Економічна комісія оон для латинської Америки і карибського басейну — еклак

 

Заснована Економічною і соціальною радою ООН (ЕКОСОС) у 1948 році. Вона є виконавчим органом з відношення регіональних, субрегіональних, міжгалузевих і міжрегіональних проектів, що фінансуються ПРООН

 

ЄЕК
Члени ЕКЛАК	Антигуа і Барбуда, Аргентина, Багамські острови, Барбадос, Беліз, Болівія, Бразилія, Великобританія, Венесуела, Гаїті, Гаяна, Гватемала, Гондурас, Гренада, Домініка, Домініканська республіка, Іспанія, Італія, Канада, Колумбія, Коста-Ріка, Куба, Мексика, Нідерланди, Нікарагуа, Панама, Парагвай, Перу, Португалія, Сальвадор, Сент-Вінсенті Гренадіни, Сент-Китс і Невіс, Сент-Люсія, США, Сурінам, Трінідад і Тобаго, Уругвай, Франція, Чилі, Еквадор, Ямайка
Асоційовані члени	Британські острови, Вергинські острови (США), Монсерат, Нідерландські і Антильські острови, Аруба, Пуерто-Рико

 

 

Цілі ЕКЛАК		Сприяння економічного розвитку в країнах Латинської Америки і Карибського басейну
	Розвиток економічного співробітництва як між каїнами регіону, так і між ними та третіми країнами
	Дослідження і вивчення економічних і технічних проблем регіонального розвитку
	Участь в розробці координованої політики країн-членів як основи практичних заходів спрямовано на сприяння економічного розвитку країн регіону
	Спільна діяльність в межах програм ООН з надання технічної допомоги

 

Діяльність ЕКЛАК фінансується з бюджету ООН і за рахунок приватних внесків

 

Діяльність ЕКЛАК охоплює наступні галузі:

•продовольство і сільське господарство; •міжнародна торгівля; •транспорт; •природні ресурси та енергетика; •фінансування розвитку; •виробництво; •продуктивність та управління, включаючи транснаціональні корпорації, наука і техніка; •соціальний розвиток та гуманітарні проблеми; •професіональна підготовка кадрів; •підготовка економічних проектів; •навколишнє середовище і населені пункти, статистика

 

 

Органи ЕКЛАК
Пленарні сесії	Пленарні сесії
Асоційовані члени	Секретаріат ЕКЛАК
Допоміжні органи виконують наступні функції:	•Комітет урядових експертів високого рівня здійснює аналіз реалізації в регіоні міжнародної стратегії розвитку; •Комітет з розвитку і співробітництва країн Карибського басейну здійснює сприяння інтеграції національних економік; •Регіональна конференція займається питаннями залучення жінок до процесу економічного і соціального розвитку Латинської Америки і Карибського басейну; •Регіональна нарада з планування займається розробкою директив для праці Інституту економічного і соціального планування Латинської Америки і Карибського басейну (створений у 1962 році)

 

 

Структура ЕКЛАК

 

Економічна і соціальна рада ООН — ЕКОСОР ООН

 

Пленарні сесії

Економічна комісія ООН для Латинської Америки та країн Карибського басейну ЕКЛАК

Секретаріат

 

Допоміжні органи
Регіональна конференція		Комітети		Регіональна нарада з планування

 

Комітет урядових експертів вищого рівня

Комітет з питань розвитку співробітництва країн Карибського басейну

 

Економічна і соціальна комісія ООН для Азії і Тихого океану — ЕСКАТО

Створена в 1947 році з рішення Економічної і соціальної наради (ЕКОСОС) як єдиний центр економічного і соціального розвитку в системі ООН для регіону Азії і Тихого океану

 

ЕСКАТО
Члени ЕСКАТО	Австралія, Азербайджан, Вірменія, Афганістан, Бангладеш, Бруней, Бутан, Вануату, Великобританія, В'єтнам, Індія, Індонезія, Іран, Казахстан, Камбоджа, Киргизстан, Китай, Кірібаті, КНДР, Лаос, Малайзія, Мальдіви, Маршалові острови, Монголія, М'янма, Науру, Непал, Нідерланди, Нова Зеландія, Пакистан, Папуа — Нова Гвінея, Республіка Корея, Російська Федерація, Самоа, Сінгапур, Соломонові Острови, Сполучені Штати Мікронезії, США, Таджикистан, Таїланд, Тонга, Тувалу, Туркменістан, Узбекистан, Фіджі, Філіппіни, Франція, Шрі-Ланка, Японія
Асоційовані члени	Північні Маріанські острови, Острови Кука, Французька Полінезія, Гуам, Гонконг, Макау, Нова Каледонія, Ніуе, Палау, Американське Самоа

 

 

 

Цілі ЕСКАТО		Сприяння економічного розвитку в регіоні
	Забезпечення технічної допомоги для урядів країн-членів
	Вивчення проблем регіонального економічного розвитку
	Сприяння розвитку регіональної торгівлі і зміцнення економічних зв'язків між країнами регіону та з державами інших регіонів світу

 

 

Органи ЕСКАТО
Вищий орган ЕСКАТО	Щорічна сесія
Секретаріат складається з:	•управління з координації і контролю за програмами; •відділ сільського господарства і розвитку сільських районів; •відділ планування розвитку; •відділ промисловості, населених пунктів та навколишнього середовища; •відділ міжнародної торгівлі і туризму; •відділ з питань судноплавства, портів і внутрішніх водних шляхів; •відділ природних ресурсів; •відділ народонаселення; •відділ соціального розвитку; •статистичний відділ; •відділ транспорту і зв'язку; •відділ технічного співробітництва; •адміністративний відділ; •об'єднана група з ТНК

 

 

В межах ЕСКАТО здійснюється субрегіональне співробітництво		Між 7 країнами, що розвиваються, членами ЕСКАТО у 1976 році було підписано угоду (Бангкокська угода) про лібералізацію внутрішньорегіональної торгівлі між учасниками угоди: Бангладеш, Китай, Індія, Республіка Корея, Лаос, Папуа-Нова Гвінея, Шрі-Ланка, яке направлена на розвиток торгівлі і економічного співробітництва
	Спільно з Республікою Корея був створений спільний фонд співробітництва для фінансування проектів в галузі розвитку
	Комітет з Меконгу (Таїланд) — міжурядовий орган; був створений в 1957 році Камбоджею, Лаосом, Таїландом, В'єтнамом для спільної праці зі сприяння, координації, нагляду і контролю за плануванням, проведенням досліджень та здійсненням проектів освоєння водних ресурсів басейну Нижнього Меконгу

 

 

Спільно з ЄЕК ООН була розроблена Спеціальна програма для країн Центральної Азії (СПЕКА). Ця програма призначена для країн Центральної Азіїз економікою перехідного періоду: Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан. Вона призвана забезпечити більш високу сфокусованість і більшу взаємодоповнюваність технічної допомоги, що надається Регіональними комісіями ООН країнам, які є членами двох комісій

1957 році між Камбоджею, Лаосом, Таїландом, В'єтнамом для спільної праці зі сприяння, координації, нагляду і контролю за плануванням, проведенням досліджень та здійсненням проектів освоєння водних ресурсів басейну Нижнього Меконгу

 

 

Структура ЕСКАТО

 

Економічна і соціальна рада ООН — ЕКОСОР ООН

 

Пленарні сесії

Економічна і соціальна комісія ООН д ля Азії і Тихого Океану — ЕСКАТО

Секретаріат

 

Допоміжні органи

 

Конференції

Комітети

Консультативна Рада

 

 

3 розвитку сільського господарства

3 природних ресурсів

3 транспорту

3 народонаселення

 

Економічна і соціальна комісія ООН для Західної Азії (ЕСКЗА)

ЕСКЗА було створено у 1973 році на заміну Бюро ООН з економічних і соціальних питань у Бейруті (ЮНЕСОБ), що існувало з 1963 року під егідою ЕКОСОР. Секретаріат ЕСКЗА у 1979 році було переведено з Бейрута (Ліван) до Багдаду (Ірак)

Членами ЕСКЗА є 12 арабських держав

Бахрейн, Єгипет, Ірак, Йорданія, Ємен, Катар, Кувейт, Ліван, ОАЕ, Оман, Саудівська Аравія, Сирія, а також Організація визволення Палестини

Організаційна структура ЕСКЗА

Вищий орган ЕСКЗА		щорічні сесії
Виконавчий орган		Секретаріат
Допоміжні органи		Галузеві і функціональні відділи

Основними напрямками діяльності ЕСКЗА визнано

•здійснення погоджених дій країнами-членами для економічного розвитку країн західної Азії і зміцнення економічних відносин як між країнами регіону, так і з іншими державами; •вивчення економічних і соціальних проблем у регіоні •збір, оцінка і поширення економічної, технічної і статистичної інформації •надання країнам регіону дорадчих і консультативних послуг

Економічна комісія для Африки (ЕКА)

ЕКА заснована 1958 р., є найбільшою за своїм складом регіональною комісією — 53 африканські держави

В роботі комісії мають право брати участь

•спостерігачі або консультанти, представники будь-якої іншої країни — члена ООН; •представники органів і спецустанов ООН; •представники міжурядових і неурядових організацій, акредитованих при ООН

Для розробки і здійснення програм розвитку й економічного співробітництва 1977р. створено п'ять субрегіональних центрів, які розміщені в Лусаці (Замбія), Яунді (Камерун), Танжері (Марокко), Ніамеї (Нігер), Гізенії (Бурунді).

Комісія прагне сприяти

• налагодженню міжафриканської кооперації в гідроенергетиці • розвиткові наземного та повітряного транспорту, • промислового будівництва • ефективного використання природних ресурсів, • організації внутрішньоафриканських платіжних, клірингових та валютних механізмів тощо

Діяльність Комісії спрямована на розвиток і поглиблення інтеграційних процесів у регіоні з метою припинення подальшого загрузання Африки у трясовину економічної кризи

 

Органи ЕКА
Вищий орган Комісії	конференція міністрів, яка проходить двічі на рік у штаб-квартирі в Аддис-Абебі (Ефіопія)
Допоміжний орган	технічний підготовчий комітет, до якого входять відповідальні працівники урядових установ держав-членів
Виконавчий орган	Секретаріат, який забезпечує проведення конференцій і керує допоміжними органами ЕКА. До його складу входять: • галузеві відділи — планування, торгівлі і фінансів, промисловості, сільського господарства, соціального розвитку, природних ресурсів, транспорту, зв'язку та туризму, державної адміністрації, управління і людських ресурсів, статистики, народонаселення; • чотири функціональних відділення — координації політики і програм розвитку, економічного співробітництва, технічного співробітництва та адміністративний

 

• економічного розвитку • економічного планування • планування розвитку • соціальних • питань торгівлі • транспорту і комунікацій • ресурсів тощо

 

Проведення зустріч на рівні міністрів з таких проблем