Цивільний процес в іноземних державах

Всього годин – 12, у т.ч. лекції – 2, практичних - 4, самостійна робота – 6.

Практичне заняття № 1, 2.

Питання для обговорення:

1. Джерела цивільного процесуального права в іноземних державах.

2. Правова характеристика цивільного процесу у Франції.

3. Окремі питання цивільного процесу Англії.

4. Цивільний процес в США.

5. Цивільний процес в Німеччині.

 

Методичні рекомендації для підготовки до практичного заняття

Правосуддя належить до однієї із функцій державної влади і порядок його здійснення регулюється в основному внутрішнім (національним) правом кожної держави.

Фундаментальні положення судоустрою і судочинства зазвичай містять конституційні акти. Найчастіше в них фіксується принцип розподілу влади, проголошується принцип незалежності суду та право кожного на захист своїх прав та інтересів, визначаються основи судочинства (Конституція Франції 1958 р., Основний Закон Німеччини 1949 р., Конституція Австрії 1920 р., Конституція Іспанії 1978 р., Конституція США 1787 р.).

Питання цивільного процесу регулюються, як правило, окремими нормативно-правовими актами: Цивільний процесуальний кодекс Франції, Закон від 1 серпня 1895 р. про судочинство у цивільних справах Австрії, Цивільний процесуальний кодекс Іспанії 2000 р. та інші. Цивільні процесуальні кодекси містять основний масив процесуальних норм, які регулюють провадження у приватноправових спорах – цивільних, торгових, сімейних, трудових.

В наступних питаннях студенти повинні охарактеризувати основні положення цивільного процесу Франції, Англії, США та Німеччини. В своїй відповіді необхідно висвітлити наступні моменти: джерела цивільного процесуального права, суб’єкти цивільних процесуальних відносин, підсудність цивільних справ, доказування в цивільному процесі. Особливу увагу слід приділити окремим стадіям цивільного процесу в іноземних державах: порушенню цивільної справи у суді першої інстанції, судовому розгляду, судовим постановам та їх видам, перегляду судових постанов.

Складність може викликати характеристика цивільного процесуального права США. У США діє прецедентне право. До джерел цивільного процесу США відносять федеральні джерела та джерела штатів. Окремі федеральні суди мають свої правила провадження.

 

Завдання для самоконтролю:

1. Яким нормативно-правовим актом регулюється цивільний процес у Франції?

2. Яка система судових органів США?

3. Визначте джерела цивільного процесуального права Німеччини?

4. Хто має право приймати участь у розгляді цивільних справ в Англії?

5. Які докази можуть застосовуватися у розляді цивільних справ в судах США?

6. Які основні стадії розгляду цивільних справ в Німеччині?

7. Яка система перегляду судових рішень у Франції?

Тематика рефератів:

1. Порівняльна характеристика цивільного процесуального права України та Російської Федерації.

2. Судоустрій та цивільний процес Іспанії.

3. Інститути перегляду судових рішень в зарубіжних країнах.

 

Нормативні акти:

1. Конституція України від 28 червня 1996 р. (розділи І, II, VIII, XII, XV).

2. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 р.

3. Про міжніродні договори України: Закон України від 29 червня 2004 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. - № 50. – Ст. 540.

Спеціалізована література:

1. Гражданский процесс зарубежных стран: Учебное пособие / Под ред. А.Г. Давтян. – М.: Проспект, 2009. – 480 с.

2. Кудрявцева Е.В. Гражданское судопроизводство Англии. - М.: Издательский Дом "Городец", 2008 - 320 с.

3. Нешатаева Т.Н. Международный гражданский процесс: Учебное пособие. – М.: Дело, 2001. – 504 с.

4. Пучинский В.К. Гражданский процесс зарубежных стран. М.: Зерцало, 2007. - 520 с.

5. Судоустройство и гражданский процесс капиталистических государств: Гражданский процесс. Ч. 2 / Под ред.: Л.А. Лунц. - М.: Внешторгиздат, 1958. - 359c.

ТЕМА № 24

Реалізація рішень Європейського суду з прав людини в Україні

Всього годин – 12, у т.ч. лекції – 2, практичних - 4, самостійна робота – 6.

Практичне заняття № 1, 2.

Питання для обговорення:

1. Європейський суд з прав людини: поняття, правове регулювання, структура.

2. Порядок подачі заяви до Європейського суду з прав людини.

3. Розгляд заяви та повноваження Європейського суду з прав людини.

4. Проблемні аспекти виконання рішень Європейського суду з прав людини.

Методичні рекомендації для підготовки до практичного заняття

Європейський суд з прав людини - організація створена для контролю за дотриманням прав і свобод людини і громадянина закріплених в Конвенції про захсит прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 р.). Розділом 1 Конвенції визначаються права та свободи за захистом яких може звернутися громадянин до Європейського суду з прав людини. Розділ 2 Конвенції присвячено структурі Європейського суду. Студенти повинні ознайомитися з порядком створення суду, кількістю суддів, виборами та посадовими критеріями до суддів, строком їх повноважень, підставами звільнення та загальною структурою суду.

Згідно ст. 35 Конвенції Суд може брати справу до розгляду лише після того, як було вичерпано всі національні засоби юридичного захисту, згідно із загальновизнаними принципами міжнародного права, і впродовж шести місяців від дати постановлення остаточного рішення на національному рівні. Умови прийнятності заяви визначаються ст. 34, 35 Конвенції. Додатково слід з’ясувати питання мови заяви та її обов’язкових реквізитів, переліку документів, які треба долучити до заяви.

Заяви громадян розглядаються у відкритому засіданні, якщо Суд за виняткових обставин не вирішить інакше. В цьому питанні необхідно звернути увагу на процедуру прийняття рішення Суду, їх остаточність, умотивованість, обов’язкову силу.

У відповіді на останнє питання потрібно спиратися на положення ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Принциповим є положення ст. 2 Закону, що рішення Суду є обов’язковим для виконання Україною. Виконання рішення здійснюється за рахунок Державного бюджету України. Більш детально слід зупинитися на моменті звернення Рішення до виконання в частині виплати відшкодування.

Завдання для самоконтролю:

1. Які держави є учасницями Конвенції на сьогоднішній день?

2. Дотримання яких прав гарантує Конвенція?

3. Як Ви розумієте право особи на справедливий суд?

4. Який порядок створення Європейського суду з прав людини?

5. Яким вимогам повинен відповідати суддя Європейського суду?

6. Який строк повноважень судді?

7. В яких випадках суддя може бути звільнений з посади?

8. Яка структура Європейського суду?

9. Чим займається Велика палата?

10. За яких умов заява до Європейського суду буде прийнята?

11. Чи є обов’язковими рішення Європейського суду?

12. Який порядок виконання рішень Європейського суду Україною?

 

Тематика рефератів:

1. Практика Європейського суду з прав людини як джерело права України.

2. Розгляд Європейським судом з прав людини заяв громадян України.

3. Інші міжнародні судові інституції, які здійснюються розгляд цивільних справ громадян.

 

Нормативні акти:

1.Конституція України від 28 червня 1996 р. (розділи І, II, VIII, XII, XV).

2. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 р.

3. Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини: Закон України від 23 лютого 2006 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2006. - № 30. – Ст. 260.

4. Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції: Закон України від 17 липня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1997. - № 40. – Ст. 263.

5. Про ратифікацію Протоколів №12 та № 14 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: Закон України від 9 лютого 2006 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2006. - № 27. – Ст. 229.

6. Про виконавче провадження: Закон України від 21 квітня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. - № 24. – Ст. 207.

 

Спеціалізована література:

1. Бєлкін М.Л., Бєлкіна Ю.Л. Проблеми застосування рішень Європейського суду з прав людини як джерела права в законодавстві України та в судовій практиці // Вісник господарського судочинства. – 2009. - № 4. – С. 111-120.

2. Ільченко І. Деякі питання застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини в Україні // Право України. – Право України. - 2009. - № 10. – С. 145-149.

3. Полянський Т. Зловживання правом в інтерпретації Європейського суду з прав людини // Вісник Львівського університету. – 2010. – Вип. 50. – С. 32-38.

 

 

ТЕМА № 25