Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Реакція вчителя на коментарі учнівСодержание книги
Поиск на нашем сайте
Важливо правильно реагувати на відповіді дітей: підтримувати їх усі виключно позитивно. Головне правило ведення дискусії — взагалі не оцінювати відповіді дітей як «правильні» чи «неправильні» (учень має право на своє «бачення», навіть якщо воно не збігається із загальновизнаним чи розумінням змісту твору самим учителем). Треба намагатися залучати до обговорення всіх, щоб не домінували одні й ті самі учні, щоб не залишився хтось «забутим». До ключових елементів технології належать парафраз і пов'язування думок учнів. Перефразування і пов'язування (лінкінг) відповідей версій дітей під час групової рефлексії забезпечують утримання дискусії на високому рівні активності й спрямовують її на кінцевий результат — розуміння змісту творів, які сприймаються та обговорюються. Пара фраз дає змогу вчителеві підкреслювати значення кожного висловлювання, кожного внеску в загальне обговорення. Перефразовування учнівських коментарів приводить до того, що дитина починає цінувати свої власні думки, а це вже перший крок на шляху до вміння цінувати й поважати думки інших. Грамотний парафраз (удосконалення вислову лише по формі, але ніяк не по суті) допомагає коректувати структуру висловлювань, розвивати мовленнєві навички, збагачувати словниковий запас. Перефразовуючи висловлювання учнів, доцільно вказати на зв'язок, що між ними існує: вислови, що вказують, на згоду («Павлик і Аня думають однаково» або «Таня згодна з Мариною»), що виражають незгоду («У Вадика та Петрика зовсім різні думки» або «Марійка висуває іншу версію»), що доповнюють («Оксана розвиває думку Кирила» або «Лариса частково згодна з Антоном, але вона ще додала, що...»). Після того як діти активно включаться в дискусію, учитель починає «пов'язувати» коментарі, вказуючи, як вони співвідносяться між собою: схожі думки («І Світлана, і Марина, і Сашко думають, що...» або: «Схоже, багато хто з вас вважає, що...»), різні думки («Дмитрик думає зовсім не так, як Володя...»), підтвердження версій («Продовжуючи думку Катрусі, Михайлик помітив...»(«Крім того, про що згадала Катруся, Михайлик додав, що...»), спростування попередніх позицій («Схоже, дехто з вас змінив свою думку про це»). Учитель-фасилітатор зобов'язаний підтримувати дискусію, але ні в якому разі не приймати чиюсь сторону. Думка меншості, навіть якщо це думка тільки однієї людини, має вислуховуватися з однаковою увагою і повагою, але при цьому, звичайно, треба вимагати аргументів. Важливо, щоб діти усвідомили, що може існувати багато різних версій, і «мозкова атака», проведена всією групою,— це корисний процес, у результаті якого складається і розвивається багато ідей. Але спілкування з творами мистецтва ніколи не бувають завершеними. Добір творів для сприйняття Ураховуючи властиві початківцю природні здатності сприйняття, твори мистецтва спеціально добираються і вибудовуються в послідовні ряди за принципом поступового ускладнення, розширення сфери інтересів учнів. У програмі «Формування образного мислення» візуальні ряди ретельно продумані. Для проведення фасилітованих дискусій на уроках мистецтва доцільно застосовувати найбільш багатозначні за змістом художні образи з рекомендованих програмою або тематично і художньо рівноцінні. За аналогією до продемонстрованого алгоритму запитань щодо сприйняття творів образотворчого мистецтва учитель може розробити власну технологію організації дискусії в процесі сприйняття музики (такі авторські експерименти проводилися, але не вважаємо за доцільне їх нав'язувати з огляду на недостатньо масову апробацію). Орієнтовні переліки творів для фасилітаціїна уроках мистецтва: 1 КЛ. Музичні: Д. Кабалевський «Клоуни», П. Чайковський «Нова лялька», JI. Колодуб «Лялька співає», Р. Шуман «Сміливий вершник», «Дід Мороз», «Балетна сценка», Я. Барнич «Коник», Ю. Щуровський «Вечір у степу», Л. Позен «Лірник». Візуальні: М. Приймаченко «Звірі» (за вибором), 3. Серебря кова «Катя з ляльками», «Дівчатка-сільфіди», П. Сезанн «Арлекін» і П'єро». 2кл. Музичні: А. Вівальді «Пори року» (за вибором), В. Косенко «Пастораль», «Дощик», І. Шамо «Веснянка», П. Чайковський «Осіння пісня», «Масляна», В. Сокальський «Косарі», К. Сен-Санс «Карнавал тварин» (за вибором), Е. Гріг «Пташка», «Метелик». Візуальні: 3. Серебрякова «Дівчатка біля рояля», І. Труш «Гуцулка з дитиною», «Трембітарі», О. Мурашко «Селянська родина», Ф. Гуменюк «Обжинки», М. Білас «Лісова пісня», В. Коцка «Зима в селі Тихий», В. Наконечний «Син Божий народився», А. Матісс «Червоні рибки», Д. Нарбут «Масляниця». 3 кл. Музичні:С.Рахманінов «Полішинель», М. Равель «Хлопчик-мізинчик», «Красуня, що спить у лісі», Є. Адамцевич «Запорозький марш», Ж. Колодуб «Сніговакоролева», «Кай», «Герда», «Троль»,М. Мусоргський «Гном», П. Чайковський «Мама», «Баба-Яга», Е. Гріг «Похід гномів», В. Сокальський «Дівчина-сиротинка», «У гаю», С. Прокоф'єв «Джульєтта-дівчинка». Візуальні: П. Холодний «Казка про дівчину і паву», Дж. Тьєполо «Менует», І. Айвазовський «Буря на морі», В. Васнецов «Богатирі», І. Рєпін «Запорожці пишуть листа турецькому султанові», П. Андрусів «Козацькі старшини», М. Приймаченко «Три діди», Брати Лімбург «Часослов герцога Беррійського», П. Брейгель «Зимовий пейзаж», І. Їжакевич «Мати йдуть», М. Кессет «Миття ніг». 4 кл. Музичні: К. Дебюссі «Ляльковий кек-уок», П. Чайковський, три танці з балету «Лускунчик» (іспанський «Шоколад», арабський «Кава», китайський «Чай»), Ю. Щуровський «Ходароботів». Візуальні:М. Білас «Бойки», «Троїсті музики», Т. Федорова «Лялька "Полісяночка"», М. Тймченко «Озерце», Г. Павленко-Черниченко «Блакитні птахи і квіти», М. Приймаченко (за вибором). Висока ефективність технології «ФОМ» за умов досконального опанування нею на практичних семінарах і під час вивчення спеціальної методичної літератури (посібники з поурочними розробками на всі класи) доведена роботою багатьох учителів, різних за фахом, майстерністю, досвідом, стилем викладання. Метод проектів Інтерактивні художньо-педагогічні технології передбачають різні форми організації взаємодії учнів у навчальній діяльності: роботу в парах, трійках, малих і великих групах. Групова діяльність здійснюється на засадах кооперації. Кооперація (від. латин, сооpеrо — співробітничаю) — форма добровільної організації спільної праці. Академік О. Савченко наголошує, що індивідуальний підхід в умовах класно-урочної системи здійснюється переважно через групові диференційовані завдання з включенням на окремих етапах індивідуальних. Проте вона зазначає, що на багатьох уроках спостерігається перевага фронтальних видів робіт, невміння вчителя діагностувати можливості учнів і вчасно вносити відповідні зміни до системи завдань. На уроках мистецтва в початковій школі з метою формування навичок спілкування і взаємодії доцільно чергувати перелічені форми кооперативної діяльності учнів у залежності від поставлених дидактичних і виховних завдань. Групова і колективна робота природи виникає під час виконання народних обрядів, у процесі розігрування театралізованих діалогів. Підкреслимо, що поступово, від клас до класу, збільшується питома вага групової роботи, адже учні привчаються працювати в команді, отримують елементарні комунікативні навички. Робота в групах сприяє вихованню в учнів толерантності; колективізму, взаємодопомоги, вона стимулює процес художнього пізнання з позиції «Ми». Для виконання молодшими школярами колективних робіт варт час від часу застосовувати метод проектів. Йому притаманні такі ознаки, як урахування індивідуальності учнів, стимулювання їхнього розвитку відповідно до здібностей і можливостей, кооперація діяльності школярів, активізація колегіальної співтворчості. Науковою основою проектної технології може слугувати положення Л. Виготського про інтеріоризацію, взаємозв'язок у навчанні внутрішнього із зовнішнім, соціальним, що стимулює і підвищує індивідуальні зусилля, сприяє успішності результатів. До базових елементів методу належать: • позитивна взаємозалежність (спільні цілі, ресурси, оцінка результату, необхідність розподілу ролей), • співпраця (що включає лідерство, прийняття рішень, установлення довіри, взаємозалежність), • підтримка і взаємодія в прямих контактах (взаємонавчання, емпатія), • міжособистісне спілкування та спілкування у невеликих групах, • комунікативність (здатність вирішувати проблемні ситуації, уникати суперечок і конфліктів, дотримуватися консенсусу). За домінуючим видом діяльності можна виокремити основні типи художніх проектів: інформаційний, дослідницький, практично-творчий, ігровий (або рольовий). Метод проектів застосовується на етапах уведення в тему (переважно інформаційний тип), розкриття основного змісту теми (дослідницький та інформаційний типи), під час узагальнення теми (ігровий або художньо-творчий типи). Ураховуючи, що повноцінна реалізація методу проектів вимагає цілого комплексу соціокультурних компетентностей, радимо якомога раніше починати з елементів цього методу, розвиваючи й ускладнюючи їх послідовно, від класу до класу. Наведемо приклади можливих колективних завдань для організації проектної діяльності учнів 4-го класу, які за попередні роки набули потрібних умінь і навичок. I тема. Виконання «віночків» народних пісень і танців, що побутують у рідному краї («Перлини душі народної»), демонстрація народних традицій декоративно-прикладного мистецтва («Різьблення», «Гончарство», «Килимарство» тощо). II тема. Виготовлення народних іграшок, ляльок народів світу з різних матеріалів (соломи, вовни, тканини тощо) з наступною розповіддю (наприклад «Ляльки заговорили»). III тема. «Уявні подорожі» країнами світу із замальовками архітектурних пам'яток («Ейфелева вежа в Парижі», «Єгипетські піраміди»), національних свят («Свято Дракона в Китаї», «Карнавал в Іспанії»), у результаті — створення колажу. Додатково — озвучити розповідь про певну країну музикою: П. Чайковський, танці з балету «Лускунчик» (іспанський — «Шоколад», арабський — «Кава», китайський — «Чай») та ін. IV тема. Колективна різнокольорова композиція («Дерево життя») з квіточок-витинанок, у центрі кожної — фотографія учня — автора цієї роботи. Особливості діяльності учнів, які розробляють певний мистецький проект, полягають в інтегральності та варіативності вирішення творчих завдань. Метод проектів передбачає самостійну роботу учнів, компетенція саморегуляції стає провідною. Рівень самостійності й творчості враховується при оцінювання проектної діяльності, тому поряд із загальною оцінкою колективної роботи варто оцінювати індивідуальний внесок кожного учня. Під час формування, мали* і великих груп доцільно враховувати спеціальні здібності та естетичні інтереси учнів, їхній попередній художній досвід та знання зрізних видів мистецтва (архітектура, скульптура, живопис, графіка, декоративно-прикладного мистецтва, музики, хореографії, театру, кіно). Учитель виступає організатором і координатором навчально-пізнавальної діяльності учнів; за потребою — консультує окремих учнів або групи; здійснює постійний зворотний зв'язок; стимулює дискусію під час колективного оцінювання результатів роботи, підтримуючи активність, емоційність учнів. Етапи здійснення проектного завдання: • обговорення і вибір теми; • розподіл ролей, обов'язків, проміжних завдань відповідно до компонентів та етапів діяльності; • організація і здійснення проекту; • узагальнення та оформлення результатів; «презентація; • обговорення результатів у групах; • колективне оцінювання проекту. У групи для виконання проектів, як правило, потрапляють учні з різними здібностями й уподобаннями, що дає змогу розподіляти соціальні ролі, різні за мірою активності: лідерські, виконавчі, творчі тощо. Бажано дотримуватися рухливості ролей, здійснювати їх зміну, щоб кожний з учнів відчув себе в різних позиціях. У результаті впровадження методу проектів підвищується мотивація навчально-пізнавальної діяльності; збагачується емоційна сфера (ефект емпатії, «проживання» емоційно-естетичних почуттів іншого); відбувається систематизація та інтеграція знань, посилюється їх прикладна спрямованість; виховується толерантність під час дискусій, обговорення різних інтерпретацій, версій, трактувань, оцінок; розвивається поліфонічність «бачення» неоднозначних мистецьких явищ; формуються комунікативні навички, досвід діалогового спіл-' кування, вміння працювати в команді в умовах співробітництва і взаємодопомоги (ефект соціалізації), глибше усвідомлюється відповідальність за результат — власний і колективний. Література 1. Бех І. Особистісно зорієнтоване виховання: Наук, метод, посібник.— К.; ІЗМН, 1998.— 204 с. 2. Біблер В. От научений — к логике культуры: Два философских введения; в двадцать первый век.— М.: Политиздат, 1990. 3.Дичковська І. Інноваційні педагогічні технології: Навч. посібник — К., 2004.—352 с. 4. Масол Л. Образ — слово — думка: полікультурний діалог в освітньому просторі // Мистецтво та освіта.— 1999.— № 4,— С. 38—45. 5. Рудницька Л. Педагогіка: загальна та мистецька: Навч. посібник.— К., 2002,—270 с. 6. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод, посібник /ПометунО., Пироженко JI.— К.: В. С. К., 2004.— 192 с. 7. Формування образного мислення [Науково-методичне видання] / За ред. Л. Масол, В. Рагозіної, М. Скирди.—Нью-Йорк; К., 2001.— 78 с.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-07-15; просмотров: 332; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.138.32.53 (0.013 с.) |