І. Духовно-світоглядна інтеграція на основі спільного тематизму; пов'язаного з відображенням явищ життя в мистецтві.

Тематичний принцип поєднання елементів змісту є найдоступні­шим для учнів початкової школи. Технологічне забезпечення тематич­ної інтеграції, що втілює певну духовно-світоглядну ідею, досягається шляхом зіставлення і порівняння образів у різних видах мистецтва. Додатково варто емоційно підсилювати такі порівняння засобами мистецтва слова (вірші, прислів'я, загадки) та театралізації (діалоги з уявними або казковими героями, інсценізації тощо). Наведемо приклади з підручника.

Приклад 1. Тема «За лаштунками лялькового театру» має на меті узагальнення знань та уявлень молодших школярів про мистецтво лялькового театру. Для цього активізуються:

• музичні враження (слухання фрагментів балету «Петрушка» І. Стравінського та фортепіанної п'єси «Полішинель» С. Рахманінова, спів пісні Й. Брамса «Петрушка»);

• візуальні уявлення (розгляд малюнків рукавичної, тростинової ля­льок та ляльки-Маріонетки, вертепної скрині з ляльками) та влас­на художньо-творча діяльність учнів (малювання ляльок, які ру­хаються, за малюнками-підказками);

• театральні уявлення (створення образу ляльки засобами пантомі­ми під музику В. Косенка «Петрушка», власний опис-проект кос­тюма ляльки Петрушки, діалог з уявним ляльковим персонажем з елементами театралізації).

Приклад 2. Тема «Загадки Терпсіхори» передбачає формуван­ня в учнів уявлень про мистецтво хореографії через сприйняття музики балету С. Прокоф'єва «Попелюшка» (порівняння Танців «вальс» і «галоп»), живописних творів Е. Дега «Блакитні танцівни­ці» та Дж. Тьєполо «Менует» і в процесі гри-пантоміми (вальс По­пелюшки). Музика застосовується під час малювання перетворень, що відбуваються з героями казки «Попелюшка» (метод емоційно­го, стимулювання). Емоційно-образне підсилення — діалог із музою Терпсіхорою, яка актуалізує знання дітей із мистецтва балету (еле­менти театралізації).

Приклад 3. Тема «Картинки з виставки» розкриває особливості му­зичних образів, створених під впливом зразків образотворчого мистец­тва (М. Мусоргський «Картинки з виставки» — «Прогулянка», «Гном», «Золоті ворота» тощо). З метою виявлення можливостей різноманітного втілення однієї теми різними музичними засобами зіставляються об­рази гномів на матеріалі програмної музики різних композиторів (М. Мусоргський «Гном», Е. Гріг «Похід гномів»), потім — додатково з об­разами кінематографа (мультфільм «Білосніжка і сім гномів» У. Діснея), малюнками художника.

Приклад 4. У темі «Найдорожча у світі» оспівується материнство із застосуванням прийому порівняння образів:

• музичних (П. Чайковський «Мама» з «Дитячого альбому», О. Гречанінов «Материнські пестощі» з циклу «Намистинки», пісня М. Штанько «Я м$му люблю»), -

• живописних (П. П. Рубенс «Портрет Єлени Фоурмен з дітьми», 3. Серебрякова «Автопортрет з доньками», І. Їжакевич «Мати йдуть», М. Кессет «Миття ніг»);

• мистецтва слова (вірш М. Людкевича «Біля кого найтепліше», прислів'я «Нема цвіту пишнішого, як маківочка, нема роду рід­нішого, як матіночка»).

Приклад 5. Тема «Снігова королева» спрямована на порівняння музичних образів, що втілюють добро і зло через сюжет казки X. К. Ан­дерсена, музичні образи з фортепіанної сюїти «Снігова королева» Ж. Колодуб («Троль», «Герда», «Кай», «Снігова королева») та обра­зи кіномистецтва (мультфільм -«Снігова королева»).

II. Естетико-мистецтвознавча інтеграція на основі споріднених понять — естетичних, жанрових.

Цей вид інтеграції є досить складним для впровадження в почат­кову школу з огляду на обмеженість мистецького досвіду і недостат­ньо сформований художньо-естетичний тезаурус молодших школярів. Тому основою художньо-педагогічної технології цього типу мають стати емоційно-образні аналогії, іцо"розкривають сутність мистецтво­знавчих та естетичних понять і категорій, а не їх вербальне засвоєн­ня, раціональне усвідомлення і запам'ятовування.

А. Художньо-мовна інтеграція.

Приклад 1. Тема «Герої стародавніх міфів» розкриває музичні по­няття «мажор» і «мінор», які зіставляються з поняттям «колорит» в об­разотворчому мистецтві (два контрастні пейзажі С. Шишка — «Піз­ня осінь» та «Осінній Пейзаж», що втілюють однакову тематику, але різні емоційні стани за допомогою колориту). Усвідомлення учнями понять відбувається під час практичної художньо-творчої діяльності шляхом виконання завдання: намалювати два контрастні за кольоро­вою гамою пейзажі: «Природа, зачарована лірою Орфея» (в мажорі) та «Орфей у підземеллі» (в мінорі). Перед виконанням завдання про­понується дидактична казка про принцесу з музичного королівства Лад, про її друзів принців Мажора і Мінора, яким допомагають слу­ги — Дієз, Бемоль і Бекар.

Приклад 2. Тема «Пам'ять про них живе у віках» спрямовує уч­нів на зіставлення особливостей відображення-відчуття руху в музи­ці (М. Гайворонський, варіації на тему «їхав стрілець на війноньку» зі зміною акомпанементу — то рухливого, то статичного, акордового) та живописі (М. Колядко «Козацька розвідка в степу»). Порівнюються засоби виразності, за допомогою яких митці «створюють» рух:

• у музиці динамічні відтінки (на знайомих учням творах),

• у скульптурі (пам'ятник Богдану Хмельницькому в Києві М. Мекешина).

Приклад 3. Тема «Чарівники звуків і фарб» пропонує учням по­ринути у чарівний світ звуко-образної мови музики («гармонійних співзвуч», мелодій та акордів) у порівнянні з візуальними засоба­ми живопису (лінія, колір, форма) та відчути їх красу (безпредмет­ну, безсюжетну) на прикладі творів безпрограмної музики (Ф. Шопен «Етюд», Б. Барток «Співзвуччя») та абстрактного живопису (компо­зиції В. Кандинського, Р. Делоне, К. Малевича, П. Мондріана, назви до яких учням треба добрати самостійно). Усвідомлення складових художньо-образної мови музики та живопису відбувається під час ви­конання творчого завдання — створення власної безпредметної ком­позиції на музику Ф. Шопена (акварель) і Б. Бартока (гуаш). Перед ви­конанням завдання пропонується дидактична казка про двох принцес з Королівства Фарб — поетичну Акварель і оксамитову Гуаш. Емоцій­не настроювання на творчість відбувається в процесі співу «Пісеньки короля фарб» О. Флярковського.

Б. Жанрова інтеграція.

Приклад 1. Тема «Портретна галерея» має на меті навчити учнів елементарних зіставлень персонажів жанру «портрет»:

• у живопису (П. Пікассо «Арлекін», А. Ватто «Жиль»),

• у музиці(М. Равель «Хлопчик-мізинчик» і «Павана красуні, що спить у лісі» із сюїти для двох фортепіано «Моя матінка Гуска»),

• у театрі (імпровізована гра-пантоміма із зображенням героїв портретів — пози, жестів рук, манери стояти чи сидіти тощо). Приклад 2. У темі«Дружба і братство — найкраще багатство» від­бувається співставлений споріднених художніх і музичних образів у процесі виконання творчого завдання. Учням пропонується порів­няти живописні портрети (Д. Веласкес «Портрет інфанти Маргарити», І. Рєпін «Жебрачка», П. Кончаловський «Марго танцює»)з музични­ми портретами (С. Прокоф'єв «Джульетта-дівчинка» та В. Сокальський «Дівчина-сиротинка») та вибрати співзвучні в емоційно-образ­ному планітворц.

В. Естетико-мистецтвознавча інтеграція.

Приклад 1. Тема «На крилах фантазії» наці л єна на усвідомлення учнями категорії «фантастичне» в мистецтві:

• в музиці (Р. Шуман «Фантастична п'єса», Ю. Щуровський «Фан­тастична п'єса»),

• в архітектурі (В. Городецький «Будинок з химерами», А. Гауді «Саграда Фамілія»).

Закріплення розуміння «фантастичного» в мистецтві відбувається в процесі виконання учнями творчого завдання «створити будинок-фантазію, в якому живе людина відповідної професії: музикант, ху­дожник, пекар, аптекар, швець, жнець, мандрівник».

Приклад 2. Тема «Гумор у мистецтві» має на меті досягти усвідом­лення учнями естетичної категорії «гумористичне», показати на кон­кретних зразках, як по-різному •«жартують» митці, застосовуючи за­соби таких видів мистецтва, як:

• музика (Д. Шостакович «Вальс-жарт», В. Косенко «Гумореска», М. Лисенко «Шумка», українська народна пісня «Грицю, Гри­цю, до роботи»),

• живопис (М. Приймаченко «Три діди», «Лежень ліг під яблунею»),

• цирк (скульптури 3. Церетелі «Клоуни»).

Засоби та прийоми емоційно-образного збагачення технології: діа­лог із казковим персонажем (елементи театралізації), прислів'я і за­гадки («Знай, як жартувати, але й знай, як перестати», «І танцює, і співає, і народ звеселяє»). Додатковий прийом — «малюнок із по­милками» (порушення пропорцій, композицій на портретах, які на­малював Незнайко).

III. Комплексна інтеграція, що передбачає одночасне поєднання основних видів інтеграції — духовно-світоглядної (тематичної), естетико-мистецтвознавчої (естетичної, жанрової, художньо-мовної) або інших видів (образно-символічної тощо).

Технологія доповнюється прийомом музично-кольорових співставлень, що активізують міжсенсорну взаємодію (теми «Богатирі Київсь­кої Русі», «Діалог музики та живопису»).

Приклад 1. (Естетико-мистецтвознавча, тематична, образно-сим­волічна інтеграція.) Тема «Легендарні митці» спрямована на виконан­ня складних творчих завдань: 1) пошук учнями суголосних настроїв у легенді про Україну-дівчину, пісні М. Мельника «Україно-дівчино», живописних картинах І. Марчука «Пробудження» та І. Скицюка «Доля», скульптурі В. Сухенко «М. Чурай»; 2) створення образу- символу засобами пантоміми (гра-пантоміма «Міфологічні образи» у вигляді дерева, квітки, птаха); 3) створення живописної компози­ції на основі складних символічних аналогій між міфічними образа­ми (Орфей, Геракл, Прометей, Еврідіка), образами природного світу (рослини, тварини) та життям людини (завдання: намалювати дере­во-легенду, квітку-міф, людину-птаха і передати в малюнках долю людини).

Приклад 2. (Естетико-мистецтвознавча, тематична та «синестезійна» інтеграція.) Тема «Бргатирі Київської Русі» націлена на розкрит­тя поняття «героїчне» в мистецтві шляхом порівняння богатирських образів у симфонічній та оперній музиці (О. Бородін «Богатирська симфонія», хор «Сонцю красному — слава» з опери «Князь Ігор») та живопису (В. Васнецов «Богатирі», «Боян з гуслями»). Додаткові стимули емоційно-образного впливу на учнів при опануванні теми про Київ, його героїчне минуле і сучасність несуть завдання на синестезійне співставлення (музика — колір) «дзвонів золотоверхого Києва» че­рез образи фортепіанної п'єси Б. Фільц «Дзвони» з «Київського трип­тиху» та гобелена Л. Жоголь «Київ».

Приклад 3. (Естетико-мистецтвознавча, тематична, жанрова інтеграція.) Тема «Козацькому роду нема переводу» спрямована на усвідомлення учнями естетичного поняття.«героїчне» на матеріалі художнього втілення образів українського козацтва:

• у живописі (І. Рєпін «Запорожці пишуть листа турецькому сул­танові», П. Андрусів «Козацькі старшини»),

• у музиці (Є. Адамцевич «Запорозький марш»),

• у кінематографі («козацька» серія мультфільмів «Як козаки куліш варили» та ін.).

Закріплення поняття «марш» відбувається за допомогою підси­лення музичних уявлень про жанр (слухання маршу у виконання ор­кестру народних інструментів), додатково-екранними засобами (фільм «Запорозький марш»).

Приклад 4. (Образно-символічна і жанрова інтеграції.) Тема «Діа­лог музики та живопису» — це своєрідний урок-монографія, присвяче­на унікальній творчості композитора і художника М. Чюрльоніса; вона побудована на складних тематичних і жанрових аналогіях між музи­кою та живописом і допомагає введенню учнів у світ музичних жанрів через звуко-інтонаційне та візуальне сприйняття. Доцільно використо­вувати для сприйняття такі твори митця: музичні «Прелюдія», «Фуга» та однойменні живописні «Прелюд», «Фуга»; додатково — фантастич­ні візуальні композиції сонат, наприклад «Сонату зірок» та фрагменти музичних сонат. Закріплення комплексу знань відбувається під час ви­конання творчого (гендерного) завдання — створення власної компози­ції «Пісня для друга» (для хлопчиків) або «Танок зірок» (для дівчаток).

Приклади 5, 6. (Духовно-світоглядна, тематична, естетико-мистецтвознавча, образно-символічна інтеграція.) Дві теми «Дорога до хра­му» та «Образ Мадонни в мистецтві» — своєрідний художньо-дидактичний диптих, що має на меті розкрити високу духовність зразків вітчизняного та зарубіжного релігійного мистецтва. На вирішення світоглядно-виховного і дидактичного завдання спрямоване сприй­няття зарубіжного мистецтва:

• музики (Ф. Шуберт «Ave Maria», Й. С. Бах «Токката і фуга ре мі­нор для органа»),

• живопису (Леонардо да Вінчі «Мадонна Бенуа», Рафаель Санті «Мадонна Темпі» та «Сікстинська мадонна»).

Особливості синтезу мистецтв у вітчизняній релігійній культурі усвідомлюються учнями через сприйняття мистецьких зразків:

• архітектури (Андріївська церква в Києві),

• образотворчого мистецтва (мозаїка — зображення Матері Божої Оранти у Софійському соборі в Києві та іконопис — Володимирська ікона, «Богоматір з немовлям» М. Врубеля),

• хорової музики (хор «Свят».Д. Бортнянського).

Більш складне завдання: порівняти духовну музику вітчизняної традиції (хоровий спів без інструментального супроводу — а капела) із зарубіжною духовною музикою (орган) у процесі сприйняття та ін­терпретації творів Д. Бортнянського та Й. С. Баха; аналогічно візу­альних образів — Богоматері та Мадонни.

Елементи технології, що активізують міжсенсорну взаємодію на матеріалі синтетичних мистецтв, зокрема сценічних (хореографія, драматичний театр) та екранних (кіномистецтво, телебачення, відео), варто впроваджувати як додаткові, адже їх використання у повному обсязі визначає необхідність кардинальних змін у традиційному за­безпеченні умов викладання мистецтва в загальноосвітній школі, зок­рема подолання обмежень досить негнучкої класно-урочної системи..