Народногосподарське значення, біологічні особливості та механізована технологія вирощування ярових зернових культур.

Зерно ярої пшениці має високі хлібопекарські і круп'яні якості, містить більше білка, ніж зерно озимої пшениці. Зерно м'якої і твердої ярої пшениці має високий вміст білка (14-16% м'яка, 15-18% тверда) і клейковини - 28-40%. Борошно сильних сортів є поліпшувачем для слабких сортів при випіканні хліба. Зерно твердої ярої пшениці використовують для виробництва кращих сортів макаронів, вермішелі, манної крупи.Яра пшениця має також кормове значення. її використовують для виготовлення комбікорму, висівки як концентрований корм, солому і полову - як грубі корми.В Україні вирощується в основному озима пшениця, а яра займає невеликі площі. Яра пшениця дає нижчі (на 10-15%) врожаї, ніж озима. Це цінна страхова культура для пересіву загиблих посівів озимої пшениці. М'яку яру пшеницю вирощують в Україні переважно в правобережних районах Лісостепу і Полісся, тверду - в південних і східних степових районах. Сучасні сорти ярої пшениці можуть забезпечити урожайність 30-50 ц/га і вище.

Вимоги до температури. Яра пшениця - одна з найбільш холодостійких культур серед ярих зернових. її насіння починає про­ростати за температури ґрунту 1°С, а життєздатні сходи з'являються при 4-5°С. Вони витримують приморозки до мінус 4-5°С і навіть 8-10°С. Найкраще кущаться рослини і формують вузлову кореневу систему за 10-12°С, а для дальшого розвитку рослин сприятлива температура 16-23°С. З підвищенням температури скорочується як період, так і енергія кущіння. Необхідно враховувати, що яра пшениця слабше кущиться - майже вдвічі менше, ніж озима. Вона має повільніший розвиток кореневої системи, особливо в перші два тижні вегетації. У фазі наливання зерна яра пшениця терпить від високих температур. При 38-40°С у рослин через 17 годин настає параліч продихів, внаслідок чого може форму­ватись щупле зерно.

Вимоги до вологи. Яра пшениця вимоглива до вологи. При нестачі води погано розвивається вузлова коренева система і рослини майже не кущаться. Максимальну кількість вологи потребує під час виходу в трубку і в період колосіння-наливання зерна. М'яка пшениця стійкіша ніж тверда проти нестачі води в ґрунті. Тверда може витримувати у період формування і наливання зерна повітряну посуху, але більш потерпає від ґрунтової посухи. Транспіраційний коефіцієнт - 400.

Вимоги до ґрунту. Яра пшениця найкраще родить на родючих і чистих від бур'янів чорноземних та каштанових ґрунтах. Коренева система її характеризується пониженою фізіологічною активністю, тому краще росте і розвивається на ґрунтах з достатнім вмістом легкорозчинних сполук поживних речовин, особливо азоту.

Вимагає близької до нейтральної реакції ґрунтового розчину (рН 6-7,5). Погано росте на кислих та засолених ґрунтах. При вирощуванні на малородючих ґрунтах слабо кущиться.

Внесення добрив Серед зернових культур озима пшениця найвимогливіша до родючості грунту. При врожаї більше 4,0 т/га вона виносить з грунту майже 120 кг азоту, 45-55 кт фосфору і 50 -80 кт калію Крім того, значна частина елементів живлення залишається в корінні та пожнивних рештках. Такої кількості легкозасвоюваних поживних речовин у грунті не буває. Тому для одержання високих і стабільних врожаїв озимої пшениці при одночасному поліпшенні якості зерна необхідно вносити невистачаючу для певного врожаю дозу добрив.Внесення органічних добрив та мінеральних добрив позитивно впливає на зимостійкість, ріст і розвиток, нагромадження корисних речовин, ефективніше використання води та продуктів зерна.Науковими дослідженнями встановлено, що інтенсивні сорти різняться специфічністю живлення протягом вегетаційного періоду.

До внесення мінеральних добрив пред'являються слідуючі агротехнічні вимоги.При подрібненні добрив діаметр горошин повинен бути не більше 5 мм. При змішуванні - середнє арифметичне відхилення від потрібного співвідношення компонентів повинно бути не більше 10 %, допускається подрібнення гранул до розміру 1 мм не більше 5 %. При внесенні відхилення середньої фактичної дози внесення від загальної не більше 10 %, нерівномірність розподілу добрив не більше 15 %. Перекриття суміжних проходів не більше - 6 % від ширини захвату агрегату.На поворотні смути, що обробляються, теж вносяться мінеральні добрива. Час між внесенням і заробкою добрив повинен становити не більше 12 годин.Виходячи з характеристики агрегатів підбираємо комплекс машин для підготовки і внесення добрив. При цьому завантаження здійснюється агрегатом ЮМЗ-6Л + ПЕ-0.8Б, подрібнення - агрегатом ЮМЗ-6Л +І АІР-20, змішування добрив - агрегатом ЮМЗ-6Л +СЗУ-20, а внесення - агрегатом МТЗ-80 + 1РМГ-4.

Всі ці машини відповідають агротехнічним вимогам виконуваних операцій, задовольняють критерієві зменшення приведених затрат і органично вписуються в комплекс машин по інтенсивній технології вирощування озимої пшениці.

Основний обробіток грунту

Для створення оптимальних умов росту і розвитку озимої пшениці в сівозміні різних кліматичних зон застосовують обробіток грунту залежно від йою властивостей, окультурення, попередників і забур'янення.

Своєчасний доброякісний обробіток грунту під озиму пшеницю дозволяє зберегти запаси води, поліпшити поживний режим, зменшити забур'яненість посівів, запобігти ураженню рослин хворобами і шкідниками, створює умови для появи дружніх сходів і формування доброго врожаю.

Необхідно правильно поєднувати глибокий, звичайний і поверхневий обробіток із застосуванням полицевих, плоско різних, дискових, голчастих та інших ґрунтообробних знарядь. Застосування будь-якого способу обробітку повинно забезпечувати необхідні умови для високоякісної сівби, загортання насіння на оптимальну глибину та дружнього його проростання.

Таблиця. Ефективність різних прийомів основного обробітку під озиму пшеницю.

Спосіб обробітку	Глибина, см	Урожайність, т/га
Оранка	20-22	5,16
Лемішне лущення	10.дек	5,2
Плоско різний обробіток	20-22
Дискування	10.дек	5,01

Основний обробіток грунту включає лущення дисковими лущильниками або дисковими боронами стерні попередника, шо провокує ріст бур'янів, які знищуються при подальшому обробітку.

Структурний склад комплексів машин для основного обробітку грунту при звичайній та інтенсивній технологіях вирощування озимої пшениці між собою принципово не відрізняються. Застосовуємо агрегати

Т-150 + ЛДГ-1 5 А; ДТ-75М+КПГ-250+БИГ-3;Т-150+БДТ-7Л; ДТ-75М + КПС-4 (3 шт) + С-11У.

При дискуванні і лущенні стерні агрегати рухаються човниковим способом із петльовою формою повороту. Особливої розбивки поліз на загінки для виконання цієї операції не потрібно поворотні смути обробляються подвійним проходом агрегату при виконанні останнього проходу з однієї сторони і завершення обробітку всієї площи з другої сторони. Оранка полів здійснюється загінковим способом із розбивкою поля на загінки, площа кожної з яких рівна денному виробітку агрегату. Загінки нарізаються таким чином, щоб мали найменшу кількість борозен.Крім того розбивки поля на загінки сприяє зменшенню кількості клинових залишків недоораної площі. Обробіток клинів пов'язаний з великою кількістю поворотів, в результаті чого перевитрачається паливо і зменшується продуктивність агрегату. Після обробітку грунту вищевказаними операціями і часткового проростання бур'янів проводиться суцільна культивація по всій площині агрегатом ДТ-75М + КПС-4 (3 шт) + С-11У.

Суцільна культивація проводиться для розрихлення шару грунту на задану глибину, знищення сходів бур"янів, покращення повітряного і водного

Передпосівний обробіток грунту Для того, щоб підготувати грунт до посіву проводять передпосівну культивацію агрегатом ДТ-75М + КПС-4 (3 шт) т С-1І У на глибину 6-8 см. Необхідно, щоб проміжок часу міх передпосівною культивацією і посівом був мінімальним, доцільніше, щоб ці дві операції виконувалися в один день.

Підготовка насіннєвого матеріалу Насіння для сівби краще використовувати з насіннєвих ділянок, на яких агротехніка звичайно вища від звичайних, а також перехідних фондів. тобто з врожаю попереднього року. Необхідно зазначити, що в господарствах не завжди є можливість закладати фонди насіння. При цьому велике значення мають строки збирання та його післязбиральна обробка. Насіння зібране на початку воскової стиглості, після обробки має схожість 85 %, а при збиранні повній стиглості 93 %. Тому, щоб одержати доброякісне насіння з нового урожаю йог необхідно збирати в кінці воскової стиглості або повної стиглості. Після цього підсушують протягом 5..7 днів на повітрі при температурі 30- 50 °С протягом 2- З годин залежно від вологості

Для одержання дружніх сходів, необхідно висівати насіння із силою росту не менше 80 %. На останнє помітно впливає маса насіння, від якої залежить кількість зародкових коренів.

Перед сівбою, згідно з інтенсивною технологію вирощування озимої пшениці в усіх зонах України, не пізніше ніж за 1..3 дні насіння протруюють із зволожуванням (10 л води на 1 т зерна) проти гнилі кореневої, головневих хвороб та борошнистої роси байтаном (2 кт на 1 т насіння) або вітаваксом (2.8 кт). фундазолом (2...З кт на 1 т). внаслідок чого посіви формують більший урожай. Обробляють при допомозі агрегату: електродвигун + ПСШ-ЗА.

Сівба н айкращий розвиток рослин в осінній період і стійкість проти несприятливих умов при зимівлі та добрий урожай забезпечують такі строки сівби, у яких вегетація триває 55...70 днів, а сума середньодобових температур становить 500...580 градусів. Для посіву озимої пшениці пропонується агрегат ДТ-75М + СЗ-З.бА(Зшт) + СП-11А.

Кращим способом сівби, який забезпечує рівномірне розміщення зернин у рядках є вузькорядний, він забезпечує приріст врожаю на 0,2...0,3 т/га

Агротехнічні вимоги до посіву озимої пшениці:- допустиме відхилення глибини заробки насіння і мінеральних добрив не більше 15 %:- відхилення норми висіву насіння - не більше 5 %- відхилення норми висіву добир - не більше 7 %:- відхилення норми висіву окремими висіваючими апаратами не більше 3 %. відхилення ширини стикових міжрядь суміжних проходів не більше +/- З см. по схилах більше 6 % - не більше +/- 10 см:- Огріхи та незасіяні ділянки не допускаються- Засіяне поле прикочують кільчасто-шпоровими катками.

У зв'язку з тим, що інтенсивна технологія вирощування озимої пшениці передбачає догляд за посівами в період кущення, виходу в трубку, колосіння і цвітіння, для проходу агрегату необхідно утворювати технологічну колію на засіяному полі. Складаємо ешелонний агрегат з трьома сівалками СЗ-3.6А і зчіпки
СП-11Л. При ешелованому агрегатуванні трьох сівалок СЗ-3.6А і зчіпкиСП-11А середню сівалку приєднуємо безпосередньо до бруса зчіпки, абокові через подовжувачі зчіпки. Так як в комплекті зчіпки СП-11А постовляється тільки один подовжувач, другий необхідно виготувати у майстерні господарства.

Для того щоб залишити незасіяними смуги технологічної колії на передній сівалці необхідно відключити 6. 7. 18. 19 висіваючі апарати сошників. Тоді технологічна колія буде мати ширину 1800 мм і забезпечить проходження по ній трактора із стандартними рушіями розміром 12.4 Х 38. Ширина незасіяної смуги становить 450 мм.

Посів ведеться човниковим способом. Ширина поворотної смуги рівна чотирьом проходам агрегату.

Якість сівби контролюють по трьох основних показниках:- дотримання норми висіву- глибина заробки- дотримання ширини стикових міжрядь

При оцінці якості роботи на посіві враховують також такт показники. як нерівномірність висіву окремими висівними апаратами, огріхи та обхід

Догляд за посівами Перша операція по догляду за посівами проводиться взимку це снігозатримання, як захід попередження вимерзання посівів, пошкодження льодовою кіркою та для накопичення води в фунті. Виконується агрегатом Т-150К тп СВШ-7. Під сніговим покровом 10-15 см і зниженні температури до -22 -25 °С рослини пошкоджені не будуть.

До негативних факторів зимівлі належить і різке коливання температур із сильними відлигами, що приводять до танення снігу і утворення на посівах льодової корки.

У весняний період догляд за посівами починається із підживлення агрегатом ДТ-75М + СЗ-3.6А (3 шт) + СП-11 А.

Збудники хвороб зернових - в основному грибки, що передаються через грунт, насіння та залишки попередніх культур. Найпоширеніші хвороби іржа, борошниста роса, гниль коренева, сспторіох та ін».Заходи захисту від перерахованих хвороб виконуються комплексно. Покрашенню фітосанітарного стану сприяє дотримання порядку чергування культур в сівозмінах, правильне застосування системи добрив і обробітку грунту, знищення бур'янів та підбір імунних сортів.

Боротьба з бур'янами у системі догляду за рослинами посідає важливе місце, її здійснюють відповідно до зональних науково-обгрунтованих систем землеробства. Правильне поєднання агротехнічних та хімічних заходів боротьби з бур'янами невід'ємна частина інтенсивної технології вирощування озимої пшениці. Технологію обробітку посівів пшениці пегтимилами навелено нижче.Приготування розчину відбувається безпосередньо в полі. Транспортування води здійснюється агрегатом Т150К + РЖТ-8. приготування розчину агрегатом МТЗ-80 + АПР "Темп", а внесення агрегатом МТЗ-80 + ОПШ-15. Агрегати при роботі рухаються технологічними коліями.Штанговий обприскувач ОПШ-15 має колію 1350 мм, але в господарстві його можливо переобладнати на колію 1800 мм [9]. Для цього зрізається жолоб, до якого, кріпляться півосі коліс, на його місце приварюється новий подовжений жолоб та подовжені колінчасті півосі для убезпечення дорожнього просвіту 500 мм. При ширині захвату 10,8 м частину розпилювачів по краям штанги відключають.

Збирання врожаю Залежно від агро кліматичних умов, стану хліба та наявності техніки спеціалісти господарств вибирають однофазні (пряме комбайнування) чи двохфазний (зкошування у валки із наступним обмолотом) спосіб збирання.

Двофазний спосіб найбільш ефективний для більшості зон країни, що вирощують зернові культури. Його використовують при вбиранні забур'янених посівів, а також на посівах із підсівом трав, маючи густоту стеблистою не менше 300 рослин на 1 квадратний метр і висоту не нижче 0.6 м. Скошувати у валки при цьому способі починають у фазі середини воскової стиглості, яку визначають по таких показниках: стебло становиться повністю жовтим, ендосперм зерна білий, в кульку зерно не скатується, нігтем ріжеться, вологість має 25-35 %

Висоту стерні встановлюють у межах 16... 18 см. Хліби підвищеною соломистістю укладають на більш високу (16... 18 см) стерню, а низькорослі і полеглі на низьку (8...12 см). Оптимальна товщина валка 10..18см. а ширина його не повинна перешкоджати підбору. Косовицю слід вести на постійній швидкості, щоб не утворювалися купи хлібної маси, не потрібно зупиняти (без потреби) комбайн чи жатку до виїзду за поворотну смуту. При об'їздах перешкод валки слід укладати на стерню не ближче ніж 1.5 м від краю керешкоди Втрати при скоту ванні не повинні перевищувати при стоячому стеблистою - 1 %. а при полеглих хлібах - 2 %.

Прямим комбайнуванням збирають рівномірно достиглі посіви із густотою стеблистою менше 300 рослин на квадратний метр, а також низькорослі. Збирання хлібів починають на початку повної стиглості, коли вологість зерна не перевищує 20 %. Оптимальна висота зрізу залежить від густоти і висоти стебел

При збиранні похилих хлібів висоту зрізу зменшують так. щоб різальний апарат знаходиться нижче колоса Втрати зерна в цьому випадку допускаються такі ж як і при розподільному способі збиранні врожаюПри прямому комбайнуванні, як і у випадку обмолоту валків, солому і полову слід вивантажувати прямолінійними рядами. Копиці повинні бути до місця скирдувнннм в найкоротші строки. Втрати при cкирдуванні соломи допускаються не більше 5 %.

Недолік способу прямою комбайнування,полягає в тому, що збирання починають тоді, коли хліб уже достиг, що підвищує небезпеку втрати врожаю. Потрібно пам'ятати, що при досягненні повної стиглості біологічний урожай і якість зерна на корені залишається незмінними лише протягом 4...6 днів, а потім проходять «всихання» врожаю, понижується його якість; зменшується абсолютна вага зерна, погіршується борошномельна і хлібопекарна якість, посилюється випадання зерна з колосу і обламування цілих колосків.

В результаті втрати хлібів зростають часом до 25...30 % Якість збирання, як правило оцінюють за кожним комбайном На період збирання зернових доцільно на групу комбайнерів, що працюють в одному полі,виділити одного із них як контролера якості.