Економічна доцільність вирощування сіянців і саджанців

Для обґрунтування запроектованих заходів в розсаднику складають план реалізації продукції та показники економічної доцільності вирощування садивного матеріалу.

Таблиця4.7. План реалізації продукції

№ пп	Назва породи	Вид садивного матеріалу	Вік садивного матеріалу, років	План реалізації	Вироб-нича собівар-тість, грн	Результат виробничої діяльності, грн
кіль- кість, тис.шт.	ціна 1тис. шт., грн.	загальна вартість, грн	прибуток	збиток
1.Посівне відділення
1.	Сосна звичайна	сіянці		1000,0	60-00	60000-00	11442-00	48558-00	-
Усього							48558-00	-
2. Шкільне відділення
Шкілка насіннєвих(живцевих) саджанців
1.	Береза повисла	Сж (вкс)		52,0	7000-00	364000-00	65803-21	298196-79	-
Усього								-
2.2. Шкілка щеплених саджанців
1.	Ялина сибірська	Сж (вкс)		36,0	10000-00	360000-00	57403-78	302596-22	-
Усього								-
Усього по розсаднику					649351-01	-

 

З розрахунків видно, що розсадник прибутковий. Прибуток розсадника досить великий, він становить 649351-01грн. Вартість реалізованої продукції не тільки покриває виробничі витрати, але і дає прибуток, що використовується для зміцнення і розширення виробництва та поповнення бюджету розсадника. Проаналізувавши дані я зробив висновок, що займатися вирощуванням сіянців і саджанців економічно вигідно. За кілька років розсадник повністю окуповує свою ціну і приносить непоганий прибуток.

Отже, доцільність створення декоративного розсадника в Любомльському районі є економічно вигідним. Враховуючи те, що новостворений декоративний розсадник вирощує декоративний садивний матеріал, який користується великим попитом серед місцевого населення та за межами району, та відсутність конкурентів по вирощуванні такого ж матеріалу, створює умови для розширення видового складу продукці та його обсягу на розсаднику, та розширення самої площі розсадника.

Розділ 5. Організація і охорона праці в розсаднику

Організація праці

Основною виробничою одиницею на розсаднику є постійна бригада робітників, яка складається з кількох ланок; кількість робітників у ланці - 4-5 чоловіки.Керує бригадою майстер (бригадир) зі стажем роботи на розсаднику 3-5 років із спеціальною освітою, а ланкою - кваліфікований робітник ланки, який пройшов фахову підготовку.

Виконання робіт у теплицях покладається на постійних робітників, які приймаються в порядку організованого набору. Виділяються також спеціалізовані ланки з вирощування садивного матеріалу в теплиці, посівному відділку, шкілці.

Закріплення виробничих ділянок за бригадами і вирощуваних культур (від посіву-посадки до реалізації) за ланками і окремими робітниками - один із прогресивних методів організації праці. При цьому ліквідується зміна робітників в роботі з вирощування садивного матеріалу, поліпшується якість роботи.

Для виконання ручних робіт з великим обсягом трудозатрат і стислими агротехнічними строками (прополювання, викопування садивного матеріалу) залучаються тимчасові, сезонні робітники (з числа жителів населених пунктів поблизу розсадника).

Як прогресивний метод у роботі працівників на розсаднику з огляду на кінцевий результат, вводиться бригадний підряд, об'єктом якого є виробнича ділянка з певним обсягом робіт; перехід на бригадний госпрозрахунок. Він запроваджується з метою поліпшення використання робочого часу і техніки, зниження матеріальних і трудових затрат при вирощуванні садивного матеріалу, підвищення продуктивності праці на роботах у розсадниках на основі матеріальної зацікавленості колективів бригад у кінцевих результатах праці.

Система оплати праці в розсаднику - відрядна, відрядно-преміальна, акордно-преміальна і просто преміальна. Обов'язкова умова преміювання - якісне виконання всіх технологічних операцій. Оплата праці робітників у лісових розсадниках проводиться на підставі тарифікації робіт за розрядами, нормування праці відповідно до діючих типових норм виробітку, тарифних ставок для оплати праці, систем оплати, надбавки і доплат. Бригадирам на роботах у розсадниках, які не звільнені від основної роботи, за керівництво бригадою виплачується надбавка до відрядного заробітку залежно від обсягу роботи і чисельності робочих у бригаді.

Розрахунок потреби розсадника в робочій силі наведено в таблиці 5.1.

Таблиця 5.1. Розрахунок потреби розсадника в робочій силі

№ пп	Виробниче відділення	Необхідно людино-днів за місяцями
січень	лютий	березень	Квітень	травень	червень	липень	серпень	вересень	жовтень	Листопад	грудень	усього
1.	Посівне відділення	-	0,77	0,09	3,38	53, 36	33, 74	33, 47	33, 33	72, 46	5,44	-	-	236,04
2.	Шкілка насіннєвих саджанців	-	-	-	196,83	138,03	273,87	151,14	387,43	148,17	282,95	-	-	1578,42
3.	Шкілка щеплених саджанців	-	-	400,21	325,14	99, 08	60, 80	98, 61	30, 73	98, 75	214,27	-	-	1327,60
Усього по розсаднику	-	0,77	400,30	525,35	290,47	368,41	283,22	451,49	319,38	502,66	-	-	3142,06
Потрібно робітників	-										-	-
з них: постійних	-										-	-
Тимчасових	-	-			-		-		-		-	-

 

Аналізуючи дані таблиці 5.1. видно, що найбільшу кількість людино-днів витрачається в березні, квітні, червні, серпні та жовтні місяці, де потрібно залучати тимчасових робітників. В березні місяці велика кількість людино-днів витрачається на проведення щеплення, а оскільки щеплення потрібно провести в короткий термін, тому для проведення цієї операції необхідно залучати тимчасових робітників. В квітні місяці найбільше людино-днів витрачається на ручну посадку, тому я рекомендую частину робіт по посадці перенести на механізовану посадку. В червні місяці на розпушення грунту і знищення бурянів вручну витрачається найбільше людино-днів, щоб уникнути залучення тимчасових робітників рекомендую частину ручних робіт замінити на хімічні, із застосуванням гербіцидів. На формування штамбу в шкілці насіннєвого походження в серпні місяці затрачається найбільше людино-днів, тому я реко- мендую частину робіт по видаленню пагонів потовщення і їх пінцируванню перенести на липень місяць. В жовтні дуже велику кількість людино-днів витрачається на тимчасове прикопування садивного матеріалу, для зменшення цієї кількості я рекомендую не застосовувати тимчасового прикопування матеріалу а відразу його реалізувати, або прикопувати частину матеріалу до моменту реалізації.

За стан охорони праці і техніки безпеки в розсаднику відповідає майстер розсадника. Посадові обов'язки майстра розсадника:

- здійснює керівництво виробничо-господарською діяльністю розсадника.

- розробляє перспективні та поточні плани виробничої діяльності розсадника.

- забезпечує виконання встановленого виробничого плану розсадника і якість робіт, впровадження нової передової техніки і технології, розробку і впровадження заходів з наукової організації праці, випереджуючі темпи росту продуктивності праці порівняно з ростом заробітної плати і ефективне використання матеріальних і трудових ресурсів.

- організовує відповідно до затвердженого плану відбір зразків насіння та відправку їх для перевірки посівної якості в насіннєву інспекцію, вирощування і реалізацію садивного матеріалу, закладання плантацій різного типу.

- розробляє проект вирощування декоративного садивного матеріалу, вивчає, впроваджує передовий вітчизняний та зарубіжний досвід організації та проведення робіт у розсаднику.

- контролює дотримання робітниками трудової та робочої дисципліни, а також правил з охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії та протипожежного захисту.

- проводить виховну роботу з підвищення ділової кваліфікації в колективі.

- організовує облік та звітність про виробничу діяльність лісового розсадника, керує працівниками розсадника.

- дбає про впровадження прогресивного методу в роботі працівників розсадника щодо кінцевого результату - бригадного підряду, про перехід на госпрозрахунок.

Майстер розсадника повинен знати:

- накази, розпорядження та інші керівні матеріали, які стосуються виробничо-господарської діяльності розсадника;

- біологію деревних і кущових порід, технологію вирощування садивного матеріалу;

- біологію шкідників та збудників хвороб і способи боротьби з ними;

- економіку, організацію виробництва, праці та управління;

- діючі положення щодо оплати праці, матеріального і морального заохочення працівників;

- основи трудового законодавства; правила і норми охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії та протипожежного захисту.