Польові роботи при тахеометричному зніманні місцевості

В будь-якому випадку для виконання тахеометричного знімання місцевості спочатку необхідно побудувати планову і висотну основу. В деяких випадках її будують шляхом згущення державної мережі. Часто таку основу будують в умовній системі координат і висот.

Послідовність виконання робіт на станції:

Приводять теодоліт в робоче положення.

Встановлюють на горизонтальному крузі відлік 0°00',0 та закріплюють закріпний гвинт алідади горизонтального круга і відкріплюють закріпний гвинт лімба. Наводять зорову трубу теодоліта на сусідню станцію і закріплюють закріпний гвинт лімба горизонтального круга. Відкріплюють закріпний гвинт алідади горизонтального круга і вважають, що теодоліт зорієнтовано на дану точку, про що роблять запис в журналі тахеометричного знімання.

Вимірюють віддаль від верха закріпленої точки на місцевості, над якою встановлений теодоліт, до візирної осі труби теодоліта коли вона розташована горизонтально. Цю віддаль називають висотою приладу і позначають латинською буквою і.

Робочий іде з рейкою до характерної точки та встановлює її в цій точці вертикально. Спостерігач наводить зорову трубу на рейку так, щоб середня нитка сітки ниток була наведена на відлік, рівний висоті приладу (і), або будь-якому цілому числу рейки і це значення записують в журнал.

Знімають відліки спочатку по верхній, а потім по нижній віддалемірних нитках, (слід пам'ятати, що зображення в зоровій трубі - обернене). Приводять бульбашку рівня вертикального круга в нуль-пункт і знімають відліки по горизонтальному і вертикальному кругах з точністю до 1 мінути. Спостереження на станції закінчені.

Після переходу на другу станцію знімання місцевості виконують в послідовності наведеній в пунктах 1, 2, 3, 4 і 5.

Після закінчення робіт на станції на лімбі горизонтального круга теодоліта встановлюють відлік 0°00',0. При цьому вертикальна нитка сітки повинна суміститися з точкою, на яку виконували

орієнтування. В протилежному випадку знімання повторюють.

Щоб не помилитися в номерах рейкових точок з різних станцій, слід для номера пікетів приймати числа які складаються із номера станції і порядкового номера рейкової точки на даній станції. Наприклад, на станції 8 точка за номером 12, в журналі нумерується 812.

15.4. Побудова топографічного плану за матеріалами тахеометричного знімання

На аркуші креслярського паперу будують координатну сітку та наносять точки планової геодезичної мережі за їх координатами. Зліва підписують номер, або назву точки, а справа - висоту точки. Рейкові точки наносять на план за допомогою геодезичного транспортира, яким відкладають горизонтальні кути від напрямку орієнтування. За напрямком "станція - мітка кута" відкладають віддаль, користуючись вимірником і лінійкою поперечного масштабу. На плані фіксують точку і підписують її висоту. Номер точки не підписують.

Коли всі точки нанесені, виконують інтерполювання горизонталей, для цього використовують кроки (абрис), складений під час знімання місцевості.

За абрисом наносять ситуацію, яку викреслюють згідно існуючих умовних знаків. Внизу плану посередині підписують масштаб, а нижче масштабу пишуть "Суцільні горизонталі проведені через0,5 м ", або вказують іншу висоту перерізу рельєфу, яка була задана технічними умовами.

Мензульне знімання місцевості

Суть мензульного знімання

Основна особливість мензульного знімання місцевості полягає в тому, що всі виміри і графічна побудова плану виконується безпосередньо в полі. Мензульне знімання виконується за допомогою мензули і кіпрегеля.

Слово мензула походить від латинського слова mensula, що в перекладі означає столик. Мензулу винайшов і розробив німецький професор I. Преторій (1537-1616р.р.) на початку XVII століття. Кіпрегель - від німецького слова kippen - перекидати і французького regle -лінійка (рис. 97).

Рис. 97. Мензульний комплект.

Будова мензульного комплекту складається з наступних частин: 1- становий гвинт, 2- закріпний гвинт штатива, 3- піднімальний гвинт підставки, 4- широка лінійка, 5- ролик для малих поворотів кіпрегеля на планшеті, 6- циліндричний рівень на широкій лінійці, 7- мікрометрений гвинт циліндричного рівня 9 вертикального круга, 8- ручка колонки кіпрегеля, 9- циліндричний рівень вертикального круга, 10- призменна система рівня, 11 - кожух вертикального круга 12- зорова труба, 13- навідний гвинт, 14- бусоль, 15- вузька лінійка, 16- шарнір, 17- планшет, 18- масштабна лінійка, 19- металічна підставка мензули, 20 штатив.

Головною частиною мензули є дошка розміром 60*60 см, верхня частина якої детально профугована в столярній майстерні і є площиною для виконання креслярських робіт. Дошка прикріплюється трьома гвинтами до металевої підставки, а підставка в свою чергу кріпиться до штатива за допомогою станового гвинта.

Оскільки знімання виконують на планшеті розміром 60 * 60 см на якому нанесені точки планового і висотного обґрунтування, то його прикріплюють до верхньої площини мензули за допомогою маленьких цв'яшків.

Кіпрегель призначений для візування на предмет чи рейку, побудови графічно горизонтальних кутів, визначення віддалі від станції до рейки, встановленої у характерній точці за допомогою ниткового віддалеміра, вимірювання вертикальних кутів та перевищень. Основними частинами кіпрегеля є зорова труба з сіткою ниткового віддалеміра, вертикальний круг для вимірювання вертикальних кутів, лінійка із скошеним ребром для накреслення ліній на планшеті.