Основні показники ступеня обжитості (населеності) місцевості



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Основні показники ступеня обжитості (населеності) місцевості



Тип місцевості Основні характеристики обжитості місцевості
густота населених пунктів на 100 кв. км середня відстань між населеними пунктами, км число жителів на 1 кв. км  
Густонаселена більше 100 менше 1 більше 100
Добре обжита 5 – 100 1 – 5 10 – 100
Обжита 1 – 5 5 – 20 1 – 10
Мало обжита 0,1 – 1 20 –50 0,1 – 1
Необжита менше 0,1 більше 50 менше 0,1

 

Найбільш серйозний вплив населених пунктів на бойові дії військ буде в умовах густонаселеної і добре обжитої місцевості, де міста, селища і села часто не мають чітко виражених меж і, зливаючись один з одним, утворюють великі райони суцільної забудови, що тягнуться на десятки (а іноді і сотні) кілометрів.

Проведення наступальних операцій на добре обжитій місцевості буде зв'язано з послідовним оволодінням чи обходом численних населених пунктів, що може викликати зниження темпів просування і погіршення умов маневру.

Число жителів характеризує величину міста. По числу жителів розрізняють міста:

Ø дрібні (до 5 тис. жителів),

Ø малі (5 - 20 тис.),

Ø середні (20 - 100 тис.),

Ø великі (100 - 500 тис.),

Ø дуже великі (більш 500 тис. жителів).

Особливу важливість представляють великі і дуже великі міста.

Конфігурація міської території в першу чергу залежить від характеру планування міста, яке розподіляється на:

· регулярне;

· нерегулярне.

Регулярному плануванню відповідають відносно прямі вулиці і геометрично правильна форма кварталів. Розрізняють три різновиди регулярного планування: прямокутну, радіальну чи радіально-кільцеву і комбіновану.

Прямокутне планування мають, як правило, великі міста, побудовані порівняно недавно (Ленінград, Хмельницький, Черкаси і ін.). Таке планування при бою в місті надає наступаючому широкі можливості для вибору напрямку головного удару і полегшують маневр у межах міської території; із усіх різновидів планування прямокутне планування міста найбільш сприятливе для наступаючих військ.

Радіальне чи радіально-кільцеве планування типове для старих великих міст, що формувалися ще в епоху феодалізму (Львів, Камянець-Подільський, Стара Москва й ін.). У центрі таких міст нерідко розташовані старі фортеці. Цей вид планування благоволить наступу з різних сторін по радіальних магістральних вулицях, розчленовуванню оборони на окремі сектори і знищенню в них противника вроздріб.

Змішане (комбіноване) планування притаманне містам, що мають стару частину зі збереженим нерегулярним плануванням і нову частину (райони) з регулярним плануванням (Харків, Черкаси та ін.). У таких містах нові окраїни з регулярним плануванням більш сприятливі для наступаючого, чим центральна стара частина міста з нерегулярним плануванням.

Забудовані території населених пунктів є своєрідними де будинки і різні спорудження утворюють численні перешкоди. Рух танків і механізованого транспорту в населених пунктах звичайно можливий тільки по вулицях, що можуть бути легко блоковані. Спостереження і ведення вогню в населених пунктах надзвичайно ускладнено, тому що будівлі і спорудження обмежують огляд і скорочують дальність видимості, поряд з цим вони мають значно більшу маскувальну ємкість, чим незабудована, відкрита місцевість.  
Нерегулярне планування відрізняється вузькими кривими вулицями, а також різноманітними по площі і неправильними за формою кварталами. Таке планування мають багато міст Ближнього і Середнього Сходу (Стамбул, Тегеран, Кабул і ін.). У містах з нерегулярним плануванням маневр наступаючих військ по заплутаному лабіринті вузьких і кривих вулиць надзвичайно скрутний.

 

 

У населених пунктах є багато природних масок, які можна використовувати для укриття особового складу і бойової техніки від спостереження з землі і повітря.

Наявність на забудованих територіях міцних кам'яних і залізобетонних будинків, а також підземних споруджень сприяє надійному укриттю особового складу і бойової техніки від поразки усіма видами зброї, у тому числі і ядерної. Володіючи великими запасами корисної житлової площі, населені пункти дуже зручні для розквартирування військ, особливо в зимовий час.

Бій у місті ведеться в першу чергу уздовж вулиць; по них головним чином здійснюється просування і маневр наступаючих військ, а також вогневий вплив на противника. Вузькі і щільно забудовані вулиці можуть бути легко пристосовані до оборони й утримання малими силами. Широкі і рідко забудовані вулиці полегшують маневр наступаючих військ, а також сприяють застосуванню усіх видів бойової техніки, у тому числі танків, САУ й артилерії. Особливо важливого значення набувають перехрестя і площі, де сходяться кілька вулиць. Утримання в бою перехресть і площ істотно полегшує маневр резервами уздовж вулиць. Перехрестя і площі зручні для устаткування вогневих позицій артилерії, ПТУРС і інших вогневих засобів. Бою у місті притаманне розчленування на ряд окремих боїв, роз’єднаність дій підрозділів, складність підвозу боєприпасів, корегування вогню, тому як ніде тут потрібна чітка організація управління та взаємодії.

Бойові дії в різних районах міста будуть складатися в залежності від особливостей планування, забудови і якості будинків у відповідних структурних елементах міста. Промислові і транспортні території, особливо при наявності серед них важливих військово-промислових об'єктів, а також великих залізничних вузлів і портів, піддадуться ядерним ударам у першу чергу.

 

Вивчення і оцінка елементів місцевості.

Рельєф і місцеві предмети вивчаються і оцінюються командирами і штабами всіх ступенів відповідно до поставленої задачі. Основними способами вивчення місцевості є:

· Вивчення місцевості шляхом безпосереднього огляду та обстеження. Перевага способу в тому, що маючи перед собою реальну місцевість, можна її найбільш повно і докладно вивчити. Недоліки полягають у тому, що він вимагає багато часу, не дозволяє вивчати великі ділянки та місцевість у глибині оборони противника, залежить від часу доби і стану погоди.

· Вивчення місцевості за картою є основним способом, оскільки дозволяє за вмілого користування картою, завчасно і швидко вивчити будь-які райони місцевості. Недоліки способу в тому, що карта старіє і може не повністю відповідати місцевості, на карті не відображаються сезонні та погодні зміни місцевості.

· Вивчення місцевості за аерофотознімками дає найбільш свіжі та достатні відомості. Недоліки полягають у відсутності характеристик деяких елементів (глибина річок, прохідність боліт та ін). Тому аерофотознімки здебільшого є цінним доповненням до карт.

· Вивчення місцевості за різними джерелами. До таких відносяться різні описи, опитування місцевих мешканців, свідчення полонених та інші. Перевага в тому, що можна отримати свідчення, яких немає ні на картах ні на аерофотознімках, недоліки – свідчення уривчасті, часто суперечливі і вимагають перевірки.

Висновок: Отже всі елементи місцевості мають значний вплив на організацію і ведення бойових дій і до того ж їх вивчають та враховують не відсторонено один від одного, а у постійному взаємозв’язку – залежно від їх розміщення. Військова географія і є та наука яка вивчає вплив основних елементів та типів місцевості різноманітних географічних районів на вирішення тактичних, оперативних та стратегічних задач.

2. Тактичні властивості місцевості. Особливості рельєфу та його вплив на бойові дії

 

Оцінка місцевості, перед початком бою включає вивчення тих її особливостей, які певним чином впливають на бойову діяльність військ. Ці особливості називаються тактичними властивостями місцевості.

До основних тактичних властивостей місцевості належать :

Ø прохідність місцевості;

Ø захисні властивості місцевості;

Ø умови орієнтування;

Ø умови спостереження;

Ø умови маскування;

Ø умови ведення вогню;

Ø умови інженерного обладнання місцевості.

Тактичні властивості місцевості не можна розглядати як щось недоторкане: вони змінюються в ході розвитку засобів та способів збройної боротьби та залежать від характеру бойових дій, складу військ, типу місцевості, клімату району, пори року та метеоролічних умов.

Прохідність місцевості – це властивість місцевості , яка сприяє або перешкоджає пересуванню військ. Суттєво впливають на прохідність місцевості дорожня мережа, рельєф місцевості, гідрографія, грунтово –рослинний покров, а також сезонні і погодні явища. Вона враховується при виборі напрямку зосередження основних зусиль підрозділу, визначення ширини фронту наступу (оборони), можливостей і способів застосування різних видів військової техніки, а також при організації маневру, вибору шляхів підвозу боєприпасів і матеріальних засобів. Основним фактором, який визначає прохідність місцевості є дорожня мережа особливо в лісисто-болотистій, пустинній і гірській місцевості, де просування підрозділу за межами доріг практично не можливе. Значно підвищується значення дорожньої мережі в період осінніх та весняних дощів. В цих умовах дороги з твердим покриттям стають найбільш важливими напрямками дій вздовж яких зосереджуються основні зусилля підрозділів як у наступі так і в обороні.

На прохідність значно впливає крутизна схилів:

- до 5° схили легкопрохідні з швидкістю 20 - 15км/год;

- при крутизні 5°-10° долаються важко з швидкістю 12 - 15км/год;

- при крутизні 10°-20° долаються дуже важко з швидкістю 10 - 6 км/год;

- при крутизні 20°-30° практично недоступні, швидкість 4 - 6 км/год;

- при крутизні більше 30° недоступні.

Так, наприклад, прохідність річки з швидкістю течії до 1м/сек. вбрід можлива:

Ø для особового складу при глибині 1м;

Ø для автомобілів – 0,9м;

Ø для танків – 1,4м.

При сніжному покрові товщиною:

Ø 60-75см танки можуть долати схили крутизною до 5°;

Ø 40-55см крутизною 5°-10°;

Ø 30-45см тільки крутизною 10°-15°,

Ø а автомобілі при товщині сніжного покрову 20-30 см долають крутизну до 5°.

 

Захисні властивості місцевості – такі властивості місцевості, які:

Ø послабляють дії вражаючих факторів ядерної та звичайної зброї

Ø полегшують організацію захисту особового складу і бойової техніки від ураження різними видами зброї, отримали назву.

Вони залежать від її рослинного покрову та характеру рельєфу, від наявності на ній природних укриттів та штучних споруд, які здатні забезпечити повний або частковий захист військ від вогню стрілецької зброї та артилерії, а також від світлового випромінювання, ударної хвилі та радіоактивного враження в разі застосування противником ядерної зброї.

Так в ударній хвилі наземного вибуху тиск за зворотніми скатами знижується при крутизні ската 15° на 7%, при крутизні ската 30° на 14%.

Коефіцієнт зменшення площі зони ураження вражаючих факторів ЗМУ:

На рівнинній місцевості - 1,0 з лісом - 0,8-0,9

На горбистій місцевості - 0,9 з лісом - 0,7

На гірській місцевості - 0,8-0,7 з лісом - 0,6-0,5

Лісові масиви знижують щільність зараження радіоактивними речовинами поверхні Землі , у зв’язку з тим , що більша частина радіоактивного пилу осідає на кронах дерев. Влітку на листяних деревах затримується близько -15% радіоактивних опадів, на сосні -25%, на ялинах -60%, на піхтах-80%. Отруйні речовини затримуються на відстані 200-400м від краю лісу.

 

Умови орієнтування – властивості місцевості, які сприяють визначенню свого місцезнаходження і потрібного напрямку руху відносно сторін горизонту , навколишніх об’єктів, а також відносно розташування своїх військ та військ противника. Вони визначаються наявністю на місцевості характерних форм рельєфу і місцевих предметів – орієнтирів. Вміння кожного командира швидко й безпомилково орієнтуватися на місцевості сприяє правильній постановці бойових задач підрозділу та вогневим засобам, точному цілевказанню та надійному керуванню підрозділами в ході бою.

Для забезпечення надійного орієнтування на місцевості під час руху на великих швидкостях незалежно від умов видимості (уночі та в туман та ін.),а також для орієнтування при русі на місцевості, на якій мало орієнтирів в військах використовується ряд автоматичних приладів наземної навігації. До засобів автоматичного орієнтування відноситься танкова навігаційна апаратура, топоприв’язчик, курсопрокладчик та інші.

 

Умови спостереження – властивості місцевості, які сприяють отриманню відомостей про противника. Вони визначаються ступенем проглядання навколишньої місцевості, дальністю огляду і залежать від характеру рельєфу рослинного покрову, наявності населених пунктів та інших об’єктів, які перешкоджають огляду місцевості. Чим більше на місцевості ярів висот, дерев і чагарників, різного роду споруд тим гірше умови спостереження.

Правильна організація спостереження і отримані при цьому результати допомагають командиру всебічно оцінити обстановку і прийняти обґрунтоване рішення. Для отримання цих відомостей існують різноманітні способи ведення розвідки, але одним з основних способів є спостереження, яке організується й ведеться безперестанно в усіх видах бойової діяльності військ.

В сучасних умовах внаслідок значного збільшення ширини смуг дії військ візуальним спостереженням важко отримати повне уявлення про хід бойових дій навіть на головному напрямку. Тому спостереження за полем бою та противником ведеться не тільки зі спостережних постів та пунктів, а і з літаків, вертольотів. При цьому для спостереження використовують різноманітні оптичні, світлотехнічні та радіотехнічні пристрої та прилади, які дозволяють підвищити дальність видимості, вести спостереження при будь-якій погоді як удень так і вночі. Наприклад, радіолокатор може вести зйомку місцевості вночі та при сильній хмарності, охоплюючи великі площини.(привести приклад радіолокатора бокового обзору).В іноземних джерелах відмічається велика ефективність використання телебачення для спостереження за полем бою. Воно дозволяє командиру не тільки спостерігати за декількома ділянками бою (майже одночасно), але і перевіряти ретельність маскування своїх військ, слідкувати за пересуванням противника та інше.

Умови маскування – властивості місцевості , які дозволяють приховати від противника розташування, пересування особового складу і бойової техніки. Вони визначаються наявністю природних схованок (сховищ), які утворюються формами рельєфу, рослинним покровом, населеними пунктами та іншими місцевими предметами, а також загальним характером, кольором і плямистістю місцевості ( чим різноманітніша кольорова гама , тим кращі умови маскування), так наприклад: лощини, балки , яри створюють добрі умови для укриття військ у районах зосередження, а також використовуються для скритого маневру та зв’язку з тилом.

Маскувальні властивості дозволяють як приховати свої війська від ударів противника так і нанести йому раптові удари.

Маскуюча ємкість визначається кількістю умовних батальйонних одиниць, які можуть бути скритно розосереджені в 2-3км один від одного. 1 умовна одиниця розміщується в лісі на площі 0,4км², в населеному пункті із 75 дворів, в лощині довжиною 1км.

Умови ведення вогню – властивості місцевості , які забезпечують зручне й приховане від спостереження противника розташування вогневих засобів, ведення точного вогню з усіх видів зброї та корекцію стрільби.

Вони залежать від:

Ø характеру рельєфу,

Ø рослинного покрову,

Ø наявності шляхів,

Ø населених пунктів,

Ø інших місцевих предметів.

 

Умови інженерного обладнання місцевості – властивості місцевості , які впливають на обсяг, характер і успіх роботи по її фортифікаційному обладнанню, утриманню шляхів сполучення, забезпеченню військ водою та ліквідації наслідків вогневого удару противника і залежать від типу ґрунтів, рівня ґрунтових вод, наявності будівельних матеріалів, а також від характеру природних і штучних сховищ і перешкод.

 

Розвиток ракетно-ядерної та високоточної зброї висунув одну з головних задач оцінки місцевості з точки зору її захисту від зброї масового враження та високоточної зброї. Це визначає зовсім іншій підхід до вивчення тактичних властивостей рельєфу, лісових масивів, населених пунктів та ґрунтів. Наближена якісна оцінка цих об’єктів в відношенні маскування, прохідності та інших властивостей в недалекому минулому задовольняла війська. Тепер їм потрібна більш точна до дрібниць кількісна характеристика об’єктів місцевості, яка б дозволяла визначити їх захисні властивості, наприклад протяжність та стрімкість схилів, глибину та ширину ярів, висоту та густоту лісів, хімічний склад та пильність ґрунтів та інше.

Висновок: Отже на основі вивчення характеру місцевості, особливо рельєфу, та її оцінки визначається якою мірою притаманні їй тактичні властивості будуть ускладнювати чи полегшувати виконання завдання, як використати вигідні властивості і які заходи необхідно передбачити для зменшення її негативного впливу.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.204.48.64 (0.009 с.)