Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ

Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

Біологічний факультет

 

Кафедра ботаніки і садово-паркового господарства

 

Курсовий проект

на тему: "Організаційно-господарський план постійного

декоративного розсадника управління "Зеленбуд" м.Любомль"

 

Упорядкував студент 3 курсу 32 групи

 

Гуль Олександр Іванович

 

Керівник: Кичилюк О.В.

 

Проект представлено до захисту_________

 

Луцьк- 2013

Зміст

Вступ 4

Розділ 1. Загальні відомості про декоративний розсадник, 5-8

природні та економічні умови району його діяльності.

Розділ 2. Призначення, виробнича потужність та 9-18

організація території розсадника.

Розділ 3. Основи агротехніки(сівозміни, обробіток 19-27

грунту, система добрив).

Розділ 4. Технологія та виробнича собівартість вирощування 28-55

декоративного садивного матеріалу.

Розділ 5. Організація й охорона праці. 56-60

Список використаних джерел інформації. 61

Додаток. 62

Вступ

Озеленення відіграє важливу роль у формуванні навколишнього середовища, надає йому індивідуальні, своєрідні риси. Озеленення підкреслює, виявляє найбільш цінні будівлі, елементи споруд, декорує стіни, огорожі, промислові об’єкти. За допомогою зелених насадженнь підкреслюються особливості або приховуються недоліки рельєфу. Об’єкти зеленого будівництва повинні бути самостійними витворами садово – паркового мистецтва.

В даний час спостерігаються чітко виражені тенденції підвищення містобудівельної ролі насаджень. В якості повноправного конструктивного містобудівельного елемента озеленення бере участь в організації території міста, в оформленні міського ландшафту, може бути центром або віссю просторового вирішення міського ансамблю, його обрамленням.

В наш час все більш актуальне значення приймають міри по покращенню стану навколишнього середовища, благоустрою, озелененню міст і населених пунктів. Саме це є головним завданням садово – паркового господарства. Адже підвищується значення живої природи в озелененні міста, створенні його зовнішнього вигляду, збільшенні площ під зелені насадження, створенні нових парків, скверів, бульварів, лісопарків. В сучасному місті озеленені території (окремі ділянки і садово – паркові комплекси) об’єднуються в динамічну взаємопов’язану систему.

Мета написання курсового проекту – розвивати уміння самостійно та творчо працювати з одночасним закріпленням тереотичних знань, набути досвіду для вирішення конкретних практичних завдань. Ознайомитись з виробничою діяльністю та особливостями роботи постійних декоративних розсадників, вивчити технологію виробництва садивного матеріалу. Навчитись приймати правильні науково-обгрунтовані рішення в процесі розв’язання організаційних і агротехнічних питань.

 

 

Розділ 1. Загальні відомості про декоративний розсадник, природні та економічні умови району його діяльності.

Підпорядкування та місце знаходження розсадника

Загальні відомості про розсадник:

Назва та приналежність: «Мрія»- Любомльське лісництво.

Місце знаходження: Волинська область, Любомльський район.

Загальна площа: 27,74 га

Адреса: вул. Володимирська, 102, м. Любомль, Волинська область. Телефон[phone]

Природні умови

Любомльський район знаходиться в зоні Українського Полісся, в якому переважають бідні безструктурні малородючі ґрунти..Найбільше поширення на території району мають підзолисті і дерново-підзолисті грунти, зустрічаються також і болотні і лучні грунти.

Район знаходиться в помірному кліматичному поясі, в зоні мішаних лісів. Клімат помірно-континентальний, із м'якою зимою і теплим літом, затяжною весною та осінню, характеризується значним атмосферним зволоженням. Середньорічна кількість опадів — 595-605мм. з максимальною їх кількістю в липні, мінімальною – взимку і на початку весни. Впродовж року опади розподіляються нерівномірно і становлять в середньому: взимку – 18, навесні – 21, восени – 23, а влітку – 40%.

Переважаючими є західні вітри. Швидкість вітру становить 2,4 – 4,9 м/с з максимумом взимку і мінімумом влітку. Вітряна погода сприяє транспірації, що при достатньому зволоженні позитивно випливає на рослини.

Радіаційний баланс району сприятливий для зростання як морозостійких, так і сухостійних видів рослинності. Середня температура січня -4,4-5,1°C, липня +18,6+18,8°C, абсолютний мінімум – 34-36°C морозу, абсолютний максимум + 39°C тепла. Спостереження за погодою веде метеостанція в

с. Світязь Шацького району.

Стійкий перехід середньодобової температури повітря через 0°C, тобто через початок і кінець зими, спостерігається 24−25 листопада та 10−14 березня. Середня тривалість зимових днів 106−108.

Перехід середньодобової температури через +5°C та початок вегетаційного періоду 3−7 квітня. Період вегетації закінчується в останній п'ятиденці жовтня, тривалість його 203−209 днів. Пізні заморозки інколи бувають до третьої декади травня, ранні – з другої декади вересня. Інколи це згубно впливає на молоді деревні породи, а також чагарниково – трав’яну рослинність. Середня глибина промерзання ґрунту в районі становить 50 -52 см.

Потужність снігового покриву сягає 5 – 10см, іноді 20см. Вона достатня для збереження кореневищ і трав’яної рослинності в зими із сильними морозами, особливо тоді, коли сніговий покрив триває всю зиму. Це також є позитивним з точки зору достатнього зволоження грунту в весною, коли атмосферна кількість опадів є малою. Постійний сніговий покрив зберігається з кінця грудня до кінця лютого, інколи до початку квітня. Відносна вологість повітря становить приблизно 79 % з максимумом взимку, що викликає часті тумани, особливо при проходженні теплих атмосферних фронтів, циклонів чи заходження на територію атлантичного повітря. В морозні зими з таким характером атмосферної циркуляції на гілках дерев утворюється льодовий покрив, що часто спричиняє їх обламування. Це ж саме буває і при надмірному накопиченні снігу на них.

В районі в літній період бувають часті грози, які найбільш інтенсивні в червні – серпні, хоча в окремі роки вони бувають і в жовтні, а також і в кінці квітня. Кількість днів з грозами становить 28 – 32 в рік. Град випадає рідко, але майже кожен рік з частотою 1,3 - 2,4 дні в рік. Бувають ожеледі, хутровини, інколи пилові бурі. Для району характерне явище смерчів, які хоча і рідко проходять по території, проте завдають значної шкоди як лісам, так і населенню і народному господарству району.

Рельєф району сформувався на Поліській низовині, порівняно простий, рівний, з мікропідвищенням та мікро пониженням, висота над рівнем моря — 187м.

Гідрографія району багата на поверхневі води: ріки, озера, ставки. Рівень ґрунтових вод становить 1.5-2м.

Трав’яний покрив представлений такими рослинами: подорожник великий і ланцетолистий, тисячолистник, конюшина лучна та повзуча, осот польовий, кульбаба, тонконіг вузьколистий, щавель, кропива дводомна, полин гіркий та білий, амброзія полинолиста, блекота, березка польова та інші. Ступінь задерніння грунту середня.

 

Основні виробники та покупці ринку декоративного розсадництва

Оскільки на території Любомльського району не існує на даний момент жодного декоративного розсадника, то це свідчить про необхідність його створення, а також велику перспективу його розвитку і прибутковість у майбутньому.

Любомльський район значно розвивається, будуються нові садочки, ресторани, магазини, приватні будинки, церкви, автозаправки та інші будівлі, які для покращення естетичного вигляду озеленюють свої ділянки, а це і є основні покупці декоративного садивного матеріалу. Постійними покупцями є зелені господарства міст та селищ області, і безумовно, фізичні особи, які є власниками приватних будинків. Саме на піку моди зараз є прикраса подвір’їв різними вічнозеленими деревами та кущами.

 

Висновки

Дослідивши ґрунтово-кліматичні умови території, я зробив висновок, що вони є придатними для вирощування в декоративного садивного матеріалу, виконавши певні заходи з підготовки території та обробітку ґрунту для вирощування садивного матеріалу і зробивши ретельне планування території розсадника.

Технічне завдання

Технічне завдання на розробку проекту організаційно-господарського плану постійного декоративного розсадника управління «Зеленбуд» м.Любомль

1. Призначення та виробнича потужність у розрізі відділень.

Сіянців Сосни звичайної 1000тис.шт.-1р.

Декоративних саджанців насіннєвого походження Берези повислої 52тис.шт.-3р.

Декоративних саджанців вегетативного походження Ялини сибірської

ф. «Лютесценс» 36тис.шт.-2р.

Декоративних саджанців із закритою кореневою системою Туї західної 36тис.шт.-3р.

Здерев’янілих та зелених живців Калини звичайної 80тис.шт.

2. Відповідно до планового(проектного) завдання розрахувати площі виробничих відділень розсадника.

3. Розробити проект організації території розсадника та визначити площі допоміжних частин.

4. Скласти перелік будівель, обладнання та оснащення необхідного для забезпечення нормальної діяльності розсадника.

5. Розробити та обґрунтувати проект сівозмін для виробничих відділень.

6. Запроектувати та обґрунтувати системи основного обробітку грунту.

7. Розробити та обґрунтувати проект системи внесення добрив.

8. Розробити та обґрунтувати агротехніку вирощування садивного матеріалу у розрізі виробничих відділень та порід. Скласти технологічні карти та визначити виробничі витрати.

9. Визначити допоміжні витрати та технологічну собівартість продукції.

10. Скласти план реалізації продукції розсадника.

11. Розрахувати потребу в постійних і тимчасових робітниках розсадника для виконання планового завдання.

ПЛАН

Проект сівозмін

Сівозміни застосовують для збереження та підвищення родючості ґрунту, відновлювання і покращення структури грунту, раціонально використання вологи та елементів мінерального живлення, полегшення боротьби з бур'янами, шкідниками та збудниками хвороб.

Сівозміна – це послідовне, науково-обгрунтоване чергування культур і парів у часі та просторі, яке супроводжується відповідною агротехнікою. Культури розміщують на полях таким чином, щоб кожна з них поверталася на колишнє місце не раніше, ніж через 3–4 роки. Період, впродовж якого усі культури і пар проходять через кожне поле у певному порядку називається ротацією сівозмін.

Обробіток ґрунту

Первинне освоєння площі

В умовах створення лісового розсадника значне місце відводиться обробітку ґрунту під час освоєння площ, відведених під розсадник та в полях прийнятих сівозмін.

Первинний обробіток ґрунту виконується у відповідності з категоріями площ, відведених під розсадник і перехідною сівозміною. Первинний обробіток на пустирях (землі - сильно засмічені бур'янами) застосовують обробіток ґрунту за системою чорного пару з внесенням гербіцидів і добрив. В кінці літа лущать дернину в двох напрямках на глибину 7-10 см. З появою бур'янів (приблизно через 2 тижні) проводять оранку на глибину до 30 см, а наступного року весною, проводять закриття вологи (боронування). відразу після достигання гранту. За вегетаційний період проводять 3-4 разову культивацію грунту. Для виведення бур'янів збільшують з кожним прийомом від 5до12см,а для накопичення вологи зменшують від 12 до 5см. Восени проводять переорювання пару, а наступної весни знову боронування, і тоді вже можна висівати насіння в посівному відділені або садити сіянці в шкільному відділенні. Система чорного пару є найефективнішим засобом покращення властивостей ґрунту.

Завершальною метою первинного освоєння площ ділянок, відведених під розсадник є сформований орний окультурений шар ґрунту з вмістом гумусу понад 3%.

3.2.2 Системи основного обробіток ґрунту в полях сівозмін та їх обґрунтування

Обробіток грунту в полях сівозмін включає основний і передпосівний обробіток. Система основного обробіток ґрунту визначається прийнятою сівозміною. Так, у Поліссі на бідних піщаних грунтах, при трипільній сівозміні, у посівному відділенні поле, що призначене для висівання люпину, обробляється до наступної сівби за системою сидерального пару, а поля що вийшли з-під одно або дворічних сіянців – за зяблевою. Сидеральним називають такий пар, коли зелену масу вирощуваних культур заорюють з метою збагачення грунту органічними речовинами[2.ст 19].

Система сидерального обробітку грунту включає такі прийоми:

1) лущення - проводять культиватором з метою порушення висхідних капілярів, які вихо- дять на поверхню грунту, для посилення окисних процесів; заорювання насіння бурянів і створення сприятливих умов для їх проростання на глибину 4-5см.

2) Осіння оранка плугом ПЛН-4-35 на глибину 25-28см в посівному відділенні і 35-40см в шкілках плугом ППН-40 через 12-15 днів після лущення.

3) Ранньовесняне боронування або так зване ранньовесняне закриття вологи, спрямоване на збереження вологи та покращення теплового режиму ґрунту.

4) Посів сидератів(люпин однорічний).

5) Прикочування зеленої маси.

6) Подрібненя зеленої маси.

7) Заорювання зеленої маси.

8) Прикочування грунту.

9) Переорювання пару без повороту скиби.

10) Ранньовесняне боронування.

Передпосівний обробіток ґрунту призначений для створення рівної, добре розпушеної поверхні ґрунту і врахуванням глибини загортання насіння або посадка сіянців, способу сівби чи посадки. До основних завдань передпосівного (передсадивного) обробітку ґрунту належать:

- недопущення ранньовесняного висушування обробленого ґрунту;

- знищення сходів бур'янів;

- створення необхідних умов для висіву насіння, садіння сіянців і саджанців та внесення передпосівного (передсадивного) добрива;

- формування оптимальних (водного, повітряного, поживного і теплового) режимів ґрунту з метою сприяння дружному і швидкому проростанню насіння та високій приживлюваності сіянців і саджанців;

- створення умов для виконання подальших робіт з вирощування садивного матеріалу.

Передпосівний (передсадивний) обробіток ґрунту може включати такі прийоми: весняне (осіннє) переорювання ґрунту, культивацію, боронування, шлейфування, коткування, фрезерування та ін..

 

Система застосування добрив

Організація праці

Основною виробничою одиницею на розсаднику є постійна бригада робітників, яка складається з кількох ланок; кількість робітників у ланці - 4-5 чоловіки.Керує бригадою майстер (бригадир) зі стажем роботи на розсаднику 3-5 років із спеціальною освітою, а ланкою - кваліфікований робітник ланки, який пройшов фахову підготовку.

Виконання робіт у теплицях покладається на постійних робітників, які приймаються в порядку організованого набору. Виділяються також спеціалізовані ланки з вирощування садивного матеріалу в теплиці, посівному відділку, шкілці.

Закріплення виробничих ділянок за бригадами і вирощуваних культур (від посіву-посадки до реалізації) за ланками і окремими робітниками - один із прогресивних методів організації праці. При цьому ліквідується зміна робітників в роботі з вирощування садивного матеріалу, поліпшується якість роботи.

Для виконання ручних робіт з великим обсягом трудозатрат і стислими агротехнічними строками (прополювання, викопування садивного матеріалу) залучаються тимчасові, сезонні робітники (з числа жителів населених пунктів поблизу розсадника).

Як прогресивний метод у роботі працівників на розсаднику з огляду на кінцевий результат, вводиться бригадний підряд, об'єктом якого є виробнича ділянка з певним обсягом робіт; перехід на бригадний госпрозрахунок. Він запроваджується з метою поліпшення використання робочого часу і техніки, зниження матеріальних і трудових затрат при вирощуванні садивного матеріалу, підвищення продуктивності праці на роботах у розсадниках на основі матеріальної зацікавленості колективів бригад у кінцевих результатах праці.

Система оплати праці в розсаднику - відрядна, відрядно-преміальна, акордно-преміальна і просто преміальна. Обов'язкова умова преміювання - якісне виконання всіх технологічних операцій. Оплата праці робітників у лісових розсадниках проводиться на підставі тарифікації робіт за розрядами, нормування праці відповідно до діючих типових норм виробітку, тарифних ставок для оплати праці, систем оплати, надбавки і доплат. Бригадирам на роботах у розсадниках, які не звільнені від основної роботи, за керівництво бригадою виплачується надбавка до відрядного заробітку залежно від обсягу роботи і чисельності робочих у бригаді.

Розрахунок потреби розсадника в робочій силі наведено в таблиці 5.1.

Таблиця 5.1. Розрахунок потреби розсадника в робочій силі

№ пп	Виробниче відділення	Необхідно людино-днів за місяцями
січень	лютий	березень	Квітень	травень	червень	липень	серпень	вересень	жовтень	Листопад	грудень	усього
1.	Посівне відділення	-	0,77	0,09	3,38	53, 36	33, 74	33, 47	33, 33	72, 46	5,44	-	-	236,04
2.	Шкілка насіннєвих саджанців	-	-	-	196,83	138,03	273,87	151,14	387,43	148,17	282,95	-	-	1578,42
3.	Шкілка щеплених саджанців	-	-	400,21	325,14	99, 08	60, 80	98, 61	30, 73	98, 75	214,27	-	-	1327,60
Усього по розсаднику	-	0,77	400,30	525,35	290,47	368,41	283,22	451,49	319,38	502,66	-	-	3142,06
Потрібно робітників	-										-	-
з них: постійних	-										-	-
Тимчасових	-	-			-		-		-		-	-

 

Аналізуючи дані таблиці 5.1. видно, що найбільшу кількість людино-днів витрачається в березні, квітні, червні, серпні та жовтні місяці, де потрібно залучати тимчасових робітників. В березні місяці велика кількість людино-днів витрачається на проведення щеплення, а оскільки щеплення потрібно провести в короткий термін, тому для проведення цієї операції необхідно залучати тимчасових робітників. В квітні місяці найбільше людино-днів витрачається на ручну посадку, тому я рекомендую частину робіт по посадці перенести на механізовану посадку. В червні місяці на розпушення грунту і знищення бурянів вручну витрачається найбільше людино-днів, щоб уникнути залучення тимчасових робітників рекомендую частину ручних робіт замінити на хімічні, із застосуванням гербіцидів. На формування штамбу в шкілці насіннєвого походження в серпні місяці затрачається найбільше людино-днів, тому я реко- мендую частину робіт по видаленню пагонів потовщення і їх пінцируванню перенести на липень місяць. В жовтні дуже велику кількість людино-днів витрачається на тимчасове прикопування садивного матеріалу, для зменшення цієї кількості я рекомендую не застосовувати тимчасового прикопування матеріалу а відразу його реалізувати, або прикопувати частину матеріалу до моменту реалізації.

За стан охорони праці і техніки безпеки в розсаднику відповідає майстер розсадника. Посадові обов'язки майстра розсадника:

- здійснює керівництво виробничо-господарською діяльністю розсадника.

- розробляє перспективні та поточні плани виробничої діяльності розсадника.

- забезпечує виконання встановленого виробничого плану розсадника і якість робіт, впровадження нової передової техніки і технології, розробку і впровадження заходів з наукової організації праці, випереджуючі темпи росту продуктивності праці порівняно з ростом заробітної плати і ефективне використання матеріальних і трудових ресурсів.

- організовує відповідно до затвердженого плану відбір зразків насіння та відправку їх для перевірки посівної якості в насіннєву інспекцію, вирощування і реалізацію садивного матеріалу, закладання плантацій різного типу.

- розробляє проект вирощування декоративного садивного матеріалу, вивчає, впроваджує передовий вітчизняний та зарубіжний досвід організації та проведення робіт у розсаднику.

- контролює дотримання робітниками трудової та робочої дисципліни, а також правил з охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії та протипожежного захисту.

- проводить виховну роботу з підвищення ділової кваліфікації в колективі.

- організовує облік та звітність про виробничу діяльність лісового розсадника, керує працівниками розсадника.

- дбає про впровадження прогресивного методу в роботі працівників розсадника щодо кінцевого результату - бригадного підряду, про перехід на госпрозрахунок.

Майстер розсадника повинен знати:

- накази, розпорядження та інші керівні матеріали, які стосуються виробничо-господарської діяльності розсадника;

- біологію деревних і кущових порід, технологію вирощування садивного матеріалу;

- біологію шкідників та збудників хвороб і способи боротьби з ними;

- економіку, організацію виробництва, праці та управління;

- діючі положення щодо оплати праці, матеріального і морального заохочення працівників;

- основи трудового законодавства; правила і норми охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії та протипожежного захисту.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ

Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

Біологічний факультет

 

Кафедра ботаніки і садово-паркового господарства

 

Курсовий проект

на тему: "Організаційно-господарський план постійного

декоративного розсадника управління "Зеленбуд" м.Любомль"

 

Упорядкував студент 3 курсу 32 групи

 

Гуль Олександр Іванович

 

Керівник: Кичилюк О.В.

 

Проект представлено до захисту_________

 

Луцьк- 2013

Зміст

Вступ 4

Розділ 1. Загальні відомості про декоративний розсадник, 5-8

природні та економічні умови району його діяльності.

Розділ 2. Призначення, виробнича потужність та 9-18

організація території розсадника.

Розділ 3. Основи агротехніки(сівозміни, обробіток 19-27

грунту, система добрив).

Розділ 4. Технологія та виробнича собівартість вирощування 28-55

декоративного садивного матеріалу.

Розділ 5. Організація й охорона праці. 56-60

Список використаних джерел інформації. 61

Додаток. 62

Вступ

Озеленення відіграє важливу роль у формуванні навколишнього середовища, надає йому індивідуальні, своєрідні риси. Озеленення підкреслює, виявляє найбільш цінні будівлі, елементи споруд, декорує стіни, огорожі, промислові об’єкти. За допомогою зелених насадженнь підкреслюються особливості або приховуються недоліки рельєфу. Об’єкти зеленого будівництва повинні бути самостійними витворами садово – паркового мистецтва.

В даний час спостерігаються чітко виражені тенденції підвищення містобудівельної ролі насаджень. В якості повноправного конструктивного містобудівельного елемента озеленення бере участь в організації території міста, в оформленні міського ландшафту, може бути центром або віссю просторового вирішення міського ансамблю, його обрамленням.

В наш час все більш актуальне значення приймають міри по покращенню стану навколишнього середовища, благоустрою, озелененню міст і населених пунктів. Саме це є головним завданням садово – паркового господарства. Адже підвищується значення живої природи в озелененні міста, створенні його зовнішнього вигляду, збільшенні площ під зелені насадження, створенні нових парків, скверів, бульварів, лісопарків. В сучасному місті озеленені території (окремі ділянки і садово – паркові комплекси) об’єднуються в динамічну взаємопов’язану систему.

Мета написання курсового проекту – розвивати уміння самостійно та творчо працювати з одночасним закріпленням тереотичних знань, набути досвіду для вирішення конкретних практичних завдань. Ознайомитись з виробничою діяльністю та особливостями роботи постійних декоративних розсадників, вивчити технологію виробництва садивного матеріалу. Навчитись приймати правильні науково-обгрунтовані рішення в процесі розв’язання організаційних і агротехнічних питань.

 

 

Розділ 1. Загальні відомості про декоративний розсадник, природні та економічні умови району його діяльності.