Тема 5. Багатобічні міждержавні організації з питань торгової та економічної політики

5.1. Суть і етапи розвитку багатобічного регулювання торгово-економічних відносин.

5.2. Всесвітня торгова організація - ВТО.

5.3. Конференція 00Н з торгівлі і розвитку - ЮНКТАД.

5.4. Міжнародний торговий центр ЮНКТАД/ВТО - МТЦ.

Суть і етапи розвитку багатобічного регулювання торгово-економічних відносин

Регулювання на міждержавному рівні являє собою спільно прийняті урядами різних країн на основі компромісів домовленості (правові положення, норми, процедури, погоджені взаємні зобов'язання, рекомендації) в галузі економічної Політики і практики, що відображують інтереси країн-учасниць. Регулювання спрямоване на створення певних передумов, що сприяють подальшому розвиткові світогосподарських зв'язків між зацікавленими державами, зокрема, шляхом досягнення стабільності і передбачуваності режиму доступу на ринок

обмін інформацією і досвідом організації торгово-економічних зв'язків

створення зацікавленими державами договірно-правової основи торгово-економічних відносин

формування і подальший розвиток міжнародних інститутів і вирішення спірних проблем, що виникають між країнами-учасницями

вироблення домовленостей щодо торгово-політичних засобів впливу на світогосподарські зв'язки

 

Розвиток багатобічного регулювання

 

На першому етапі (початок століття — друга світова війна) — відсутність загальної бази для досягнення компромісу між інтересами провідних промислово розвинених країн

На другому етапі (післявоєнні роки) — лібералізація торгівлі, що припускає поступове скасування торговельних обмежень на взаємній основі, і широке застосування принципу найбільшого сприяння. На роль основного інструмента торгової політики висувався митний тариф. Зберігалися зони преференційної торгівлі і можливості для створення торгово-політичних об'єднань у виді зон вільної торгівлі і митних союзів

На третьому етапі (50-60-ті роки) об'єктом багатобічного регулювання був імпорт товарів у матеріально-речовинній формі: промислової продукції і сировини

На четвертому етапі (70-ті роки) — виробничо-технічний характер у рамках транснаціональних корпорацій. Одночасно створювалися механізми, що стимулюють активне включення країн, що розвиваються, до світогосподарських зв'язків, у тому числі виробничо-технічних. Питання економічного співробітництва між Сходом і Заходом

Сучасний етап, (80-90-ті роки) — подальше посилення процесу інтернаціоналізації виробництва, заснованого на спеціалізації і кооперуванні виробництва як на внутріфірмовому, так і на міжфірмовому рівні

Різке загострення конкурентної боротьби на світових товарних ринках; посилення взаємозв'язку і взаємозалежності національних економік; прискорення науково- технічного прогресу

 

Багатобічне регулювання є органічною складовою частиною механізму світової торгівлі

Багатобічне регулювання світової торгівлі на міждержавному спричиняє все більш помітний вплив на умови здійснення торгово-економічних і виробничо-технічних зв'язків між країнами, на їхній обсяг і структуру

Значна увага приділяється питанням удосконалення організації міжнародного торгового обміну, проводиться робота з уніфікації торговельних документів, поліпшення практики арбітражу, процедур, пов'язаних з укладанням і виконанням

зовнішньоторговельних операцій

Характерною рисою багатобічного регулювання на сучасному етапі є участь у ньому не тільки великих, але і малих промислово розвитих країн, а також більшості країн,

що розвиваються

Основними принципами багатобічного регулювання стали ослаблення митно- тарифного захисту країн-учасниць і стримування нетарифного протекціонізму в

погоджених рамках

Регіональні банки розвитку займають проміжне положення між національними банками і групою Всесвітнього банку в наданні сприяння країнам, шо розвиваються, у розвитку національної економіки, економічного співробітництва і регіональної інтеграції

Створення ГАТТ

З 70-х років почався інтенсивний процес формування загального правового простору.

Цьому значною мірою сприяла діяльність, здійснювана в рамках Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) і спрямована на сумісність національних систем регулювання зовнішньої торгівлі, усунення багатьох бар'єрів у міжнародному товарообміні і формування сучасної міжнародної торгової системи

ГАТТ —- це система, що має механізм стримування однобічних дій, підтримки нормального клімату в міжнародних торгових відносинах. З 1 січня 1995 р. ГАТТ перетворена у Всесвітню торгову організацію (ВТО), що складає основу, на якій грунтуються всі інші багатосторонні угоди, укладені в рамках ГАТТ і в ході «Уругвайського раунду»

Органи ВТО покликані забезпечити єдиний підхід до виконання країнами зобов'язань

і домовленостей Уругвайського раунду. Членство у ВТО автоматично означає для країн прийняття на себе в повному обсязі і без усяких виключень усього пакета угод і домовленостей Уругвайського раунду, крім чотирьох угод з добровільною участю: угода про торгівлю цивільною авіатехнікою; угода з урядових закупівель; міжнародна угода з молочної продукції; угода з яловичини

Всесвітня торгова організація — ВТО

Почала діяти з 1 січня 1995 р. як організаційний механізм із забезпечення реалізації правових документів, прийнятих у результаті переговорів, що проводилися в рамках ГАТТ з 1986 по 1993, що здобули назву «Уругвайського раунду»

Особливість «Уругвайського раунду» багатобічних торгових переговорів полягає в тому, що вперше в історії ГАТТ до порядку денного були включені питання, що не мають прямого відношення до діяльності даної організації. Це відноситься в першу чергу до торгівлі послугами (включаючи банківські, страхові, транспортні, будівельні,

комп'ютерні), а так само до питань захисту інтелектуальної власності, інвестицій, пов'язаних з торгівлею. Крім того, до порядку денного раунду були включені питання удосконалення й адаптації механізму ГАТТ до сучасного етапу розвитку світової торгівлі

ГАТТ власне кажучи перетворилася у всесвітню економічну організацію з гармонізації існуючої міжнародної торговельної системи

Була створена досить складна організаційна структура в складі: спеціального органа — Комітету з нагляду, 15 переговорних робітників груп. Характерною рисою «Уругвайського раунду» є те, що багатобічні торговельні переговори вперше набули комплексного характеру і мали конкретні практичні результати.

ВТО створює правову основу для подальших переговорів у сфері міжнародної торгівлі товарами і послугами. ВТО не має статуту, що містить правові норми і положення. Правовою основою ВТО є: ГАТТ у редакції 1994 р. (ГАТТ-1994), що включає низку нових угод, домовленостей і рішень, а також Генеральна угода з торгівлі послугами (ГАТС), Угода з торгових аспектів прав інтелектуальної власності (ТРІПС)

Визначення та мета ВТО

Всесвітня торгова організація являє собою організацію й одночасно комплекс правових документів. Членами ВТО є 132 держави і ще 31 країна, серед яких Китай, Російська Федерація, Україна, Саудівська Аравія, що ведуть переговори щодо вступу в неї. Серед членів ВТО — 32 розвиті країни і 100 країн, що розвиваються

Метою ВТО є лібералізація міжнародної торгівлі і надання їй стійкої основи, забезпечуючи таким чином економічне зростання, розвиток і підвищення добробуту людей

 

Принцип найбільшого сприяння або принцип недискримінації. Цей принцип вимагає, щоб будь-яка перевага, привілей, пільга або імунітет, надані будь-якою країною-учасницею будь-якому продуктові, що походить з або призначеному для будь-якої іншої країни, поширюються негайно і безумовно на аналогічний продукт, що походить з або призначений для всіх інших країн-учасниць

Принцип національного режиму. Даний принцип установлює, що країни- учасниці повинні надавати товарам іноземного походження той же режим, що і національним товарам в галузі внутрішніх податків і зборів, а також у відношенні національних законів, розпоряджень і правил, що регулюють внутрішню торгівлю

Принцип захисту національної промисловості — «жодна з країн-учасниць не повинна встановлювати на ввіз будь-якого товару з території іншої країни- учасниці ніяких заборон або обмежень, будь то у формі квот, імпортних або експортних ліцензій та інших заходів, крім податків або інших зборів»

Загальна заборона кількісних обмежень імпорту. Виключення складають випадки застосування кількісних обмежень з метою захисту платіжного балансу і запобігання витоку запасів іноземної валюти, викликаної попитом на імпортні товари в зв'язку з розвитком внутрішнього виробництва

Принцип створення стійкої основи торгівлі. Забезпечується обов'язковістю дотримання тарифних рівнів, погоджених Договірними сторонами

Принцип сприяння справедливої конкуренції. Мова йде про рішення питань субсидій і демпінгу. В антидемпінговому кодексі ГАТТ містяться правила, що їх використовують уряди з метою реагування на демпінг, що здійснюється на їхньому внутрішньому ринку закордонними конкурентами. ВТО може поставити питання про наявність експортних і внутрішніх субсидій і про використання компенсаційних мит з метою зменшення негативних наслідків субсидій

Принцип можливих дій у надзвичайних обставинах. Уданому випадку передбачаються «вилучення» і застосування «захисного застереження». «Вилучення» означають можливість скасування конкретних зобов'язань у рамках ВТО, якщо це викликано економічними або торговельними обставинами. «Захисне застереження» припускає тимчасове скасування тарифних знижок щодо товарів, які імпортуються в кількостях, що збільшуються, і заподіюють або можуть завдати серйозної шкоди конкуруючим національним виробникам

Принцип регіональних торговельних домовленостей, у рамках яких група країн погоджується ліквідувати або знизити бар'єри у відношенні один до одного. Це допускається як виключення із загального правила режиму найбільшого сприяння за умови дотримання визначених твердих критеріїв

 

 

Нові методи регулювання зовнішньоекономічної діяльності

 

вживання заходів щодо забезпечення прозорості державних закупівель		визначення принципів «відкритого регіонализму». Кількість таких регіональних угруповань перевищила 100