ТОП 10:

Судові рішення. Заочний розгляд справи



Всього годин – 13, у т.ч. лекції – 2, практичних - 2, самостійна робота – 9.

Практичне заняття № 1.

Питання для обговорення:

1. Поняття і види судових рішень.

2. Зміст судового рішення. Вимоги, яким повинно відповідати судове рішення.

3. Види виконання судових рішень. Набрання рішенням законної сили.

4. Усунення недоліків рішення судом, який його ухвалив.

5. Ухвала суду першої інстанції.

6. Доступ до судових рішень.

7. Поняття і значення заочного розгляду справи.

8. Умови і порядок ухвалення заочного рішення. Зміст заочного рішення.

9. Оскарження заочного рішення. Підстави скасування.

Методичні рекомендації для підготовки до практичного заняття

Судове рішення – це постанова суду, якою вирішується матеріально-правова вимога позивача до відповідача, спір сторін по суті, яка є цивільно-процесуальним актом захисту порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів сторін цивільного процесу.

При правовій характеристиці судового рішення студентам необхідно вказати на його значення, функції (охоронна, індивідуального регулювання та виховна), форми (ухвала, рішення), види.

Порядок ухвалення рішення в суді залежить від особливостей конкретних справ, в якому складі суду вони розглядаються, ставлення самих учасників спору до процесу і їх участі в засіданні та ін. Але в будь-якому випадку рішення суду складається з вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин.

Слід також звернути увагу на те, що до судового рішення пред’являються певні вимоги, недотримання яких тягне його скасування або зміну вищестоящим судом або ж призводить до необхідності внесення відповідних уточнень і доповнень судом, який його ухвалив. Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинне бути законним і обгрунтованим. Студенти повинні надати правову характеристику цих двох умов. Слід також звернути увагу, що аналіз законодавства і судової практики дозволяє виділити і інші вимоги, які пред'являються до рішення суду. Воно повинно відповідати вимогам повноти, визначеності, безумовності та дотримання належної форми.

Процесуальний закон розрізняє негайне виконання судових рішень, відстрочку виконання судового рішення та розстрочку виконання судового рішення. Проаналізувавши положення ЦПК України студентам необхідно визначити підстави застосування того чи іншого виду виконання рішення суду. Особливу увагу слід приділити законній силі рішення суду, оскільки набрання рішенням законної сили тягне певні правові наслідки, які полягають у тому, що рішення набуває ряд нових властивостей. А саме: обов’язковість, неспростовність, винятковість, преюдиціальність, авторитетність.

Після оголошення рішення по справі суд, що ухвалив рішення, не вправі сам скасувати або змінити його. У той же час суду, що ухвалив рішення, надається можливість доповнити своє рішення, внести в нього виправлення без зміни змісту у суворо обмежених законом випадках. Студентам необхідно охарактеризувати три випадки, передбачені цивільним процесуальним законодавством, коли суд, що ухвалив рішення, вправі самостійно виправити його недоліки: 1) ухвалення додаткового рішення; 2) роз’яснення рішення суду; 3) виправлення описок і арифметичних помилок.

В питанні присвяченому ухвалам суду першої інстанції студентам слід ознайомитися з положеннями ч. 2 ст. 208 ЦПК України. Зверніть увагу, що розмаїття ухвал дозволяє класифікувати їх за різними критеріями: за суб’єктом; за формою; за змістом. Окремо слід охарактеризувати зміст ухвали суду та набрання законної сили ухвалою суду.

Для визначення основних шляхів доступу до судових рішень варто ознайомитися з Законом України «Про доступ до судових рішень».

Другою важливою частиної цього практичного заняття є заочний розгляд справи. Заочне провадження – це порядок розгляду і вирішення конкретної цивільної справи у випадку неявки відповідача, належним чином сповіщеного про час і місце судового засідання, що не повідомив про причини неявки, якщо він не просив розглядати справу за його відсутності і якщо проти цього не заперечує позивач. При дослідженні цього питання необхідно зупинитися на наступних основних моментах: значення заочного провадження; умови розгляду справи в порядку заочного провадження; зміст заочного рішення; оскарження заочного рішення; повноваження суду та підстави скасування заочного рішення.

 

Дати визначення наступних понять:

судове рішення, функції судового рішення, охоронна функція судового рішення, функція індивідуального регулювання поведінки, виховна функція судового рішення, законність судового рішення, обґрунтованість судового рішення, презумпція істинності рішення, повнота рішення суду, визначеність рішення суду, безумовність рішення суду, ясність і точність рішення суду, своєчасність рішення суду, законна сила рішення суду, обов’язковість законної сили рішення суду, неспростовність судового рішення, винятковість рішення суду, преюдиціальність рішення суду, авторитетність судового рішення, об’єктивні межі законної сили судового рішення, суб’єктивні межі законної сили судового рішення, додаткове рішення, роз’яснення рішення, описки, явні арифметичні помилки, підготовчі ухвали, зупинювальні ухвали, відновлювальні судові ухвали, заключні ухвали, Єдиний державний реєстр судових рішень, заочне провадження.

 

Завдання для самоконтролю:

1. Назвіть ознаки судового рішення.

2. У чому полягає значення судового рішення?

3. Які функції виконує судове рішення?

4. В яких формах викладаються судові рішення?

5. Які питання вирішує суд під час ухвалення рішення?

6. З яких частин складається судове рішення?

7. Яким вимогам повинно відповідати судове рішення?

8. Які основні властивості законного рішення суду?

9. Який процесуальний порядок роз’яснення рішення та виправлення описок та арифметичних помилок?

10. Вкажіть критерії за якими класифікуються ухвали суду першої інстанції.

11. Що таке Єдиний державний реєстр судових рішень?

12. За наявності яких умов можливі розгляд справи в порядку заочного провадження і ухвалення заочного рішення?

13. Яка процедура оскарження заочного рішення?

 

Тематика рефератів:

1. Принципи, на яких грунтується законна сила судового рішення.

2. Історичний розвиток заочного провадження в цивільному процесуальному законодавстві України.

 

Практичні завдання:

Завдання № 1.У рішенні суду за позовом Зайцева до Ткачова було вказано: «Зобов’язати Ткачова повернути Зайцеву костюм або будь-який інший одяг вартістю 850 грв.». Протягом року Ткачов костюм Зайцеву не повернув, посилаючись у своєму поясненні на те, що йому не зрозуміло, який одяг він повинен передати Зайцеву замість костюма.

Які заходи повинен вжити суд, щоб захистити права Зайцева? Яким вимогам повинне відповідати рішення суду?

Завдання № 2.Філімонова подала заяву про зарахування її на роботу на підприємство «Майстербуд», не зазначивши в заяві на яку саме посаду.

Адміністрація «Майстербуду» зарахувала її комірником, але працювала Філімонова в економічному відділі статистом.

У червні Філімонова з роботи була звільнена у зв’язку зі скороченням обсягу робіт. У серпні в штат «Майстербуду» була введена посада економіста. Зважаючи на це, Філімонова звернулася до комісії по розгляду трудових спорів «Майстербуду» з клопотанням поновити її на роботі на посаді економіста.

Сторони в комісії не дійшли згоди, і Філімонова пред’явила позов до «Майстербуду» про поновлення на роботі, але як на перший, так і на повторний виклик до суду не з’явилась.

Яке рішення прийме суд?

Завдання № 3. Громадянин Великобританії Сімсон звернувся до суду на території України про розірвання шлюбу з громадянкою України Фурсою, яка є резидентом Великобританії. У зв’язку з тим, що Фурса доглядала за їх сумісною малолітньою захворівшою дитиною на території Великобританії, вона не змогла з’явитися за викликом суду у судове засідання, про що належним чином повідомила суд. Проте, на вимогу позивача, суддя прийняв рішення про розгляд цієї справи в заочному провадженні і ухвалив рішення про розлучення.

Чи мав право суддя розглядати цю справу у заочному провадженні? За яких умов справа може бути заочно розглянута судом?

Завдання № 4.Громадянин Стефанчук звернувся з позовом про повернення боргу громадянином Євтушенко до суду. Оскільки громадянин Євтушенко за викликом суду у судове засідання не з'явився, суд прийняв рішення розглядати справу у заочному порядку. В процесі розгляду справи судом громадянин Стефанчук збільшив свої позовні вимоги, проте суд не повідомив громадянина Євтушенка про подібну зміну позовних вимог і у цьому ж засіданні ухвалив рішення, яким були задоволені позовні вимоги.

Чи мав право суддя розглядати цю справу у заочному провадженні? За яких умов справа може бути заочно розглянута судом? Чи були порушені права відповідача? Як мав вчинити суд у разі збільшення позивачем позовних вимог?

Нормативні акти:

1. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 30. – Ст. 141.

2. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 р.

3. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року // Голос України. – 2003. - № 47-48.

4. Про доступ до судових рішень: Закон України від 22 грудня 2005 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2006. - № 15. – Ст. 128.

5. Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини: Закон України від 23 лютого 2006 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2006. - № 30. – Ст. 260.

6. Про судове рішення у цивільній справі: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 р. № 14.

Спеціалізована література:

1. Андронов І. Процесуальні особливості рішення суду в справах окремого провадження // Юридичний вісник. – 2009. - № 1. – С. 50-53.

2. Зайцев И.М. Судебное решение как процессуальный документ // Российская юстиция. – 1995. - № 4.

3. Колосов Р. Умови проведення заочного розгляду справи (проблемні аспекти) // Підприємництво, господарство і право. – 2009.- № 2. – С. 97-100.

4. Коссак С. Заочний розгляд справи за процесуальним законодавством України та зарубіжних країн // Підприємництво, господарство і право. – 2007. - № 6. – С. 54-56.

5. Луспеник Д.Д. Заочне рішення: його цілі, процедура, проблеми та шляхи їх вирішення // Право України. – 2004. - № 5. – С. 95-99.

6. Навроцька Ю.В. Можливість спільного розгляду первісного та зустрічного позову в порядку заочного провадження // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. – 2009. - № 2. – С. 74-83.

7. Фазікош Г. Юридична та соціальна природа судового рішення в цивільному судочинстві: сучасні наукові погляди // Право України. – 2001. - № 3. – С. 57-60.

8.. Шиманович О. До питання про законну силу ухвал суду першої інстанції в цивільному процесі України // Підприємництво, господарство і право. – 2005. - № 3. – С. 112-116.

9. Штефан О. Поняття заочного провадження в цивільному процесі // Юридична Україна. – 2005. - № 1. – С. 44-48.

10. Ясинок М.М. Судове рішення в позовному та окремому провадженні цивільного процесуального права України (теоретичний аспект) // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2008. - № 5. – С. 57-61.

ТЕМА № 12

Окреме провадження

Всього годин – 15, у т.ч. лекції – 4, практичних - 4, самостійна робота –7.

Практичне заняття № 1.

Питання для обговорення:

1. Поняття і сутність окремого провадження. Процесуальний порядок розгляду справ окремого провадження.

2. Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.

3. Надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності.

4. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

5. Усиновлення.

6. Встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Методичні рекомендації для підготовки до практичного заняття

Окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно ст. 234 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: 1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; 2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; 3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою; 4) усиновлення; 5) встановлення фактів, що мають юридичне значення; 6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред’явника та векселі; 7) передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; 8) визнання спадщини відумерлою; 9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; 10) обов’язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; 11) розкриття банком інформації, що містить банківську таємницю, щодо фізичних і юридичних осіб.

Слід звернути увагу, що у порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.

Загальний порядок розгляду справ окремого провадження закріплений у ст. 235 ЦПК України. При розгляді окремих видів окремого провадження студентам варто при відповіді дотримуватися наступної схеми: порушення справи – підготовка справи до розгляду – розгляд справи у суді – рішення суду.

 

Завдання для самоконтролю:

1. Які особливості справ окремого провадження?

2. Який процедурний порядок призначення судово-психіатричної експертизи для встановлення психічного розладу здоров’я фізичної особи?

3. Які правові наслідки ухвалення рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання її недієздатною?

4. В яких випадках суд може надати неповнолітній особі повну цивільну дієздатність?

5. Які підготовчі дії має вчинити суд у справі про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою?

6. На підставі якого документа суд порушує справу про усиновлення? Які процесуальні вимоги до цього документу?

7. Що розуміється під фактом, що має юридичне значення?

8. За дотримання яких умов суди можуть приймати заяви про втсановлення фактів, що мають юридичне значення і розглядати їх у порядку окремого провадження?

 

Тематика рефератів:

1. Розгляд судами справ про усиновлення (удочеріння) дітей.

2. Правове регулювання проведення судово-психіатричної експертизи.

3. Порівняльний аналіз правового регулювання справ окремого провадження у ЦПК 1963 р. та ЦПК України.

Практичні завдання:

Завдання № 1.Шелуденко і Миронов довгий час перебували уфактичних шлюбних відносинах, але шлюб не за­реєстрували. Від цього шлюбу Шелуденко народила дитину, а через рік сторони зареєстрували шлюб в органах РАГСу, вказавши в заяві, що у них є дитина.

Миронов помер від нещасного випадку. Для то­го, щоб одержати для дочки кошти, Шелуденко звер­нулася до суду з заявою про встановлення факту батьківства, її вимога була задоволена. Орган РАГСу видав свідоцтво про народження дочки Шелуденко, в якому батьком дитини був зазначений Миронов.

Чи підлягає судовому встановленню факт батьківства? Визначіть заявників і заінтересованих осіб по справі.

Завдання № 2.До суду звернулися з заявою Григоренко і Миколенко. Перший - по встановленню факту про трудовий стаж, другий - по встановленню факту закінчення в 1974 р. Київського лісогосподарчого інституту та про те, що він є племінником померлого дядька - Миколаєнка С. І.

Чи підвідомчі розгляду суду такі справи?

Завдання № 3.Жителька м. Біла Церква Конякіна Т.М. подала до суду заяву, в якій просила винести рішення про оголошення померлим її чоловіка - Конякіна І. М., з яким вона 5 січня 1987 р. зареєструвала шлюб.

У 1988 р. він виїхав на роботу «Домбаршахтобуд» (Воркута). Працюючи на шахті, Конякін Г.М., в результаті нещасного випадку, в лютому 1988 р. загинув. Це підтверджено довідкою Домбаровського шахтоуправління за № 172-ок від 14 березня 1988 р. Для того, щоб зареєструвати на себе буди­нок, одержаний у спадщину, Конякіна Т.М. у люто­му 1989 р. звернулася за свідоцтвом до нотаріаль­ної контори, де їй роз'яснили, що для цього необхідно свідоцтво РАГСу про смерть Конякіна І. Орган Домбаровського РАГСу, куди вона звернула­ся з проханням вислати копію свідоцтва про смерть чоловіка, повідомив, що актовий запис про смерть чоловіка РАГСом не проводився.

Це було підтверджено також довідкою облас­ного архіву. Суд, розглянувши справу, виніс рішен­ня, яким оголосив Конякіна І.М. померлим.

Чи правильно була вирішена ця справа?

 

Нормативні акти:

1. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 30. – Ст. 141.

2. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 р.

3. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року // Голос України. – 2003. - № 47-48.

4. Сімейний кодекс України від 10 січня 2002 року // Відомості Верховної Ради України. – 2002. - № 21-22. – Ст. 135.

5. Про затвердження Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей: Постанова Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 р. № 905.

6. Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 5.

7. Про практику розгляду судами справ про встановлення неправильності запису в актах громадського стану: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 7 липня 1995 р. № 12.

8. Про судову практику в справах про визнання громадян обмежено дієздатними чи недієздатними: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 28 березня 1972 р. № 3.

 

Спеціалізована література:

1. Барсукова В.М. Розгляд судами справ про усиновлення (удочеріння) дітей // Всіник Верховного Суду України. – 1999. - № 5(15). – С. 32-34.

2. Диба І. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою // Юридичний вісник України. – 2007. - № 1.- С. 14.

3. Захарова О.Б. Лишение и ограничение дееспособности гражданина // Арбитражный и гражданский процесс. – 2005. - № 4. – С. 9-13.

4. Назаренко С.П. Інформаційне забезпечення розшуку безвісно відсутніх осіб // Південноукраїнський правничий часопис. – 2007. - № 4. – С. 145-147.

5. Ясинок М. Особливості дії принципу диспозитивності в окремому провадженні // Підприємництво, господарство і право. – 2008. - № 6. – С. 59-60.

Практичне заняття № 2.

Питання для обговорення:

1. Відновлення прав на втрачені цінні папери на пред’явника та векселі.

2. Передача безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність.

3. Визнання спадщини відумерлою.

4. Надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку.

5. Обов'язкова госпіталізація до протитуберкульозного закладу.

6. Розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо фізичних та юридичних осіб.

 

Завдання для самоконтролю:

1. Дайте визначення цінного паперу на пред’явника?

2. Які відомості повинні бути вказані у заяві до суду про визнання втраченого цінного папера на пред'явника або векселя недійсним та відновлення прав на них?

3. Яке рішення ухвалює суд за результатами вирішення справи про відновлення прав на втрачені цінні папери на пред’явника та векселі?

4. Який процесуальний порядок порушення та розгляду справи про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність?

5. В яких випадках спадщина визнається відумерлою?

6. Хто має право подати до суду заяву про надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку?

7. За яких умов можливе припинення амбулаторної психіатричної допомоги чи госпіталізації до психіатричного закладу у примусовому порядку?

8. Назвіть обов'язкові реквізити заяви про обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу.

9. Яка процедура виконання рішення суду про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо фізичних та юридичних осіб?

Тематика рефератів:

1. Забезпечення прав та законних інтересів особи під час розгляду справи про надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку.

2. Правове регулювання банківської таємниці.

3. Проблеми реалізації рішення суду про обов’язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу.

Нормативні акти:

1. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 30. – Ст. 141.

2. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 р.

3. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року // Голос України. – 2003. - № 47-48.

4. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 18. – Ст. 144.

5. Про психіатричну допомогу: Закон України від 22 лютого 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. - № 19. – Ст. 143.

6. Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23 лютого 2006 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2006. - № 31. – Ст. 268.

7. Про обіг векселів в Україні: Закон України від 5 квітня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. - № 24. – Ст. 128.

8. Про інформацію: Закон України від 2 жовтня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1998. - № 48. – Ст. 650.

9. Про банки і банківську діяльність: Закон України від 7 грудня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. - № 5-6. – Ст. 30.

Спеціалізована література:

1. Болокан І.В. Особливості розгляду судом справ про передачу безхазяйної нерухомої речі В комунальну власність // Вісник Запорізького національного університету. – 2009. - № 2. – С. 104-110.

2. Ясинок М.М. Розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю – новий вид справ в окремому провадженні // Бюлетень Міністерства юстиції України.- 2009. - № 1. – 67-71.







Последнее изменение этой страницы: 2016-09-13; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.8.46 (0.017 с.)