Контроль якості розмінування місцевості

10.1.Якість виконання піротехнічними підрозділами робіт з розмінування місцевості залежить від точного дотримання та виконання дій, передбачених цією Інструкцією та керівними документами МНС.

10.2. Дії особового складу піротехнічного підрозділу повинні забезпечувати безпечне та якісне виконання всіх етапів розмінування, починаючи з виявлення ВНП, до моменту остаточного завершення усіх робіт та огляду місцевості після вилучення та знищення ВНП.

10.3. Попереднє визначення, при можливості, типу (калібру), характеристики, приблизної кількості та точного місця знаходження виявлених ВНП здійснюється призначеними для цього посадовими особами районних (міських) відділів МНС відповідно до розроблених у територіальних органах управління МНС методичних рекомендацій з порядку організації роботи у разі виявлення ВНП на території району (міста).

Після ідентифікації ВНП уся необхідна інформація надається начальнику піротехнічного підрозділу для прийняття ним попереднього рішення щодо організації та виконання робіт з розмінування місцевості (розрахунок необхідної кількості ВР та ЗП, пально-мастильних матеріалів для здійснення маршу, необхідного обладнання тощо).

10.4. Начальник піротехнічного підрозділу несе відповідальність за якість та безпеку виконання завдань з розмінування місцевості на закріпленій за його підрозділом ДР.

Виконані роботи з розмінування місцевості повинні гарантувати відсутність ВНП на глибині, визначеній відповідно до тактико-технічних характеристик приладів пошуку ВНП, які застосовувались на даній ДР (але не менше 50 см), та безпеку подальшого використання даної ДР.

10.5. Основним документом, що засвідчує виконання піротехнічним підрозділом робіт з розмінування місцевості є Акт виконання робіт
з розмінування місцевості, який складається комісією у присутності представника місцевого органу виконавчої влади.

10.6. Щоденний контроль якості виконання робіт із розмінування проводиться під особистим керівництвом начальника піротехнічного підрозділу.

Якість виконання робіт з розмінування місцевості після їх закінчення перевіряється групами контролю якості розмінування, які призначаються наказом начальника територіального органу управління МНС або підрозділу Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту центрального підпорядкування.

До складу груп контролю якості розмінування призначається найбільш підготовлений особовий склад піротехнічних підрозділів, не задіяний до виконання робіт з розмінування місцевості на ДР, яка підлягає перевірці.

Групи контролю якості розмінування повинні забезпечуватися усім необхідним оснащенням та, при можливості, використовувати засоби пошуку відмінні від тих, що використовувались для робіт із розмінування даної ДР.

10.7. Перевірці якості розмінування підлягає місцевість, на якій проводилось розмінування, а також ділянки місцевості, на яких у ході розвідки ВНП не виявлено. Перевірка проводиться вибірковим методом. Перевірці підлягає до 10% загальної площі місцевості, яка розмінована. Ділянки місцевості для перевірки визначаються керівниками робіт з розмінування або вказуються старшим начальницьким складом (представником МНС).

Перевірка якості розмінування, як правило проводиться шляхом пророблення контрольних проходів шириною 3-4 м на відстані 50-100 м один від одного.

Ділянки, на яких у ході перевірки якості розмінування виявлено ВНП, підлягають повторному розмінуванню.

11. ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ ПРИ ВИКОНАННІ РОБІТ
З РОЗМІНУВАННЯ МІСЦЕВОСТІ

11.1. Загальні положення

Під час організації та проведення робіт з розмінування місцевості слід дотримуватись вимог стандартних оперативних процедур, національних та міжнародних стандартів з розмінування.

Особовий склад не повинен перевищувати свої повноваження та виконувати роботи, які не відповідають його кваліфікації.

Особовий склад під час виконання робіт і перебування на забрудненій ВНП місцевості зобов’язаний носити відповідний захисний одяг, мінімальний комплект якого складається з бронежилета та шолома відповідного класу захисту.

Територія, на якій проводяться роботи з розмінування місцевості повинна бути обладнана спеціальними робочими майданчиками з визначеними керівним складом елементами і маркуванням (огородженням).

11.1.1. Роботи з розмінування місцевості забороняється виконувати за відсутності на місці виконання робіт:

медичного персоналу і машини швидкої допомоги (медичного транспортного засобу);

зв'язку між розрахунками і начальником піротехнічного підрозділу, та начальником піротехнічного підрозділу і керівником, відповідальним за організацію та виконання робіт з розмінування.

11.1.2. Особовий склад, що залучається до виконання робіт з розмінування місцевості, повинен мати практичні навички надання першої медичної допомоги згідно з уніфікованою програмою медичної підготовки рятувальників.

11.1.3. При порушенні заходів безпеки начальник підрозділу (керівник робіт) має право зупинити роботи і провести додаткові заняття щодо заходів безпеки. Роботи відновлюються тільки після здачі особовим складом заліків із знання заходів безпеки. Особовий склад, який не здав залік, до робіт не допускається.

11.1.4. Під час організації та виконання робіт з розмінування місцевості необхідно:

поводитися зі всіма ВНП вкрай обережно;

дозволяти тільки одній людині працювати на окремій ділянці;

перевірити перед початком робіт ділянку навколо ВНП та визначити безпечні смуги та шляхи відходу;

враховувати наявність мін-пасток;

не різати натягнуті чи послаблені розтяжки та електричні дроти;

передбачати виникнення тимчасових затримок під час виконання робіт;

завжди знаходитись лише на перевіреній ділянці повільно пересуваючись у заданому напрямку;

припиняти роботу при непередбачених обставинах;

знати усі заходи безпеки під час проведення підривних робіт;

передбачати необхідні транспортні засоби для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

- блокувати при проведенні підривних робіт найближчі дороги дорожніми знаками щоб запобігти появі транспортних засобів та населення на місцях проведення робіт;

- дотримуватись заходів безпеки при роботі з ВР та ЗП;

- перевозити ВР та ЗП тільки в штатному пакуванні.

 

11.1.5.ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

допускати скупчення особового складу при виконанні задач
з розмінування місцевості. Відстань між ними повинна запобігти можливості групового підриву людей;

без необхідності піднімати, рухати з місця або кидати і розбирати ВНП;

знешкоджувати ВНП шляхом вилучення із нього підривника без спеціального на те дозволу;

розпалювати багаття на місцевості без попередньої її перевірки на наявність ВНП за допомогою щупа та міношукача;

випалювати (виплавляти) ВР з боєприпасів, які повністю не вибухнули;

використовувати ВР та ЗП не за призначенням;

відлучатися без дозволу начальника підрозділу (старшого розрахунку)
з місця виконання робіт або без дозволу заходити на місцевість, на якій проводиться розвідка, розмінування та знищення ВНП;

розташовувати особовий склад на відпочинок поблизу сховищ з ВР та ЗП;

приносити у місця розташування персоналу будь-які ВНП;

курити під час виконання робіт з розмінування місцевості;

виконувати роботи з ВР та ЗП на складах, у житлових приміщеннях та інших місцях, непристосованих для цієї мети;

допускати сторонніх осіб у район виконання завдань з розмінування та знищення ВНП. При необхідності припиняти рух, оточивши небезпечну ділянку і закрити усі шляхи, які ведуть у ці райони.

11.1.6.Категорично забороняється збирати і зберігати наступні боєприпаси:

авіаційні бомби, що не вибухнули;

артилерійські снаряди зі слідами нарізів на ведучому пояску;

мінометні міни зі слідами ударів бойка на капсулі хвостового патрона;

артилерійські снаряди і мінометні міни з механічними пошкодженнями корпусу або підривників;

ручні гранати з вставленими запалами без чек та спускових важелів;

інженерні міни і підривні заряди з пошкодженим корпусом або підривником, що не піддається викручуванню, міни з неконтактними підривниками, а також міни, встановлені дистанційними засобами.

11.2. Заходи безпеки при розвідці місцевості на наявність ВНП та суцільному розмінуванні.

11.2.1. Особовий склад, який виконує роботи з розвідки місцевості або суцільного розмінування, повинен дотримуватися мінімальних безпечних відстаней, визначених цією інструкцією.

 

Роботи з розвідки і розмінування місцевості повинні виконуватись
у світлий час доби і при сухій погоді (якщо немає надзвичайних обставин або оперативної необхідності).

11.2.2.Забороняється проводити роботи з розмінування місцевості при промерзанні ґрунту більше ніж на 1 сантиметр.

11.2.3. Тривалість робочого дня залежить від умов роботи і здатності персоналу концентрувати увагу на виконанні робіт з розмінування місцевості. У нормальних умовах максимальна тривалість роботи без відпочинку повинна бути у межах 30 хвилин. Період відпочинку повинен змінюватись начальником піротехнічного підрозділу залежно від погодних умов та інших обставин, які впливають на працездатність особового складу.

11.3. Заходи безпеки при знешкодженні та знищенні ВНП.

11.3.1. Особовий склад, який виконує роботи із знешкодження та знищення ВНП повинен дотримуватися мінімальних безпечних відстаней, визначених у табл. 11.1.

 

Тип боєприпасу	Радіус небезпечної зони, м
Об’єкт на поверхні, огороджений мішками з піском	Об’єкт у траншеї, огороджений мішками з піском	Об’єкт на поверхні, неогороджений
Ручна граната ЗБП	100 м	100 м	200 м
Гвинтівкова граната ЗБП	100 м	100 м	200 м
Гранати РПГ	100 м	100 м	500 м
Ручні гранати ПТ (ЗБП ПТ)	100 м	100 м	500 м
Мінометні міни калібром від 50 до 82 мм	100 м	100 м	500 м
Мінометні міни калібром від 100 до 120 мм	400 м	400 м	1250 м
Мінометні міни калібром 160 мм	400 м	400 м	1250 м
Артилерійські снаряди калібром до 100 мм	250 м	250 м	1000 м
Артилерійські снаряди калібром від 100 до 152 мм	400 м	400 м	1250 м
Реактивні снаряди калібром до 100 мм	250 м	250 м	1000 м
Реактивні снаряди калібром від 100 мм до 140 мм	400 м	400 м	1250 м

 

Табл. 11.1. Безпечні відстані знаходження особового складу на відкритій місцевості від місця знищення боєприпасів

Примітки:

1. Безпечна відстань при підриві зарядів, які знаходяться
у ґрунті, загальною вагою 10 кг, становить 500 метрів. На кожні 10 кг понад зазначеної ваги необхідно додавати по 100 метрів.

2. Для боєприпасів, що не зазначені у таблиці, безпечні відстані визначає начальник піротехнічного підрозділу.

3. При можливості, у ході підготовки до підриву боєприпасів, необхідно застосовувати захисні споруди, що дозволяють зменшувати безпечні відстані.

4. При знищенні боєприпасів іншими способами, наприклад за допомогою гідродинамічних руйнівників, безпечні відстані є такими ж, що і при вибуховому способі.

11.3.2. При проведенні робіт із знешкодження та знищення ВНП ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

допускати особовий склад до знешкодження та знищення ВНП без знання характеристики, будови та принципу дії виявлених боєприпасів, заходів безпеки, прийомів і способів знешкодження та знищення;

призначати у групу підривників особовий склад, який не пройшов спеціальну підготовку та не здав заліки із знання і вміння проводити підривні роботи із знищення ВНП;

вилучати підривники руками;

виготовляти заряди в необладнаних для цього місцях та ближче ніж
100 м до польового складу ВР та ЗП;

видавати заряди і запальні трубки саперам без особистого дозволу начальника підрозділу;

заносити і зберігати у тимчасових польових складах ВР та ЗП будь-які інші предмети і матеріали (навчальні і бойові боєприпаси, підривники, засоби пошуку і знешкодження, пальне тощо);

накривати зовнішній заряд або детонуючий шнур камінням, щебенем або іншим матеріалом, який при підриві може посилити фактори ураження (утворення уламків);

проводити знищення ВНП при недостатньому освітленні, у темний час доби та за несприятливих погодних умов.

11.3.3. Перед проведенням робіт із знищення ВНП начальник піротехнічного підрозділу зобов`язаний:

повідомити місцеві органи виконавчої влади та населення про заплановане знищення ВНП;

оточити район небезпечної зони, не допускати на його територію транспорт та населення;

при необхідності – обладнувати укриття для персоналу оточення;

суворо слідкувати за дотриманням порядку, дисципліни та заходів безпеки.

11.4. Заходи безпеки при транспортуванні ВР, ЗП та ВНП.

11.4.1. Транспортування ВР, ЗП та ВНП має здійснюватись відповідно до вимог Закону України "Про перевезення небезпечних вантажів", Правил перевезення небезпечних вантажів на відповідному виді автомобільного транспорту згідно з вимогами Європейської угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ) та Правил дорожнього руху.

У кабіні автомобіля, що перевозить ВМ або ВНП, повинен знаходитися водій та особа начальницького складу – спеціаліст з розмінування.

Під час вантажно-розвантажувальних робіт двигун автомобіля повинен бути вимкненим. Водій залишає кабіну та контролює правильність укладання та кріплення ВМ і ВНП.

При русі автомобілів у колоні відстань між автомобілями повинна бути не менше 50 м по горизонтальному відрізку дороги, а під час руху у гірській місцевості не менше 300 метрів.

Маршрут проходження автомобілів, що перевозять ВМ і ВНП, по можливості варто вибирати таким чином, щоб виключити рух через населені пункти, а рухатися по об’їзним шляхам.

У разі неможливості оминути населений пункт необхідно вибрати вулиці для проїзду з найменш інтенсивним рухом транспорту і організувати супровід автомобілів, узгодивши питання з місцевою владою (органами МВС).

Засоби підривання, підривники знешкоджених ВНП повинні перевозитися в окремій упаковці (тарі), яка повинна мати розпізнавальні знаки, що дозволяють легко її відрізнити від інших упаковок.

Короткочасні зупинки автомобілів, які перевозять ВМ і ВНП, дозволяється робити тільки за межами населених пунктів чи об'єктів промислового і цивільного призначення не ближче 200 м від крайньої будівлі.

Під час грози забороняється зупиняти автомобілі з ВМ і ВНП у лісі, під окремими деревами, поблизу високих будівель, опор ліній електропередач, на мостах (під мостами), у тунелях, на естакадах, а також допускати скупчення автомобілів. Автомобілі розташовуються один від одного на відстані 50 м на відкритій місцевості. Особовий склад (за винятком охорони) повинен знаходитися на відстані не менше 200 м від транспортних засобів.

Місця стоянки автомобілів з ВМ і ВНП відгороджуються добре видимими попереджувальними знаками.

Роботи з завантаження (розвантаження) ВМ і ВНП в обов'язковому порядку проводяться особовим складом у засобах захисту.

Заборонено переміщувати автомобіль з ВМ і ВНП на буксирі та проводити буксирування самим автомобілем.

11.4.2. Вимоги до транспортування ВНП:

перевезення ВНП дозволяється тільки на справних транспортних засобах, обладнаних відповідно до вимог Правил перевезення вибухових матеріалів
(ВР та ЗП) автомобільним транспортом;

вантажопідйомність автомобіля повинна перевищувати вагу ВНП не менше ніж удвічі;

для перевезення ВНП укладаються у кузові автомобіля в один ряд із зазорами між ними. Осколкові та запалювальні боєприпаси повинні бути покладені в ящики та присипані піском, також віддалені один від одного шаром піску 10-15 см. Фугасні боєприпаси дозволяється класти на шар тирси або піску
з обов’язковим укріпленням їх мішками з піском, прокладками або розтяжками для запобігання їх зсуву під час транспортування. На дні кузова насипається шар тирси товщиною 20 - 30 см або просіяного піску (ґрунту) товщиною 10-15 см;

боєприпаси вагою більше 50 кг повинні завантажуватись автомобільним краном відповідної вантажопідйомності або за допомогою талі чи лебідки.

11.4.3.ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

перевозити будь-який інший особовий склад або сторонні предмети на автомобілі, у кузові якого знаходяться ВМ та ВНП;

перевозити ВМ і ВНП разом зі сторонніми предметами, особливо
з легкозаймистими рідинами;

курити в автомобілях, у яких перевозять ВР, ЗП і ВНП. Курити дозволяється не ближче 100 м від транспортного засобу.

11.4.4. Під час перевезення ВНП водію заборонено:

порушувати вимоги технічних умов безпечного перевезення небезпечного вантажу;

відхилятися від установленого маршруту і перевищувати швидкість руху транспортного засобу;

різко рушати з місця або різко гальмувати без особливої потреби, крім випадків, коли за допомогою інших маневрів транспортного засобу не можливо уникнути дорожньо-транспортної пригоди;

їздити з вимкненим зчепленням, коробкою передач і двигуном;

розводити вогонь ближче 200 м від місця стоянки автомобіля та користуватися освітлювальними приладами з відкритим полум’ям;

зупинятись під лініями електропередач, на мостах (під мостами) та
в тунелях, на небезпечних ділянках доріг, на ділянках зі складними умовами для руху, на проїзній частині, у місцях, де згідно з вимогами правил дорожнього руху зупинку заборонено;

зупиняти автомобіль, що перевозить ВНП, ближче ніж 200 м від житлових будівель та інших споруд громадсько-побутового призначення;

залишати транспортний засіб без нагляду;

курити у транспортному засобі або ближче 100 м від нього у місцях зупинок.

11.4.5. У місцях зберігання, завантаження та розвантаження ВР, ЗП та ВНП забороняється:

зберігання у особового складу, який виконує вищеперераховані роботи, сірників, запальничок, матеріалів та приладів, які легко займаються;

виконання робіт з відкритим полум’ям (зварювальні роботи тощо);

куріння;

робота з інструментом, який може викликати іскру;

робота двигуна автомобіля;

перебування сторонніх осіб на майданчиках проведення завантажувальних і розвантажувальних робіт.

11.4.6. Завантажувальні і розвантажувальні роботи проводяться тільки
у денний час. У виняткових випадках – у нічний час при достатньому для проведення таких робіт освітленні території.

МЕДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

12.1 Проведення піротехнічних робіт здійснюється з обов’язковим медичним забезпеченням.

2. Медичне забезпечення особового складу піротехнічних підрозділів передбачає:

проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і щорічних періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів;

щоденне опитування особового складу перед початком робіт щодо стану здоров’я, при наявності скарг на погіршення самопочуття - медичний огляд – з відмітками в журналі огляду піротехніків про допуск або не допуск до проведення робіт. Не допускаються до виконання робіт особи які заявили скарги на стан здоров’я, з ознаками гострих захворювань, вживання алкоголю тощо;

забезпечення особового складу індивідуальними медичними засобами, укомплектування залученого автотранспорту медичними аптечками та своєчасне їх поповнення;

укомплектування автотранспорту, залученого до робіт з розмінування, медичними та своєчасне їх поповнення;

систематичний контроль за санітарно-гігієнічними умовами праці, побуту та відпочинку особового складу;

проведення щоденного моніторингу щодо психологічного стану;

навчання особового складу піротехнічних підрозділів наданню першої медичної допомоги у вигляді само- та взаємодопомоги, практичних вправ з медичного транспортування пораненого до визначеного медичного закладу.

Весь особовий склад повинен володіти практичними навичками надання першої медичної допомоги;

розроблення та затвердження плану медичної евакуації та взаємодії із найближчим закладом охорони здоров’я в районі проведення робіт з розмінування;

надання своєчасної першої медичної, долікарської (фельдшерської) або першої лікарської допомоги за життєвими ознаками при вибуховій травмі в зоні розмінування;

забезпечення медичної евакуації до медичного закладу та стаціонарне лікування.

12.3. Медична допомога піротехнікам надається шляхом само - та взаємодопомоги.

У разі необхідності до складу піротехнічного підрозділу може включатися фельдшер або лікар (далі – Медичний працівник) для надання долікарської або першої лікарської допомоги відповідно.

На місці виконання робіт медичний працівник повинен мати при собі особисті медичні книжки особового складу підрозділу з відмітками про групу крові за системою антигенів АВО та резус-належністю, результатами медичних оглядів, щеплення, відмітками про перенесені захворювання та заключення про допуск до виконання робіт по розмінуванню.

Медичний працівник у разі залучення підпорядковується керівнику групи піротехнічних робіт.

У кожному піротехнічному підрозділі, який перебуває у зоні розмінування повинен бути встановлений радіозв’язок з медичним працівником.

Медичний працівник з комплектом медичного обладнання, санітарним автомобілем повинен перебувати в готовності до надання екстреної медичної допомоги і постійно знаходитись у визначеному керівником робіт місці до моменту повного закінчення робіт з розмінування. Медичний працівник ні в якому разі не повинен входити в небезпечну зону без дозволу керівника робіт.

Санітарний автомобіль, який входить до складу піротехнічного підрозділу, використовується тільки за прямим призначенням.

За допомогою санітарного автомобіля проводиться медична евакуація постраждалого у супроводі іншого технічно справного автомобіля загального призначення.

При виконанні великомасштабних робіт з розмінування місцевості (реалізація заходів програм, ліквідація надзвичайних ситуацій, пов’язаних з вибухами боєприпасів, виконання піротехнічних робіт при виявленні великої кількості або надто небезпечних ВНП, тощо) начальник сектору (відділу) охорони здоров’я та медико-біологічного захисту ГУ МНС (керівник медичної служби органу, підрозділу МНС) повідомляє оперативного чергового територіального центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф про місце і час виконання робіт з розмінування, можливої необхідності залучення бригад швидкої медичної допомоги першої черги Державної служби медицини катастроф територіального рівня і виділення ліжок у стаціонарі, передбачення резерву медикаментів, донорської крові та її компонентів.

При цьому, в обов’язковому порядку відпрацьовується система оповіщення лікувальних закладів про нещасний випадок.

12.4. Піротехнічний підрозділ комплектується медичною укладкою відповідно до наказу МНС від 30.12.2006 № 760 “Про введення в дію Норм медичного постачання органів і підрозділів цивільного захисту МНС лікарськими засобами, виробами медичного призначення та медичною технікою поточного постачання”. Додаткова номенклатура та кількість медичних засобів, які вкладаються у комплект медичного майна, визначаються з урахуванням вірогідного обсягу запланованих робіт.

12.5. З метою організації медичного забезпечення особового складу піротехнічних підрозділів при виконанні завдань з розмінування місцевості застосовується трьохетапна система лікувально-евакуаційних заходів.

Перший етап. Надання першої медичної допомоги у небезпечній зоні (при спрацюванні ВНП) здійснюється у вигляді само- та взаємодопомоги особовим складом, що знаходиться найближче до місця події і проведення евакуації пораненого безпечну зону (смугу).

Головне завдання особового складу – надати першу медичну допомогу та доставити потерпілого до медичного працівника, з урахуванням вимог медичної евакуації.

Другий етап. Медичний працівник у безпечній зоні надає медичну допомогу в обсязі долікарської (фельдшер), першої лікарської медичної допомоги за життєвими ознаками (лікар).

Медична допомога повинна бути надана в обсязі, необхідному для стабілізації життєвих функцій організму, з наступною медичною евакуацією до лікувального закладу. Для цього використовуються табельні засоби – укладка фельдшерська або лікарська. У разі необхідності медичний працівник викликає (через керівника робіт) бригаду швидкої медичної допомоги територіальних закладів охорони здоров’я.

Після надання екстреної медичної допомоги постраждалий у супроводі медичного працівника доставляється санітарним транспортом або бригадою швидкої медичної допомоги, у найближчий лікувальний заклад МОЗ України.

Третій етап. Надання кваліфікованої та спеціалізованої медичної допомоги в лікувальних закладах.

Після закінчення третього етапу постраждалий направляється на медико – психологічну реабілітацію.

12.6. Надання медичної допомоги особовому складу координує начальник сектору (відділу) охорони здоров’я та медико-біологічного захисту ГУ МНС (керівник медичної служби органу, підрозділу МНС) у взаємодії із територіальним центром екстреної медичної допомоги та медицини катастроф того регіону на території якого проводяться піротехнічні роботи.

13. ОБЛІК І ЗВІТНІСТЬ ПРИ ВИКОНАННІ ЗАВДАНЬ
З РОЗМІНУВАННЯ МІСЦЕВОСТІ

13.1. Документами обліку завдань, що плануються і виконуються стосовно проведення робіт з розмінування місцевості є:

а) карта масштабом 1:50000 (1:100000), на яку наносяться:

місця розташування місцевих органів виконавчої влади, районних (міських) відділів МВС, центральних районних лікарень (міських лікарень), маршрути руху до них, з визначенням відстані, телефони і дані відповідальних осіб для організації взаємодії;

місця розташування місцевих органів виконавчої влади, районних (міських) відділів МВС, маршрути руху до них, з визначенням відстані, телефони і дані відповідальних осіб для організації взаємодії;

площі, що підлягають розвідці та розмінуванню, а також очищені ділянки території;

місця виявлення скупчення складованих та окремо виявлених ВНП,
із застосуванням умовних позначок;

місця розташування та межі колишніх військових полігонів;

місця знищення ВНП (на окремій карті з грифом «Для службового користування»).

б) журнал обліку виявлених ВНП і вжитих заходів що до їх знищення;

в) журнал обліку нещасних випадків серед особового складу піротехнічного підрозділу та населення (додаток 7);

г) журнал обліку проведення роз'яснювальної роботи серед населення по заходам безпеки та правил поведінки при виявленні ВНП (додаток 8);

д) журнал обліку виконаних робіт з розмінування місцевості (додаток 6);

е) журнал ознайомлення особового складу із заходами безпеки
і правилами виконання підривних робіт;

ж) акти на виконання робіт з розмінування місцевості (додаток 10).

13.2. Організація обліку виконаних завдань щодо розмінування місцевості покладається на керівників територіальних органів управління МНС та підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту центрального підпорядкування.

13.3. Визначаються наступні типові форми донесень про хід виконання заходів щодо розмінування місцевості:

а) оперативне донесення про залучення піротехнічних підрозділів окремо на виконання кожної заявки на розмінування подається до відділу організації піротехнічних робіт, утилізації та знищення боєприпасів Департаменту управління рятувальними силами (ел. пошта: [e-mail]) та до оперативно-чергової служби МНС (ел. пошта: [e-mail]) протягом години після завершення робіт. Якщо термін робіт перевищує добу – доповідати про початок робіт, щодня – про хід виконання та окремо – про їх завершення;

б) аналіз залучення піротехнічних підрозділівподається до відділу організації піротехнічних робіт, утилізації та знищення боєприпасів Департаменту управління рятувальними силами МНС щомісяця станом на
5 число наступного за звітним періодом місяця. Аналіз залучень за грудень подається до 5 січня наступного року разом з донесеннями за IV квартал;

в) донесення про знищення ВНП, виконання заявок і витрату сил і засобів;

г) донесення про кількість випадків підриву і загибелі населення від ВНП.

Донесення, зазначені у підпунктах в-г пункту 13.3, подаються щокварталу на ім’я першого заступника (заступника) Міністра (куратора Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту) до 5 числа наступного за звітним періодом місяця. Донесення за IV квартал та за рік подаються до 5 січня наступного року. Разом з донесеннями надсилаються по одному екземпляру актів на виконання робіт з розмінування місцевості.

13.4. Типові форми донесень про використання за призначенням, рух та наявність вибухових матеріалів (ВР та ЗП):

а) донесення про використання, рух та наявність вибухових матеріалів;

б) акт доцільності використання вибухових матеріалів;

в) донесення про організацію зберігання вибухових матеріалів
в установах та організаціях, незалежно від форм власності, на договірних умовах.

Донесення, зазначені у підпунктах а-в пункту 13.4, подаються щокварталу на ім’я директора Департаменту матеріально-технічного забезпечення МНС до 5 числа наступного за звітним періодом місяця. Донесення за IV квартал та за рік надаються до 5 січня наступного року.

Примітка: типові форми донесень, вказані у підпунктах 13.3 – 13.4, можуть змінюватися. У разі внесення змін форми цих донесень затверджуються наказом МНС про введення в дію Табеля термінових донесень.

13.5. Акти складаються на розвідані і розміновані площі території та на знищені ВНП.

На зворотній стороні акта наноситься схема з точним зазначенням на ній розвіданих і розмінованих ділянок, а також місць виявлення ВНП.

13.6 Акт на виконання робіт з розмінування місцевості складається
у 4 примірниках:

примірники 1-2 залишаються у територіальному органі управління МНС (підрозділі Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту центрального підпорядкування);

примірник 3 направляється першому заступнику (заступнику) Міністра (куратору Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту) разом із щоквартальним донесенням про знищення вибухонебезпечних предметів, виконання заявок і витрату сил і засобів;

примірник 4 передається представнику місцевого органу виконавчої влади.

Акт підписується начальником і особовим складом піротехнічного підрозділу, погоджується керівником місцевого органу виконавчої влади
і затверджується керівником територіального органу управління МНС або підрозділу Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту центрального підпорядкування.

13.7 ВР та ЗП отримуються зі складу згідно з розрахунком-заявкою на видачу ВР та ЗП. Списання ВР та ЗП, витрачених під час знищення ВНП, проводиться відповідно до акта на ВР та ЗП, витрачені при знищені ВНП, у день використання.

13.8. Про нещасні випадки та нештатні ситуації донесення надаються негайно за підлеглістю з детальним описом обставин і причин, що призвели до їх виникнення, та із зазначенням вжитих заходів щодо запобігання їх повторного виникнення.