Міжнародна фінансова корпорація — МФК

Створена в 1956 р. як самостійна юридична особа зі своїм статутом і власними ресурсами. Фактично є філією Міжнародного банку реконструкції і розвитку (МБРР) і спеціалізованою установою ООН. Як фінансова організація входить у групу Всесвітнього

банку. Членами МФК є 171 держава

 

Вищим органом МФК є Рада керуючих. У її склад входять ті ж особи, що і до складу Ради керуючих МБРР. Президентом МФК є президент МБРР. Виконавчі директори також спо­лучають свої посади в МБРР і МФК

надання сприяння у фінансуванні приватного підприємництва, головним

чином у країнах, що розвиваються, з метою економічної розвитку

держав-членів

надання допомоги в управлінні підприємствами, створеними за участю як

іноземного капіталу, так і місцевих інвестицій

реалізація принципу рентабельності в співробітництві.

Загальна сума інвестованого МФК капіталу в 102 країни оцінювалася

в 2000 р. у 84,3 млрд. дол.

стимулювання припливу приватного капіталу у виробничу сферу

 

фінансування підприємництва в країнах-членах

надання сприяння в керуванні ризиками

надання сприяння приватному і змішаним по капіталу підприємствам в оволодінні сучасними методами керування виробництвом

сприяння розвиткові підприємництва в малому бізнесі шляхом фінансування створення спільних підприємств

об'єднання приваблюваних з різних джерел фінансових ресурсів для інвестицій у приватні компанії

інвестиції за рахунок власних коштів в обробну і видобувну промисловість, сільське господарство, комунальні підприємства, туризм

консультування ділових кіл і урядів держав-членів з питань економічного розвитку

здійснення інформаційної діяльності

підготовка й оцінка проектів виробничих об'єктів; визначення потреб в інвестиціях; пошук приватних інвесторів

співробітництво з МБРР із питань розробки національних стратегій країн-членів, реформування їхнього фінансового сектора і системи оподатковування

залучення приватних фінансових засобів для інвестицій у проекти з розвитку інфраструктури, охорони довкілля

надання технічної допомоги приватним фірмам, фінансування якої здійснюється за допомогою Фонду технічної допомоги в рамках МФК

 

 

 

 

 

Загальне управління МФК і поточні операції

Через регіональні департаменти

Через галузеві департаменти

 

 

 

Фінансові ресурси МФК утворяться з внесків держав-членів відповідно до їх підписки на акції МФК; відрахувань від прибутку МФК, одержуваних за рахунок відсотків з наданих позик, фінансових зборів, дивідендів і участі в прибутках, доходів від продажу акцій, плати за послуги, депозитів і операцій з цінними паперами, засобів, притягнутих у виді позик;

дотацій і кредитів МБРР

 

4.1.4. Багатобічне агентство з інвестиційних гарантій — БАІГ

(Multilateral Investment Guarantee Agency – MIGA)

 

Створено в 1988 р. як філія Всесвітнього банку. У фінансовому відношенні є незалежним. Як спеціалізована установа входить до системи ООН. У складі БАІГ 134 держави-члена

У рамках БАІГ була створена Служба інвестиційного маркетингу (Investment Marketing Services), що надає країнам-членам допомогу в маркетинговій діяльності з метою забезпечення інвесторів необхідними послугами, встановлення і зміцнення зв'язків між інвесторами й урядами країн-членів; здійснення заходів для залучення іноземних

інвесторів. Інформаційна діяльність БАІГ спрямована на підготовку і поширення інформації про нові проекти й інвестиційні можливості в країнах, що розвиваються, і в країнах з перехідною економікою, що є членами БАІГ

Вищим органом БАІГ є Рада керуючих. За загальну оперативну діяльність Агентства несе відповідальність Директорат, що складається з 20 членів. Головою Директорату є президент МБРР. Посадові особи і штатні співробітники МБРР працюють у БАІГ. Джерелом фінансування БАІГ є його основний капітал, що складається з внесків країн-членів

 

 

 

надання технічної допомоги з метою стимулювання припливу іноземних інвестицій у країни, що розвиваються

надання гарантій на інвестиції

здійснення інформаційної діяльності

страхування і перестрахування від некомерційних ризиків

сприяння розробці проектів і забезпечення їхньої обгрунтованості з погляду потреб конкретної країни

 

Міжнародний центр з врегулювання інвестиційних суперечок — МЦВІС

(International Center for Settlement of Investment Disputes - ICSID)

 

Створений у 1966 р., має на меті стимулювання приватних інвестицій через урегулювання конфліктів між іноземними інвесторами та місцевими урядами. МЦВІС надає також консультації, проводить дослідницьку роботу і здійснює випуск видань з питань правового регулювання іноземних інвестицій. Станом на ЗО червня 1999 р. членами МЦВІС була 131 країна

 

Міжнародний валютний фонд — МВФ

Цілі та напрямки діяльності МВФ

 

Був заснований на міжнародній валютно-фінансовій конференції ООН у Бреттон-Вудсі в 1944 р. Конференція прийняла Угоду, що виконує роль його Статуту. Угода набрала сили в 1 945 р., практична діяльність Фонду почалася в 1947 р. Угодою визначаються відносини ООН і МВФ: останній виступає як спеціалізована установа ООН. В Угоді міститься положення про те, що ООН не має права давати Фондові рекомендації, що відносяться до проведеної ним політики. Статті Угоди змінювалися тричі: у 1969, у 1978 і в 1992 р. У 1969 р. — у зв'язку з уведенням спеціальних прав запозичення (СПЗ). У 1978 р. — в результаті зміни порядку валютного регулювання: замість права затверджувати валютні паритети було введене спостереження за функціонуванням світової валютної системи і станом валютних курсів. У 1992 р. — у зв'язку з наданням Фондові права тимчасово припиняти права членів на участь у голосуванні й інші пов'язані з цим права у випадках, коли країна-боржник із простроченою заборгованістю, яку МВФ позбавив права запозичати його ресурси, продовжує ухилятися від виконання своїх статутних обов'язків.

 

 

 

Членами МВФ є 181 держава (1997 р.). У МВФ вступили країни, що раніше входили

до СЕВ

 

Практично МВФ є інституціональною основою міжнародної валютної системи. Він покли­каний здійснювати регулювання валютно-розрахункових відносин між державами-чле- нами і надавати їм фінансову допомогу при виникненні валютних ускладнень шляхом на­дання короткострокових позик в іноземній валюті

 

Членство в МВФ є передумовою для вступу країни в МБРР. Фонд підтримує тісні зв'язки з МБРР, ВТО, Банком міжнародних розрахунків (БМР)

 

 

Основні напрямки діяльності Фонду

 

Надання консультаційної і технічної допомоги

Забезпечення міжнародного співробітництва у валютній сфері, що здійснюється шляхом підтримки загальної системи розрахунків і системи розрахунків по спеціальних правах запозичення. Оплачений капітал утвориться з внесків країн-членів і спеціального рахунка в умовних розрахункових одиницях — СПЗ (спеціальні права запозичення)

Забезпечення фінансової допомоги країнам-членам

 

Структура правління

Вищим органом Фонду є Рада керуючих (Board of Governors). Система голосування в ньому визначається розміром внеску країни у Фонд. Оскільки МВФ організований за принципом акціонерного товариства, число голосів країн-учасниць визначаються пропорційно їхній частці в капіталі. У 2000 р. на частку США приходилося 18,2 % голосів; Великобританії — 5,1; Німеччини — 5,6; Франції —5,1; Італії — 3,1; Японії — 5,6; Канади — 29 %. Частка країн ЄС складала в загальній сумі 26,7 %. Звідси випливає, що США і країни Західної Європи практично мають у своєму розпорядженні можливість здійснювати контроль над процесом прийняття рішень у МВФ. На частку розвитих країн (22 держави) приходиться 60,3 % загальної суми голосів

Оперативною діяльністю Фонду керує Виконавча рада (Executive Board), Директорат, Рада директорів

У складі МВФ 5 департаментів: (1) з питань податків; (2) юридичний; (3) казначейства; (4) розрахунково-обчислювальних послуг; (5) валютних і обмінних операцій, а також Секретаріат технічної допомоги.

 

 

Фінансові операції Фонду

операція (operation) — надання посередницьких фінансових і технічних послуг за рахунок позикових засобів

угода (transaction) — надання валютних засобів країнам з ресурсів Фонду

 

Фінансові ресурси МВФ утворяться з членських внесків країн-членів, що являють собою квоти по підписці (quota), виражені в одиницях СПЗ. Загальна суму квот (капіталу МВФ) складала на ЗО квітня 2000 р. 145 млрд. СПЗ (198 млрд. дол.). Для порівняння: у 1947 р. загальна сума квот 49 країн-членів МВФ складала 7,7 млрд. СПЗ (понад 10 млрд. дол. по курсу, що діяв у той момент,). Квота є найбільш важливою, ключовою ланкою в механізмі фінансових і організаційних взаємин країн-членів із МВФ. Вона визначає суму підписки країни на капітал МВФ, можливості використання нею ресурсів Фонду, а також кількість голосів, який вона в ньому розміщує. Розміри квот визначаються на основі економічного значення і питомої ваги країн у світовій економіці і міжнародній торгівлі. До 1978р. 25 % квоти оплачувалися золотом, тепер — резервними активами (СПЗ і конвертованою валютою,за узгодженням із МВФ); 75 % підписки на акції оплачуються національною валютою

 

На додаток до власного капіталу, що є головним джерелом фінансування діяльності, МВФ, відповідно до Статуту, може використовувати як позикові засоби для поповнення своїх запасів валюту будь-якої країни-члена, що необхідна в зв'язку з його операціями. МВФ одержував позики в казначействах і центральних банків Бельгії, Саудівської Аравії, Швейцарії, Японії і деяких інших країн-членів, у Банку міжнародних розрахунків

 

На сучасному етапі значно виріс вплив країн Західної Європи і Японії. В умовах, що змі­нилися, США позбавилися можливості монопольно визначати політику МВФ. Тепер вони повинні погоджувати політику МВФ спільно зі своїми головними партнерами — країнами Західної Європи і Японії. Практика показала що всі рішення стосовно питань, що при­ймаються в рамках МВФ. фактично розробляються й узгоджуються в невеликому колі промислово розвитих країн, що належать до «Групи десяти» (Бельгія, Великобританія. Ні­меччина, Італія, Канада, Нідерланди, США, Франція, Швеція, Японія) або «Групи семи» (ті ж країни, крім Бельгії, Нідерланди і Швецію) на чолі зі США. Вплив США на рішення, при­йняті МВФ, продовжує залишатися досить сильним і без згоди США практично жодний

значний захід не здійснюється