Мовлення і пізнавальні здібності

Мовлення

8. Виконує прості вказівки (правильно реагує мінімум на чотири прості вказівки, наприклад, „закрий двері”, „дай руку”, „покажи ніс”, „підніми кубик”, „дай м’яч„ тощо).

9. Розуміє команди, в яких використовуються прийменники місця, напряму: „на”, „перед”, „за”, „під”, „над” (правильно реагує мінімум на 5 вказівок, які не супроводжуються жестами, наприклад, „Постав тарілку на стіл”, „Візьми книжку зі столу”, „Поклади іграшки в шафу”, „Встань за стіл”, „Підніми руки над головою”).

25. Зрозуміло розповідає про пережиті події.

26. Речення мають множину, форми минулого часу, „я” і порівняльні

слова.

40. Розуміє прості запитання і дає правильні за змістом відповіді.

56. Може розкрити значення простих слів (наприклад, на запитання „Що таке стілець?” відповідає „Щоб сидіти”).

57. Використовує головні і другорядні речення з сполучниками: „тому що”, „але”, „якби”, „не дивлячись”, „потім”, „під час” (мінімум три слова використовує спонтанно).

75. Розуміє „потрійні команди”, наприклад: „Зроби це … потів віднеси … і вкінці …” (всі три команди дитина виконує самостійно у вказаній послідовності і без допомоги у вигляді слів, жестів, поглядів).

97. Розуміє просторові орієнтири: вверх, зліва, справа, позаду, попереду (наприклад „Поклади книжку на верхню полицю зліва”.

113. Без проблем повторює розповідь (наприклад: переказує раніше незнайому казку з 10-12 коротких речень, без підказок. Допустима допомога „А що було потім?”).

Порівняння і елементарні поняття

10. Розрізняє за родами: чоловік – жінка, хлопчик – дівчинка.

27. Може встановлювати відповідність у кольорі: такий – не такий (наприклад, розкладає обрізки кольорового паперу у відповідності з кольором: червоний – до червоного, синій – до синього).

41. Розрізняє поняття: довгий, короткий, маленький, великий, товстий,

тонкий.

58. Розрізняє і називає безпомилково 4 і більше кольорів.

59. Безпомилково визначає дообідній і післяобідній час.

76. Показує праву і ліву сторони на собі.

77. Називає механічно дні тижня і впізнає деякі дні (наприклад, п’ятниця – купаємось у бані).

98. Визначає точний час за годинником.

114. Визначає час і пов’язує його з певними діями і подіями.

Поняття числа (кількість)

11. Може безпомилково визначати „багато – один”.

28. Розуміє різницю між двома предметами і багатьма предметами.

42. Може механічно порахувати до 10 предметів.

43. Може виконувати числові операції до 4.

60. Може розкласти предмети від маленького до великого за величиною.

79. Може механічно порахувати 30 предметів.

80. Може оперувати числовими операціями до 10 і більше.

81. Може назвати монети (1, 2, 5, 10, 25, 50 копійок, 1, 2, 5, 10, 20, 50

гривень).

99. Може скласти монети до 1 гривні, до 10 гривень.

115. Може дати здачу з 1 гривні, з 10 гривень.

Дії з папером і олівцями

12. Тримає олівець і може писати за вчителем косі лінії і гачечки.

29. Може малювати кружечки за вчителем.

44. Малює людину, у якої є хоча б голова і тіло.

61. Малює „людей” і „будинок”, які впізнає.

82. Пише своє ім’я друкованими літерами або впізнає його серед інших друкованих імен або слів.

83. Може розрізняти 30 і більше слів, які написані друкованими літерами.

100. Пише своє ім’я (нормальним шрифтом).

101. Читає прості звертання, заголовки (наприклад, „Магазин”, „Не палити” тощо). Не менше 10.

102. Може підписати конверт за зразком.

116. „Читає” прості тексти.

 

Соціальна пристосованість

Ігрова діяльність

13. Грається у присутності інших, але при цьому це не спільна гра.

30. Чекає своєї черги, може звільнити дорогу.

45. Грається у спільні ігри з іншими.

46. Із задоволенням спілкується з іншими.

62. Приймає участь у змаганнях.

63. Відтворює, зображує історію так, як він чув.

64. Співає і танцює під музику. Може включити програвач, магнітофон,

телевізор.

84. Приймає участь у простих іграх (лото, доміно).

103. Приймає участь в іграх з м’ячем.

117. Приймає участь у командних іграх.

Побутова діяльність

14. На прохання приносить і відносить предмети.

31. Допомагає, коли його/її попросять.

47. Виконує прості доручення.

65. За дорученням дорослого може піти на склад принести необхідну кількість речей, до магазину і розрахуватись за покупку.

85. Виконує доручення, правильно при цьому користуючись грошима.

86. Ходить до магазину і купує певні речі.

87. Бере на себе незначні зобов’язання.

104. Допомагає вихователю, іншим дорослим.

105. Виконує незначні роботи без допомоги і керівництва дорослого.

118. Виконує 3 прості доручення самостійно.

Дрібна моторика

15. Може нанизувати прості буси.

16. Може практично застосовувати поворотні рухи.

32. Може різати ножицями папір.

48. Може користуватись пластиліном і дерев’яним конструктором.

49. Може вирізати картинку, хоч і не досить рівно.

66. Може намотувати нитку на шпульку.

67. Може з відповідного матеріалу будувати певні конструкції.

88. Може різати матерію ножицями.

106. Може складати один на один листи паперу, гральні карти.

119. Може акуратно відрізати папір за накресленими лініями.

Рухливість (загальна моторика)

17. Може бити м’яч ногами, при цьому не падати.

33. Може скакати на двох ногах.

50. Може 10 секунд стояти навшпиньки.

68. Може скакати на скакалці.

89. Вміє працювати з молотком, шити.

90. Може попасти м’ячем у ціль (30х30см) на віддалі 1,5 метра.

91. Може гратися з м’ячем, надувними кульками досить впевнено.

107. Використовує інструменти, кухонні і садові „машини”.

108. Може стояти навшпиньки і тримати рівновагу при нахилі вперед.

120. Може тримати рівновагу, стоячи навшпиньки навприсядки.

 

У нашому дослідженні приймали участь діти з помірним ступенем розумової відсталості – F 71 (помірна розумова субнормальність, помірна олігофренія, імбецильність), коефіцієнт інтелекту (IQ) за стандартними тестами для цієї групи знаходиться в межах від 49 до 35 одиниць та з тяжким ступенем розумової відсталості – F 72 (тяжка розумова субнормальність, тяжка олігофренія, тяжка імбецильність), коефіцієнт інтелекту (IQ) за стандартними тестами для цієї групи буде у межах від 34 до 20 одиниць.

Особливістю використання комплексного підходу у процесі проведення діагностики в тому, що область знань про дітей зі стійкими інтелектуальними порушеннями не належить виключно до психології, педагогіки або медицини. Вона лежить на їхній дотичній, використовує термінологію і напрацювання цих наук, уточнюючи і розширюючи їх стосовно соціально-педагогічних аспектів життя дітей з порушеннями психофізичного розвитку. Кожен спеціаліст працює у сфері своєї компетенції, але узагальнення отриманих результатів дає той об’єм уявлень, який дозволяє оцінити рівень відхилень у розвитку дитини, побудувати ієрархію виявлених порушень соматичної, рухової, емоційно-вольової та когнітивної сфер, поставити узагальнений діагноз і визначити напрямки і способи лікувально-оздоровчої, корекційно-розвивальної, психолого-педагогічної, реабілітаційної допомоги.

Процес навчання дітей з помірною або тяжкою розумовою відсталістю повинен максимально сприяти формуванню їхньої особистості, що значною мірою визначається рівнем їхнього розвитку інтелектуальних процесів, моторної сфери, емоційно-вольових якостей. Тому проведення діагностичного обстеження на різних етапах організації з ними корекційної, реабілітаційної, навчально-виховної роботи покликане оптимізувати вплив на них, використовувати адекватні методи і форми роботи. При чому необхідно зазначити, що обстеження може проводитись як окремих психічних процесів, так і психіки дитини в цілому, її особистісної сфери, моторного, комунікативного, соціального, когнітивного розвитку. Причому система діагностичних методик підбирається з урахуванням того психічного процесу, яких планується вивчити у дітей з помірною або тяжкою розумовою відсталістю.

Під час проведення діагностичного обстеження для оцінки рівня розвитку навичок самообслуговування, сприймання, відчуття і мовлення, навичок соціальної адаптації та моторних навичок у дітей з помірною або тяжкою розумовою використовується методика “Соціограма”, яку запропонував німецький педагог і психолог, доктор Х. С. Гюнцбург. Пропонована соціограма адаптована відповідно до організації діагностичного обстеження даної категорії дітей у нас і може використовуватись як на перших етапах проведення корекційно-реабілітаційної роботи та визначення основних напрямків роботи з ними, так і для діагностування її ефективності та, відповідно, підборі оптимальних методів впливу в її процесі.

Методика складається з карти спостережень і анкети, яка містить комплекс запитань до фахівців, які працюють з дітьми, з метою визначення рівня сформованості у них тієї чи іншої навички. Ця методика містить два рівні складності відповідно до того, з якою групою вихованців вона проводиться. Перший варіант має на меті визначення найбільш простих навичок. Вона позначається абревіатурою PAC-S/P і нараховує 181 запитання. У випадку, якщо суб’єкт показує 100% динаміку за першим варіантом, використовують методику PAC-1 другого варіанту, яка містить 120 запитань, порівняно складніших за характером навичок, що визначаються фахівцем. Цей варіант спрямований також на оцінку розвитку більш різноманітних навичок дітей [3, 70].

При проведенні діагностичної роботи з використанням методики „Соціограма” необхідно організувати бесіду з фахівцями, які найбільш часто працюють з даними дітьми та, по можливості, з батьками. Визначати рівень сформованості навичок доцільно один раз на півроку. Це необхідно робити для усвідомлення цілісної картини розвитку суб’єкта: визначення вже сформованих навичок і тих, які потребують додаткової корекції; відмічення темпу його розвитку; виділення найбільш ефективних методик, які застосовувались у процесі проведення роботи тощо.

Бланк карти спостережень методики заповнюється наступним чином: якщо навичка, яка відповідає певному запитанню, сформована – поле з її номером заштриховується синім олівцем, якщо сформована частково – червоним, якщо зовсім не сформована – поле залишається чистим.

Наведемо приклад карти спостережень „Соціограма” (форма PAC-S/P), які ми використовували у процесі проведення діагностики моторних навичок, навичок самообслуговування, сприймання, відчуття, мовлення та соціальної адаптації у дітей з помірною або тяжкою розумовою відсталістю, які навчаються у спеціальному дитячому будинку для дітей-інвалідів (див. рис. 1).

Цифрами на даному рисунку позначені запитання, на які має відповісти фахівець, визначаючи сформованість тієї чи іншої навички. Наведемо приклади запитань методики з вивчення навичок самообслуговування у розділі „Роздягання і одягання”

Роздягання і одягання.

32.Робить перші спроби допомоги при роздяганні.

33.Робить перші спроби допомоги при одяганні.

34.Тримає руки і ноги, якщо його/її роздягають.

35.Робить спроби самостійно роздягнутись і одягнутись.

36.Надягає за вказівкою окремі частини одягу.

37.Може надягнути широкі штани або светр (потребує незначної допомоги).

38.Може за вказівкою застібати прості застібки (великі ґудзики, блискавку).

39.Надягає самостійно прості предмети одягу (при цьому не обов’язково правильно).

 

Рисунок 1.

Карта спостережень „СОЦІОГРАМА” (форма PAC-S/P).

Прізвище, ім’я.________________________________________________

Вік ___________________________________________________________

Група ________________________________________________________

Звідки прийшов у заклад _______________________________________

Інші відомості _________________________________________________

Хто заповнив ________________________________________________

Дата заповнення______________________________________________

 

Для проведення обстеження дітей з помірною або тяжкою розумовою відсталістю ми взяли вихованців 3-ї (віком 10-13 років) і 7-ї (віком 16-19 років) вікових груп, які знаходяться у спеціальному дитячому будинку для дітей-інвалідів. Наявність значної вікової різниці обумовлюється тим, що у групи вихованці підбираються, в першу чергу, за умови сформованості у них основних санітарно-гігієнічних навичок та навичок самообслуговування, рівня розвитку пізнавальних процесів та мовленнєвої комунікації, а в другу – враховуючи час перебування у спеціальному закладі та вікових змін мотивації та провідної діяльності. У дослідженні приймало участь 11 вихованців 7 вікової групи та 9 вихованців 3 вікової групи. Результати обстеження відображені у таблиці 1.

 

Таблиця 1.