Міжнародні економічні організації

МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ОРГАНІЗАЦІЇ

Навчальний посібник

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів

Рекомендовано

Міністерством освіти і науки України для студентів вищих навчальних закладів

 

Київ 2006

 

УДК 339.923(075.8) ББК

65.428я73

Рецензенти:

Бурбело О. А., доктор економічних наук, професор Максимов В. В., доктор економічних наук, професор

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів

(лист № 14/18.2-2769 від 07.12.2005 р. >

Воронкова А. Е., Єрохіна Л. В., Рябенко Л. І.

В 75 Міжнародні економічні організації: навчальний посібник. Навчальний посібник. — К.: ВД «Професіонал», 2006. — 352 с.

ІSВN 966-370-027-0

У навчальному посібнику розкриваються теоретичні, методологічні та організаційні основи створення та функціонування міжнародних економічних організацій. Надано тематичний план дисципліни і її розгорнута програма, модулі, конкретні теми, плани лекцій, семінарсь­ких занять, самостійної роботи студентів.

Навчальний посібник стане у нагоді широкому колу читачів: студентам, аспірантам, викла­дачам економічних спеціальностей вищих навчальних закладів, науковим працівникам, менеджерам і фахівцям підприємств та організацій, що займаються зовнішньоекономічною діяльністю.

УДК 339.923(075.8) ББК 65.428я73

© Воронкова А. Е., Єрохіна Л. В., Рябенко Л. І, 2006
І8ІШ 966-370-027-0 © ВД «Професіонал», 2006

ВСТУП.......................................................... 5

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ

«МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ОРГАНІЗАЦІЇ»................................................................. 7

Модуль 1. Міжнародні економічні

Організації у системі світогосподарських

Зв'язків та багатобічного регулювання економічного співробітництва

Тема 1. Міжнародні організації в системі регулювання економічних відносин

1.1. Зміст поняття «Міжнародно-правове регулювання». Міжнародне право.
Система міжнародного права. Норми міжнародного права. Суб'єкти міжнародного пра­-
ва. Галузі міжнародного права. Принципи міжнародного права. Міжнародно-правові нор­-
ми. Сфери економічних відносин.

1.2. Механізм міжнародно-правового регулювання світових господарських
зв'язків. Необхідність і основні задачі міжнародно-правового регулювання світових
зв'язків. Цілі і функції міжнародних економічних організацій. Напрямки міжнародно-
правового регулювання світових господарських зв'язків.

1.3. Чинники, що зумовлюють утворення міжнародних організацій. Глобаліза-­
ція економічної активності І міждержавне промислове співробітництво. Поняття між­
народної організації. Чинники, що ведуть до виникнення міжнародних організацій. Гло­-
бальні проблеми сучасності. Порядок утворення міжнародних організацій.

1.4. Класифікація міжнародних організацій. Основні критерії типології міжна­-
родних організацій. Групи міжнародних економічних організацій. Класифікація міжна­-
родних економічних організацій за сферою багатобічного регулювання.

1.5. Основні етапи становлення і розвитку системи міжнародних організацій.
Характеристика основних етапів становлення і розвитку системи міжнародних організа-­
цій. Основні події етапів становлення і розвитку системи міжнародних організацій.

Тема 2. Система Організації Об'єднаних Націй

2.1. Цілі, структура і функції ООН. Членство в ООН. Офіційні цілі 00Н. Прин­ципи ООН. Головні органи ООН. Міжнародні проблеми економічного характеру, які ви­-
рішує ООН. Пріоритетні задачі ООН у досягненні стійкого розвитку.

2.2. Генеральна Асамблея ООН — ГА ООН. Функції Генеральної Асамблеї ООН.
Органи з вирішення економічних питань в структурі Генеральної Асамблеї ООН.

2.3. Економічна і соціальна рада ООН — ЕКОСОР. Функції ЕКОСОР. Склад
ЕКОСОР: функціональні комісії, регіональні комісії, постійні комітети, органи експертів.
Фонди, програми і робочі органи ООН.

2.4. Спеціалізовані установи ООН. Автономні організації, пов'язані з ООН. Функ-

ції МАГАТЕ.

Тема 6. Система багатобічного регулювання

Світових товарних ринків

6.1. Сутність і цілі регулювання світових товарних ринків. Сутність багатобіч­ного регулювання світових товарних ринків. Механізм багатобічного регулювання ринку.
Цілі багатобічного регулювання світових товарних ринків.

6.2. Механізм регулювання світових товарних ринків. Міжнародні товарні уго­ди. Міжнародні товарні угоди (МТУ). Учасники міжнародних товарних угод. Організа­ційні форми реалізації міжурядових угод. Механізм реалізації міжнародних товарних
угод. Класифікація міжнародних товарних угод за цілям і механізмом реалізації.

6.3. Класифікація міжнародних організацій з регулювання світових товарних
ринків. Міжнародні організації з регулювання світових товарних ринків. Міжнародні
товарні організації (МО). Міжнародні ради (МР). Міжнародні консультативні комітети
(МКК). Міжнародні дослідницькі групи (МДГ).

Держав Африки

 

15.1. Економічна інтеграція в країнах Африки. Напрямки дій організацій країн
Африки. Регіональні економічні організації держав Африки.

15.2. Регіональні економічні організації країн Африки. Організація африканської
єдності — ОАЄ. Митний і економічний союз Центральної Африки — ЮДЕАК. Банк роз­
витку держав Центральної Африки — БДЕАС. Економічне співтовариство держав За­хідної Африки — ЗКОВАС. Південноафриканське співтовариство розвитку — САДК.
Загальний ринок Східної і Південної Африки — КОМЕСА. Західноафриканський еко­номічний і валютний союз — УЗМОА. Західноафриканський банк розвитку — БОА. Аф­риканський банк розвитку — АфБР. Африканський фонд розвитку — АФР. Східноафри-
канський банк розвитку — ВАБР.

Лекції

Спеціалізовані установи ООН

 

Спеціалізовані установи ООН

Термін, використовуваний у Статуті ООН. Це самостійні^1 (автономні) міжнародні організації, створені на основі міжурядових угод, що володіють широкою міжнародною компетенцією і працюють у співробітництві з ООН

Угоди вважаються укладеними після їхнього затвердження Економічною і соціальною радою, Генеральною Асамблеєю і вищим органом відповідної установи. Спеціалізовані установи користуються самостійністю і володіють повною юридичною правоздатністю. Координацією діяльності спеціалізованих установ здійснює Економічна і соціальна рада

(1) Всесвітня організація інтелектуальної власності— ВОІС

(2) Міжнародна морська організація — ММО

(3) Міжнародна організація цивільної авіації — МОЦА

(4) Міжнародний банк реконструкції і розвитку — МБРР

(5) Міжнародна асоціація розвитку — МАР

(6) Міжнародна фінансова корпорація — МФК.

(7) Багатобічне агентство з інвестиційних гарантій — БА1Г

(8) Міжнародний валютний фонд — МВФ. Міжурядова установа ООН. Функціонує з 1945р.

(9) Організація Об'єднаних Націй з промислового розвитку — ЮН1ДО

(10) Продовольча і сільськогосподарська організація — ФАО

(11) Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку — МФСР

(12) Всесвітній поштовий союз — ВПС

(13) Всесвітня метеорологічна організація — ВМО

(14) Всесвітня організація охорони здоров'я — ВООЗ

(15) Міжнародна організація праці — МОП

(16) Міжнародний союз з телекомунікацій — МСТ

(17) Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури — ЮНЕСКО

 

 

 

Автономні організації, пов'язані з ООН

 

Міжнародна рада з контролю за наркотичними засобами

Міжнародне агентство з атомної енергії — МАГАТЕ

Всесвітня торгова організація — ВТО

Міжнародний торговий центр — МТЦ

Всесвітня організація з туризму — ВОТ

 

 

заохочувати і сприяти розвитку атомної енергетики і практичному застосуванню атомної енергії в мирних цілях, а також проведенню досліджень у цій галузі

надавати матеріали, послуги, устаткування і технічні засоби з метою задоволення потреб науково-дослідної роботи в галузі ядерної енергії і практичного її використання в мирних цілях

сприяти обміну науковою і технічною інформацією

заохочувати обмін науковцями і фахівцями і їхню підготовку

Організації системи ООН

Організації системи ОЕСР

ОЕСР Організація економічного співробітництва і розвитку

Створена в 1961 р. після ратифікації Конвенції про її створення всіма державами- учасниками. Є спадкоємницею в політичному, організаційному і юридичному відношеннях Організації європейського економічного співробітництва — ОСЕС, створеної в 1948 р.

 

 

 

 

ОЕСР

 

Функції Керівництво

 

Основною функцією ОЕСР є координація економічної політики країн-учасниць з метою пом'якшення виникаючих у світовій системі господарства протиріч. Серед найбільш важливих напрямків діяльності ОЕСР — питання регулювання міжнародної торгівлі, стабілізації валютно-кредитної системи, проблеми взаємин із країнами, що розвиваються		Керівним органом ОЕСР є Рада, в яку входять по одному представнику від будь-якої країни-члена. Рішення і рекомендації приймаються лише при згоді всіх членів Ради і звичайно носять рекомендаційний характер. Раді підлеглий Виконавчий комітет у складі 14 осіб

 

сприяння стійкому економічному і соціальному розвитку країн, які як беруть участь, так і не беруть участь в організації

сприяння досягненню найбільш високого рівня стійкого економічного росту

сприяння розвитку світової торгівлі на багатобічній недискримінаційній основі відповідно до міжнародних зобов'язань

стимулювання і координація дій в області надання допомоги країнам, що розвиваються

 

 

з економіки та розвитку

з економічної політики

сприяння розвитку торгівлі

з податкової політики

з праву і політики щодо конкуренції

 

 

 

сприяння ефективному використанню економічних ресурсів

відносини із усіма рівнями державної влади країн-членів

підтримка зв'язків з іншими міжнародними організаціями для забезпечення ефективного співробітництва

сприяння розвитку країн, що розвиваються, шляхом надання технічної допомоги

забезпечення інформацією, необхідною для виконання власних задач і взаємного обміну інформацією між її членами

проведення на постійній основі конференцій, нарад, консультацій, досліджень

 

Комітети ОЕСР

Особливу групу представляють комітети з різним проблемам зовнішньої торгівлі чи обміну послугами. їхня офіційна мета — надання сприяння розширенню міжнародного товарного обміну за допомогою скорочення чи ліквідації перешкод на шляху його розвитку

 

програма для партнерів з перехідною економікою, що забезпечує можливість широкого економічного співробітництва між Центром і країнами, що націлені на швидкий перехід до ринкової економіки і демократії

Створення

Напрямки діяльності

Центр зі співробітництва з європейськими країнами з перехідною економікою у рамках ОЕСР

Створений у 1990 з метою координації зв'язків між ОЕСР і країнами Східної Європи

програма відкрита для участі 13 партнерів: Албанія, Болгарія, Угорщина, Казахстан, Латвія, Литва, Монголія, Румунія, Російська Федерація, Словаччина, Словенія, Україна, Естонія

 

 

«Група семи» — «Група восьми»

 

«Група восьми»

 

 

«Група восьми»

утворена в 1975 р. з метою обговорення глобальних фінансових і валютних

питань

 

Мета створення

Напрямки боротьби

 

обговорювання глобальних, фінансових та валютних питань на рівні країн-учасниць		з тим, щоб ядерна енергетика не застосовувалася у військових цілях		з приступністю		з наркоманією

 

Міжнародне енергетичне агентство — МЕА

 

МЕА

 

Цілі

Напрямки діяльності

 

стр 59

стр 59

 

 

 

надання сприяння координації

енергетичної и екологічної політики

країн-членів

удосконалювання системи,

спрямованої на подолання

«порушень у постачанні енергією»

забезпечення інформацією про

стан світового нафтового ринку

ст.58 ст. 58

	здійснення заходів для подолання надзвичайних подій
/	проведення аналізу політики країн-членів в області енергетики з метою сприяння ефективному використанню і заощадженню енергоресурсів
ч	проведення досліджень світового ринку нафти; технологій в області енергетики

 

Агентство з ядерної енергії АЯЕ

АЯЕ

 

Цілі Напрямки діяльності

 

сприяння країнам-членам у координації і регулюванні політики і практики використання ядерної енергії

організація і проведення міжнародних досліджень; підготовка програм розвитку, загальних ініціатив країн-членів

здійснення обміну науково- технічною інформацією між країнами

координація політики і регулювання діяльності країн-членів в області атомної енергетики

здійснення програм Агентства з розвитку ядерної енергетики і паливного циклу; сприяння веденню в країнах-членах досліджень з тенденцій розвитку в області ядерної енергії

забезпечення технічних і наукових користувачів у країнах-членах інформацією з питань ядерної енергетики

організація симпозіумів, семінарів, практикумів з метою розвитку міжнародного співробітництва

здійснення співробітництва і координації діяльності з МАГАТЕ (ООН)

 

 

 

 

до структури Агентства входять

постійні комітети з 5 спеціалізованих областей

розвиток ядерної енергетики і паливний цикл

регулювання діяльності в області ядерної енергії

безпека ядерних установок

захист від радіації

суспільна охорона здоров'я

 

Рада Європи

Рада Європи

Міжурядова організація широкого профілю. Створена в 1949 р. Штаб-квартира знаходиться в Страсбурзі (Франція). Членами Ради Європи є 40 країн Європи (Росія

вступила в 1996 р.)

співробітництво

засоби масової інформації

права людини

соціальні і економічні питання

навколишнє середовище

охорона здоров'я, освіта, культурна спадщина, спорт, місцеве і регіональне управління

 

 

Діяльність Ради Європи спрямована на розробку конвенцій і угод, на основі яких згодом здійснюються уніфікація і зміни законодавства держав-членів. Керівним і директивним органом Ради Європи є Комітет міністрів, що складається з міністрів закордонних справ 40 членів і їхніх постійних представників. У складі Парламентської Асамблеї створені спеціальні комітети

 

 

сільське господарство і розвиток сільської місцевості

навколишнє середовище

соціальні питання

наука і техніка

економічні питання, питання розвитку

 

 

Рада Європи

		Конвенція по збереженню живої природи і навколишнього середовища в Європі		Європейська хартія регіонального планування		Фонд соціального розвитку
«Група Помпіду»

 

 

Є міждисциплінарним органом співробітництва на рівні міністрів (включає 28 держав-членів), займається питаннями боротьби з наркоманією і незаконним оборотом наркотичних засобів

Відома за назвою Бернської конвенції, охоплює всі аспекти охорони природи

Висуває глобальну, функціональну і довгострокову концепцію регіонального планування, що поруч з іншими ставить цілі: гармонійний соціально-економічний розвиток регіонів; охорона навколишнього середовища і раціональне використання землі

Створений у 1956 р. як фінансовий орган Ради Європи. Ставить метою підвищення рівня соціального захисту і сприяння в сфері зайнятості, професійної підготовки і захисту прав трудящих

 

 

створення робочих місць на маленьких і середніх підприємствах в економічно несприятливих зонах

модернізація сільських районів — створення базових інфраструктур

програми з професійної підготовки

будівництво житла і створення соціальних інфраструктур

захист навколишнього середовища: очисні споруди, переробка відходів

 

 

 

Співдружність націй

Співдружність націй

Є добровільним об'єднанням незалежних суверенних держав для реалізації співробітництва, консультацій і взаємної допомоги. Воно не засновано на договорі, не має письмового чи конституційного акту статуту. Взаємовідношення країн-членів визначені у Вестмінстерському статуті 1931 р. як відносини самостійних, рівноправних і добровільно об’єднаних країн

 

Напрямки діяльності Співдружності націй

 

підтримка політичного й економічного співробітництва

сприяння стійкому розвитку економіки країн-членів

виконання консультаційних, представницьких і інформаційних функцій

розробка і реалізація програм Співдружності, їх організація і проведення

 

 

 

Співдружність націй

 

Голова Співдружності

Центральний координуючий орган

 

монарх Великобританії

Секретаріат (створений у 1965 р. і очолюваний генеральним секретарем)

 

Генеральний секретар

заступники генерального секретаря

 

 

з питань технічного співробітництва

 

 

 

Глави уряду держав членів Співдружності

 

за рахунок засобів Консультативної групи з керування технологією

засоби, що виділяються з бюджету Наукової ради Співдружності

фінансові засоби, що виділяються з бюджету Співдружності

за рахунок Фонду технічного співробітництва

лінії Молодіжної програми Співдружності

 

Північне співробітництво

 

 

надання сприяння трансграничному співробітництву і реалізації тих проектів, що приносять користь місцевому населенню

сприяння підвищенню якості і конкурентноздатності продукції,

виробленої в північних країнах

підвищення рівня зайнятості, поліпшення умов роботи і соціального

забезпечення

забезпечення охорони навколишнього середовища й екологічно стійкого використання природних ресурсів

 

 

Ліга арабських держав — ЛАД

ЛАД

Утворена в 1945 р. В неї входять 22 близькосхідні і північноафриканські країни

ЛАД заснувала ряд інститутів і спеціалізованих організацій, у тому числі тих, що надають

сприяння розвитку підприємництва

ЛАД здійснює фінансову допомогу підконтрольним інститутам і організаціям. У складі ЛАД діє також Рада з економічних питань

 

 

ОБСЄ

Створена в 1975 р. як форум для ведення діалогу, переговорів і налагодження співробітництва, а також вираження політичної волі держав-членів

прагнути досягнення стійкого економічного розвитку

здійснювати співробітництво з охорони навколишнього середовища

сприяти зміцненню міжнародного миру і безпеки

зміцнювати контакти і практичне співробітництво з міжнародними організаціями

 

ОБСЄ

ОБСЄ розглядається як «єдиний у Європі форум, на якому збираються разом усі європейські країни, а також США і Канада, що мають загальні для них норми в області прав людини, демократії, законності, безпеки й економічної свободи»

 

 

 

Група всесвітнього банку

Всесвітній банк (ВБ) — це багатобічна кредитна установа, що складається із шести тісно пов'язаних між собою організацій, що входять до системи ООН, загальною метою яких є надання фінансової допомоги країнам, що розвиваються, за рахунок розвитих країн

Така міждержавна інвестиційна група перетворилася в найбільший у світі інвестиційний інститут. На частку групи Всесвітнього банку приходиться не менш половини загального річного обсягу засобів, виділюваних усіма міждержавними організаціями країнам, що розвиваються

 

Структура правління

Вищим органом Фонду є Рада керуючих (Board of Governors). Система голосування в ньому визначається розміром внеску країни у Фонд. Оскільки МВФ організований за принципом акціонерного товариства, число голосів країн-учасниць визначаються пропорційно їхній частці в капіталі. У 2000 р. на частку США приходилося 18,2 % голосів; Великобританії — 5,1; Німеччини — 5,6; Франції —5,1; Італії — 3,1; Японії — 5,6; Канади — 29 %. Частка країн ЄС складала в загальній сумі 26,7 %. Звідси випливає, що США і країни Західної Європи практично мають у своєму розпорядженні можливість здійснювати контроль над процесом прийняття рішень у МВФ. На частку розвитих країн (22 держави) приходиться 60,3 % загальної суми голосів

Оперативною діяльністю Фонду керує Виконавча рада (Executive Board), Директорат, Рада директорів

У складі МВФ 5 департаментів: (1) з питань податків; (2) юридичний; (3) казначейства; (4) розрахунково-обчислювальних послуг; (5) валютних і обмінних операцій, а також Секретаріат технічної допомоги.

 

 

Фінансові операції Фонду

операція (operation) — надання посередницьких фінансових і технічних послуг за рахунок позикових засобів

угода (transaction) — надання валютних засобів країнам з ресурсів Фонду

 

Фінансові ресурси МВФ утворяться з членських внесків країн-членів, що являють собою квоти по підписці (quota), виражені в одиницях СПЗ. Загальна суму квот (капіталу МВФ) складала на ЗО квітня 2000 р. 145 млрд. СПЗ (198 млрд. дол.). Для порівняння: у 1947 р. загальна сума квот 49 країн-членів МВФ складала 7,7 млрд. СПЗ (понад 10 млрд. дол. по курсу, що діяв у той момент,). Квота є найбільш важливою, ключовою ланкою в механізмі фінансових і організаційних взаємин країн-членів із МВФ. Вона визначає суму підписки країни на капітал МВФ, можливості використання нею ресурсів Фонду, а також кількість голосів, який вона в ньому розміщує. Розміри квот визначаються на основі економічного значення і питомої ваги країн у світовій економіці і міжнародній торгівлі. До 1978р. 25 % квоти оплачувалися золотом, тепер — резервними активами (СПЗ і конвертованою валютою,за узгодженням із МВФ); 75 % підписки на акції оплачуються національною валютою

 

На додаток до власного капіталу, що є головним джерелом фінансування діяльності, МВФ, відповідно до Статуту, може використовувати як позикові засоби для поповнення своїх запасів валюту будь-якої країни-члена, що необхідна в зв'язку з його операціями. МВФ одержував позики в казначействах і центральних банків Бельгії, Саудівської Аравії, Швейцарії, Японії і деяких інших країн-членів, у Банку міжнародних розрахунків

 

На сучасному етапі значно виріс вплив країн Західної Європи і Японії. В умовах, що змі­нилися, США позбавилися можливості монопольно визначати політику МВФ. Тепер вони повинні погоджувати політику МВФ спільно зі своїми головними партнерами — країнами Західної Європи і Японії. Практика показала що всі рішення стосовно питань, що при­ймаються в рамках МВФ. фактично розробляються й узгоджуються в невеликому колі промислово розвитих країн, що належать до «Групи десяти» (Бельгія, Великобританія. Ні­меччина, Італія, Канада, Нідерланди, США, Франція, Швеція, Японія) або «Групи семи» (ті ж країни, крім Бельгії, Нідерланди і Швецію) на чолі зі США. Вплив США на рішення, при­йняті МВФ, продовжує залишатися досить сильним і без згоди США практично жодний

значний захід не здійснюється

 

Механізми розподілу

Механізм резервних часток (Reserve Tranche) припускає, що перша порція, шо здобувається країною-членом, іноземної валюти в розмірі 25 % квоти визначається як перевищення величини квоти даної країни в МВФ над сумою запасу національної валюти, що знаходиться в розпорядженні Фонду на Рахунку загальних ресурсів

Механізм кредитних часток (Credit Tranche Policy) є найважливішим каналом використан­ня загальних ресурсів Фонду. Країна, що прибігає до витрати своїх кредитних часток у Фонді, може при цьому використовувати цілком або частково і резервну частку, а може і зберегти неї.

Угоди «стенд-бай»

 

Угоди про резервні кредити або угоди «стенд-бай», припускають,

що країна одержує гарантію того, що вона зможе автоматично одержувати іноземну валюту від МВФ в обмін на національну валюту до суми, про яку досягнута домовленість, у будь-який час, протягом терміну дії угоди, за умови дотримання країною умов,

обговорених в оголошенні

 

У сучасних умовах головним призначенням кредитів «стенд-бай» є кредитування макро- економічних стабілізаційних програм, здійснюваних країнами-членами

 

По угодах «стенд-бай» кредити звичайно надаються на термін 12-24 місяців.

 

Механізми фінансування

Механізм розширеного фінансування припускає кредитування на основі середньострокових програм розширеного фінансування (EFF) на період до трьох років з метою подолання труднощів із платіжним балансом, викликаних макроекономічними проблемами в області виробництва, торгівлі, ціноутворення, що перешкоджають здійсненню політики

 

Механізм додаткового фінансування — припускає використання Фондом позикових засобів для додаткового фінансування

 

Компенсаційне фінансування здійснюється з Фонду компенсаційного фінансування і фінансування у випадку непередбачених обставин — ССРР

 

Фінансування системних перетворень спрямовано на подолання труднощів, пов'язаних зі здійсненням економічних реформ і переходом до ринкової економіки

Фінансування буферних запасів здійснюється з фонду буферних запасів — В5РР з метою надання країнам-членам допомоги при фінансуванні ними своєї участі в створенні міжнародних буферних запасів сировинних товарів

відповідно до товарних угод

У гой час, як МБРР видає позики тільки бідним країнам, що розвиваються, МВФ може надати фінансові кошти будь-який країні-членові, що іспитує недостачу іноземної валюти для покриття короткострокових фінансових зобов'язань кредиторам в інших країнах або має потребу у фінансових ресурсах для здійснення економічних реформ або стабілізації

платіжного балансу

 

 

Фонди перебудови

 

Фонд структурної перебудови — САФ (SAF) призначений для надання позик, орієнтованих на надання допомоги бідним країнам, що мають хронічний дефіцит платіжних балансів, у здійсненні ними середньострокових програм макроекономічної і структурної перебудови

Фонд розширеної структурної перебудови — ЕСАФ (Enhanced Structural Adjustment Facility – ESAF) має ті ж цілі, що і САФ

Політико-економічні умови надання Фондом кредитів країнам-членам

Зворотність наданих Фондом фінансових засобів

Обґрунтування реальності повернення засобів протягом нормального терміну погашення боргу

Країна-позичальник засобів у МВФ виплачує суму зборів, необхідних для покриття оперативних витрат і відшкодування засобів країн- донорів

Найважливішу роль у розвитку зовнішнього фінансування в сучасних умовах грають транснаціональні банки (ТНБ), що сприяли виробленню критеріїв зовнішнього фінансування і міжнародних стандартів у цій сфері

На саміті «Європа-Азія», що відбулися у квітні 1998 р., лідери представлених держав висловилися за зміцнення можливостей МВФ по реалізації оперативних заходів у справі подолання стихійно виникаючих фінансових труднощів в окремих країнах і регіонах

Беручи участь разом з Паризьким клубом у розробці заходів для підвищення платоспроможності боржників, зокрема, заходів для вирівнювання їхніх платіжних балансів, МВФ практично став виступати найважливішим органом з надання позик країнам, що розвиваються і східноєвропейським країнам. Висновок країною боржником кредитної угоди з МВФ, головним елементом якого є визначені економічні і політичні умови (так називаний обумовлений кредит МВФ), пропоновані даній країні Фондом у формі програми стабілізації економіки, є для банків-кредиторів гарантією платоспроможності, достатньої для відстрочки погашення боргів і надання країні нових кредитів. Відмовлення країни виконати умови МВФ закриває їй доступ до світового ринку капіталів. У той же час навіть невелика позика МВФ дає країні можливість одержати більш великий кредит у банках

МВФ прагне до удосконалення своєї системи кредитування і має на меті спростити фінансування не тільки найбідніших країн, що розвиваються, але і держав Східної і Центральної Європи, а так само Російської Федерації

Розроблені МВФ рекомендації обов'язкові для виконання		Стабілізація внутрішнього попиту за рахунок обмеження державних витрат
	Макроекономічна політика боржника повинна бути спрямована на забезпечення активного сальдо платіжного балансу як головного фактора виплати основної частини боргу і відсотків
	Стабілізація грошового обігу, що припускає проведення девальвації, а в окремих випадках грошових реформ
	Забезпечення максимального використання ринкових механізмів і конкуренції як засобу підвищення рівня конкурентноздатності народного господарства
	Використання позик на фінансування виробничої сфери; виплата основної частини боргу і відсотків за рахунок одержуваної у виробничій сфері прибутку
	Забезпечення бездефіцитності (рівноваги) державного бюджету за рахунок скорочення невиправданих державних витрат і стримування інфляції
	Проведення ефективної податкової політики, що сприяє розвитку інвестування і підприємництва і забезпечує збір податків для покриття державних витрат
	Забезпечення стабільності політичної влади, оскільки зміна влади спричиняє рішення питання про наступність зовнішніх зобов'язань, включаючи позики
	Здійснення структурної перебудови економіки як основи довгострокового розвитку

Політика БМР

БМР функціонує на чисто комерційній основі як акціонерне товариство, шо виплачує

дивіденди на акції

Цілі Банку

Банк організує регулярні зустрічі керуючих центральними банками з метою координації світовий валютної і кредитної політики. Особливістю БМР є строго конфіденційний харак­тер діяльності, так само як і засідань Базельського клуба, куди входять країни члени Бан­ку. БМР підтримує тісні зв'язки з МВФ і групою Всесвітнього банку і має адміністративна посада в Тимчасовому комітеті МВФ. БМР забезпечує роботу секретаріату Комітету керу­ючих ЄС, Адміністративної ради ЄВС. Рекомендації, підготовлені БМР на базі консенсусу, іноді мають більше значення, ніж міждержавнії наднаціональні рішення

 

 

4.4. Ісламський банк розвитку — ІБР

 

Створений у 1974 р. з метою «сприяння економічному і соціальному розвиткові країн- членів і мусульманських громад відповідно до принципів шаріату». Його членами є 47 держав

Фінансові ресурси Банку складаються зі статутного капіталу і додаткових

фінансових коштів