Банк міжнародних розрахунків — бмр

Створений у 1930 р. як міждержавний банк. Був заснований на основі міжурядової угоди, так званої Гаазької угоди, підписаної шістьма державами — Бельгією, Великобританією, Німеччиною, Італією, Францією, Японією, — і Конвенції цих держав зі Швейцарією, на території якої функціонує Банк. Фактично він був організований центральними банками цих країн. У 1931 —1932 р. до нього приєдналися 19 центральних банків країн Європи. Зараз до складу членів — їх 33 — входять усі країни Західної Європи, 6 держав Східної Європи, що вступили в нього в довоєнний період і залишилися його акціонерами в силу наступності, а також США, Японія, Австралія, ПАР та ін.

Засновниками БМР і первісними передплатниками на його капітал поряд з центральними банками 6-ти країн були також приватні комерційні банки США

БМР являє собою найстаршу міжнародну організацію в області міжнародного валютного співробітництва

 

забезпечення додаткових сприятливих умов для міжнародних фінансових операцій

сприяння співробітництву між центральними банками

надання сприяння сторонам як довіреним особам, або міжнародні фінансові угоди

 

 

По правовому положенню БМР є акціонерним товариством з капіталом 1,5 млрд. золотих франків (оплачено близько 20 %). Разом з тим він створений як міжнародна організація, діяльність якої регулюється міжнародним правом і яка користується привілеями і імунітетами, необхідними для виконання своїх функцій. Банк знаходиться в м. Базель (Швейцарія), але він не є суб'єктом ні швейцарського федерального законодавства, що стосується банків і ощадних банків, ні положень швейцарського законодавства про компанії. Членами Банку є 33 держави

Акціонерний капітал Банку належить найбільшим центральним банкам переважно євро­пейських країн. Вищим органом БМР є загальні збори акціонерів, скликувані щорічно

Керування банком здійснює Рада директорів у складі керуючих 13 центральних банків, у тому числі 5 центральних банків країн-засновників, кожний з яких вводить у Раду одного представника фінансових, промислових або торговельних кіл своєї країни

Політика БМР

БМР функціонує на чисто комерційній основі як акціонерне товариство, шо виплачує

дивіденди на акції

Цілі Банку

Банк організує регулярні зустрічі керуючих центральними банками з метою координації світовий валютної і кредитної політики. Особливістю БМР є строго конфіденційний харак­тер діяльності, так само як і засідань Базельського клуба, куди входять країни члени Бан­ку. БМР підтримує тісні зв'язки з МВФ і групою Всесвітнього банку і має адміністративна посада в Тимчасовому комітеті МВФ. БМР забезпечує роботу секретаріату Комітету керу­ючих ЄС, Адміністративної ради ЄВС. Рекомендації, підготовлені БМР на базі консенсусу, іноді мають більше значення, ніж міждержавнії наднаціональні рішення

 

 

4.4. Ісламський банк розвитку — ІБР

 

Створений у 1974 р. з метою «сприяння економічному і соціальному розвиткові країн- членів і мусульманських громад відповідно до принципів шаріату». Його членами є 47 держав

Фінансові ресурси Банку складаються зі статутного капіталу і додаткових

фінансових коштів

Банк має спеціальний рахунок допомоги, призначений для фінансування професійного навчання і проведення досліджень з метою надання допомоги країнам-членам у переорієнтації їхньої економіки, фінансової і банківської системи

Основні напрямки діяльності Банку

фінансування виробничих підприємств і проектів

інвестування коштів в акціонерний капітал промислових і сільськогосподарських підприємств і проектів

фінансування проектів, що забезпечують швидку віддачу шляхом пайової участі в прибутках, лізингу

фінансування технічної допомоги, наданої країнам-членам з підготовки техніко-економічного обгрунтування проектів

співробітництво з арабськими національними і регіональними фінансовими інститутами розвитку і Фондом міжнародного розвитку ОПЕК

керування спеціальними фондами, створюваними для конкретних цілей, включаючи Фонд допомоги мусульманським громадам в немусульманських країнах

фінансування імпорту шляхом надання короткострокових кредитів імпортерові і посередництва Банку з наданням відстрочки платежу імпортерові

 

 

Регіональні банки і фонди розвитку

Регіональні банки розвитку

Європейський інвестиційний банк — Є/Б

Азіатський банк розвитку — АзБР

Арабо-африканський міжнародний банк — ААМБ

Регіональні фонди і фінансові організації

 

Андський резервний фонд —АРФ

Арабський фонд економічного і соціального розвитку — АФЕСР Африканський фонд розвитку — АФР

Спеціальний фонд ОПЕК

Африканський центр валютних досліджень — АЦВД

Валютний союз Центральної Африки — ЮМАС

Європейська валютна система — ЄВС

 

Регіональні банки діють у відповідних економічних регіонах і переслідують цілі, які випливають з потреб країн, що розвиваються. Вони покликані здійснювати довгострокові

кредитування проектів розвитку регіону; приділяти особливу увагу регіональному співробітництву і кредитуванню регіональних об'єднань; розробляти стратегію розвитку з

урахуванням регіональної специфіки

Розходження між регіональними банками обумовлені в основному рівнем економічного розвитку країн, що відносяться до різних континентів: Азії, Африки і Латинської Америки. Поєднують ці банки єдині цілі, а також склад членів. Приблизно одна третина членів банків розвитку — промислово розвинуті країни. Оскільки розподіл голосів у радах директорів банків відповідає внеску учасника, промислово розвинуті країни мають великий вплив на регіональні банки розвитку

Загальними рисами в регіональних банків є також однотипні порядки формування пасивів, мобілізації ресурсів у спеціальні фонди; кредитна політика, багато в чому подібна політиці Всесвітнього банку. Оплачений статутний капітал регіональних банків звичайно не перевищує 10 %, інша неоплачена частина служить гарантійним фондом. Отже, як і МБРР регіональні банки при формуванні своїх звичайних ресурсів розраховують в основному на залучення позикових засобів зі світового фінансового ринку шляхом випуску облігацій. Розміщення їхніх облігацій полегшується зв'язком регіональних банків з ООН через її відповідні регіональні економічні комісії

Для регіональних банків загальним явищем стало утворення спеціальних фондів, за допомогою яких вони прагнуть розширити пільгове кредитування недостатньо рентабельних, але необхідних для комплексного розвитку об'єктів економічної і соціальної інфраструктури, особливо в найменш розвинутих країнах

Важливе місце по обсягам наданого кредитування (25-30 %) займає сільське господарство, включаючи агропромислові об'єкти. На частку видобувної і обробляючої промисловості доводиться приблизно 15 % загальної суми кредитування.

Регіональні банки розвитку займають проміжне положення між національними банками і групою Всесвітнього банку в наданні сприяння країнам, що розвиваються, у розвитку національної економіки, економічного співробітництва і регіональної інтеграції

 

 

 

Причини утворення найбільших регіональних банків розвитку Азії, Африки і Латинської Америки в 60-их роках		необхідність рішення специфічних регіональних проблем, що не завжди враховуються МБРР
	проведення промислово розвитими країнами політики регіоналізму, яка відбиває їхнє прагнення сприяти об'єднанню країн, що розвиваються, і знаходяться в сфері їхнього впливу
	розпад колоніальної системи; підвищення ролі країн, що розвиваються, у світовому розвитку; боротьба країн, що розвиваються, за новий економічний порядок
	розвиток регіонального співробітництва й економічної інтеграції країн, що розвиваються, з метою колективного рішення проблем національної економіки
	переміщення основних потоків іноземних приватних інвестицій у промислово розвинуті країни, що викликає заміщення їх у країнах, що розвиваються, державними іноземними інвестиціями, а останніх — міжнародними