Участь органів державної влади, органів місцевого самоврядування в цивільному процесі

Всього годин – 12, у т.ч. лекції – 2, практичних - 4, самостійна робота – 6.

Практичне заняття № 1.

Питання для обговорення:

1. Органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, їх правове становище та форми участі у цивільному процесі.

2. Особливості участі Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у цивільному процесі.

3. Органи державної влади як учасники цивільного процесу: підстави та форми участі.

 

Методичні рекомендації для підготовки до практичного заняття

Відповідно до ч. 2 ст. 3 ЦПК у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси. Ця стаття не вказує, які саме особи можуть звертатися до суду за захистом прав, свобод та інтересів інших осіб. Коло цих осіб конкретизоване в ст. 45 ЦПК.

Суб'єктами, що діють у порядку ст. 45 ЦПК є: Уповноважений Верховної Ради України з прав людини; прокурор; органи державної влади; органи місцевого самоврядування; фізичні особи; юридичні особи. В першому питанні студентам достатньо вказати лише на загальні ознаки правового статусу цих суб’єктів.

У ЦПК України йдеться про три форми участі в цивільному процесі на захист прав інших осіб: по-перше, звернення до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб, державних чи суспільних інтересів; по-друге, представництво інтересів громадян чи держави; по-третє, подання висновків у справі. Відповідь на перше питання передбачає вміння охарактеризувати кожну з перелічених форм.

У Конституції України (ст. 55, 101) закріплено право кожної особи звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини і визначається, що через нього здійснюється парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина. Зазначені конституційні положення відображено в ЗУ «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» від 23 грудня 1997 р. Положення цього закону дозволять студентам визначити правовий статус, права та обов’язки та форми участі в цивільному процесі Уповноваженого ВРУ з прав людини.

У визначених законом випадках органи державної влади можуть подавати до суду заяви про захист прав, свобод та інтересів інших осіб, суспільних чи державних інтересів. Не можливо визначити виключний перелік таких державних органів, проте студенти повинні максимально визначити коло тих органів, які можуть приймати участь у цивільному процесі. Зокрема, до них слід віднести: спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр, Державний комітет України по нагляду за охороною праці, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України та їх органи на місцях можуть подавати позовні заяви про стягнення коштів та відшкодування збитків, завданих державі внаслідок порушень законодавства про надра (ч. 3 ст. 64 Кодексу України про надра); державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об’єднані державні подакові інспекції – про визнання правочинів недійсними і стягнення в дохід держави коштів, одержаних підприємствами, установами, організаціями та громадянами за такими правочинами, а в інших випадках – коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна (ст. 10 ЗУ «Про державну податкову службу в Україні»); спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в АРК, областях, містах Києві та Севастополі – про захист прав споживачів (ст. 26 ЗУ «Про захист прав споживачів») тощо.

 

Завдання для самоконтролю:

1. Яка мета участі в цивільному процесі осіб, визначених ст. 25 ЦПК?

2. Назвіть підставу участі вказаних осіб у цивільному процесі?

3. Визначте характерні риси органів та осіб, яким законом надане право захищати інтереси інших осіб.

4. В яких формах можуть приймати вказані особи участь у цивільному процесі;

5. Як Ви розумієте поняття «звернення до суду»?

6. Хто такі процесуальні позивачі?

7. Які умови повин­ні бути дотримані при зверненні до суду в захист прав і інтересів інших осіб?

8. Що становить зміст діяльності при пред'явленні позову до суду?

9. В чому полягає надання висновку у справі?

10. Які органи най­частіше беруть участь у цивільному процесі з метою подання висновку в справі?

 

Тематика рефератів:

1. Інститут Уповноваженого ВРУ з прав людині в правозахисній системі України.

2. Форми участі органів державної влади у цивільному процесі.

 

Практичні завдання:

Завдання № 1. Уповноважений з прав людини пред'явив в інтересах Сліпко позов про відшкодування шкоди, що завдана смертю годувальника, до автотранспортного підприємства. Сілпко від позову відмовилась.

Який процесуальний статус має Уповноважений з прав людини в даній справі? Якими мають бути подальші дії судді?

Завдання № 2. Прокурор в інтересах дітей пред'явив позов до подружжя Хохол про позбавлення їх батьківських прав у відношенні неповнолітніх дітей, мотивуючи тим, що відповідачі систематично пиячать, вихованням дітей не займаються, діти займаються жебрацтвом. Заходи громадського та адміністративного впливу до відповідачів залишились без результату. У справі брав участь представник органу опіки і піклування Уланова.

У судовому засіданні головуючий надав представнику органу опіки і піклування слово для надання висновку з питання необхідності позбавлення батьків батьківських прав. Уланова від надання висновку відмовилась.

Чи правильні дії Уланової? Які форми участі органів та осіб в цивільному процесі передбачені законом?

Завдання № 3. Орган соціального захисту пред'явив позов в інтересах Ляліна, який мав інвалідність, до Пенсійного фонду про перерахування розміру пенсії. У судовому засіданні представник органу соціального захисту Чумаков від імені органу відмовився від позовних вимог. Лялін, що був присутній в судовому засіданні, стверджував, що відбулось непорозуміння, заперечував протии дій Чумакова. При цьому Лялін зазначив, що сума недоотриманої пенсії набагато більша, ніж було заявлено, та збільшив суму позовних вимог.

Проаналізуйте правильність дій учасників у справі. Визначте, якими будуть дії суду в данному випадку щодо розгляду справи?

Завдання № 4. Смірнова звернулась до суду з заявою про визнання чоловіка Смірнова недієздатним у зв'язку з психічною хворобою останнього.

Участь яких органів є обов'язковою у даній справі?

Завдання № 5. До опікунської ради від батьківського комітету та адміністрації школи надійшов лист із проханням позбавити батьківських прав подружжя Черновенко, які не піклуються про матеріальне забезпечення і виховання своїх дітей Петра та Івана – учнів 3-го і 5-го класів середньої школи.

Опікунська рада розглянула цю заяву на своєму засіданні та на підставі прийнятого рішення звернулася з позовом до суду про позбавлення Черновенко батьківських прав.

Суддя відмовив прийняти до свого провадження позовну заяву, мотивуючи це тим, що за законом опікунські ради таким правом не наділені, та порадив звернутися до держадміністрації району, які вправі пред'явити такий позов.

Чи правильна відмова судді? Визначіть згідно з ЦПК та СК України, в яких справах можлива участь у цивільному процесі органів опіки і піклування для захисту прав інших осіб.

 

Нормативні акти:

1. Конституція України від 28 червня 1996 р. (розділи І, II, VIII, XII, XV).

2. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 р.

3. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р.

4. Сімейний кодекс України від 10 січня 2002 року // Відомості Верховної Ради України. – 2002. - № 21-22. – Ст. 135.

5. Лісовий кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 1994. - № 17. – Ст. 99.

6. Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини: Закон України від 23 грудня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1998. - № 20. – Ст. 99.

7. Про захист прав споживачів: Закон України від 12 травня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. - № 1. – Ст. 1.

8. Про охорону навколишнього природного середовища: Закон України від 25 червня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - № 41. – Ст. 546.

9. Про психіатричну допомогу: Закон України від 22 лютого 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. - № 19. – Ст. 143.

10. Про судову практику про виключення майна з опису: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 серпня 1976 р. № 6.

Спеціалізова література:

1. Альонкін О. А. Діяльність Уповноваженого верховної ради з прав людини як гаранта забезпечення суб'єктивного права особистості // Науковий вісник Київського національного університету внутрішніх справ. – 2010. - № 1. – С. 107-115.

2. Сапунков В.Й. Участь у процесі органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб// Бюлетень Міністерства юстиції України.– 2004. - № 9. – С. 36-46.

3. Шелест М. Проблемні аспекти розуміння органів, через які діє держава у цивільних правовідносинах // Підприємництво, господарство і право. – 2010. - № 2. – С. 89-92.

 

Практичне заняття № 2.

Питання для обговорення:

1. Органи місцевого самоврядування як учасники цивільного процесу: підстави та форми участі.

2. Правова характеристика фізичних та юридичних осіб, як осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

 

Методичні рекомендації для підготовки до практичного заняття

Органами місцевого самоврядування є сільські, селищні, міські, обласні ради та їх виконавчі органи (ст. 140 Конституції України).

Зазначені органи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів окремих осіб, брати участь у розгляді цивільних справ, вступати у цивільний процес для дачі певних висновків.

Студентам необхідно проаналізувати галузеве законодавство і визначити підстави та форми участі органів місцевого самоврядування у цивільному процесі. Особливу увагу слід звернути на правовий статус органів опіки та піклування, їх повноваження.

Законодавець також надає право звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб окремим фізичним та юридичним особам. Так, подати заяву про позбавлення батьківських прав серед інших мають право один із батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім’ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров’я або навчальний заклад, в якому вона перебуває (ст. 165 СК України).

Заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи може бути подана, крім інших, членами її сім'ї, наркологічним або психіатричним закладом.

За умов, визначених ЗУ «Про психіатричну допомогу», лікар-психіатр має право подати до суду заяву про проведення психіатричного огляду особи у примусовому порядку, про надання особі амбулаторної психіатричної допомоги та її продовження в примусовому порядку, а представник психіатричного закладу – про госпіталізацію особи до психіатричного закладу у примусовому порядку та про продовження такої госпіталізації (ч. 1 ст. 279 ЦПК).

Цей перелік не є вичерпний, тому студенти повинні самостійно визначити фізичні та юридичні особи, яким надано право захищати інтереси інших осіб, а також встановити процесуальний порядок такого захисту.

 

Тематика рефератів:

1. Процесуальна характеристика висновку як форми участі органів місцевого самоврядування у цивільному процесі.

2. Обмеження батьківських прав: процесуальний порядок.

3. Надання психіатричної допомоги у примусовому порядку: суб'єкти та правове регулювання.

Практичні завдання:

Завдання № 1. До суду звернулась громадська організація «Світ тварин» з позовом в інтересах члена організації Мащенка про захист його честі та гідності, які були порушені неправдивою публікацією у газеті «Природа». У судовому засіданні представник організації та представник відповідача заявили про укладення мирової угоди, внаслідок якої Мащенко відмовляється від матеріального відшкодування а газета публікує спростування інформації. Суд затвердив дану мирову угоду.

Проаналізуйте законність дій суду та учасників по справі.

Завдання № 2. Профспілкова організація пред’явила позов про стягнення з державного підприємства «Торг» на користь працівника Горшунова 5000 грв. за шкоду, завдану здоров’ю працівника в результаті нещасного випадку під час виконання трудових обов’язків.

Суд відмовив у прийнятті позовної заяви, указавши, що позов профспілкою пред'явлений від імені особи, яка не надавала їй для цього повноважень.

Чи правильно вчинив суд? Що є підставою звернення до суду органу чи особи з позовом на захист інтересів іншої особи?

Завдання № 3. Спілка споживачів в інтересах Фесенко, Горбунова і Валко звернулась до суду з позовом про стягнення збитків з магазину «Торс» за продану неякісну продукцію у сумі 2000 грв.

Позивачі позов не підтримали, пояснивши, що відповідальність за випуск неякісної продукції несе не магазин, а підприємство-виробник. Представник спілки споживачів наполягав на задоволенні позову.

Як повинен вчинити суд?

Завдання № 4. Профспілкова організація цукрового заводу звернулась до суду з позовом в інтересах працівниці Андріанової та її неповнолітніх дітей до Андріанова про виселення його з квартири за систематичне порушення правил проживання і користування житлом.

Відповідач Андріанов позов не визнав і просив суд провадження по справі закрити, мотивуючи свої заперечення тим, що позови можуть бути пред’явлені лише особами, чиї інтереси порушені, а у даній справі мова йде про їхні сімейні відносини, тому позов про виселення його з квартири можуть пред’явити лише члени його сім’ї, а не громадська організація, яка не може бути стороною у справі. Тим більше, вважав Андріанов, що проспілкові органи повинні вирішувати лише трудові питання.

Чи можна погодитися з доводами відповідача? Відповідь обгрунтуйте.

Нормативні акти:

1. Конституція України від 28 червня 1996 р. (розділи І, II, VIII, XII, XV).

2. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 р.

3. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р.

4. Сімейний кодекс України від 10 січня 2002 року // Відомості Верховної Ради України. – 2002. - № 21-22. – Ст. 135.

5. Лісовий кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 1994. - № 17. – Ст. 99.

6. Про місцеве самоврядування: Закон України від 21 травня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1997. - № 24. – Ст. 170.

7. Про захист прав споживачів: Закон України від 12 травня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. - № 1. – Ст. 1.

8. Про охорону навколишнього природного середовища: Закон України від 25 червня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - № 41. – Ст. 546.

9. Про психіатричну допомогу: Закон України від 22 лютого 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. - № 19. – Ст. 143.

Спеціалізова література:

1. Добровольська В. Деякі питання компетенції органів місцевого самоврядування: господарсько-правовий аспект // Підприємництво, господарство і право. – 2010. - № 3. – С. 11-14.

2. Достдар Р. Органи місцевого самоврядування в цивільно-процесуальних правовідносинах // Вісник прокуратури. – 2009. - № 11. – С. 97-100.

3. Рожик Ю. Правова природа висновків органів місцевого самоврядування в цивільному процесі // Підприємництво, господарство і право. – 2009. - № 11. – С. 61-64.

4. Сай І.А. Проблемні питання розвитку системи місцевого самоврядування в Україні // Держава та регіони. Серія: Державне управління. – 2010. - № 1. – С. 159-162.

ТЕМА № 21

Нотаріальний процес

Всього годин – 12, у т.ч. лекції – 2, практичних - 4, самостійна робота – 6.

Практичне заняття № 1.

Питання для обговорення:

1. Поняття, система і функції нотаріату.

2. Поняття і зміст нотаріального процесу.

 

Методичні рекомендації для підготовки до практичного заняття

Нотаріат в Україні- це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, перед­бачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Організація і діяльність нотаріату в Україні регулюється Зако­ном України «Про нотаріат» (далі - Закон), Інструкцією про по­рядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, Правилами ведення нотаріального діловодства та іншими актами законо­давства.

В першому питанні плану студентам слід звернути увагу на систему та функції нотаріату. Зокрема, у систему нотаріатувходять: а) нотаріуси, які працюють у державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архі­вах (державні нотаріуси); б) нотаріуси, які займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси); в) органи виконав­чої влади - у населених пунктах, де немає нотаріусів; г) консуль­ські установи України.

Повноваження нотаріальних органів на вчинення нотаріальних дій регламентуються залежно від суб'єкта, уповноваженого здійснювати нотаріальні функції (ст. 34, 36, 37, 38 ЗУ «Про нотаріат»).

Нотаріаль­ні функції носять у цілому особливий характер, відображаючи специфіку нотаріального провадження й нотаріальної діяльності у сфері цивільного обігу. Їх особливості випливають із публічно-пра­вового характеру нотаріальної діяльності й особливостей компетен­ції нотаріуса, що діє в рамках безспірної цивільної юрисдикції.

Функції нотаріату можна поділити на: соціальні та змістовні (посвідчувальна; охоронна та юрисдикційна). Конкретний зміст функцій студентам необхідно розкрити самостійно.

Друге питання передбачає з’ясування поняття і змісту нотаріального процесу. Зокрема, слід засвоїти наступні положення і вміти деталізувати їх зміст:

1) Нотаріальний процес- це вид юридичного процесу, що являє собою встановлений законом порядок вчинення нотаріальних дій.

2) Суб'єкти нотаріального процесу залежно від функцій і цілей участі в процесі можуть класифікуватися таким чином: особи, які здійснюють нотаріальне провадження; особи, які беруть участь у нотаріальному провадженні; особи, які сприяють здійсненню нотаріального процесу.

3) Нотаріальний процес складається з різних стадій (порушення нотаріального провадження; підготовка до вчинення нотаріальної дії; розгляд нотаріальної справи по суті та написання нотарі­ального акта) та проваджень (провадження по вчиненню но­таріальних дій, спрямованих на посвідчення безспірного права; провадження по вчиненню нотаріальних дій, спрямованих на посвідчення безспірного факту; провадження по вчиненню но­таріальних дій, спрямованих на забезпечення збереження майна та документів; провадження по вчиненню нотаріальних дій, спрямованих на надання документу виконавчої сили).

Завдання для самоконтролю:

1. Дайте визначення нотаріату в Україні.

2. Які органи входять до системи нотаріату?

3. Які повноваження нотаріусів, що працюють у державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах?

4. Які повноваження має приватний нотаріус?

5. Що мають право вчиняти посадові особи органів місцевого самоврядування?

6. Які функції консульських установ України?

7. Які функції нотаріату можна віднести до змістовних?

8. В чому спільне і відмінне в діяльності суду та нотаріату?

9. Дайте визначення нотаріального процесу.

10. Вкажіть ознаки нотаріального процесу.

11. Хто є суб’єктами нотаріального процесу?

12. З яких стадій складається нотаріальний процес?

13. В чому полягає підготовка до вчинення нотаріальної дії?

14. Які провадження можна виділити в нотаріальному процесі?

Тематика рефератів:

1. Консульські установи як нотаріальний орган.

2. Стадії та провадження в нотаріальному процесі.

 

Нормативні акти:

1. Конституція України від 28 червня 1996 р. (розділи І, II, VIII, XII, XV).

2. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 р.

3. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р.

4. Про нотаріат: Закон України від 2 вересня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України.– 1993. - № 39. – Ст. 383.

5. Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України: Наказ Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 р. // Офіційний вісник України. – 2004. - № 15.

Спеціалізова література:

1. Алієва С.Є. Проблемні питання інституту представництва в нотаріальному процесі // Держава та регіони. Серія: Право. – 2007. - № 3. – С. 131-135.

2. Єфіменко Л.В. Передумови зародження нотаріату в українському праві // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2010.- № 4-5. – С. 12-20.

3. Панталієнко Я.П. Нотаріальна таємниця – одне із загальних правил вчинення нотаріальних дій // Держава і право: Юридичні і політичні науки. – 2009. – Вип. 44. - С. 363-369.

4. Фріс І. Актуальні питання реформування інституту нотаріату в Україні // Підприємництво, господарство і право. – 2009. - № 12. – С. 235-237.

5. Судова практика в справах за участю нотаріусів // Довідник нотаріуса. – 2008. - № 1. – С. 3-94.

 

Практичне заняття № 2.

Питання для обговорення:

1. Принципи нотаріального процесу.

2. Загальні правила вчинення нотаріальних дій.

Методичні рекомендації для підготовки до практичного заняття

Принципи нотаріального процесу - це закріплені в нормах права найбільш загальні правові вимоги до вчинення нотаріаль­ної діяльності, що відображають характер нотаріального прова­дження.

Аналіз ЗУ «Про нотаріат» дозволяє стверджувати, що нотаріальна діяльність в Україні ґрунтується на наступних принципах: принцип законності; принцип неупередженості особи, що вчиняє нотаріальні дії; принцип обґрунтованості нотаріальних актів; принцип безпосередності; принцип таємниці нотаріальної дії; принцип сприяння фізичним і юридичним особам у здій­сненні їхніх прав і законних інтересів; принцип диспозитивності; принцип одноособового ухвалення рішення; принцип державної мови нотаріального діловодства. На практичне заняття студенти повинні встановити зміст вказаних принципів та їх практичне застосування.

Основні правила вчинення нотаріальних дій передбачають з’ясування: місця і строків їх вчинення; підстав відкладення та зупинення нотаріаль­ного провадження; відшкодування видатків, пов'язаних з вчинен­ням нотаріальних дій; встановлення особи, перевірку документів і дієздатності, порядок підпису документів; реєстрацію нотаріаль­них дій; підстав для відмови в їх здійсненні, оскарження дій но­таріуса. Ці правила регулюються Законом «Про нотаріат», Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (далі - Інструкція) і іншими актами законодавства.

 

Завдання для самоконтролю:

1. Як Ви розумієте поняття принципів нотаріального процесу?

2. В чому полягає значення принципів нотаріального процесу в Україні?

3. На яких принципах ґрунтується нотаріальна діяльність в Україні?

4. В чому полягає принцип законності?

5. Розкрийте зміст принципу неупередженості особи, що вчиняє нотаріальні дії.

6. Як Ви розумієте зміст принципу обґрунтованості нотаріальних актів?

7. В чому сутність принципу безпосередності?

8. В яких випадках нотаріуси можуть порушувати принцип таємності нотаріальної дії?

9. Яким чином реалізується принцип сприяння фізичним і юридичним особам у здійсненні їхніх прав і законних інтересів?

10. В чому полягає принцип диспозитивності?

11. Які правила визначення місця вчинення нотаріальних дій?

12. В які строки повинні вчинятися нотаріальні дії?

13. Що належить до витрат, пов’язаних з вчиненням нотаріальних дій?

14. Хто належить до осіб, які мають пільги по сплаті державного мита?

15. Які вимоги ставляться до документів, що подаються для вчинення нотаріальних дій?

16. Як здійснюється реєстрація нотаріальних дій?

Тематика рефератів:

1. Загальна характеристика принципу таємниці нотаріальної дії.

2. Вимоги до документів, що подаються для вчинення нотаріальних дій.

 

Нормативні акти:

1. Конституція України від 28 червня 1996 р. (розділи І, II, VIII, XII, XV).

2. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 р.

3. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р.

4. Про нотаріат: Закон України від 2 вересня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України.– 1993. - № 39. – Ст. 383.

5. Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України: Наказ Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 р. // Офіційний вісник України. – 2004. - № 15.