Співдружність Незалежних Держав — СНД

	Утворився СНД на просторі колишнього СРСР. СНД складається з 12 країн: Азербайджану, Білорусі, Вірменії, Грузії, Казахстану, Киргизстану, Молдови, Росії, Таджикистану, Туркменії, України та Узбекистану
1991 р.
1992 р.	Було підписано Статут СНД, який визначив цілі і принципи діяльності Співдружності

Головна мета СНД		співробітництво в політичній, економічній, гуманітарній, екологічній та культурній галузях для всебічного збалансованого економічного й соціального розвитку держав-членів. Таке співробітництво має перетворитися в Економічний союз; угоду про його створення підписано в 1993 році
Мета урядів СНД		Утворення Економічного союзу. Його функціонування означало б вільний рух товарів, послуг, капіталів і робочої сили. Передбачається здійснення узгодженої політики в сферах грошово-кредитних відносин, бюджету, цін і оподаткування, валютних відносин, митних тарифів

 

стабільний розвиток економіки країн-членів

утворення спільного економічного простору

спільне здійснення економічних проектів, що становлять сумісний інтерес, розв'язання екологічних проблем

 

 

Організаційна структура СНД

 

 

 

держави-члени суверенні й рівні

відповідальність за прийняті зобов'язання

невтручання у внутрішні справи один одного, повага прав і свобод людини

держави-члени є самостійними й рівноправними суб'єктами міжнародного права

мирне вирішення спорів, незастосування будь-яких видів економічного тиску у відносинах один з одним

виключення будь-якої дискримінації з національних і інших ознаках у відношенні до юридичних фізичних осіб за прийняті зобов'язання

 

 

Формування умов стабільного розвитку економік договірних країн в інтересах підвищення життєвого рівня їхнього населення

Поетапне створення загального економічного простору на базі ринкових відносин

Створення рівних можливостей і гарантій для всіх суб'єктів підприємницької діяльності

Спільне здійснення економічних проектів, що представляють загальний інтерес

Рішення спільними зусиллями екологічних проблем, а також ліквідація наслідків стихійних лих і катастроф

 

 

Організація економічного співробітництва — ОЕС

(Economic Cooperation Organization – ECO)

1985 р.	Створена як спадкоємицю організації Регіонального співробітництва розвитку (РСР) з метою розвитку взаємної торгівлі країн-членів і поліпшення умов для стійкого економічного росту в регіоні
	Членами ОЕС є 10 держав: Азербайджан, Афганістан, Іран, Казахстан, Киргизстан, Пакистан, Таджикистан, Туркменістан, Туреччина, Узбекистан

 

		• промислове і технічне співробітництво; • енергетика і сільське господарство; • транспорт і комунікації; • навколишнє середовище і охорона здоров'я; • наука і культура; • боротьба зі зловживанням наркотиками і незаконним обігом наркотиків
В рамках комітетів здійснюється співробітництво в наступних напрямках:

 

	Створені чотири спеціалізовані установи: Банк торгівлі і розвитку ОЕС
1993 р.	(Туреччина); Страхова компанія ОЕС (Пакистан); Судноплавна компанія
	ОЕС (Іран); Авіакомпанія ОЕС (Іран)

Чорноморське економічне співробітництво — ЧЕС

(Black Sea Economic Cooperation – BSEC)

1992 р.	Утворено ЧЕС. Декларацією про чорноморське економічне співробітництво. Секретаріат ЧЕС розташовано в Стамбулі
До ЧЕС входить 11 держав: Азербайджан, Албанія, Болгарія, Вірменія, Греція, Грузія, Молдова, Росія, Румунія, Туреччина та Україна. Всі вони безпосередньо виходять до Чорного моря, або мають економічні інтереси на просторі його басейну

 

Основна мета ЧЕС

перетворення Чорного моря в море миру, стабільності й процвітання

 

сприяння економічному співробітництву

поліпшення умов для підприємницької діяльності

оптимальне використання всіх можливостей для розширення й диверсифікації співробітництва

 

ЧЕС

 

 

 

Основні сфери співробітництва членів ЧЕС:		• транспорт і комунікації; • інформатика; • обмін економічною й комерційною інформацією; • стандартизація й сертифікація продукції; • енергетика; • видобуток і обробка мінеральної сировини; туризм; • сільське господарство; • охорона здоров'я й фармацевтика; • охорона довкілля

 

Чорноморський банк торгівлі й розвитку — ЧБТР

1994 р.	Був заснований ЧБТР
1999 р	ЧБТР розпочав кредитування

Сприяння економічному розвитку в Чорноморському регіоні

Фінансування проектів інфраструктури; залучення інвестицій

Співробітництво з міжнародними фінансовими організаціями

 

 

Кредитування проектів багатобічного співробітництва в рамках ЧЗС

Сприяння вирішенню економічних проблем країн-учасниць

Сприяння розвитку економіки Чорноморського басейну, а також інших регіонів, зокрема, шляхом фінансування проектів, пов'язаних з постачаннями газу і нафти, а також устаткування

 

 

Міжнародний банк економічного співробітництва — МБЕС

1963 р.	Заснування МБЕС
1964 р.	ЧБТР розпочав кредитування
	Членами банку є 9 країн: Болгарія, В'єтнам, Куба, Монголія, Польща, Ро­сійська Федерація, Румунія, Словаччина, Чехія. Раніше в нього входили також Угорщина і ГДР

 

Здійснення багатобічних розрахунків у перекладних карбованцях

виконання взаємних зобов'язань з товарних постачань

зміцнення планової і розрахункової дисципліни

сприяння економічному співробітництву країн-членів СЗВ з іншими державами

 

 

1970 р.	Створення МІБ для здійснення довго- і середньострокового кредитування краін-членів
	Членами Банку є 10 країн: Болгарія, Угорщина, Монголія, Польща, Російська Федерація, Чеська республіка, Словацька республіка, Румунія, Куба, В'єтнам
1991 р.	МІБ прийняв Основні принципи кредитної і процентної політики, що враховують сучасні особливості функціонування економік країн- членів і їхніх зовнішньоекономічних зв'язків. Головна зміна полягає в переорієнтації кредитної політики з великих державних об'єктів на підприємства з різними формами власності

 

Тема 12. Регіональні економічні організації держав Америки

12.1. Економічна інтеграція в Америці.

12.2. Економічні організації держав Америки.

 

Економічна інтеграція в Америці

 

Регіональне регулювання в державах Америки здійснюється в рамках багатосторонніх економічних організацій, банків розвитку, інвестиційних корпорацій, метою яких є сприяння економічному розвитку їх регіональних членів

Економічна інтеграція в Латинській Америці перетерпіла в минулі два десятиріччя істотні зміни. Два спочатку створені угруповання — Латиноамериканська асоціація вільної тор­гівлі (ЛАВТ) і Карибська асоціація вільної торгівлі (КАРИФТА) змінили назву і орієнтацію. Від прийнятої спочатку стратегії, націленої на заміщення імпорту внутрішнім виробни­цтвом заради рішення проблеми платіжного балансу, довелося відмовитися через малу місткість національних ринків латиноамериканських країн

У країнах Америки регіональні економічні організації реалізують 4 форми економічної інтеграції

 

Форми економічної інтеграції

(1) Зона вільної торгівлі		Передбачається скасування мит у взаємній торгівлі на 15 років
Північноамериканська зона вільної торгівлі (НАФТА)
(2) Загальний ринок		Передбачається: скасування мит і нетарифних обмежень; вільний рух капіталів і робочої сили;введення єдиного зовнішнього тарифу; координація політики по галузях економіки; координація валютно-фінансової політики
Південний загальний ринок (МЕРКОСУР)
Центральноамериканський загальний ринок (ЦАЗР)
(3) Економічне співробітництво
Організація американських держав (ОАД)		Передбачається: узгодження економічної і соціальної політики; сприяння розвитку економічного співробітництва: вироблення загальних позицій по стратегічним питанням
Латиноамериканська економічна система (СЕЛА)
Латиноамериканська асоціація інтеграції (ЛАІ)
(4) Економічний союз і загальний ринок
		Передбачається: вироблення єдиної економічної політики; узгодження промислової і структурної політики; сприяння підприємництву
Карибське співтовариство (КАРИКОМ), Андська група
Організація східнокарибських держав