судового рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, таким, що порушує міжна­родні зобов'язання України. Здебільшого громадяни є юридично необізна­ними, не можуть підготувати заяву про перегляд Верховним Судом України і їм потребується допомога представника. Це питання потребує досконалого знання положень гл. 3 Розділу 5 ЦПК.

У сучасних умовах, коли через скасування судового нагляду
відбулося зменшення засобів перевірки законності вирішення
цивільних справ, інститут перегляду рішень, що набрали закон­ної сили, у зв'язку з нововиявленими обставинами набуває особ­ливо важливого значення. Перегляд рішень у зв'язку з нововияв­леними обставинами є особливою стадією цивільного процесу, мета якої полягає у встановленні наявності або відсутності істот­них для справи обставин, зокрема таких, що не були і не могли бути відомі заявнику (гл. 4 Розділу 5 ЦПК).

Участь представника у виконавчому провадженні регулюється ЦПК України та ЗУ «Про виконавче провадження». Для визначення порядку здійснення представництва у виконавчому провадженні необхідно проаналізувати положення Закону «Про виконавче провадження» в частині відкриття провадження, строку здійснення виконавчого провадження, дій по здійсненню виконавчого провадження, закінчення виконавчого провадження, повороту виконання рішення.

 

Тематика рефератів:

1. Діяльність представника у заочному розгляді справи.

2. Участь представника у вирішенні питань про укладення мирової угоди.

3. Судова промова представника у цивільному процесі.

 

Практичні завдання:

Завдання № 1.Власов, Петров і Сорокін тривалий час проживали в будинку старої і самотньої Пашкової. Вони запропонували Пашковій продати їм будинок за 3000 грв. за умови, що вони будуть її доглядати. Пашкова погодилась. Але через два роки Пашкова, незадоволена тим доглядом, що їй надавали квартиранти, пред’явила до суду позов про розірвання договору. Сорокін був представником відповідачів у суді, про що усно заявлено Власовим і Петровим у судовому засіданні, дане клопотання співвідповідачів було занесено до протоколу судового засідання.

Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції, посилаючись на те, що Сорокін не мав право представляти інтереси співвідповідачів, оскільки в нього не було довіреності на ведення справи в суді.

Чи правильні дії апеляційного суду?

Завдання № 2.Тимофєєв не сплатив Юр'єву 500 грв. за куплений у нього телевізор. Юр'єв вирішив подати позов до суду про стягнення боргу. Він видав доручення на пред'явлення позову і ведення справи своєму знайомому Медведєву. Медведєв подав до суду позовну заяву від імені Юр'єва. У судовому засіданні, яке призначив суд, були присутні як Юр'єв, так і його представник Медведєв. Але суддя не допустив Юр'єва до участі у судовому засіданні, мотивуючи відмову тим, що оскільки Медведєв приймає участь, то присутність Юр'єва неможлива.

Чи правильні дії суду? Хто має право представляти інтереси громадян у суді? Чи допускається особиста участь у справі особи поряд з представником?

Завдання № 3.Семенов збив автомобілем через свою неуважність 10-річного Юру. Батьками Юри були Ігор Ємельянов і Марія Новоросійська. Батько Юри, Ігор Ємельянов в інтересах Юри пред'явив позов до суду про стягнення з Семенова збитків, завданих здоров'ю Юри внаслідок наїзду автомобілем.

Чи правомірні дії Ємельянова? В якості якого учасника він буде приймати участь у справі? Який вид процесуального представництва виникає у даній справі? Якими документами повинні бути підтверджені повноваження Ємельянова як учасника цивільної справи?

Завдання № 4.Самохін пред’явив до суду позов про відшкодування шкоди, заподіяної йому наїздом на нього автомобіля, яким керував Попов як його власник. Друзін був допущений судом як представник Самохіна у даній справі. У попередньому судовому засіданні Попов надав суду докази, якими підтверджувалося, що Друзін визнаний обмежено дієздатним.

Як має вчинити суд в даній ситуації? Чи може Друзін як обмежено дієздатна особа представляти інтереси Самохіна у цивільній справі?

Завдання № 5.Амірова звернулась до суду з позовом до магазина «Віроніка» про поновлення на роботі в якості бухгалтера та стягнення заробітної плати за вимушений прогул. Інтереси магазина у справі представляв завідуючий торговим відділом магазину Антонов. Його повноваження були підтверджені довіреністю, виданою директором магазину Соболєвим.

У судовому засіданні Антонов запропонував Аміровій укласти мирову угоду, на що вона погодилась. Позивачка та представник відповідача підписали мирову угоду, яку суд затвердив.

Директор магазину не погодився з діями Антонова, вказавши, що він не мав права без його дозволу укладати мирову угоду.

Проаналізуйте дії учасників цивільної справи. Хто які помилки допустив щодо підтвердження повноважень представника та їх реалізації у цивільній справі? Які вимоги щодо оформлення повноважень представника?

 

Нормативні акти:

1. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 30. – Ст. 141.

2. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 р.

3. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року // Голос України. – 2003. - № 47-48.

4. Сімейний кодекс України від 10 січня 2002 року // Відомості Верховної Ради України. – 2002. - № 21-22. – Ст. 135.

5. Про адвокатуру: Закон України від 19 грудня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 9. – Ст. 62.

6. Про виконавче провадження: Закон України від 21 квітня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. - № 24. – Ст. 207.

7. Про доступ до судових рішень: Закон України від 22 грудня 2005 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2006. - № 15. - Ст. 128.

8. Правила адвокатської етики: Протокол Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при КМУ 1 жовтня 1999 р.

9. Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 р. № 9.

10. Про практику перегляду судами у зв’язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 1981 р. № 17.

11. Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 р. № 14.

 

Спеціалізова література:

1. Бондарева М.В. Актуальність питання доступності судового захисту в цивільному судочинстві // Часопис Київського університету права. – 2010. - № 1. – С. 147-150.

2. Ковтун Л. Представництво в цивільному процесі: окремі проблеми // Право України. – 2004. - № 1. – С. 139-143.

3. Лазько Г.З. Джерела інституту представництва у цивільному процесуальному праві України // Часопис Київського університету права. – 2005. - № 3. – С. 112-116.

4. Чванкін С.А. Юридична природа представництва в цивільному процесі України// Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2005. - № 3. – С. 194-199.

5. Янчук А. Право (правомочність) на захист: поняття та правова природа // Підприємництво, господарство і право. – 2009. - № 3. – С. 56-59.

ТЕМА № 19







Последнее изменение этой страницы: 2016-09-13; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.8.46 (0.019 с.)