Дострокове припинення чинності виключних майнових прав на винахід

Поновлення чинності патенту ст..468

Надання дозволу на використання винаходу Кабміном

ПОРЯДОК
надання Кабінетом Міністрів України дозволу
на використання запатентованого винаходу
(корисної моделі) чи зареєстрованої топографії
інтегральної мікросхеми

 

· Цей Порядок визначає процедуру розгляду клопотання про

· надання Кабінетом Міністрів України дозволу на використання

· запатентованого винаходу (корисної моделі) чи зареєстрованої

· топографії інтегральної мікросхеми без згоди власника відповідного

· патенту (свідоцтва) (далі - дозвіл), але з виплатою йому

· компенсації. Такий дозвіл надається з метою забезпечення охорони

· здоров'я населення, екологічної безпеки та задоволення інших

· інтересів суспільства.

·

· Дія цього Порядку не поширюється на процедуру надання

· Кабінетом Міністрів України дозволу на використання

· запатентованого винаходу (корисної моделі), що стосується

· лікарського засобу. { Пункт 1 доповнено абзацом згідно з

· Постановою КМ N 877 (877-2013-п) від 04.12.2013 }

·

· 2. Дозвіл може бути надано будь-якій особі, яка має намір

· використовувати запатентований винахід (корисну модель) чи

· зареєстровану топографію інтегральної мікросхеми (далі - об'єкт),

· за наявності підстав і з дотриманням вимог статті 30 Закону

· України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі"

· (3687-12) та статті 19 Закону України "Про охорону прав на

· топографії інтегральних мікросхем" (621/97-ВР).

·

· 3. Заінтересована особа звертається до центрального органу

· виконавчої влади, до компетенції якого належить вирішення питань

· використання об'єкта (далі - компетентний орган), з обґрунтованим

· клопотанням про надання Кабінетом Міністрів України дозволу, в

· якому зазначаються найменування об'єкта, номер відповідного

· патенту (свідоцтва), відомості про його власника, його адреса (або

· місцезнаходження), а також подається інформація про безпідставну

· відмову цього власника у видачі ліцензії на використання об'єкта.

·

· До клопотання додаються:

·

· обґрунтування необхідності використання об'єкта в інтересах

· суспільства із зазначенням конкретних обставин суті справи;

·

· техніко-економічне обґрунтування доцільності, можливості та

· умов використання об'єкта, розміру компенсації власникові

· відповідного патенту (свідоцтва).

·

· Усі документи оформляються згідно із законодавством

· українською мовою і подаються у чотирьох примірниках.

·

· 4. Компетентний орган розглядає клопотання протягом місяця з

· дати їх надходження та приймає рішення щодо доцільності надання

· дозволу.

·

· У разі прийняття позитивного рішення компетентний орган

· надсилає клопотання Державній службі інтелектуальної власності (у

· трьох примірниках).

·

· 5. Державна служба інтелектуальної власності розглядає

· одержані матеріали протягом двох тижнів з дати їх надходження,

· перевіряє чинність відповідного патенту (свідоцтва), відповідність

· відомостей про його власника даним реєстрації і готує свої

· пропозиції про надання або відмову у наданні дозволу на

· використання зазначеного у клопотанні об'єкта та подає їх у двох

· примірниках до Кабінету Міністрів України.

·

· 6. Кабінет Міністрів України розглядає пропозиції Державної

· служби інтелектуальної власності і приймає рішення про надання або

· відмову у наданні дозволу.

·

· У рішенні зазначаються особа, якій надається дозвіл на

· використання об'єкта, строк та умови надання дозволу, розмір

· компенсації, що повинна бути виплачена власникові відповідного

· патенту (свідоцтва), порядок її виплати, найменування органу,

· який здійснює контроль за використанням об'єкта.

·

· У рішенні про відмову у наданні дозволу зазначаються підстави

· для відмови.

·

· У разі потреби Кабінет Міністрів України доручає

· компетентному органу та Державній службі інтелектуальної власності

· проведення додаткової експертизи доцільності надання дозволу.

·

· 7. Про прийняте Кабінетом Міністрів України рішення Державна

· служба інтелектуальної власності інформує всі заінтересовані

· сторони.

·

· 8. У разі припинення існування обставин, що були підставою

· для надання дозволу на використання об'єкта, орган, який здійснює

· контроль за його використанням, за погодженням з компетентним

· органом вносить Державній службі інтелектуальної власності

· пропозиції щодо скасування дозволу, а Мінекономрозвитку готує

· відповідні пропозиції для Кабінету Міністрів України.

·

· 9. Кабінет Міністрів України розглядає пропозиції Державної

· служби інтелектуальної власності і протягом двох тижнів приймає

· рішення про скасування дозволу або про відмову у такому

· скасуванні. Про прийняте Кабінетом Міністрів України рішення

· Державна служба інтелектуальної власності інформує всі

· заінтересовані сторони.

·

· 10. Дозвіл може бути скасовано за обґрунтованим клопотанням

· особи, яка здійснює використання об'єкта. Зазначене клопотання

· подається до органу, який здійснює контроль за використанням

· об'єкта. Відповідні пропозиції щодо скасування дозволу

· розглядаються згідно з пунктами 8 і 9 цього Порядку.

·

· 11. У разі порушення умов використання об'єкта особою, якій

· надано дозвіл на його використання, Кабінет Міністрів України може

· скасувати такий дозвіл.

 

Відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності

ЦКУ ст.. 431, 432

ЗУ про «Автор та сум права» ст.. 52, 53

ККУ ст. 177

В даному разі мова йде тільки про відповідальність за цивільним правом, яка встановлена ЦК, іншим законом чи договором. В даній статті ЦК не розкривається поняття порушення права інтелектуальної власності чи посягання на нього. Ці поняття розкриваються в законах України про інтелектуальну власність.

Цивільно-правова відповідальність за порушення цивільних прав, в тому числі і за порушення права інтелектуальної власності, передбачена статтями 16, 22, 23. Це загальні цивільно-правові засоби захисту цивільних прав, в тому числі права інтелектуальної власності. До них відносяться: визнання права інтелектуальної власності; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи залагодження матеріальної шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

Цивільно-правова відповідальність за порушення права інтелектуальної власності встановлюється також законами України про інтелектуальну власність. Це спеціальна відповідальність. Закон України «Про авторське право і суміжні права» передбачає низку засобів, здійснення яких потерпілий має право вимагати для захисту свого права інтелектуальної власності. Такі ж засоби передбачені й іншими законами України про інтелектуальну власність.

Цивільно-правова відповідальність за порушення права інтелектуальної власності може бути встановлена і договором. Це може бути така відповідальність, яка не передбачена ні ЦК, ні іншими законами, її можна назвати додатковою до тієї, яка встановлена законодавством. Наприклад, в ліцензійному договорі на використання об'єктів права інтелектуальної власності може бути встановлена додаткова відповідальність за порушення умов цього договору. Додаткова відповідальність, встановлена договорам, не може суперечити чинному законодавству. Але вона має силу майнової відповідальності, встановленої законом.

Кримінальний кодекс України

 

(набув чинності з 01.01.2001 р.)

 

Стаття 177. Порушення прав на об'єкти права інтелектуальної власності.

 

1. Незаконне відтворення, розповсюдження творів науки, літератури і мистецтва, комп'ютерних програм і баз даних, а так само незаконне відтворення, розповсюдження виконань, фонограм, відеограм і програм мовлення, їх незаконне тиражування та розповсюдження на аудіо- та відеокасетах, дискетах, інших носіях інформації, або інше умисне порушення авторського права і суміжних прав, якщо це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі, - караються штрафом від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією всіх примірників творів, матеріальних носіїв комп'ютерних програм, баз даних, виконань, фонограм, відеограм, програм мовлення та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувались для їх виготовлення.

 

2. Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або завдали матеріальної шкоди у великому розмірі, - караються штрафом від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років, з конфіскацією всіх примірників творів, матеріальних носіїв комп'ютерних програм, баз даних, виконань, фонограм, відеограм, програм мовлення та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувались для їх виготовлення.

 

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою з використанням службового становища або організованою групою, або якщо вони завдали матеріальної шкоди в особливо великому розмірі, - караються штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до шести років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого та з конфіскацією всіх примірників творів, матеріальних носіїв комп'ютерних програм, баз даних, виконань, фонограм, відеограм, програм мовлення та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувалися для їх виготовлення.

 

Примітка. У статтях 176 та 177 цього Кодексу матеріальна шкода вважається завданою в значному розмірі, якщо її розмір у двадцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, у великому розмірі - якщо її розмір у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян,а завданою в особливо великому розмірі - якщо її розмір у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

 

 

Стаття 177. Порушення прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, топографію інтегральної мікросхеми, сорт рослин, раціоналізаторську пропозицію

 

1. Незаконне використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка, топографії інтегральної мікросхеми, сорту рослин, раціоналізаторської пропозиції, привласнення авторства на них, або інше умисне порушення права на ці об'єкти, якщо це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі, - караються штрафом від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією відповідної продукції та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувались для її виготовлення.

 

2. Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або завдали матеріальної шкоди у великому розмірі, - караються штрафом від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років, з конфіскацією відповідної продукції та знарядь іматеріалів, які спеціально використовувались для її виготовлення.

 

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою з використанням службового становища або організованою групою, або якщо вони завдали матеріальної шкоди в особливо великому розмірі, - караються штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до шести років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого та з конфіскацією відповідної продукції та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувалися для її виготовлення.