Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
І. Духовно-світоглядна інтеграція на основі спільного тематизму; пов'язаного з відображенням явищ життя в мистецтві.Содержание книги
Поиск на нашем сайте
Тематичний принцип поєднання елементів змісту є найдоступнішим для учнів початкової школи. Технологічне забезпечення тематичної інтеграції, що втілює певну духовно-світоглядну ідею, досягається шляхом зіставлення і порівняння образів у різних видах мистецтва. Додатково варто емоційно підсилювати такі порівняння засобами мистецтва слова (вірші, прислів'я, загадки) та театралізації (діалоги з уявними або казковими героями, інсценізації тощо). Наведемо приклади з підручника. Приклад 1. Тема «За лаштунками лялькового театру» має на меті узагальнення знань та уявлень молодших школярів про мистецтво лялькового театру. Для цього активізуються: • музичні враження (слухання фрагментів балету «Петрушка» І. Стравінського та фортепіанної п'єси «Полішинель» С. Рахманінова, спів пісні Й. Брамса «Петрушка»); • візуальні уявлення (розгляд малюнків рукавичної, тростинової ляльок та ляльки-Маріонетки, вертепної скрині з ляльками) та власна художньо-творча діяльність учнів (малювання ляльок, які рухаються, за малюнками-підказками); • театральні уявлення (створення образу ляльки засобами пантоміми під музику В. Косенка «Петрушка», власний опис-проект костюма ляльки Петрушки, діалог з уявним ляльковим персонажем з елементами театралізації). Приклад 2. Тема «Загадки Терпсіхори» передбачає формування в учнів уявлень про мистецтво хореографії через сприйняття музики балету С. Прокоф'єва «Попелюшка» (порівняння Танців «вальс» і «галоп»), живописних творів Е. Дега «Блакитні танцівниці» та Дж. Тьєполо «Менует» і в процесі гри-пантоміми (вальс Попелюшки). Музика застосовується під час малювання перетворень, що відбуваються з героями казки «Попелюшка» (метод емоційного, стимулювання). Емоційно-образне підсилення — діалог із музою Терпсіхорою, яка актуалізує знання дітей із мистецтва балету (елементи театралізації). Приклад 3. Тема «Картинки з виставки» розкриває особливості музичних образів, створених під впливом зразків образотворчого мистецтва (М. Мусоргський «Картинки з виставки» — «Прогулянка», «Гном», «Золоті ворота» тощо). З метою виявлення можливостей різноманітного втілення однієї теми різними музичними засобами зіставляються образи гномів на матеріалі програмної музики різних композиторів (М. Мусоргський «Гном», Е. Гріг «Похід гномів»), потім — додатково з образами кінематографа (мультфільм «Білосніжка і сім гномів» У. Діснея), малюнками художника. Приклад 4. У темі «Найдорожча у світі» оспівується материнство із застосуванням прийому порівняння образів: • музичних (П. Чайковський «Мама» з «Дитячого альбому», О. Гречанінов «Материнські пестощі» з циклу «Намистинки», пісня М. Штанько «Я м$му люблю»), - • живописних (П. П. Рубенс «Портрет Єлени Фоурмен з дітьми», 3. Серебрякова «Автопортрет з доньками», І. Їжакевич «Мати йдуть», М. Кессет «Миття ніг»); • мистецтва слова (вірш М. Людкевича «Біля кого найтепліше», прислів'я «Нема цвіту пишнішого, як маківочка, нема роду ріднішого, як матіночка»). Приклад 5. Тема «Снігова королева» спрямована на порівняння музичних образів, що втілюють добро і зло через сюжет казки X. К. Андерсена, музичні образи з фортепіанної сюїти «Снігова королева» Ж. Колодуб («Троль», «Герда», «Кай», «Снігова королева») та образи кіномистецтва (мультфільм -«Снігова королева»). II. Естетико-мистецтвознавча інтеграція на основі споріднених понять — естетичних, жанрових. Цей вид інтеграції є досить складним для впровадження в початкову школу з огляду на обмеженість мистецького досвіду і недостатньо сформований художньо-естетичний тезаурус молодших школярів. Тому основою художньо-педагогічної технології цього типу мають стати емоційно-образні аналогії, іцо"розкривають сутність мистецтвознавчих та естетичних понять і категорій, а не їх вербальне засвоєння, раціональне усвідомлення і запам'ятовування. А. Художньо-мовна інтеграція. Приклад 1. Тема «Герої стародавніх міфів» розкриває музичні поняття «мажор» і «мінор», які зіставляються з поняттям «колорит» в образотворчому мистецтві (два контрастні пейзажі С. Шишка — «Пізня осінь» та «Осінній Пейзаж», що втілюють однакову тематику, але різні емоційні стани за допомогою колориту). Усвідомлення учнями понять відбувається під час практичної художньо-творчої діяльності шляхом виконання завдання: намалювати два контрастні за кольоровою гамою пейзажі: «Природа, зачарована лірою Орфея» (в мажорі) та «Орфей у підземеллі» (в мінорі). Перед виконанням завдання пропонується дидактична казка про принцесу з музичного королівства Лад, про її друзів принців Мажора і Мінора, яким допомагають слуги — Дієз, Бемоль і Бекар. Приклад 2. Тема «Пам'ять про них живе у віках» спрямовує учнів на зіставлення особливостей відображення-відчуття руху в музиці (М. Гайворонський, варіації на тему «їхав стрілець на війноньку» зі зміною акомпанементу — то рухливого, то статичного, акордового) та живописі (М. Колядко «Козацька розвідка в степу»). Порівнюються засоби виразності, за допомогою яких митці «створюють» рух: • у музиці динамічні відтінки (на знайомих учням творах), • у скульптурі (пам'ятник Богдану Хмельницькому в Києві М. Мекешина). Приклад 3. Тема «Чарівники звуків і фарб» пропонує учням поринути у чарівний світ звуко-образної мови музики («гармонійних співзвуч», мелодій та акордів) у порівнянні з візуальними засобами живопису (лінія, колір, форма) та відчути їх красу (безпредметну, безсюжетну) на прикладі творів безпрограмної музики (Ф. Шопен «Етюд», Б. Барток «Співзвуччя») та абстрактного живопису (композиції В. Кандинського, Р. Делоне, К. Малевича, П. Мондріана, назви до яких учням треба добрати самостійно). Усвідомлення складових художньо-образної мови музики та живопису відбувається під час виконання творчого завдання — створення власної безпредметної композиції на музику Ф. Шопена (акварель) і Б. Бартока (гуаш). Перед виконанням завдання пропонується дидактична казка про двох принцес з Королівства Фарб — поетичну Акварель і оксамитову Гуаш. Емоційне настроювання на творчість відбувається в процесі співу «Пісеньки короля фарб» О. Флярковського. Б. Жанрова інтеграція. Приклад 1. Тема «Портретна галерея» має на меті навчити учнів елементарних зіставлень персонажів жанру «портрет»: • у живопису (П. Пікассо «Арлекін», А. Ватто «Жиль»), • у музиці(М. Равель «Хлопчик-мізинчик» і «Павана красуні, що спить у лісі» із сюїти для двох фортепіано «Моя матінка Гуска»), • у театрі (імпровізована гра-пантоміма із зображенням героїв портретів — пози, жестів рук, манери стояти чи сидіти тощо). Приклад 2. У темі«Дружба і братство — найкраще багатство» відбувається співставлений споріднених художніх і музичних образів у процесі виконання творчого завдання. Учням пропонується порівняти живописні портрети (Д. Веласкес «Портрет інфанти Маргарити», І. Рєпін «Жебрачка», П. Кончаловський «Марго танцює»)з музичними портретами (С. Прокоф'єв «Джульетта-дівчинка» та В. Сокальський «Дівчина-сиротинка») та вибрати співзвучні в емоційно-образному планітворц. В. Естетико-мистецтвознавча інтеграція. Приклад 1. Тема «На крилах фантазії» наці л єна на усвідомлення учнями категорії «фантастичне» в мистецтві: • в музиці (Р. Шуман «Фантастична п'єса», Ю. Щуровський «Фантастична п'єса»), • в архітектурі (В. Городецький «Будинок з химерами», А. Гауді «Саграда Фамілія»). Закріплення розуміння «фантастичного» в мистецтві відбувається в процесі виконання учнями творчого завдання «створити будинок-фантазію, в якому живе людина відповідної професії: музикант, художник, пекар, аптекар, швець, жнець, мандрівник». Приклад 2. Тема «Гумор у мистецтві» має на меті досягти усвідомлення учнями естетичної категорії «гумористичне», показати на конкретних зразках, як по-різному •«жартують» митці, застосовуючи засоби таких видів мистецтва, як: • музика (Д. Шостакович «Вальс-жарт», В. Косенко «Гумореска», М. Лисенко «Шумка», українська народна пісня «Грицю, Грицю, до роботи»), • живопис (М. Приймаченко «Три діди», «Лежень ліг під яблунею»), • цирк (скульптури 3. Церетелі «Клоуни»). Засоби та прийоми емоційно-образного збагачення технології: діалог із казковим персонажем (елементи театралізації), прислів'я і загадки («Знай, як жартувати, але й знай, як перестати», «І танцює, і співає, і народ звеселяє»). Додатковий прийом — «малюнок із помилками» (порушення пропорцій, композицій на портретах, які намалював Незнайко). III. Комплексна інтеграція, що передбачає одночасне поєднання основних видів інтеграції — духовно-світоглядної (тематичної), естетико-мистецтвознавчої (естетичної, жанрової, художньо-мовної) або інших видів (образно-символічної тощо). Технологія доповнюється прийомом музично-кольорових співставлень, що активізують міжсенсорну взаємодію (теми «Богатирі Київської Русі», «Діалог музики та живопису»). Приклад 1. (Естетико-мистецтвознавча, тематична, образно-символічна інтеграція.) Тема «Легендарні митці» спрямована на виконання складних творчих завдань: 1) пошук учнями суголосних настроїв у легенді про Україну-дівчину, пісні М. Мельника «Україно-дівчино», живописних картинах І. Марчука «Пробудження» та І. Скицюка «Доля», скульптурі В. Сухенко «М. Чурай»; 2) створення образу- символу засобами пантоміми (гра-пантоміма «Міфологічні образи» у вигляді дерева, квітки, птаха); 3) створення живописної композиції на основі складних символічних аналогій між міфічними образами (Орфей, Геракл, Прометей, Еврідіка), образами природного світу (рослини, тварини) та життям людини (завдання: намалювати дерево-легенду, квітку-міф, людину-птаха і передати в малюнках долю людини). Приклад 2. (Естетико-мистецтвознавча, тематична та «синестезійна» інтеграція.) Тема «Бргатирі Київської Русі» націлена на розкриття поняття «героїчне» в мистецтві шляхом порівняння богатирських образів у симфонічній та оперній музиці (О. Бородін «Богатирська симфонія», хор «Сонцю красному — слава» з опери «Князь Ігор») та живопису (В. Васнецов «Богатирі», «Боян з гуслями»). Додаткові стимули емоційно-образного впливу на учнів при опануванні теми про Київ, його героїчне минуле і сучасність несуть завдання на синестезійне співставлення (музика — колір) «дзвонів золотоверхого Києва» через образи фортепіанної п'єси Б. Фільц «Дзвони» з «Київського триптиху» та гобелена Л. Жоголь «Київ». Приклад 3. (Естетико-мистецтвознавча, тематична, жанрова інтеграція.) Тема «Козацькому роду нема переводу» спрямована на усвідомлення учнями естетичного поняття.«героїчне» на матеріалі художнього втілення образів українського козацтва: • у живописі (І. Рєпін «Запорожці пишуть листа турецькому султанові», П. Андрусів «Козацькі старшини»), • у музиці (Є. Адамцевич «Запорозький марш»), • у кінематографі («козацька» серія мультфільмів «Як козаки куліш варили» та ін.). Закріплення поняття «марш» відбувається за допомогою підсилення музичних уявлень про жанр (слухання маршу у виконання оркестру народних інструментів), додатково-екранними засобами (фільм «Запорозький марш»). Приклад 4. (Образно-символічна і жанрова інтеграції.) Тема «Діалог музики та живопису» — це своєрідний урок-монографія, присвячена унікальній творчості композитора і художника М. Чюрльоніса; вона побудована на складних тематичних і жанрових аналогіях між музикою та живописом і допомагає введенню учнів у світ музичних жанрів через звуко-інтонаційне та візуальне сприйняття. Доцільно використовувати для сприйняття такі твори митця: музичні «Прелюдія», «Фуга» та однойменні живописні «Прелюд», «Фуга»; додатково — фантастичні візуальні композиції сонат, наприклад «Сонату зірок» та фрагменти музичних сонат. Закріплення комплексу знань відбувається під час виконання творчого (гендерного) завдання — створення власної композиції «Пісня для друга» (для хлопчиків) або «Танок зірок» (для дівчаток). Приклади 5, 6. (Духовно-світоглядна, тематична, естетико-мистецтвознавча, образно-символічна інтеграція.) Дві теми «Дорога до храму» та «Образ Мадонни в мистецтві» — своєрідний художньо-дидактичний диптих, що має на меті розкрити високу духовність зразків вітчизняного та зарубіжного релігійного мистецтва. На вирішення світоглядно-виховного і дидактичного завдання спрямоване сприйняття зарубіжного мистецтва: • музики (Ф. Шуберт «Ave Maria», Й. С. Бах «Токката і фуга ре мінор для органа»), • живопису (Леонардо да Вінчі «Мадонна Бенуа», Рафаель Санті «Мадонна Темпі» та «Сікстинська мадонна»). Особливості синтезу мистецтв у вітчизняній релігійній культурі усвідомлюються учнями через сприйняття мистецьких зразків: • архітектури (Андріївська церква в Києві), • образотворчого мистецтва (мозаїка — зображення Матері Божої Оранти у Софійському соборі в Києві та іконопис — Володимирська ікона, «Богоматір з немовлям» М. Врубеля), • хорової музики (хор «Свят».Д. Бортнянського). Більш складне завдання: порівняти духовну музику вітчизняної традиції (хоровий спів без інструментального супроводу — а капела) із зарубіжною духовною музикою (орган) у процесі сприйняття та інтерпретації творів Д. Бортнянського та Й. С. Баха; аналогічно візуальних образів — Богоматері та Мадонни. Елементи технології, що активізують міжсенсорну взаємодію на матеріалі синтетичних мистецтв, зокрема сценічних (хореографія, драматичний театр) та екранних (кіномистецтво, телебачення, відео), варто впроваджувати як додаткові, адже їх використання у повному обсязі визначає необхідність кардинальних змін у традиційному забезпеченні умов викладання мистецтва в загальноосвітній школі, зокрема подолання обмежень досить негнучкої класно-урочної системи..
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-07-15; просмотров: 337; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.149.23.54 (0.011 с.) |