ТОП 10:

Позов до іноземної держави. Дипломатичний імунітет



Всього годин – 12, у т.ч. лекції – 2, практичних - 4, самостійна робота – 6.

Практичне заняття № 1,2.

Питання для обговорення:

1. Імунітет держави та його види.

2. Порядок поред’явлення позову та порушення справи у суді іноземної держави.

3. Загальна характеристика дипломатичного імунітету.

 

Методичні рекомендації для підготовки до практичного заняття

Термін «імунітет» у перекладі з латинської мови означає звільнення від чогось. Імунітет держави у широкому застосуванні - це принцип, згідно з яким до держави або її органів і представників не може бути заявлений позов в іноземному суді без її згоди. У міжнародному приватному праві під імунітетом розуміють непідлеглість однієї держави законодавству та юрисдикції іншої. Імунітет грунтується на суверенітеті держав, їх рівності. Це означає, що жодна з них не може здійснювати свою владу над іншою державою, її органами, майном. Такий статус характеризується як par in parem non habet im-perium - рівний над рівним не має влади.

В першому питанні студентам слід звернути увагу на те, що у теорії та практиці держав розрізняють декілька видів імунітету: 1) судовий; 2) від попереднього забезпечення позову; 3) від примусового виконання судового рішення; 4) майновий (власності). На практичному заняття необіхдно деталізувати їх зміст.

Процесуальні засоби і порядок звернення до суду за захистом, пред'явлення позову і порушення цивільної справи в судах іноземних державах характеризуються широкою диференціацією. У країнах СНД вони аналогічні Україні, оскільки цивільне процесуальне законодавство було побудовано на одній законодавчій базі - Основах цивільного судочинства колишнього СРСР.

Процесуальні засоби пред'явлення позову, порушення цивільної справи в суді істотно відрізняються в Англії, США, Франції, в країнах Східної Європи як між собою, так і від процесуальних засобів, передбачених цивільним процесуальним законодавством країн СНД. Студенти повинні в другому питанні з’ясувати їх основні відмінності.

Центральним інститутом дипломатичного права є інститут дипломатичних імунітетів і привілеїв. Його основою є концепція функціональної необхідності імунітетів і привілеїв, оскільки вони надаються не для вигод окремих осіб, а для забезпечення ефективного здійснення функцій дипломатичних представництв, що представляють держави. Про це, зокрема, говоритися в Преамбулі Віденської конвенції 1961 р. В останньому питанні необхідно приділити увагу національному законодавству, яке регулює участь дипломатичних представників іноземних держав у цивільному процесі.

 

Тематика рефератів:

1. Цивільно-правова відповідальність іноземців.

2. Гарантії дипломатичного імунітету.

Нормативні акти:

1. Конституція України від 28 червня 1996 р. (розділи І, II, VIII, XII, XV).

2. Віденська конвенція про консульські зносини 1963 р.

3. Віденська конвенція про дипломатичні зносини 1961 р.

4. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 р.

5. Про міжніродні договори України: Закон України від 29 червня 2004 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. - № 50. – Ст. 540.

6. Про міжнародне приватне право: Закон України від 23 червня 2005 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2005. - № 32. – Ст. 422.

7. Про громадянство України: Закон України // Відомості Верховної Ради України.– 2001. - № 13. – Ст. 65.

Спеціалізована література:

1. Дружченко Ю.М. Основні доктрини імунітету держави // Часопис Київського університету права. – 2010. - № 2. – С. 317-320.

2. Держава Україна як суб'єкт міжнародного приватного права: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / І.С. Ніколаєв; Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого. - Х., 2006. - 20 с.

3. Фалалєєва Л.Г., Мараховський В.В. Дипломатичні імунітети: принципи, норми, практика застосування // Вісник Академії адвокатури України. – 2009. - № 1. – С. 192-202.

 

Змістовний модуль № 6 закінчується написанням контрольної роботи

 

 

ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ПОТОЧНОГО, МОДУЛЬНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

 

Контроль знань є складовою багатогранного навчального процессу в Запорізькому юридичному інституті ДДУВС і являє собою організацію зворотного зв'язку як засобу управління навчально-виховним процесом.

Показники контролю знань студентів – основа для судження про результати роботи окремого студента, академічної групи, курсу, факультету в цілому, а також роботи викладача.

За умови вірної організації контроль слугує і навчальним, виховним, організаційним, розвиваючим, методичним та іншим цілям.

Контроль знань ґрунтується на таких основних принципах:

· перевірка й оцінка знань студентів мають відображати рівень засвоєння знань та стимулювати студентів до досягнення нових успіхів;

· перевірка й оцінювання знань мають проводитися систематично, планово, у нерозривному зв'язку з усім процесом навчання; послідовно з поступовим ускладненням завдань, змісту й методики;

· перевірка й оцінювання знань здійснюються з урахуванням індивідуальних особливостей і особистих успіхів кожного окремого студента;

· диференціація оцінок має здійснюватись за заздалегідь визначеними об'єктивними критеріями;

· оцінка знань студента повинна відповідати істинній якості та кількості засвоєних знань, умінь і навичок.

Контроль знань з дисципліни «Цивільний процес», що викладається на кафедрі цивільно-правових дисциплін складається з трьох блоків планових заходів:

1) поточний контроль знань студентів;

2) модульний контроль знань студентів;

3) підсумковий контроль знань студентів.

Поточний контрольздійснюється під час проведення семінарських та практичних занять, а також перевірки викладачем якості виконання завдань індивідуальної та самостійної роботи. Основною системою оцінювання рівня знань під час проведення семінарських та практичних занять та виконання самостійної роботи є виставлення балів за кожний окремий вид роботи студента.

 

Критерії оцінки знань та вмінь студента:

Види робіт Аудиторна робота Самостійна робота, виконання індивідуальних завдань
  Максимум 30 балів за один модуль Максимум 30 балів за один модуль
Види завдань та їх рейтинг у балах Відсутній без поважної причини - 2 бали Підготовка словників понять з окремих тем курсу або змістовних модулів до 5 балів
Відсутній з поважної причини (хвороба, відрядження) 0 балів Ведення конспекту що містить матеріали лекції, підготовки до семінарських занять, першоджерела, нормативні акти тощо до 5 балів
Наявність на занятті без відповіді + 1 бал Підготовка тексту реферату до 10 балів
Незадовільна відповідь - 2 бали
Задовільна відповідь + 3 бали Участь у конференціях, круглих столах, підготовка доповідей та статей до 20 балів
Добра відповідь + 5 балів Виконання індивідуальних творчих завдань (за узгодженням з викладачем та відповідно до програми курсу) до 10 балів
Відмінна відповідь + 7 балів

Модульний контроль знань студента є невід'ємною частиною всього навчального процесу й засобом виявлення ступеня засвоєння студентом програмного матеріалу. Модульний контроль роботи студента впродовж семестру має:

· допомагати студентові в організації його роботи;

· привчати студента до систематичного опрацювання матеріалу й підготовки до сприйняття наступних тем із програми дисципліни;

· виявити ступінь відповідальності студента та його ставлення до роботи, причини, що перешкоджають виконувати навчальну програму;

· стимулювати активність та інтерес студента у вивченні дисципліни;

· виявити обсяг, глибину та якість сприйняття студентом матеріалу, який вивчається;

· визначити прогалини в знаннях та способи їх усунення;

· виявити рівень опанування навичками самостійної роботи.

Оцінювання модульного контролю студента в семестрі проводиться за двома основними напрямами:

· систематичність та активність роботи на семінарських та практичних заняттях;

· виконання завдань для самостійного опрацювання.

Якщо студент не з'явився без поважних причин на проведення модульного контролю або за результатами його складання вияввив незадовільні знання, то йому виставляється незадовільна оцінка з обов'язковим наступним перескладанням. Перескласти модуль-контроль потрібно обов'язково до початку наступного модуль-контролю.

Підсумковий контрользнань студентів з вивчення «Цивільного процесу» у п’ятому та шостому семестрі проводиться у формі заліку. Підсумковий контроль у сьомому семестрі проводиться у формі іспиту та написання курсової роботи за вибором.

Метою підсумкового контролю знань є визначення дійсного рівня та змісту знань студентів з конкретної дисципліни за обсягом, якістю, глибиною та вмінням застосувати одержані знання у практичній діяльності відповідно до моделі конкретного освітньо-кваліфікаційного рівня.

Питання до заліку та іспиту є вузловими, узагальненими, комплексними, потребують творчого підходу під час побудови відповіді та вміння синтезувати отримані знання.

Питання до заліку та іспиту відбираються в межах програмних питань, що становлять зміст навчальної дисципліни.

Передумовою до успішного складання заліку та іспиту з дисципліни є активна поточна робота протягом семестру.







Последнее изменение этой страницы: 2016-09-13; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.8.46 (0.005 с.)