Народногосподарське значення, біологічні особливості та механізована технологія вирощування цукрових буряків.

Цукровий буряк — одна з основних у нашій країні технічних сільськогосподарських культур. Він є основною сировиною для цукрової промисловості. Корені цукрового буряку містять 17—20% цукру.

Цукор має високі смакові якості, швидко засвоюється організмом, відновлюючи його енергію і працездатність. Цукровий буряк має високу кормову цінність. За врожайності 300 ц/га коренів вихід кормових одиниць становить понад 100 ц/га.Гичка цукрового буряку є цінним зеленим кормом. Використовують її і для виготовлення силосу. Так, 100 кг гички відповідають 20 кормовим одиницям, а на кожну кормову одиницю її припадає близько 90 г перетравного протеїну, багато вітамінів і мінеральних речовин. Як продукт переробки на цукрових заводах отримують жом, який має високу кормову цінність: 100 кг свіжого жому відповідають 8 кормовим одиницям. Патоку, яка залишається після переробки цукрового буряку і містить до 60% цукру, використовують для виробництва спирту, дріжджів та інших продуктів. Кормова цінність цукрового буряку майже вдвічі вища, ніж кормового. Відходи переробки цукрового буряку (дефекат) використовують для вапнування кислих ґрунтів.Цукровий буряк має велике агротехнічне значення. Під нього застосовують глибоку оранку, вносять органічні й мінеральні добрива. Як просапна культура він сприяє очищенню поля від бур'янів, тому є цінним попередником для наступних культур сівозміни, підвищує загальний рівень землеробства.

Вимоги до температури. Насіння цукрового буряку починає проростати за температури ґрунту 4-5°С, але сходи з'являються лише через 20-22 дні. Життєздатні сходи з'являються при 6-7°С. За температури 10-12°С сходи з'являються через 12-14 днів, а за 15-17°С - через 7-8 днів. У фазі вилочки рослини чутливі до приморозків і можуть пошкоджуватися при мінус 3-4°С. З появою першої пари справжніх листків сходи можуть витримувати зниження температури до мінус 8°С.

Восени перед збиранням рослини можуть витримувати приморозки - 5°С. За температури нижче 6-8°С нагромадження цукру в коренеплодах припиняється. Зібрані і неприкриті коренеплоди пошкоджуються за температури - 2°С.Незважаючи на здатність переносити приморозки, буряк є досить теплолюбною культурою. Оптимальна температура для росту і розвитку рослин 20-22°С. Зниження температури сповільнює ріст. Цукровий буряк - жаростійка культура. У нього високий максимум температур. Фотосинтез відбувається і за підвищення температури до 40°С.

Вимоги до вологи. Цукровий буряк вимогливий до вологи, починаючи з перших днів життєдіяльності. Для бубнявіння і проростання насіння вбирає 150-170% води від маси клубочка. Цукровий буряк економно витрачає воду. Транспіраційний коефіцієнт коливається від 240 до 400. Проте загальна витрата води з 1 га велика, у зв'язку з формуванням значної кількості сухої органічної речовини врожаю. Для утворення 1 тонни коренеплодів і такої ж кількості гички за врожайності 40-50 т/га витрачається майже 80 т води.Найбільше води витрачається під час інтенсивного росту коренеплодів у липні-серпні. Нестача води в цей період призводить до зниження врожайності і збільшення вмісту азоту в коренеплодах.Використовуючи вологу з глибших горизонтів ґрунту, цукровий буряк витримує тривалий період без дощу і може ефективно використовувати пізні літні опади.У дощові з хмарною погодою роки цукристість коренеплодів зменшується.

Вимоги до світла. Цукровий буряк - вимоглива до світла рослина довгого дня. Інтенсивність нагромадження цукру в коренеплодах залежить від кількості сонячних днів у другій половині вегетації (серпень, вересень). Чим вища освітленість, тим краще проходить синтез вуглеводів. Зменшення освітленості різко знижує урожайність і цукристість коренеплодів. Такі умови можуть виникнути при загущенні рослин або при сильному забур'яненні посівів.Похмура погода спричинює збільшення вмісту низькомолекулярних азотистих сполук, що погіршує технологічну якість коренеплодів, зменшує вміст цукру.

Вимоги до ґрунту. Культура дуже вимоглива до родючості ґрунту. Найкраще росте на родючих, глибоких, багатих органічною речовиною ґрунтах: чорноземи, темно-сірі опідзолені, дерново-лучні. Нижчий урожай формується на сірих та світло-сірих опідзолених ґрунтах. За механічним складом кращі суглинкові ґрунти. На бідних піщаних і дуже важких глинистих розвивається погано. Орний шар ґрунту повинен становити не менше 25 см.Переущільнення ґрунту і утворення плужної підошви знижує врожайність і призводить до роздвоєння коренеплодів.Цукровий буряк не витримує високої кислотності, добре реагує на вапнування ґрунтів. На кислих ґрунтах знижується засвоєння магнію і фосфору, зростає негативний вплив вільних іонів алюмінію. Оптимальна кислотність - рН 6,5-7,5.Цукровий буряк належить до солестійких культур. Його використовують для розсолення ґрунту.

При механізованому виробництві цукрові буряки необхідно розміщувати за такими попередниками, які забезпечують чистоту полів від бур’янів, дають можливість внести органічні та мінеральні добрива. Практично для всіх зон кращими попередниками для цукрових буряків є озимі зернові та зернобобові культури, а також однорічні та багаторічні трави.

Практика свідчить, що вирощувати цукрові буряки на одному і тому ж полі можна: в зоні достатнього зволоження, не раніше ніж через 2 – 3 роки, в зонах нестійкого і недостатнього зволоження – 3 – 4 роки.

Цукрові буряки – культура інтенсивного землеробства. Для формування кожних 10 т коренеплодів і відповідної кількості гички буряки мають отримати з грунту 50 – 60 кг азоту, 22 – 25 кг фосфору, 60 – 70 кг калію, 12 – 13 кг магнію, 9 – 10 кг натрію. Крім цього рослини цукрових буряків потребують необхідну кількість таких мікроелементів, як марганець, кобальт, молібден, цинк, сірка, мідь, йод. Тобто під час планування врожаю коренеплодів відповідного рівня слід враховувати як наявні в грунті поживні речовини, так і потрібні обсяги додаткового внесення добрив. Тому для одержання високих врожаїв грунт необхідно забезпечити достатньою кількістю поживних речовин під час основного обробітку, або ж додатково вносити добрива під час сівби і в період вегетації-підживлення.

Для внесення гранульованих мінеральних добрив використовують машини МВУ-16, МВУ-8, МВУ-5, МВД-900 та ін.

У кислі грунти вносять дефекат, вапнякове або доломітове борошно. Цукрові буряки добре реагують на безпосереднє внесення та післядію твердих органічних добрив. Особливо це відчутно на грунтах з незадовільними фізичними властивостями. Безпосередньо під цукрові буряки або під попередник вносять по 40 – 50 т/га твердих органічних добрив розкидачами РУН-Ф-15М, ПРТ-16М, ПРТ-10, МТО-6, РПО-6 та іншими.

На опідзолених чорноземах і сірих лісових грунтах при підвищеній гідролітичній кислотності необхідне вапнування. Для цього використовують дефекат або вапнякову чи доломітову муку.

З метою одержання високих врожаїв цукрових буряків доцільно застосувати напівпаровий спосіб основного обробітку грунту. Він передбачає дискове лущення стерні в два сліди, глибоку (28 – 32 см) оранку в першій половині серпня ярусними плугами ПНЯ-6-42, ПНЯ-4-40, ПЯ-3-35 і поверхневий обробіток поля зубовими боронами та культиваторами у міру ущільнення грунту й появи сходів бур'янів, безполицеве розпушування пізно восени на глибину 16 – 20 см впоперек оранки.Основними вимогами до якості виконання робіт є створення вирівняної поверхні поля і загортання пожнивних решток, бур’янів та добрив на встановлену глибину у вологий шар грунту. Неякісно загорнуті пожнивні рештки погано перегнивають, що знижує якість весняного обробітку грунту, сівби та догляду за посівами.

Ранньовесняні роботи починають з розпушення грунту широкозахватними агрегатами на базі гусеничних тракторів, зчіпок, важких зубових борін 3БЗТС-1,0 (перший ряд) і легких борін ЗОР-0,7 або ЗБП-0,6А (другий ряд). Поверхню грунту вирівнюють агрегатом із шлейф-борін ШБ-2,5А і легких борін. Добру якість роботи забезпечують вирівнювачі грунту ВП-8Б і ВПН-5,6А в агрегаті з гусеничними тракторами.

Передпосівний обробіток грунту виконують в єдиному технологічному процесі з сівбою. Добру якість на передпосівному обробітку можуть забезпечити просапні культиватори УСМК-5,4Б та широкозахватні беззчіпкові культиватори КШУ-18 і КШУ-12, обладнані вирівнювальними пристроями або комбіновані агрегати типу „Європак”.

Українська механізована технологія повністю може бути забезпечена сучасними сортами і гібридами. У державний Реєстр сортів рослин України занесено більше 30 однонасінних сортів та гібридів цукрових буряків вітчизняної та спільної з іноземними фірмами селекції. Найбільш поширені у сучасному виробництві сорти та гібриди: Білоцерківський однонасінний 45, Ялтушківський однонасінний 30, Веселоподолянський однонасінний 29, Київський ЧС 62, Слов’янський 96, Ювілейний, а також КВС (Німеччина).

Бурякосіючі сільськогосподарські підприємства одержують насіння в посівних одиницях (100 тис. насінин), оброблене захисно-стимулюючими речовинами.

Для сівби і догляду за посівами буряків використовують комплекси 12-рядних (ССТ-12Б, ССТ-12В, СТВ-12, УПС-12, СУ-12, УСМК-5,4Б, УСМК-5.4В) і 18-рядних машин (ССТ-18Б, КОЗР-8,1-01, КРШ-8,1). Використовують також сівалки іноземного виробництва, зокрема Джон Дір 1760, а також культиватори Джон Дір 886. З метою зменшення витрати гербіцидів і поліпшення екології їх вносять стрічковим способом одночасно з сівбою цукрових буряків або культивацією міжрядь.

Для виконання таких технологічних операцій спеціальних машин в Україні не виготовляють. Тому на практиці створюють агрегат, у якому поєднують з трактором сівалку або просапний культиватор та підживлювач-обприскувач типу ПОМ-630.

Провідні зарубіжні фірми-виробники культиваторів для міжрядного обробітку вже на стадії проектування та розробки машин закладають можливість швидкого та простого переобладнання просапного культиватора у агрегат для поєднання технологічних операцій міжрядного обробітку та стрічкового внесення гербіцидів.

Сівалки ССТ-12Б і ССТ-12В обладнують слідоутворювачем та двома щілинорізами і колесами-копірами. Слідоутворювач кріплять між сьомою і восьмою посівними секціями. Місце встановлення щілинорізів залежить від того, з яким трактором агрегатують сівалку. При використанні колісного трактора класу 1,4 з колією 1,8 м їх кріплять між третьою і четвертою та дев'ятою і десятою посівними секціями. Якщо ж сівалку агрегатують з трактором Т-70С, то між третьою і четвертою та восьмою і дев'ятою посівними секціями.

Для вирощування цукрових буряків за механізованою технологією необхідно використовувати насіння тільки районованих сортів, високих посівних кондицій не нижче показників першого класу з схожістю не менше 80 %, а чистотою не нижче 97 %.Якщо насіння має лабораторну схожість не менше 90 %, сіють 12 – 15 шт. на 1 м рядка. У цьому випадку одержують 8 – 10 сходів і застосовують механізоване формування густоти рослин. При високій культурі землеробства сіють на кінцеву густоту (8 – 10 насінин на 1 м рядка).

Повні й дружні сходи одержують при загортанні насіння у вологий прогрітий грунт. Це буває тоді, коли середньодобова температура грунту на глибині 10 см становить 5 – 6 ⁰С.

Глибина загортання насіння буряків залежить від ґрунтових та кліматичних умов. На чорноземах та сірих лісових грунтах важкого механічного складу, в умовах достатнього зволоження насіння цукрових буряків загортають на глибину 2 – 3 см. На грунтах з кращою структурою, в умовах недостатнього зволоження або у посушливу погоду насіння глибину загортання збільшують до 4 – 5 см.

Проведення сівби в оптимально ранні й стислі строки (5 – 6 днів), дотримання всіх вимог технологій розміщення насіння на достатньо щільне ложе, дотримання заданих інтервалів між насінням (8 – 10 см при лабораторній схожості насіння не менше 90%) і стандартної ширини міжрядь (45 см) та прямолінійності сівби є передумовою одержання повних і дружних сходів, можливості застосування механізованого формування густоти рослин без затрат ручної праці і збирання коренеплодів з мінімальними пошкодженнями і втратами врожаю.

Величина густоти насаджень буряків на момент збирання для зони достатнього зволоження повинна становити 110 – 115 тис/га, нестійкого – 100 – 110 тис/га і недостатнього – 95 – 100 тис/га.

При механізованій технології виробництва цукрових буряків застосовують в основному два способи формування густоти рослин: сівба на кінцеву густоту і формування механічними способами. При сівбі на кінцеву густоту рослин забезпечується оптимальний розподіл насіння в рядках з тим, щоб одержати 6 – 7 життєздатних рівномірно розміщених по довжині рядка рослин.

Застосування малих норм висіву насіння цукрових буряків сприяє централізована (на заводах) передпосівна обробка його захисно-стимулюючими речовинами і цим гарантується повний захист сходів від шкідників і хвороб. Як страхові, передбачено у міру з’явлення шкідників і хвороб внесення відповідно інсектициду Бі-58 (0,8 л/га) і фунгіциду Альта (0,2 л/га).

Поля цукрових буряків дуже легко заростають бур’янами, що пригнічують культурні рослини і знижують їх продуктивність. Основою успішного розв’язання проблеми бур’янів є система їх контролювання агротехнічними і хімічними заходами. Гербіциди не повинні використовуватись шаблонно, а з урахуванням конкретної ситуації, зокрема видів бур’янів, фаз розвитку сходів буряків і бур’янів, погодних умов та інше.

В залежності від прийнятої технології вирощування цукрових буряків передбачається застосування таких гербіцидів:- Раундап – 4 л/га, через 12 – 14 днів після лущення стерні. Знищує всі види бур’янів;- Пірамін турбо – 2,5 л/га + Франтьєр – 1,5 л/га, під передпосівну культивацію. Знищують відповідно двохдольні однорічні і однорічні злакові бур’яни;- Матрекс – 2,5 л/га + Пірамін турбо – 2 л/га, у міру появи 4 – 6 пар листків буряків. Знищують широкий спектр двохдольних однорічних бур’янів.

Технологія догляду за посівами. Науково обґрунтованою системою догляду за посівами передбачено виконання таких механізованих операцій: суцільне розпушування грунту до появи сходів культиваторами, обладнаними ротаційними робочими органами і роторами без шлейфів; перше розпушування грунту в міжряддях і захисних зонах рядків (шаровку) з використанням захисних дисків, односторонніх плоскорізальних лап і ротаційних батарей; формування густоти посівів механічними (УСМП-5,4) і автоматичними (ПСА-2,7, ПСА-5,4) проріджувачами або просапними культиваторами (УСМК-5,4Б); підживлення рослин (у зоні достатнього зволоження) рідкими мінеральними добривами (УСМК-5,4+ПОМ-630-1) і сухими (УСМК-5,4Б); міжрядні обробітки посівів культиваторами, обладнаними спеціальними підгортачами для присипання бур'янів грунтом у захисних зонах і рядках; хімічний захист рослин підживлювачами-обприскувачами типу ПОМ-630-1 тощо.

Агрегати водять по борозенці слідоутворювача (до появи сходів) з використанням знятих з сівалки і встановлених на просапний культиватор щілинорізів і коліс-копірів. Це дає змогу своєчасно і якісно обробити посіви, зменшити захисні зони рядка до 5 см, частково або повністю усунути затрати ручної праці.

За рекомендаціями науковців на період збирання густота насаджень цукрових буряків повинна становити: у районах достатнього зволоження 115 – 120 тис./га, нестійкого 110 – 115, а в районах недостатнього зволоження 100 – 105 тис./га рівномірно розміщених рослин.

За 25 – 30 днів до початку збирання врожаю посіви доцільно обробити фізіологічне активними речовинами, які збільшують вихід цук­ру на 3–5 ц/га. Для цього використовують 1,5 – 2,5 кг/га гідразиду малеїнової кислоти (ГМК–натрій), розчиненої у 200 – 300 л води при наземному обприскуванні машинами типу ПОМ-630-1.

Високий урожай цукрових буряків з добрими технологічними якостями забезпечується при збиранні їх у період технічної стиглості. У ранні строки збирання буряки ще не досягли повної стиглості, а це призводить до втрати сировини та цукру. При визначенні термінів збирання слід враховувати, що інтенсивні прирости маси (60 ц/га) та збільшення цукристості на 1,7 % відбувається у вересні. Буряки, зібрані у кінці вересня – на початку жовтня, технічно стиглі і мають високу якість.

Цукрові буряки збирають в основному потоковим і потоково-перевалочним способом без ручного доочищення коренеплодів. Найпошире­нішим е потоково-перевалочний спосіб. Якщо відстань перевезення коренеплодів до 15 км, дві третини збиральних машин працюють за по­токовим способом, решта – за перевалочним; якщо ж відстань до 16 – 20 км – половина машин збирає потоковим, а половина – перева­лочним; до 21 – 30 км і більше перевагу віддають перевалочному способу. При достатній кількості транспортних засобів і чіткій організації роботи урожай доцільно збирати потоковим способом.

Збирати цукрові буряки можна сучасними комплексами машин за такими технологічними схемами:- гичка збирається у транспортні засобі, коренеплоди у бункер коренезбиральної машини з наступним навантаженням у транспортні засоби чи на краю поля або ж з подачею коренеплодів у транспорт, що рухається поруч;- гичка розкидається по полю, а коренеплоди викопуються комбайном і подаються в транспортні засоби;- гичка збирається у транспортні засоби або розкидається по полю, коренеплоди викопуються машиною і укладаються у валок з наступним підбиранням їх, доочищенням і подачею в транспортні засоби.