Графічне зображення пропозиції грошей.

1 Крива пропозиція грошей під час орієнтації монетарної політики на підтримання маси грошей в обороті на незмінному рівні.

 

%

10 М₁(МS)

 

2 4 6 8 10 12 млрд. грн

 

Рисунок 3.2 – Графік пропозиції грошей, коли грошова маса не змінюється

 

2 Крива пропозиції грошей під час орієнтації монетарної політики на підтримку відсоткової ставки на незмінному рівні

%

6 М₁(МS)

 

 

2 4 6 8 млрд. грн

Рисунок 3.3 – Графік пропозиції грошей, коли відсоткова ставка не змінюється

 

3 Крива пропозиції грошей під час орієнтації монетарної політики на одночасну зміну маси грошей та відсоткової ставки.

%

 

 

8 М₁(МS)

 

2 4 6 8 млрд. грн

 

Рисунок 3.4 – Графік пропозиції грошей, коли одночасно змінюється

Грошова маса та відсоткова ставка

 

Графічна модель грошового ринку. Рівновага на грошовому ринку та процент

Якщо дві криві – попиту і пропозиції накласти одну на другу в одній системі координат, то одержимо завершену графічну модель грошового ринку.

У ній попит і пропозиція подаються у взаємодії та визначається результат цієї взаємодії: рівень її урівноваження та норма рівноважної ставки %, що відповідає цьому рівню.

Криві попиту (MD) та пропозиції (МS) пересікаються в точці А. Цей рівень є рівноважної ставкою %, яка буде задовольняти вимоги обох сторін ринку: покупці зможуть сформувати потрібний їм запас грошей, а продавці зможуть розмістити наявний у них запас грошей за прийнятною ставкою відсотка.

Банківська система може забезпечити пропозицію грошей на такому рівні, щоб урівноважити попит та пропозицію.

%

 

10 М₁(МS)

 

 

6 А MD (попит)

 

 

 

2 4 6 8 10 12 млрд. грн

Рисунок 3.5 – Графічна модель грошового ринку

 

Центральний банк може прийняти рішення про зменшення пропозиції грошей на урівноваженому ринку, щоб вирішити пев­ні макроекономічні завдання. Цього можна досягти продажем цінних паперів на відкритому ринку, що призведе до скорочення надлишкових резервів комерційних банків і зменшення їхніх мо­жливостей надавати позички своїм клієнтам. У разі збереження попиту на гроші, а отже і на банківські позички, на попередньому рівні, скорочення кредитних ресурсів банків призведе до скорочення банківського кредитування, до підвищення позичкового процента.

Треба усвідомити, що визначальну роль у механізмі ринку грошей відіграє попит на грош і, під яким слід розуміти бажання економічних суб'єктів мати у своєму розпорядженні певний за­пас грошей на певний момент. Це явище залишку і має об'єк­тивний характер, оскільки визначається під впливом факторів, що діють у реальній економіці, — зміни обсягу ВНП, рівня цін, швидкості обігу грошей, рівня процента тощо.

Пропозиція гро­шей являє собою той запас грошей, який економічні суб'єкти го­тові надати в тимчасове користування позичальникам. Це більш екзогенне явище, ніж попит на гроші. Вона формується на базі наявної маси грошей в обороті й емісійної діяльності банків. То­му банки, регулюючи пропозицію грошей, повинні орієнтуватися на зміну попиту на гроші, а не навпаки.

Зрівноваження попиту і пропозиції на ринку грошей визначає об'єктивний рівень ставки процента, за якого досягається стабілі­зація кон'юнктури цього ринку.

Взаємозв'язок між попитом, пропозицією і ціною грошей на цьому ринку реалізується відпо­відно до загальних закономірностей функціонування ринку: по­пит на гроші впливає на рівень процента прямо пропорційно, а пропозиція грошей – обернено пропорційно.

Визначальний вплив зміни попиту та пропозиції грошей на ставку процента як їх ціну є свідченням підпорядкованості грошового ринку загальним закономірностям функціонування ринку взагалі.

В інституційній моделі грошового ринку виокремлюються два сектори з різним характером руху грошей – сектор прямого фінансування і сектор опосередкованого фінансування. Перевагою першого сектору є те, що безпосередній характер взаємовідносин між продавцями (кредиторами) і покупцями (позичальниками) істотно знижує їх витрати на здійснення операцій. Перевагою другого сектору є те, що участь у взаємовідносинах між кредиторами і позичальниками фінансових посередників істотно знижує ризики, пов'язані з розміщенням грошових коштів.

Грошовий ринок класифікується за різними критеріями. Основними з них є:

1) види інструментів, з допомогою яких гроші переміщуються від продавців до покупців – за цим критерієм грошовий ринок поділяється на: ринок позичкових зобов'язань, ринок цінних паперів, валютний ринок;

2) інституційні ознаки грошових потоків – за цим критерієм грошовий ринок поділяється на: фондовий ринок, ринок банківських кредитів, ринок послуг небанківських фінансово-кредитних установ;

3) економічне призначення купівлі грошей – за цим критерієм грошовий ринок поділяється на: ринок грошей і ринок капіта­лів.

Центральне місце в структурі грошового ринку посідає ринок грошей.

 

 

Контрольні запитання

 

1. Що таке грошовий ринок?

2. У чому полягають особливості функціонування грошового ринку?

3. Що таке продаж грошей на грошовому ринку?

4. У чому полягає купівля грошей на грошовому ринку?

5. Дайте характеристику інструментів грошового ринку.

6. Назвіть складові грошового ринку та дайте їм характеристику.

7. Як ви розумієте теорію переваги ліквідності?

8. Поясніть цілі та мотиви попиту на гроші.

9. Охарактеризуйте чинники, що впливають на попит на гроші.

10. Охарактеризуйте чинники, що впливають на пропозицію грошей.

11. Що таке рівноважна ставка відсотка?

12. За яких умов досягається рівновага на грошовому ринку?

13. У чому полягає відмінність грошового ринку від ринку капіталів?

14. Яка інституційна структура грошового ринку?

15. За якими критеріями класифікується грошовий ринок?

 

ТЕМА 4

ГРОШОВІ СИСТЕМИ

4.1 Поняття грошової системи та її елементи

4.2 Основні типи грошових систем та їх еволюція