Вплив дорожньої мережі на ведення бою.

Дорожня мережа звичайно містить у собі всі наявні на місцевості автомобільні і залізничні, караванні шляхи, в'ючні і пішохідні стежки, а також сезонні дороги (автозимники, санні і нартові шляхи); у воєнний час до дорожньої мережі відносяться також колонні шляхи. Найбільш важливе значення для військ у сучасній війні мають автомобільні і залізничні. Чим більше доріг на місцевості і чим вище їхня якість, тим доступніша вона для дій військ.

Основним показником для оцінки кількості доріг на місцевості, забезпеченість даної ділянки місцевості (району, смуги) і території (країни, театру) є густота дорожньої мережі, тобто довжина автомобільних і залізничних, що приходяться на 100км² площі.

Основними показниками для якісної оцінки дороги є: - ширина проїжджої частини; - матеріал покриття; - якість дорожніх споруд; - схили та радіуси поворотів що впливають на можливу швидкість пропускну здатність доріг.

Дорожня мережа дуже впливає на вибір маршрутів і смуг руху, напрямків ударів військ і форм їхнього маневру (обхід, охоплення та ін.), досягнення високих темпів пересування військ необхідно, щоб напрямки пересування (маневру) і ударів військ були добре забезпечені дорогами.

Важливим фактором для оцінки забезпеченості місцевості дорогами є також накреслення доріг (малюнок дорожньої мережі), від якого залежить, наскільки напрями доріг збігаються з основними напрямками дій військ відповідно до виконуваних бойових задач. При значній загальній густоті дорожньої мережі місцевість у заданих напрямках може бути забезпечена дорогами недостатньо.

 

 

У гірській, пустельній, лісисто-болотистій місцевості напрям доріг нерідко визначає основні напрямки бойових дій військ, які ведуться, як правило, уздовж доріг.

Перехрестя доріг, характерні вигини та ін. здавна використовувались військами для орієнтування на місцевості. У сучасній війні значення доріг як орієнтирів зросте ще більше, тому що вони відносно добре будуть помітні на місцевості навіть після ядерних ударів.

У сучасному бою буде потрібно також доставляти військам величезну кількість різних вантажів (озброєння, техніки, боєприпасів, пального, продовольства і т.п.), переважна більшість яких буде доставлятися по автомобільним і залізничним дорогам.

У залежності від свого призначення дороги поділяються на:

Ø основні (шляхи пересування, маневру, підвозу й евакуації)

Ø допоміжні (під'їзні, об'їзні і запасні).

По напрямку дороги поділяються на:

Ø фронтальні, що йдуть до фронту і є основними шляхами для пересування військ і виходу їх у вихідні райони, а також для підвозу й евакуації,

Ø рокадні, направлені уздовж фронту, які є основними шляхами для маневру і перегрупування військ.

По приналежності дороги поділяються на фронтові, армійські, бригадні і батальйонні.

Обрані маршрути повинні задовольняти наступним вимогам:

- проходити по кращих дорогах і найбільш найкоротшим шляхам; минаючи великі населені пункти і залізничні станції;

- забезпечувати найбільш високу швидкість руху колон;

- бути малопомітними для противника і допускати потайливе пересування військ;

- дозволяти швидке розосередження колон;

- виключати можливість поразки відразу двох чи декількох колон одним ядерним ударом при проходженні по рівнобіжних маршрутах;

- мати поблизу зручні ділянки для розташування на привали і денний відпочинок (нічліг).

Вплив грунтово – рослинного покрову на бойові дії.

Грунт - узагальнена назва верхнього шару земної поверхні. Ґрунти також впливають на всі сторони бойової діяльності військ. Від складу, структури й інших властивостей ґрунтів залежить прохідність місцевості бойовими і транспортними машинами по ґрунтових дорогах і поза дорогами, умови інженерного устаткування, особливості радіоактивного зараження й інші.

У військовій практиці ґрунт кваліфікується за твердістю (скельовий та пухкий), що значно впливає на розміри і терміни проведення фортифікаційного обладнання опорних пунктів і за прохідністю.

За твердістю грунти розподіляються наступним чином:

· Пухкі грунти:

- слабкі (пісок, чорнозем) – лопата входить від нажиму руки;

- середні (суглинки) – лопата входить під нажимом ноги;

- тверді (глинисті) – лопата входить не на весь штик.

· Скальні (граніти, гнейси) – лопата не йде.

По прохідності для транспортних засобів і бойової техніки усі ґрунти можна розділити на три групи.

1. Ґрунти, доступні для руху транспорту поза дорогами в будь-який час року і при будь-якій погоді. До них відносяться кам'янисті (галечникові, щебенисті, гравійні) і піщані ґрунти у вологому стані (у сухий час року вони труднопрохідними для колісного транспорту).

2. Ґрунти, що допускають рух військ тільки в суху погоду влітку й у морозний період узимку. До них відносяться лесові, глинисті, суглинні, супіщані, солончакові і торф'яні ґрунти. Ці ґрунти володіють сильною пильністю, що негативно позначається на роботі машин, умовах спостереження і маскування колон машин на марші

 

При 30—40% вологості глинистих і суглинних ґрунтів швидкість руху танків на рівнинній місцевості змен- шується в 3—4 рази, а коліс- ні машини при вологості ґрунтів більш 30 % просува- ються з великим зусиллям. Крім того, при русі машин по місцевості, зара- женої радіоактивними речо- винами, створюється загроза додаткового зараження.

 

3. Ґрунти, практично непридатні для руху військ поза дорогами в період року коли немає морозів. До них відносяться сильно зволожені супіщані й глинисті ґрунти, мокрі солончаки і леси, а також торфовища.

Дуже заволожені ділянки місцевості із шаром в’язкого ґрунту глибиною понад 30 см називають болотами, які кваліфікуються за прохідністю:

- прохідні;

- важко прохідні;

- непрохідні.

 

Основні типи рослинності – деревинна, кущова, трав’яниста. З усіх видів рослинності ліс має найважливіший вплив на бойові дії. Сукупність деревинної рослинності висотою 4 метра та більше і товщиною (діаметром) 5 см та більше називають лісом.

Організація бойових дій в лісі залежить від його основних характеристик:

Ø породи дерев,

Ø віку лісу,

Ø висоти і товщини дерев,

Ø форми, повноти, густоти насадження й упорядженості лісу.

При визначенні прохідності лісу танками й автомобілями прийнято вважати, що ліс прохідний без валки дерев у тому випадку, якщо на 100м² приходиться 3 дерева і менше. Можна також керуватися наступними даними: Ø автомобілі і танки проходять ліс вільно, якщо діаметр дерев 20см, а середня відстань між деревами більш 8м,

Від породи дерев залежать властивості лісу, що маскують особовий склад і техніку у різну пору року. У літній період найбільш повні природні маски від повітряного візуального, аерофотографічного і радіолокаційного спостереження утворять листяні ліси. Хвойні ліси зберігають свої властивості, що маскують, в однаковому ступені і влітку й узимку.1

 

 

Ø при середній відстані 6—8 м — з зусиллям,

Ø якщо відстань менше 6 м, — з поваленням дерев.

Товщина (діаметр у сантиметрах) окремих дерев, що звалюються танком при русі на нижчій передачі, може бути приблизно прийнята рівною вазі танка в тоннах. З розгону (при русі на вищій передачі) танк може валити дерева товщиною, рівною потроєній вазі танка, вираженій у тоннах. На підйомах здатність танків валити дерева зменшується. При крутості схилів 6—8° лісові масиви із середньою товщиною дерев 10—15см тяжко прохідні для різних типів бойових машин.

Ці властивості лісу у великому ступені залежать також:

Ø від рельєфу місцевості,

Ø річкової мережі, що розчленовує лісові масиви,

Ø характеру ґрунтів,

Ø зволоженості території

Ø сезону року.

Особливо сильно ці показники впливають на прохідність лісової території в безморозний період року. Узимку прохідність лісу багато в чому залежить від глибини сніжного покриву, а у лісі він завжди більший, ніж на відкритій місцевості.

Лісові масиви зменшують дальність видимості і тим самим ускладнюють спостереження, знижують дальність радіозв'язку й ефективність вогню стрілецької й артилерійської зброї; вони утрудняють також орієнтування, цілевказання, коректування вогню і прицільне бомбометання.

У той же час ліс володіє гарними властивостями, що маскує, і сприяє схованому розташуванню і маневру військ, а також організації стійкої оборони. Отруйні речовини застосовані противником затримуються на відстані 200-400м від краю лісу.