Змістовний модуль № 5 закінчується написанням контрольної роботи

 

 

Змістовний модуль № 6

Окремі аспекти розгляду цивільних справ за участю іноземного елемента

ТЕМА № 22

Поняття міжнародного цивільного процесу та його місце у системі національного законодавства України

Всього годин – 12, у т.ч. лекції – 2, практичних - 4, самостійна робота – 6.

Практичне заняття № 1.

Питання для обговорення:

1. Поняття міжнародного цивільного процесу України, його предмет, метод та система.

2. Мета та значення міжнародного цивільного процесу.

3. Доктрина про місце цивільного процесу.

 

Методичні рекомендації для підготовки до практичного заняття

Інтернаціоналізація суспільного життя, розвиток міжнародних культурних та інших зв’язків, міграція населення призводять до збільшення кількості цивільних справ за участю іноземного елемента.

Термін «міжнародний цивільний процес» має умовний характер, оскільки не існує міжнародної універсальної організації, яка повинна розглядати спори між суб’єктами (сторонами) різних держав, а також не йдеться про міжнародний розгляд конкретної справи. Студентам слід звернути увагу, що інколи в доктрині замість терміна «міжнародний цивільний процес» застосовується «міжнародне цивільне процесуальне право». Деякі автори вживають ці поняття як синоніми, проте вони означають різні явища, оскільки міжнародний цивільний процес – це діяльність органів та інститутів, а міжнародне цивільне процесуальне право – сукупність правових норм.

В першому питанні необхідно висвітлити різні підходи до визначення поняття міжнародного цивільного процесу, виокремити особливості суспільних відносин, які є предметом міжнародного цивільного процесу, його методи та систему.

Друге питання передбачає з’ясування мети та значення цивільного процесу. Постійні міграційні процеси підвищують значення як міжнародного приватного права, так і міжнародного цивільного процесу. Однак нині не можна сказати, що норми міжнародного права міцно зайняли своє місце в діяльності українських судів. Практика застосування українськими судами норм міжнародного цивільного процесуального права перебуває на стадії формування.

Особливості подальшого розвитку українського міжнародного цивільного процесу будуть пов'язані одночасно із удосконаленням вітчизняної нормативно-правової бази, вирішенням проблем щодо участі України в міжнародних договорах у питаннях міжнародного цивільного процессу, а також з формуванням судової практики, побудованої на принципах та правилах, відомих іншим судовим системам.

В останньому питанні студенти повинні провести історичний екскурс в формування доктрини міжнародного цивільного процесу: починаючи від Стародавнього Риму і до сьогодення.

Завдання для самоконтролю:

1. Назвіть поняття міжнародного цивільного процесу України.

2. Як співвідносяться поняття міжнародного цивільного процесу та міжнародного цивільного процесуального права?

3. Що таке колізійна норма?

4. В яких сферах міжнародного цивільного процесу застосовуються колізійні норми?

5. Які особливості суспільних відносин, що є предметом міжнародного цивільного процесуального права?

6. Які елементи складають систему міжнародного цивільного процесуального права?

7. Які проблеми регулює міжнародне цивільне процесуальне право?

8. Визначте мету міжнародного цивільного процесу?

9. Яке значення має міжнародний цивільний процес?

10. Які основні етапи розвитку доктрини міжнародного цивільного процесу Вам відомі?

 

Тематика рефератів:

1. Правове регулювання цивільного судочинства з іноземним елементом.

2. Доктрина про місце міжнародного цивільного процесу.

Нормативні акти:

1. Конституція України від 28 червня 1996 р. (розділи І, II, VIII, XII, XV).

2. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 р.

3. Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства: Закон України від 04 січня 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. - № 23. – Ст. 161.

4. Про Положення про дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав в Україні: Указ Президента України від 16 червня 1993 р.

5. Про міжніродні договори України: Закон України від 29 червня 2004 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. - № 50. – Ст. 540.

Спеціалізована література:

1. Лунц Л.А. Курс международного частного права: В 3 т. – Т. 3: Международный гражданский процесс. – М., 2002.

2. Міжнародний цивільний процес в Україні: Навчальний посібник: Практикум: За ред. С.Я. Фурси. – К.: КНТ, 2010. – 328 с.

3. Міжнародне приватне право: Навчальний посібник / За ред. В.М. Гайворонського, В.П. Жушмана. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 368 с.

4. Светланов А.Г. Международный гражданский процесс: Современные тенденции: Монография. – М.: ТОН – Остожье, 2002.

5. Шак Х. Международное гражданское процессуальное право: Учебник / Пер. с нем. – М.: БЕК, 2001.

6. Юлдашев О.Х. Міжнародне приватне право: Академічний курс: К.: ВД «Ін Юре», 2004. – 528 с.

 

Практичне заняття № 2.

Питання для обговорення:

1. Принципи міжнародного цивільного процесу.

2. Джерела міжнародного цивільного процесу.

 

Методичні рекомендації для підготовки до практичного заняття

Принципи міжнародного цивільного процесу – це закріплені в його нормах ідеї і погляди народу на завдання і мету правосуддя в цивільних справах з іноземним елементом, організаційну його побудову і процесуальну діяльність та процесуально-правове становище учасників процесу. Всі принципи між собою взаємопов’язані і в сукупності складають систему.

Даючи відповідь на перше запитання, студенти повинні назвати визначення принципів міжнародного цивільного процесу, їх значення та провести класифікацію. Особливу увагу слід звернути на зміст наступних принципів міжнародного цивільного процесу: принцип незалежності суду; принцип рівності судових процесів держав; принцип контролюючої множинності процесів; принцип рівності та самостійності сторін у процесі; принцип lex fori; принцип правової кваліфікації; встановлення змісту норм права іноземних держав; принцип гласності судового розгляду; принцип ефективності засобів правового захисту; принцип диспозитивності. При цьому їх зміст необхідно розкривати з посиланням на діючі норми міжнародного права та практичне значення у розгляді цивільних справ.

Джерелами міжнародного цивільного процесу є способи або форми вираження державної волі народу, щодо яких ця воля стає правом. Зверніть увагу, що особливість джерел полягає в їх подвійному характері: з одного боку, до них належать норми внутрішнього законодавства окремих держав, а з іншого – міжнародні договори.

Ст. 2 ЦПК України визначено, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені ЦПК, застосовуються правила міжнародного договору. Аналогічна норма існує і в ст. 3 ЗУ «Про міжнародне приватне право». Отже, в цивільному процесуальному праві України діє принцип пріоритету норм міжнародного процесуального права над національним законодавством. З питань цивільного процесу діють численні конвенції та міжнародні договори, зокрема: Конвенція про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15 листопада 1965 р.; Конвенція про отримання за кордоном доказів у цивільних або комерційних справах від 18 березня 1970 р.; Конвенція про стягнення аліментів за кордоном від 20 червня 1956 р.; Конвенція про відміну вимог легалізації іноземних офіційних документів від 5 жовтня 1961 р.; Конвенція про юрисдикцію, право, що застосовується, визнання, виконання та співробітництво щодо батьківської відповідальності та заходів захисту дітей від 19 жовтня 1996 р.; Конвенція про міжнародний доступ до правосуддя та інші.

Цивільні процесуальні норми існують також в укладених Україною консульських конвенціях і договорах. Зокрема, в Консульській конвенції між Україною та Італійською Республікою (23 грудня 2003 р).; між Україною і Республікою Куба (23 вересня 2002 р.); між Україною і Республікою Македонія (10 квітня 2000 р.); між Україною і Турецькою Республікою (21 травня 1998 р.).

На практичному занятті студентам потрібно розкрити зміст цих міжнародно-правових актів.

 

Завдання для самоконтролю:

1. Дайте визначення принципів міжнародного цивільного процесу.

2. Як співвідносяться галузеві та міжгалузеві принципи?

3. В чому полягає принцип незалежності суду?

4. Як Ви розумієте принцип рівності судових процесів держав?

5. Як вирішується питання у разі наявності декількох проваджень з того самого питання між тими самими сторонами, як здійснюються в різних державах?

6. Які гарантії рівності та самостійності сторін у міжнародному цивільному процесі?

7. Які принципи застосування lex fori?

8. Які існують підходи у вирішенні проблеми правової кваліфікації справи?

9. Поясніть правила встановлення змісту норм права іноземних держав.

10. Які обмеження має принцип гласності судового розгляду в міжнародному цивільному процесі?

11. З яких елементів складається принцип ефективності засобів правового захисту?

12. В чому виявляється диспозитивність у міжнародному цивільному процесі?

13. Що таке джерела міжнародного цивільного процесу?

14. Які нормативно-правові акти діють в сфері міжнародного цивільного процесу?

 

Тематика рефератів:

1. Сучасні тенденції міжнародного цивільного процесу.

2. Принцип lex fori – основа міжнародного цивільного процесу.

3. Співробітництво держав в галузі захисту прав дітей у цивільному процесі.

Нормативні акти:

1. Конституція України від 28 червня 1996 р. (розділи І, II, VIII, XII, XV).

2. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 р.

3. Про міжніродні договори України: Закон України від 29 червня 2004 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. - № 50. – Ст. 540.

4. Конвенція про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15 листопада 1965 р.

5. Конвенція про отримання за кордоном доказів у цивільних або комерційних справах від 18 березня 1970 р.

6. Конвенція про стягнення аліментів за кордоном від 20 червня 1956 р.

7. Конвенція про відміну вимог легалізації іноземних офіційних документів від 5 жовтня 1961 р.

8. Конвенція про юрисдикцію, право, що застосовується, визнання, виконання та співробітництво щодо батьківської відповідальності та заходів захисту дітей від 19 жовтня 1996 р.;

9. Конвенція про міжнародний доступ до правосуддя від 25 жовтня 1980 р.

10. Конвенція про компетенцію влади і право, яке підлягає застосуванню у галузі захисту неповнолітніх від 5 жовтня 1965 р.

11. Брюссельська конвенція держав ЄС від 27 вересня 1968 р.

12. Консульська конвенція між Україною та Італійською Республікою від 23 грудня 2003 р.

13. Консульська конвенція між Україною і Республікою Куба від 23 вересня 2002 р.

14. Консульська конвенція між Україною і Республікою Македонія від 10 квітня 2000 р.

15. Консульська конвенція між Україною і Турецькою Республікою від 21 травня 1998 р.

16. Консульська конвенція між Україною і Республікою Узбекистан від 19 лютого 1998 р.

17. Консульська конвенція між Україною і Азербайджанською Республікою від 24 березня 1997 р.

18. Консульська конвенція між Україною та Угорщиною від 30 травня 1991 р.

19. Консульська конвенція між Україною і Російською Федерацією від 15 січня 1993 р.

Спеціалізована література:

1. Лунц Л.А. Курс международного частного права: В 3 т. – Т. 3: Международный гражданский процесс. – М., 2002.

2. Міжнародний цивільний процес в Україні: Навчальний посібник: Практикум: За ред. С.Я. Фурси. – К.: КНТ, 2010. – 328 с.

3. Міжнародне приватне право: Навчальний посібник / За ред. В.М. Гайворонського, В.П. Жушмана. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 368 с.

4. Светланов А.Г. Международный гражданский процесс: Современные тенденции: Монография. – М.: ТОН – Остожье, 2002.

5. Шак Х. Международное гражданское процессуальное право: Учебник / Пер. с нем. – М.: БЕК, 2001.

6. Юлдашев О.Х. Міжнародне приватне право: Академічний курс: К.: ВД «Ін Юре», 2004. – 528 с.

 

 

ТЕМА № 23