Змістовний модуль № 1 закінчується написанням контрольної роботи

Змістовний модуль № 2.

Окремі питання цивільного процесу

Тема № 4.

Учасники цивільного процесу.

Всього годин – 15, у т.ч. лекції – 4, практичних - 4, самостійна робота – 7.

Практичне заняття № 1.

Питання для обговорення:

1. Поняття осіб, які беруть участь у справі. Склад суду. Відводи.

2. Сторони в цивільному процесі. Права та обов'язки сторін.

3. Процесуальна співучасть.

4. Неналежна сторона в процесі: умови і порядок заміни.

5. Процесуальне правонаступництво.

6. Поняття третіх осіб у цивільному процесі.

7. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору.

8. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

9. Особи, які є іншими учасниками цивільного процесу.

Методичні рекомендації для підготовки до практичного заняття

Суб’єкти цивільних процесуальних правовідносин – це учасники процесуальних відносин, які виникають в суді з приводу розгляду і вирішення цивільних справ. Залежно від ролі, яку виконують, суб’єкти правовідносин можуть бути підрозділені на три групи: суди; особи, що беруть участь у справі; особи, що є іншими учасниками цивільного процесу.

Суд – орган влади, наділений компетенцією (повноваженнями) по здійсненню правосуддя шляхом вирішення цивільних і кримінальних справ. Тому суд – не тільки обов'язковий, але й вирішальний суб’єкт цивільних процесуальних правовідносин.

Процесуальний закон ставить вимоги до кількісного і якісного складу суду у цивільній справі (ст. 18-25 ЦПК України), які повинні проаналізувати студенти.

До другої групи суб’єктів цивільних процесуальних правовідносин належать особи, які беруть участь у справі. Згідно ст. 26 ЦПК України у справах позовного провадження особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб.

У справах наказного та окремого провадження особами, які беруть участь у справі, є заявники, інші заінтересовані особи, їхні представники.

У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

Сторонами в цивільному процесі є особи, які беруть участь в справі, спір яких про суб'єктивне право або особистий інтерес, що охороняється законом, суд повинен розглянути і вирішити.

Для відповіді на перше запитання студенти повинні виділити основні риси сторін в цивільному процесі, назвати цивільні процесуальні права та обов'язки сторін.

Для характеристики процесуальної співучасті як самостійного процесуального інституту, слід запам'ятати, що процесуальна співучасть – це участь в одній справі декількох позивачів або декількох відповідачів, інтереси і вимоги яких не виключають один одного. Мета цивільної співучасті – найзручніше з погляду економії часу і зусиль суду, а також всіх осіб, які беруть участь у справі, здійснення в цивільному судочинстві задачі по захисту прав і законних інтересів громадян і різного роду органів, об'єднань і організацій.

Студентам необхідно вміти розрізняти цивільну процесуальну спвіучасть в залежності від декількох критеріїв: залежно від того, на чиїй стороні виступає співучасник (активна, пасивна, змішана); в залежності від обов'язковості залучення осіб (необхідна і факультативна). Також слід звернути увагу на ту обставину, що на співучасників розповсюджуються загальні (ст. 27 ЦПК України) і спеціальні права сторін (ст. 31 ЦПК України). Разом з тим співучасники в цивільному процесі володіють додатковими правами і несуть додаткові обов'язки (ст. 32 ЦПК України).

У цивільному процесі може виникнути така ситуація, коли особа, помилково вважаючи, що обов'язок перед ним несе певний суб'єкт, пред'являє до нього позов. Насправді ж його несе абсолютно інший громадянин або організація. Особа, до якої пред'явлений цей позов, залучається до цивільного процесу як неналежний відповідач. Для того, щоб визначити правовий статус належного (неналежного) позивача (відповідача) студенти повинні проаналізувати положення ст. 33 ЦПК України.

Питання процесуального правонаступництва передбачає визначення його поняття, підстав, видів та порядку вступу до цивільного процесу правонаступника (ст. 37 ЦПК України).

Слід звернути увагу, що іноді у результаті справи зацікавлена ще одна особа, яка є ні позивачем, ні відповідачем. Цю особу процесуальний закон називає третьою. Отже, треті особи – це особи, які беруть участь у справі, вступають або залучаються до розпочатого процесу, мають певну зацікавленість у результаті справи, оскільки рішення може вплинути на їх права і обов'язки. За ступенем зацікавленості в результаті справи розрізняються треті особи: а) які заявляють самостійні позовні вимоги (наприклад, до суду, в якому розглядається спір спадкоємців за заповітом, може надійти заява від одного із спадкоємців згідно із законом, який вимагає визнання заповіту недійсним); б) які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору (наприклад, в справу за позовом потерпілого до власника джерела підвищеної небезпеки про відшкодування заподіяної шкоди залучається особа, що управляла транспортним засобом у момент спричинення шкоди).

Для відповіді на наступне запитання необхідно визначити поняття третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору і третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору; їхні характерні риси; порядок залучення до справи; відмежувати від співпозивача і співвідповідача.

Третю групу суб’єктів процесуальних правовідносин становлять особи, які є іншими учасниками цивільного процесу. Згідно ст. 47 ЦПК України учасниками цивільного процесу крім осіб, які беруть участь у справі, є секретар судового засідання, судовий розпорядник, свідок, експерт, перекладач, спеціаліст, особа, яка надає правову допомогу. Важливо збагнути місце, роль та процесуальне положення цих осіб у цивільному процесі.

 

Дати визначення наступних понять:

суб’єкти цивільних процесуальних правовідносин, суд, сторони, позивач, відповідач, суб'єктивне цивільне процесуальне право сторони, цивільний процесуальний обов'язок сторони, процесуальна співучасть, мета процесуальної співучасті, активна цивільна процесуальна співучасть, пасивна цивільна процесуальна співучасть, змішана цивільна процесуальна співучасть, необхідна співучасть, співучасть факультативна, неналежні сторони у процесі, процесуальне правонаступництво, загальне (універсальне) правонаступництво, сингулярне (часткове) правонаступництво, треті сторони, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, особа, яка надає правову допомогу, секретар судового засідання, судовий розпорядник.

 

Завдання для самоконтролю:

1. За яких умов особа вступає в цивільний процес як сторона?

2. Хто є сторонами в позовному, наказному та окремому провадженні?

3. Які цивільні процесуальні права та обов'язки мають сторони?

4. В чому полягає зловживання процесуальним правом?

5. Якими ознаками характеризується процесуальна співучасть як самостійний процесуальний інститут?

6. Яка мета процесуальної співучасті?

7. Назвіть види процесуальної співучасті.

8. Який процесуальний порядок і умови заміни неналежної сторони в процесі?

9. Які підстави для процесуального правонаступництва?

10. Визначте характерні риси третіх осіб у цивільному процесі.

11. В чому полягає відмінність між третіми особами, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору та третіми особами, які не заявляють самостійних вимог?

 

Тематика рефератів:

1. Класифікація процесуальної співучасті у цивільному процесуальному праві.

2. Участь третіх осіб в цивільному судочинстві.

Практичні завдання:

Завдання № 1. Складіть схеми: «Класифікація процесуальної співучасті», «Поняття і види третіх осіб».

Завдання № 2. Визначіть сторони та вид процесуальної співучасті: а) по справі за позовом Шевченка А. і Шевченко І. до Мартиненка про стягнення завданих збитків; б) по справі за позовом тресту «Запоріжліс» в інтересах Василівського лісгоспу до матеріально відповідальних осіб Чуєва, Іванченка, Пругло про стягнення з них вартості нестачі лісоматеріалів, що виявлена за результатами проведеної інвентаризації; в) по справі за позовом органів опіки про позбавлення батьківських прав Семенченко, об'єднаним із позовом її колишнього чоловіка про відібрання сина Олексія та з участю органів опіки, які виступили на захист інтересів неповнолітнього.

Завдання № 3. Подружжя Гарусів купило в магазині «Стерео» піаніно з розстрочкою платежу. Виплати проводилися із зарплати чоловіка, а зобов'язання в магазині було оформлено на дружину. Через деякий час у сім'ї виник розлад. Між подружжям виник спір щодо піаніно, який був переданий на розгляд суду. Встановивши, що розстрочка магазину була виплачена лише на суму 40% вартості піаніно, суд повідомив магазин про наявність цієї справи в його провадженні. Магазин звернувся до суду з заявою про допуск його до участі у справі.

Визначіть процесуальну правосуб'єктність магазину «Стерео».

Завдання № 4. Автор художньо-літературних праць Музиченко звернувся до ДП «Українське агентство з авторських і суміжних прав» із заявою про стягнення з видавництва гонорару. ДП «УААСП» подало до суду позовну заяву в інтересах Музиченко. Видавництво в поясненні до суду зазначило, що згідно з протоколом засідання редакційної ради інституту всі витрати з видання праць бере на себе інститут. Протокол редакційної ради був доданий. У справі брав участь і автор праць Музиченко.

Які учасники процесу будуть сторонами по справі?

Завдання № 5. СП «Лучанівськ» звернулося з позовом до Мальцева, Рибкіна та інших (всього 23 особи) про стягнення збитків, спричинених потравою посівів їхньою худобою. Суд з'ясував, що худобу громадян доглядав пастух, який, перебуваючи в нетверезому стані, залишив череду без нагляду, і худоба потрави­ла конюшину на площі 30 га, залучив пастуха Кузнєцова до участі в справі співвідповідачем і стягнув з нього частину збитків, звільнивши від відповідаль­ності власників худоби.

Чи правильно був визначений судом відповідач по справі?

Завдання № 6. Бондарчук І.Л. і його дружина Бондарчук С.Ф. були засуджені до позбавлення волі з конфіскацією май­на. Разом з ними проживав син Ренат з дружиною і неповнолітня його сестра, опікуном якої був при­значений Білий Ф.Д. - батько Бондарчук С.Ф.

Бондарчук Ренат звернувся з позовом про виключення з опису конкретного майна, що належало йому, його дружині та неповнолітній сестрі Галині. Визначіть сторони по справі.

Завдання № 7. Подружжя Побігайло після розірвання шлюбу звернулося до суду з вимогою розв'язати спір з приводу власності на автомашину. Ця автомашина була подарована дочці батьком Побігайлом у день її одруження без нотаріального оформлення догово­ру дарування, в зв'язку з чим він вважав, що авто­машина є його власністю, і звернувся до суду з від­повідною вимогою.

Яке процесуальне становище займає батько Побігайло та який процесуальний порядок вступу його до даної справи?

Чим відрізняються треті особи із самостійними вимогами від позивачів і співпозивачів?

Нормативні акти:

1. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 30. – Ст. 141.

2. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 р.

3. Про судову практику про виключення майна з опису: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 серпня 1976 р. № 6.

4. Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 р. № 5.

Спеціалізована література:

1. Бобровник О.В. Особливості процесуального становища третіх осіб без самостійних вимог щодо предмету спору // Юриспруденція: теорія і практика. – 2005. - № 6. – С. 14-16.

2. Васильєва-Шаламова Ж..В. Участь у цивільному процесі експерта та спеціаліста (порівняльно-правовий аспект) // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2008. - № 5. – С. 103-110.

3. Грось Л. Институт процессуального соучастия: связь между процессуальным и материальным правом // Российская юстиция. – 1998. - № 3. – С. 35-37.

4. Диба І. Свідок у цивільному процесі // Юридичний вісник України. – 2005. - № 43. – С. 12.

5. Новоструев А.Г. Участие в жилищных делах третьих лиц, не заявляющих самостоятельных требований относительно предмета спора // Юрист. – 2005. - № 6. – С. 49-51.

6. Цюра Т. Сторони як основні «процесуальні противники» в процесі доказування в цивільних справах // Право України. – 2002. - № 3. – С. 102-105.

7. Ясинок М. Інститут відводу – яким йому бути? // Судоустрій і судочинство в Україні. – 2007. - № 3. – С. 34-37.

Практичне заняття № 2.

Питання для обговорення:

1. Завдання та підстави участі прокурора в цивільному процесі.

2. Форми і види участі прокурора в цивільному процесі.

3. Мета та підстави участі органів та осіб, яким надано законом право захищати права, свободи та інтереси інших осіб в цивільному процесі.

4. Процесуальні форми участі органів державної влади, органів місцевого самоврядування в цивільному процесі.

5. Процесуальні обов’язки органів державної влади, органів місцевого самоврядування в цивільному процесі.

Методичні рекомендації для підготовки до практичного заняття

Згідно ч. 2 ст. 3 ЦПК України у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надане право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні чи суспільні інтереси. У випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах (ч. 1 ст. 45 ЦПК України).

Мета участі у процесі осіб, зазначених у ст. 45 ЦПК України – захист суспільних чи державних інтересів, суб’єктивних прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб – громадян і організацій.

Особливу роль у захисті прав інших осіб відіграють органи прокуратури. Закон України «Про прокуратуру» надає прокуророві право вступати у справу в будь-якій стадії процесу, якщо цього вимагає захист конституційних прав громадян, інтересів держави і суспільства, та зобов’язує його своєчасно вжити передбачених законом заходів до усунення порушень закону, хоч би від кого вони виходили. Правовими підставами участі прокурора в цивільному процесі є: Конституція України (ст. 121-123), Закон України «Про прокуратуру» (п. 6 ст. 1, ст. 19, 33-40), ст. 26, 27, 45, 46 та ін. ЦПК України, ст. 42, 165, 170, 240 СК України, Накази Генерального прокурора України.

Вступ прокурора в процес можливий за власною ініціативою, за ініціативою суду і на вимогу закону. Студентам необхідно проаналізувати кожну вказану процесуальну форму і правовий статус прокурора у цивільному процесі.

Окрім прокурора в порядку ст. 45 ЦПК України можуть діяти: Уповноважений Верховної Ради України з прав людини (ст. 101 Конституції України, закон України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини); органи державної влади: Державний комітет України у справах захисту прав споживачів і його органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі (ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів»), Міністерство охорони навколишнього природного середовища України і його органи на місцях (ст. 97 Лісового кодексу України); органи місцевого самоврядування (ст. 42, 165, ч. 2 ст. 170, 240 СК України, ч. 1 ст. 237, ч. 2 ст. 237, 269 ЦПК України); фізичні особи: лікар-психіатр (ст. 279 ЦПК України, Закон України «Про психіатричну допомогу»), особа, у сім’ї якої проживає дитина (ст. 165 СК України); юридичні особи: громадські об’єднання у сфері навколишнього природного середовища (закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»), об’єднання споживачів (ст. 25 закону України «Про захист прав споживачів»), наркологічний або психіатричний заклад (ст. 237 ЦПК України), протитуберкульозний заклад (ст. 283 ЦПК України), заклад охорони здоров’я, навчальний або інший дитячий заклад (ст. 165 СК України).

ЦПК України передбачає дві форми захисту прав і інтересів інших осіб: шляхом звернення до суду та у формі подання висновку. Перелічені форми участі практично мало чим відрізняються від форм участі в цивільному процесі самих зацікавлених осіб, тому що сам захист здійснюється в тих самих умовах, за допомогою тих самих правових засобів.

Завдання для самоконтролю:

1. Яка мета участі у процесі осіб, зазначених у ст. 45 ЦПК України?

2. Які характерні риси органів та осіб, яким законом надане право захищати інтереси інших осіб?

3. Які підстави і процесуальні форми участі прокурора в цивільному процесі?

4. Які органи державної влади та місцевого самоврядування вправі порушувати в судах цивільні справи?

5. Які фізичні та юридичні особи можуть порушувати цивільні справи в порядку окремого провадження?

6. Що означає термін «процесуальний позивач»?

7. Які умови повинні бути дотримані при зверненні до суду в захист прав і інтересів інших осіб?

8. В чому полягає зміст діяльності при пред’явленні позову до суду?

9. Що є метою участі органів державної влади й місцевого самоврядування в цивільному судочинстві у формі дачі в справі висновку?

Тематика рефератів:

1. Представництво інтересів громадян або держави у суді – основна функція діяльності прокурора.

2. Правове положення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у цивільному процесі.

3. Форми захисту прав і інтересів інших осіб у цивільному процесі.

 

Практичні завдання:

Завдання № 1. Складіть схему: «Підстави участі прокурора у цивільному процесі».

Завдання № 2. Дячук звернувся до суду з позовом про поновлення на роботі на заводі «Запоріжсталь». Суд визнав обов’язкову участь прокурора в розгляді справи, який у судовому засіданні в інтересах заводу виклав думку про можливість зміни формулювання звільнення позивача, оскільки представник заводу був відсутній.

Чи мав право суд визнати обов'язкову участь прокурора у цій справі, а прокурор викласти думку про зміну формулювання звільнення, коли заяву про це не подавала жодна зі сторін?

Завдання № 3. Від батьківського комітету школи та опікунської ради району до прокурора надійшла заява про те, що учні 5-го і 7-го класів Бабенко Л.П. та Бабенко О.П. не відвідують школу внаслідок того, що їхні батьки перешкоджають їм у цьому, примушують працювати цілими днями в домашньому господарстві – доглядати худобу та обробляти город, не пускають погуляти з іншими дітьми. Перевіркою заяви було також встановлено, що батьки дітей не піклуються про них, ніде не працюють та зловживають алкоголем.

Як належить діяти прокурору? Визначіть учасників процесу по цій справі.

Завдання № 4. Прокурор району пред'явив позов в інтересах фермера Кашкіна про відшкодування збитків, за­вданих в результаті порушення правил зберігання моркви та буряків до агронома Макухи, зоотехніка Симорода та бухгалтера Квача. У судовому засі­данні представник фермера, враховуючи об'єктив­ні обставини, - непередбачені суворі зимові умови та природні втрати, - погодився з відповідачами про зменшення суми стягнення наполовину, про що і була подана до суду на затвердження мирова угода. Прокурор вимагав розглянути справу і задо­вольнити позов у повному обсязі.

Яку відповідь належить дати суду?

Завдання № 5. Державне підприємство «Українське агентство з авторських і суміжних прав» звернулося з позо­вом в інтересах автора Д. про стягнення за написа­ну ним книгу гонорару. В своєму поясненні до суду видавництво «Урожай» зазначило, що агентство є неналежним позивачем по справі і підлягає заміні.

Одержавши копію пояснення, Д. звернувся до трудового колективу за місцем своєї роботи з про­ханням підтримати вимогу, заявлену агентством, вступивши в процес на захист його інтересів. Кло­потання Д. було задоволене. З місця роботи гро­мадянина Д. звернувся до суду уповноважений з вимогою допустити його до участі в процесі за­мість агентства.

Яку відповідь має дати суд? Яка процесуальна правосуб'єктність агентства і представника трудо­вого колективу? По яких справах вони вправі захи­щати права інших осіб і які для цього вони можуть використовувати процесуальні форми?

Нормативні акти:

1. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 30. – Ст. 141.

2. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року // Голос України. – 2003. - № 47-48.

3. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 р.

4. Сімейний кодекс України від 10 січня 2002 року // Відомості Верховної Ради України. – 2002. - № 21-22. – Ст. 135.

5. Лісовий кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 1994. - № 17. – Ст. 99.

6. Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини: Закон України від 23 грудня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1998. - № 20. – Ст. 99.

7. Про прокуратуру: Закон України від 5 листопада 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - № 20. – Ст. 99.

8. Про захист прав споживачів: Закон України від 12 травня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. - № 1. – Ст. 1.

9. Про охорону навколишнього природного середовища: Закон України від 25 червня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - № 41. – Ст. 546.

10. Про психіатричну допомогу: Закон України від 22 лютого 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. - № 19. – Ст.. 143.

11. Про організацію роботи з представництва в суді, захисті інтересів громадян і держави при виконанні судових рішень: Наказ Генерального прокурора України від 19 вересня 2005 р. № 6.

Спеціалізована література:

1. Буліух Л. Представництво інтересів громадян або держави у суді – конституційна функція діяльності прокурорів // Прокуратура. Людина. Держава. – 2005. - № 6. – С. 70-73.

2. Валюх В. Представництво прокурором інтересів громадянина в суді // Адвокат. – 2002. - № 4-5. – С. 30-33.

3. Дунас Т., Руденко М. Завдання представництва прокурора в цивільному процесі // Юридичний журнал. – 2006. - № 7. – С. 58-64.

4. Дунас Т., Руденко М. Форми представництва прокурора у цивільному процесі // Юридичний вісник України. – 2006. - № 46. – С. 67.

5. Зілковська Л.М. Щодо участі прокурора у справах про усиновлення // Держава і право. Юридичні і політичні науки. – 2005. - № 28. – С. 366-370.

6. Петровський А.В. Актуальні питання участі прокурора у справах про визнання правочинів недійсними у світлі нового цивільно-процесуального законодавства // Держава і право. Юридичні і політичні науки. - 2005. - Вип. 29. - С. 391-397.

7. Сапунков В.Й. Участь у процесі органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб// Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2004. - № 9. – С. 36-46.

 

 

ТЕМА № 5