ТОП 10:

Способи захисту авторського права і суміжних прав в мережі Інтернет



3.1. Ідентифікація об‘єктів авторського права і суміжних прав.

Ідентифікаційний код ISBN (Міжнародний стандартний книжковий номер) призначений для захисту фонограм; ISAN – номер, розроблений на Міжнародній конференції товариств авторів і композиторів (CISAC) і дозволяє ефективно захищати фільми та інші аудіовізуальні твори; цифровий ідентифікатор DOI, супроводжує твори або їхні частини, дозволяючи тим самим простежити „долю” об’єкта в торговельному обігу; існують й інші програмні коди, що дають можливість порушити цілісність твору при неправильному його використанні.

3.2. Цифровий підпис. Суть цифрового підпису полягає в тому, що він дозволяє ідентифікувати справжнього автора того або іншого твору, тим самим знімаючи в контрагента будь-які сумніви про те, з ким він має справу.

3.3. Цифрові марки. Найпоширенішою є система так званих „цифрових водяних знаків”, впроваджуваних у твори (тексти, графічні зображення і т.п.) у Мережі. Їх перевага полягає в тому, що при звичайному візуальному розгляді зображення користувач не бачить яких-небудь закодованих позначень – значка копірайта ©, імені автора, року видання. Але потім при застосуванні певного програмного засобу можна довести, що файли містять додаткову інформацію, що вказує на особу, яка її записала. Можливе і застосування спеціальних „відбитків” – вони також дозволяють контролювати використання творів в інформаційних мережах, а при виявленні порушень авторського права і суміжних прав, забезпечувати належну доказову базу в суді.

3.4. Обмеження доступу до матеріалів, що розміщені в Інтернеті, наприклад, бази даних комерційних сайтів і деяких електронних бібліотек та архівів доступні тільки за попередню плату. Можливе застосування „цифрових конвертів”, що передбачають укладання угоди із власниками тих або інших ресурсів у Мережі.

3.5. Методи криптографічного перетворення матеріалів, такі як шифрування, використання якого дозволяє обмежити або повністю виключити можливість копіювання творів (наприклад, система - SCMS, що дозволяє виготовити одну копію документа й унеможливлює подальше копіювання цього примірника).

3.6. Метод антикопії, або антикопіювання. Суть полягає в тому, що на СD-ROM ставиться своєрідний заслін - заборона робити копії.

3.7. Створення web-депозитаріїв, що дозволяють фіксувати об’єкти інтелектуальної власності у мережі Інтернет і закріплювати їх правовий статус, інакше кажучи, які визначають, що та кому належить.

3.8. Метод перехресного субсидування при використанні об’єктів авторського права та суміжних прав. За загальним визначенням, перехресне субсидування це:

а) практика фіксації цін на рівні, який перевищує загальні середні витрати на виробництво товарів і послуг у певній галузі за рахунок перерозподілу цінового навантаження серед різних груп споживачів;

б) надання фірмою внутрішніх субсидій на виробництво одних товарів або одним підрозділом за рахунок прибутку від інших товарів, діяльності інших підрозділів.

37.поняття та ознаки винаходу та корисної моделі

Тетрадь

38.промисловий зразок

39.Порядок отримання патента

Особа, яка бажає одержати патент на винахід (корисну модель) і має на це право, може подати заявку на його видачу до Державної служби інтелектуальної власності України (далі – Державна служба), який приймає, розглядає та проводить експертизу заявок.
Заявка подається до Державної служби на адресу Державного підприємства "Український інститут промислової власності" (далі – ДП "УІПВ"): вул. Глазунова, 1, м. Київ-42, 01601, Україна.
Вимоги до складу й оформлення матеріалів заявки, подання заявки визначаються Законом України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" та Правилами складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну модель, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України № 22 від 22.01.2001 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України за № 173/5364 від 27.02.2001 (далі – Правила).
За дорученням заявника заявку можна подати через представника в справах інтелектуальної власності (патентного повіреного) або іншу довірену особу.
Іноземні особи та особи без громадянства, які проживають чи мають постійне місцезнаходження поза межами України, реалізують свої права через представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених).
Заявка – сукупність документів, необхідних для видачі патенту.
Заявка на винахід повинна стосуватися одного винаходу або групи винаходів, пов'язаних єдиним винахідницьким задумом (вимога єдиності винаходу).
Заявка на корисну модель повинна стосуватися однієї корисної моделі.
Заявка складається українською мовою й повинна містити:

  • заяву про видачу патенту на винахід (корисну модель);
  • опис винаходу (корисної моделі);
  • формулу винаходу (корисної моделі);
  • креслення (якщо на них є посилання в описі);
  • реферат.

За подання заявки сплачується збір. Документ про сплату збору повинен надійти до ДП "УІПВ" разом із заявкою або протягом двох місяців після дати подання заявки. Цей строк продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано клопотання про продовження строку надходження документа про сплату збору за подання заявки та сплачено відповідний збір.
Строки та порядок сплати зборів за подання заявки, а також їх розміри зазначені в Порядку сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 1716 від 23 грудня 2004 року (далі – Порядок).
Вгору

Розгляд заявки

Порядок розгляду заявки на винахід (корисну модель) встановлений Правилами розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель, затвердженими наказом Мiнiстерства освiти i науки України вiд 15 березня 2002 року № 197 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України за № 364/6652 від 15.04.2002 (далі – Правила розгляду).
Патент України на винахід видається за результатами кваліфікаційної експертизи заявки на винахід, під час якої встановлюється відповідність винаходу умовам патентоздатності (новизні, винахідницькому рівню, промисловій придатності).
Патент України на корисну модель видається за результатами формальної експертизи.
Державна реєстрація патенту на винахід (корисну модель) здійснюється за наявності документів про сплату державного мита за його (її) видачу й збору за публікації про видачу патенту.
Одночасно з державною реєстрацією патенту на винахід Державна служба публікує в офіційному бюлетені «Промислова власність» визначені в установленому порядку відомості про видачу патенту.
Видача патенту проводиться в місячний строк після його державної реєстрації.
Документи заявки, а саме: заяву про видачу патенту,
опис і формулу винаходу (корисної моделі), креслення і реферат
подають у трьох примірниках.

40.. Правова охорона секретних винаходів

Секретний винахід (секретна корисна модель) - винахід (корисна модель), що містить інформацію, віднесену до державної таємниці.

 

Цивільним Кодексом України, який набрав чинності 1 січня 2004 року, видача деклараційних патентів на винаходи і корисні моделі не передбачена. Це стосується і секретних винаходів і корисних моделей. Таким чином на теперешній час деклараційні патенти на секретні винаходи і деклараційні патенти на секретні корисні моделі не видаються.

 

Віднесення інформації, яка міститься у заявці, до державної таємниці здійснюється згідно з Законом України "Про державну таємницю" та прийнятими на його основі нормативними актами, зокрема „Зводом відомостей, що становлять державну таємницю”(далі – Звод відомостей), що зареєстрований в Міністерстві юстиції 22.03.2001 р. за №264/5455,

 

Якщо винахід (корисну модель) створено з використанням інформації, зареєстрованої у Зводі відомостей, чи цей винахід (корисна модель) згідно із Законом України "Про державну таємницю" може бути віднесений до державної таємниці, то заявка подається до Укрпатенту через режимно-секретний орган заявника чи через компетентний орган місцевої державної адміністрації за місцем знаходження (для юридичних осіб) або місцем проживання (для фізичних осіб). В цьому випадку до заявки додається пропозиція заявника щодо віднесення винаходу (корисної моделі) до державної таємниці з посиланням на відповідні положення Закону України "Про державну таємницю".

 

Якщо заявка на винахід (корисну модель) не містить пропозиції заявника щодо віднесення винаходу (корисної моделі) до державної таємниці, то під час попередньої експертизи, яку здійснює відділ секретних об’єктів промислової власності Укрпатенту, її розглядають на предмет наявності в ній відомостей, які можуть бути віднесені згідно з Зводом відомостей до державної таємниці [1].

 

В обох випадках матеріали заявок на винаходи і корисні моделі Укрпатент надсилає відповідному Державному експерту з питань таємниць (далі - Державний експерт). Державний експерт розглядає матеріали заявок, і в разі наявності в них відомостей, які відносяться до державної таємниці, складає експертний висновок. Експертний висновок містить:

 

ступінь секретності матеріалів ("особливої важливості", "цілком таємно", "таємно"), який характеризує важливість секретної інформації, ступінь обмеження доступу до неї та рівень її охорони державою. Ступінь секретності встановлюється шляхом обґрунтування та визначення можливої шкоди національній безпеці України у разі розголошення цих відомостей; державний орган, якому надається право приймати рішення щодо кола підприємств, установ, організацій, які матимуть доступ до секретного винаходу (корисної моделі); строк, протягом якого може діяти рішення про віднесення інформації, викладеної у заявці, до державної таємниці.

 

41.патентні повірені

2. Патентний повірений надає фізичним та юридичним особам
(далі - особи, які він представляє) допомогу і послуги, пов'язані
з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності, представляє
інтереси зазначених осіб у Держпатенті та установах, що належать
до сфери його управління, а також судових органах, кредитних
установах, у відносинах з іншими фізичними та юридичними особами.

 

3. Патентний повірений повинен бути громадянином України,
який:

 

постійно проживає в Україні;

має повну вищу освіту, а також повну вищу освіту в сфері
охорони інтелектуальної власності;

має не менш як п'ятирічний досвід практичної роботи у сфері
охорони інтелектуальної власності;

склав кваліфікаційні екзамени, пройшов атестацію і одержав
свідоцтво на право займатися діяльністю патентного повіреного.

 

4. Не можуть бути патентними повіреними працівники
Держпатенту та установ, що належать до сфери його управління, а
також особи, яким це заборонено відповідно до законодавства.

 

5. Держпатент веде Державний реєстр представників у справах
інтелектуальної власності (патентних повірених)*. Патентному
повіреному, внесеному до Державного реєстру, присвоюється
реєстраційний номер.

 

————————————————

* Далі - Державний реєстр.

 

Особи, не зареєстровані в Державному реєстрі, не можуть
іменувати себе патентними повіреними.

 

6. Держпатент забезпечує публікацію відомостей про патентних
повірених, внесених до Державного реєстру, в офіційному бюлетені
"Промислова власність".

Зазначені відомості щодо патентного повіреного, який працює
за наймом, зобов'язана подавати особа, яка уклала з ним трудовий
договір.

 

7. Патентний повірений має особисту печатку із зазначенням
свого прізвища та реєстраційного номера, а також розрахунковий та
інші рахунки в установах банків на території України.

 

8. Патентний повірений діє за дорученням особи, яку він
представляє. Це доручення засвідчується договором, довіреністю або
іншим документом, що підтверджує його повноваження відповідно до
законодавства.

Повноваження патентного повіреного можуть бути засвідчені
також шляхом зазначення його прізвища та реєстраційного номера в
заявці на видачу охоронного документа на об'єкт промислової
власності, якщо заявка підписана заявником.

 

9. Держпатент не відповідає за зобов'язаннями патентних
повірених.

 

Права патентного повіреного

10. Патентний повірений є незалежним під час виконання
професійних обов'язків і керується у своїй діяльності
законодавством та цим Положенням.

 

11. Патентний повірений має право згідно із законодавством, у
межах доручення особи, яку він представляє, виконувати всі
пов'язані з цим дії у відносинах з Держпатентом та установами, що
належать до сфери його управління, а також судовими органами,
кредитними установами, іншими фізичними та юридичними особами,
зокрема:

 

підписувати заяви, клопотання, описи, формули винаходів тощо;

подавати та одержувати матеріали, що стосуються охоронних
документів;

виконувати платіжні операції;

вносити зміни до опису винаходів і креслень;

відкликати заявки на видачу охоронних документів на об'єкти
промислової власності;

подавати доповнення, заперечення, скарги;

вживати заходів для підтримання чинності охоронних
документів;

проводити науково-дослідні роботи, частиною яких є патентні
дослідження;

представляти інтереси власників прав на об'єкти
інтелектуальної власності в державних і судових органах тощо.

 

12. Патентний повірений має право визначати порядок
ознайомлення з інформацією, яка є предметом його професійного,
ділового та іншого інтересу, включаючи належність її до категорії
конфіденційної, та встановлювати для неї систему захисту, якщо
інше не обумовлено законодавством та дорученням особи, яку він
представляє.

 

13. Патентний повірений має право за погодженням з особою,
яку він представляє, передавати свої повноваження іншому
патентному повіреному, якщо інше не передбачено дорученням. Про це
він повинен сповістити Держпатент.

 

14. Патентний повірений має право займатися своєю діяльністю
індивідуально або разом з іншими патентними повіреними, створювати
патентні агентства, фірми, бюро, контори тощо з правами юридичної
особи, а також працювати за наймом.

 

Обов'язки патентного повіреного

15. Патентний повірений зобов'язаний сумлінно виконувати свої
обов'язки і додержуватися вимог законодавства, захищати інтереси
особи, яку він представляє.

 

16. Патентний повірений зобов'язаний зберігати в таємниці
відомості, одержані ним під час здійснення своїх професійних
обов'язків, зокрема суть порушених особою, яку він представляє,
питань, зміст консультацій, порад, роз'яснень тощо.

 

17. Патентний повірений зобов'язаний відмовитися від надання
своїх послуг або припинити їх надання, якщо вони можуть бути
використані у справі, в якій він вже представляв або консультував
іншу особу з протилежними інтересами і конфлікт не був вирішений.

 

Набуття та припинення права займатися діяльністю
патентного повіреного

18. Атестацію та реєстрацію патентних повірених здійснює
Держпатент. Для проведення цієї роботи голова Держпатенту утворює
атестаційну та апеляційну комісії.

Атестаційна комісія затверджує порядок проведення
кваліфікаційних екзаменів, екзаменаційні завдання, призначає
екзаменаторів, приймає рішення про допуск осіб, які мають намір
займатися діяльністю патентних повірених (далі - кандидати у
патентні повірені), до екзаменів та їх атестацію.

Апеляційна комісія розглядає скарги кандидатів у патентні
повірені на рішення атестаційної комісії, здійснює контроль за
додержанням патентними повіреними вимог законодавства та цього
Положення.

 

19. Атестаційна та апеляційна комісії діють відповідно до
положень, які затверджуються головою Держпатенту. Організаційне
забезпечення діяльності цих комісій здійснює Держпатент.

 

20. За атестацію кандидатів у патентні повірені вноситься
плата, розмір якої визначається Держпатентом.

 

21. Кандидат у патентні повірені подає до Держпатенту заяву
про атестацію його як представника у справах інтелектуальної
власності (патентного повіреного), складену за зразком згідно з
додатком N 1, копії документів про освіту, документ про стаж
роботи у сфері охорони інтелектуальної власності, документ про
внесення плати за атестацію, а також (на розсуд кандидата) інші
документи, що характеризують рівень його професійних знань.

 

22. Кандидат у патентні повірені визначає спеціалізацію
майбутньої діяльності, яка враховується атестаційною комісією під
час проведення екзамену.

Дані про спеціалізацію патентного повіреного вносяться до
Державного реєстру та свідоцтва представника у справах
інтелектуальної власності (патентного повіреного) за зразком
згідно з додатком N 2.

 

23. Особи, які успішно склали екзамени, атестуються як
представники у справах інтелектуальної власності (патентні
повірені). Відповідне рішення атестаційної комісії затверджує
голова Держпатенту.

 

24. Особа, яка не склала кваліфікаційних екзаменів, має право
складати їх повторно через рік.

 

25. Рішення атестаційної комісії про відмову громадянину в
атестації як патентного повіреного може бути оскаржено в місячний
термін до апеляційної комісії Держпатенту. Апеляційна комісія
приймає відповідне рішення в місячний термін з дати одержання
скарги.

Рішення апеляційної комісії може бути оскаржено голові
Держпатенту, рішення якого є остаточним.

 

26. Особа, яка атестована як патентний повірений, подає до
Держпатенту заяву про її реєстрацію у Державному реєстрі та про
видачу свідоцтва представника у справах інтелектуальної власності
(патентного повіреного) за зразком згідно з додатком N 3.

Зазначена заява повинна бути подана не пізніш, як за один рік
з дати прийняття рішення атестаційною комісією Держпатенту. Якщо
заяву не подано у цей термін, заінтересована особа повинна пройти
атестацію повторно.

 

27. За реєстрацію та видачу свідоцтва представника у справах
інтелектуальної власності (патентного повіреного) сплачується
збір, розмір якого визначається Кабінетом Міністрів України.

 

28. Право займатися діяльністю патентного повіреного виникає
з дати внесення патентного повіреного до Державного реєстру.

Порядок ведення Державного реєстру визначається положенням
про нього, яке затверджується головою Держпатенту.

 

29. За порушення вимог законодавства України у сфері охорони
прав на об'єкти інтелектуальної власності і цього Положення
рішенням Держпатенту до патентного повіреного можуть бути
застосовані такі заходи:

 

попередження;

зупинення дії свідоцтва представника у справах
інтелектуальної власності (патентного повіреного) про право
займатися діяльністю патентного повіреного на період до одного
року;

скасування свідоцтва.

 

30. Свідоцтво представника у справах інтелектуальної
власності (патентного повіреного) може бути скасовано у разі:

 

клопотання патентного повіреного;

втрати патентним повіреним громадянства України;

виїзду патентного повіреного на постійне місце проживання за
межі України;

засудження патентного повіреного за вчинення злочину (після
набрання вироком чинності);

обмеження судом дієздатності або визнання патентного
повіреного недієздатним;

систематичного або грубого порушення патентним повіреним
вимог актів законодавства України про охорону прав на об'єкти
інтелектуальної власності та цього Положення.

 

Скасування свідоцтва тягне за собою припинення права
займатися діяльністю патентного повіреного.

42.Поняття та зміст попереднього користувача на винахід, корисну модель та промисловий зразок

ЦКУ ст. 470

1. Правова охорона винаходу, корисної моделі чи промислового зразка забезпечується не лише у результаті їх державної експертизи та патентування. Ряд прав має володілець незапатентованого технічного результату, які закріплюються ст. 470 ЦК України, ст. 22 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки" та ст. 31 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" у вигляді конструкції права попереднього користувача.

Проте, якщо у результаті державної реєстрації заявник одержує весь обсяг майнових прав винахід, корисну модель чи промисловий зразок, визначених у ст. 464 ЦК України, то попередній користувач, після патентування іншою особою відповідного технічного рішення, зберігає лише право на подальше його використання.

2. Попередній користувача має право на безоплатне продовження використання винаходу, корисної моделі чи промислового зразка або використання, яке передбачалося підготовкою до такого використання.

При цьому використанням винаходу або корисної моделі визнається: виготовлення продукту із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), застосування такого продукту, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого продукту в зазначених цілях; застосування процесу, що охороняється патентом, або пропонування його для застосування в Україні, якщо особа, яка пропонує цей процес, знає про те, що його застосування забороняється без згоди власника патенту або, виходячи з обставин, це і так є очевидним.

Продукт визнається виготовленим із застосуванням запатентованого винаходу або корисної моделі, якщо при цьому використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу чи корисної моделі, або ознаку, еквівалентну їй. Процес, що охороняється патентом, визнається застосованим, якщо використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу, або ознаку, еквівалентну їй.

Слід підкреслити, що відповідно до ст. 31 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" право попереднього користування обмежується тим обсягом використання тотожного заявленому винаходу вирішення, яким воно було на дату подання заявки.

Використанням промислового зразка, право на яке має попередній користувач визнається виготовлення виробу із застосуванням запатентованого промислового зразка, застосування такого виробу, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого виробу в зазначених цілях. Виріб визнається виготовленим із застосуванням запатентованого промислового зразка, якщо при цьому використані всі суттєві ознаки промислового зразка.

У листі Вищого господарського суду від 14.02.2007 р. N 01-8/78 підкреслюється, що необхідною передумовою визнання права попереднього користування промисловим зразком є факт використання саме зареєстрованого промислового зразка (виготовлення виробу з використанням всіх його суттєвих ознак). Право попереднього користувача у суб'єкта господарювання може бути лише в тому випадку, коли він до дати подання до відповідної установи заяви, або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету в інтересах своєї діяльності добросовісно використав в Україні заявлений промисловий зразок чи здійснив значну і серйозну підготовку для такого використання.

3. За змістом коментованої статті попередній користувач має право на безоплатне продовження використання винаходу, корисної моделі або промислового зразка, але позбавлений права заборонити його використання іншою особою та надавати чи передавати іншим особам права на такий об'єкт.

Право попереднього користувача не може бути об'єктом цивільного обороту. Законодавство містить лише єдиний виняток із даного правила, сформульований у ч. 2 ст. 470 ЦК України - право попереднього користувача може передаватися або переходити до іншої особи тільки разом із підприємством чи діловою практикою або з тією частиною підприємства чи ділової практики, в яких було використано винахід, корисну модель, промисловий зразок або здійснено значну і серйозну підготовку для такого використання. У разі виникнення спору факт "значимості" та "серйозності" підготовки до використання незапатентованого технічного рішення для підтвердження права переднього користувача необхідно доводити у судовому порядку.

 

43.Правові наслідки припинення чинності виключних майнових прав на винахід та корисну модель.

ЦКУ с. 466, 467, 468

Чинність майнових прав інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок може бути припинено достроково за ініціативою особи, якій вони належать, якщо це не суперечить умовам договору, а також в інших випадках, передбачених законом.

 

Коментар:

 

1. Діюче законодавство визнає дві групи підстав припинення суб'єктивних прав на винахід, корисну модель та промисловий зразок - у результаті припинення дії патенту та у випадку визнання його недійсним. Основна різниця між ними полягає у тому, що у випадку визнання патенту недійсним права, що випливають з державної реєстрації вважаються такими, що не набрали чинності, а отже всі подальші дії з патентом з моменту його видачі не мають чинності. У випадку припинення дії патенту права патентовласника припиняться на майбутнє, але факт правової охорони запатентованого об'єкту протягом відповідного періоду зберігає юридичну силу.

2. Підставами для припинення дії патенту є відмова патентовласника або несплата збору за підтримання чинності патенту. Власник патенту в будь-який час може відмовитися від нього повністю або частково на підставі заяви, поданої до Держдепартаменту. Зазначена відмова набирає чинності від дати публікації відомостей в офіційному бюлетені.

Водночас, законодавство не допускає повну або часткову відмова від патенту без попередження особи, якій надано право на використання об'єкта за ліцензійним договором, зареєстрованим в Держдепартаменті, а також у разі накладення арешту на майно, описане за борги, якщо до його складу входять права, що засвідчуються патентом.

3. Дія патенту припиняється у разі несплати у встановлений строк річного збору за підтримання його чинності.

Річний збір за підтримання чинності патенту сплачується за кожний рік його дії починаючи від дати подання заявки. Документ про першу сплату зазначеного збору має надійти до Держдепартаменту не пізніше 4 місяців від дати публікації відомостей про видачу патенту. Документ про сплату збору за кожний наступний рік має надійти або бути відправленим до Держдепартаменту до кінця поточного року дії патенту за умови сплати збору протягом його останніх 4 місяців.

Дія патенту припиняється з першого дня року, за який збір не сплачено. Річний збір за підтримання чинності патенту може бути сплачений протягом 12 місяців після закінчення встановленого строку. У цьому випадку розмір річного збору збільшується на 50 відсотків. При сплаті збору дія патенту відновлюється. Якщо збір не сплачено протягом цих 12 місяців, Держдепартамент публікує у своєму офіційному бюлетені інформацію про припинення дії патенту. Не сплачується збір за підтримку чинності патенту на секретний винахід чи патенту на секретну корисну модель.

. У разі припинення чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок ці об'єкти можуть вільно та безоплатно використовуватися будь-якою особою, за винятками, встановленими законом.

2. Якщо у зв'язку з достроковим припиненням чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок завдано збитків особі, якій було надано дозвіл на використання цих об'єктів, такі збитки відшкодовуються особою, яка надала зазначений дозвіл, якщо інше не встановлено договором чи законом.

 

Коментар:

 

1. На відміну від торговельних марок, правова охорона яких встановлюється на 10 років та щоразу може бути продовжена ще на зазначений період, строки чинності майнових прав інтелектуальної власності на винахід, корисну модель та промисловий зразок, вказані у ст. 465 ЦК України не можуть бути продовжені. У разі припинення чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок ці об'єкти можуть вільно та безоплатно використовуватися будь-якою особою.

2. Законодавством встановлений перелік випадків дострокового припинення чинності майнових прав на об'єкти патентного права. Проте, якщо у зв'язку з достроковим припиненням чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності завдано збитків особі, якій було надано дозвіл на використання цих об'єктів, такі збитки підлягають відшкодуванню особою, яка надала зазначений дозвіл, якщо інше не встановлено договором чи законом.

1. Чинність достроково припинених виключних майнових прав інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок може бути відновлено у порядку, встановленому законом, за заявою особи, якій ці права належали у момент їх припинення.

 

Коментар:

 

1. Підставами для дострокового припинення дії патенту є відмова патентовласника або несплата збору за підтримання чинності патенту. Якщо у зв'язку з достроковим припиненням чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності завдано збитків особі, якій було надано дозвіл на використання цих об'єктів, такі збитки підлягають відшкодуванню особою, яка надала зазначений дозвіл, якщо інше не встановлено договором чи законом.

2. Чинність достроково припинених виключних майнових прав інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок може бути відновлено за заявою колишнього патентовласника у разі встановлення такої можливості чинним законодавством. Так, річний збір за підтримання чинності патенту сплачується за кожний рік його дії починаючи від дати подання заявки. Дія патенту припиняється з першого дня року, за який збір не сплачено. Проте річний збір за підтримання чинності патенту може бути сплачений протягом 12 місяців після закінчення встановленого строку. У цьому випадку розмір річного збору збільшується на 50 відсотків. При сплаті збору дія патенту та майнових прав на винахід, корисну модель або промисловий зразок відновлюється.

3. Будь-яке посягання на права власника патенту тягне за собою відповідальність згідно чинного законодавства України. На вимогу власника патенту таке порушення має бути припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати власнику патенту заподіяні збитки. Крім патентовласника вимагати поновлення порушених прав може також особа, яка придбала ліцензію.

Правовими актами передбачений достатньо широкий арсенал засобів захисту прав на винахід та корисну модель у разі їх порушення, оспорювання чи невизнання, який включає можливість захисту порушеного права в адміністративному і судовому порядку, відшкодування моральної шкоди і упущеної вигоди.

Зокрема, суди відповідно до їх компетенції розв'язують, спори про авторство на винахід абр корисну модель, встановлення факту їх використання, встановлення власника патенту, порушення прав власника патенту, укладання та виконання ліцензійних договорів, право попереднього користування, компенсації та інші спори, пов'язані з об'єктами патентних прав.

Власник патенту може вимагати поновлення чинності достроково припинених виключних майнових прав інтелектуальної власності у судовому порядку.

44.Підстави визнання прав інтелектуальної власності на промисловий зразок недійсними

Ст.. 469 ЦКУ

 

. Права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок визнаються недійсними з підстав та в порядку, встановлених законом.

 

Коментар:

 

1. Патент на винахід чи корисну модель може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі: а) невідповідності запатентованого винаходу, корисної моделі або промислового зразку умовам патентоздатності; б) наявності у формулі винаходу (корисної моделі) ознак, яких не було у поданій заявці; в) порушення вимог щодо патентування винаходу (корисної моделі) в іноземних державах; г) видачі патенту внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб.

У судовому порядку патент на промисловий зразок може бути визнано недійсним повністю або частково у разі: а) невідповідності запатентованого промислового зразка умовам патентоспроможності; б) наявності у сукупності суттєвих ознак промислового зразка ознак, яких не було у поданій заявці; в) видачі патенту внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб.

При визнанні патенту чи його частини недійсними Держдепартамент повідомляє про це у своєму офіційному бюлетені.







Последнее изменение этой страницы: 2016-08-06; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.161.31.247 (0.051 с.)