Розділ 4. Агротехніка вирощування садивного матеріалу 





Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Розділ 4. Агротехніка вирощування садивного матеріалу



Агротехніка вирощування на лісових розсадниках стандартного біологічно здорового лісокультурного садивного матеріалу і забезпечення обов’язкового планового виходу його з одиниці площі повинна базуватися на глибокому знанні біологічних особливостей вирощування деревних і чагарникових порід. Тому вирощування окремого садивного матеріалу має свої особливості, тому її слід описати для кожної виробничої частини окремо (посівного відділення, шкілок, маточної плантації і ін.).

 

4.1. Вирощування сіянців у посівному відділку

Технологія вирощування сіянців складається з комплексу агротехнічних прийомів і способів, що забезпечують максимальний вихід стандартного садивного матеріалу. Вона містить технологію основного обробітку ґрунту, сівозміни, застосування відповідних видів, способів і схем посівів, норми висівання, термін сівби, заходи по догляду за сходами і посівами.

Основний обробіток ґрунту – це низка технологічних прийомів, які становлять певну систему перетворення одного фізичного стану в інший. Кожна система основного обробітку ґрунту повинна в конкретних умовах забезпечувати поліпшення структури ґрунту, його водного й теплового режиму, аерації, сприяти прискоренню кругообігу поживних речовин у ґрунті, збільшенню їх кількості в легкорозчинних формах, знищенню бур'янів, створенню сприятливих умов для загортання насіння в ґрунт.

Одним із необхідних агротехнічних прийомів при вирощуванні садивного матеріалу є внесення добрив, оскільки з ґрунту розсадника щорічно вибирається значна кількість поживних речовин. Поживні речовини витрачаються на утворення органічної маси садивного матеріалу і разом з ним вилучаються з розсадника.

Усунення цих негативних явищ можливе лише при провадженні сівозмін і внесення добрив

Строки посіву насіння залежать від біологічних особливостей деревних і чагарникових порід, грунтово-кліматичних умов і агротехніки вирощування сіянців. Найефективнішим вважається весняний посів насіння, але він дає позитивні результати при вирощуванні сіянців у найбільш ранні строки, коли грунт спілий, а верхні його шари достатньо забезпечені вологою. Підготовка насіння перед сівбою проводиться, головним чином, за допомогою стратифікації, а також гідротермічної обробки, скарифікації, намочування, снігування та ін.

 

4.1.2. Обробіток ґрунту в полях сівозмін

Після викопування садивного матеріалу (восени чи весною) проводиться основна оранка, з обертанням скиби. Глибина, оранки при основному обробітку ґрунту визначається комплексом кліматичних і лісорослинних умов, типом і ступенем окультуреності ґрунту, подальшим використанням поля.

Головним завданням передпосівного обробітку фунту є ретельний обробіток і вирівнювання поверхні ґрунту, тому що при нерівностях і при наявності грудок ускладнюється робота посівних агрегатів, виходить нерівно комірний посів. Тому необхідне старанне розпушування грушу на глибину приблизно 5 см шляхом культивації, боронування, шлейфування, а для посіву дуже дрібного насіння навіть коткування.

Усю сукупність операцій і механізми для їх виконання відображені у РТК для вирощування сіянців.

 

4.1.2. Удобрення ґрунту

При вирощуванні садивного матеріалу в розсаднику спад поживних речовин з ґрунту йде більш інтенсивно, ніж при вирощуванні сільськогосподарських культур. Тому для поновлений запасу поживних речовин, які щороку споживаються сіянцями, поліпшення структури і фізичних властивостей ґрунту необхідне внесення різних видів добрив. Ґрунти вважаються дуже бідними при наявності гумусу до 1%, бідними - 1,01-2,0 %, недостатньо забезпеченими - 2,01-3,1 %, середньо забезпеченими -3,01-4,0 %, добре забезпеченими - більше 4 %.

В розсадниках застосовуються органічні, мінеральні, органо-мінеральні, бактеріальні та побічні добрива.

Органічні добрива вносяться переважно перед основною оранкою. Із органічних добрив частіше всього застосовують торф низинних боліт з кислотністю рН не нижче 4.5 та ступенем розкладу 40 % і більше. Також вносять перегній та різні види компостів (торфо-земляний, торфоперегнійний та інші). Ми плануємо вносити гній.

Із мінеральних добрив у розсадниках використовують азотні (аміачну селітру, азотнокислий амоній, сульфат амонію, натрієву селітру), фосфорні (суперфосфат, фосфорну муку, томасшлак) калійні (калійну сіль, хлористий калій, каїніт, сильвініт) та інші. Добрим мінеральним фосфорно-калійно-кальцієвим добривом на бідних піщаних і супіщаних ґрунтах є попіл.

Вапно та органічні добрива вносять як основне добриво для покращенню агрофону і ґрунту перед основною оранкою.

Фосфорні добрива вносять в повній дозі під повторну оранку пару або культивацію, калійні - під передпосівну культивацію (на легких ґрунтах в половинній дозі). Азотні добрива і друга половина калійних застосовується для підживлення. Комплексні добрива застосовують при передпосівному обробітку ґрунту, а дози їх внесення встановлюють за вмістом азоту.

В сидеральному чи зайнятому парах фосфорно-калійні та органічні добрива вносять перед посівом сидератів чи травосуміші.

Норму внесення мінеральних добрив можна визначити за формулою:

N= , (4.1)

де N - норма внесення певного виду мінерального добрива, кг/га;

n - доза внесення діючої речовини, кг/га;

а - вміст діючої речовини у застосованому мінеральному добриві, %

Після внесення органічних добрив мінеральні добрива перед посівом не вносять. Фізіологічно врівноваженим оптимальним співвідношенням N : Р : К вважається для листяних порід - 3 : 2,11 : 1,12. а для шпилькових - 1 : 0,85 : 1,12

При кислотності ґрунту рН 5.5 і менше доцільно запроектувати вапнування ґрунтів молотим вапняком, доломітом, мергелем, паленим гашеним вапном ін. Їх вносять під зяб чи в парове поле в дозі 3,5-6,0 т/га вапна на тяжких ґрунтах і 2-4 т/га. - на легких. Вапнування діє 10-15 років.

Розрахунок потреби і вартості добрив для посівного відділення відображено у табл. 4.1.

Таблиця 4.1

Розрахунок потреби і вартості добрив для посівного відділення

Забезпеченість поживними речовинами – низька

Вид Од. Норма Вміст Норма Площа Ра- Потрібно Ціна 1 т Загальна
добрива вим. внесе- дій. реч. внесе- посіву зо- добрив добрив, вартість
    ння в добриві ння доб- (га) вість на всю грн. добрив,
    діючої реч.   рив,   весе- площу,   грн.
    кг/га % кг/га   ння кг/га    
Основне добриво
Гній т   1,13 120,00 4068,00
Гашене вапно т 1,13 600,00 2712,00
Під сіянці листяних порід
Припосівне добриво
Аміачна селітра кг   1,03 3000,00 0,00
Суперфосфат подвійний кг 255,6 1,03 263,3 4500,00 1184,85
Сірчанокислий калій кг 122,2 1,03 125,9 4100,00 516,19
Підживлювальне добриво під сіянці 1 року вирощування
Аміачна селітра кг 58,8 1,03 60,6 3000,00 181,80
Суперфосфат подвійний кг 88,9 1,03 91,6 4500,00 412,20
Сірчанокислий калій кг 55,6 1,03 57,3 4100,00 234,93
Підживлювальне добриво під сіянці 2 року вирощування
Аміачна селітра кг 117,6 1,03 242,3 3000,00 726,90
Суперфосфат подвійний кг 177,8 1,03 183,1 4500,00 823,95
Сірчанокислий калій кг 133,3 1,03 137,3 4100,00 562,93
Під сіянці шпилькових порід
Припосівне добриво
Аміачна селітра кг   0,10 3000,00 0,00
Суперфосфат подвійний кг 222,2 0,10 22,2 4500,00 99,90
Сірчанокислий калій кг 188,9 0,10 18,9 4100,00 77,49
Підживлювальне добриво під сіянці 1 року вирощування
Аміачна селітра кг 88,2 0,10 17,6 3000,00 52,80
Фосфоритна мука кг 88,9 0,10 8,9 4500,00 40,05
Сірчанокислий калій кг 55,6 0,10 5,6 4100,00 22,96
Підживлювальне добриво під сіянці 2 року вирощування
Аміачна селітра кг 156,9 0,10 47,1 3000,00 141,30
Суперфосфат подвійний кг 177,8 0,10 17,8 4500,00 80,10
Сірчанокислий калій кг 133,3 0,10 13,3 4100,00 54,53
Разом 11 992,88

Таким чином для забезпечення оптимальних норм внесення органічних і мінеральних добрив у посівному відділенні необхідно передбачити кошти у сумі 11922,88 грн.

 

4.1.3. Технологія вирощування сіянців у відкритому грунті лісового розсадника

Технологія вирощування садивного матеріалу деревних і чагарникових порід – це сукупність агротехнічних прийомів та операцій, які забезпечують вирощування в лісовому розсаднику цього матеріалу заданої якості. Вона включає в себе основний та передпосівний обробіток ґрунту, застосування сівозмін з паровими полями, системи гербіцидів для знищення бур’янів, внесення органічних та мінеральних добрив, зберігання та підготовку насіння до висіву, визначення термінів, норм та схем висіву, глибину загортання насіння, комплекс заходів щодо догляду за вирощуваними рослинами (розпушування ґрунту, знищення бур’янів, притінення та проріджування посівів, полив тощо ). Розрахунок щорічної потреби насіння для посівного відділку зображений у табл. 11.

Таблиця 4.2

Розрахунок щорічної потреби насіння для посівного відділку

Породи Норма висіву насіння, г/пог.м Площа щорічного посіву, га Довжина посівних рядків, м пог. Клас якості насіння Потрібно насіння на всю площу, кг Вартість 1-го кг насіння, грн. Загальна вартість насіння, грн.
Сосна звичайна 1,5 0,03 1 200 1,80 150,00 270,00
Туя 1,95 0,07 2 800 5,46 126,00 687,96
Дуб звичайний 0,32 8 828 1324,20 2,40 3178,08
Липа дрібнолиста 12,8 0,23 6 345 81,22 12,00 974,64
Гіркокаштан кінський 0,16 4 414 І 1103,50 2,00 2207,00
Клен гостролистий 0,10 2 759 33,11 12,80 423,81
Яблуня лісова 0,09 2 483 І 4,97 70,00 347,90
Черешня 0,13 3 586 І 7,17 30,00 215,10
ВСЬОГО         2561,43   8304,49

 

Таким чином загальна потреба у насінні на один рік становить 2561,43 кг, а його вартість – 8351 грн.

 

У табл. 4.3 відображені технологічні прийоми зберігання, підготовки до висіву та висіву насіння.

Таблиця 4.3

Технологічні прийоми зберігання, підготовки до висіву та висіву насіння

Порода Спосіб зберігання насіння Спосіб і термін підготовки насіння до висіву Терміни висіву Глибина висіву, см
Сосна звичайна У герметично заку- порених бутлях з вкладеним у них „кобальтовим” папірцем Може проростати без підготовки. Намочують 10-12 год. або пророщ. у вологому піску 3-4 тижні або снігують 1,5 міс. Весна осінь 0,5-1
Туя західна У скляній добре закупореній тарі, добре зберігається до десяти років. Снігують намочене насіння протягом місяця. Весна До 1
Дуб звичайний У траншеях з піском. Після зимового зберігання в траншеях з піском підготовки не потребує. Весна 5-6
Каштан У траншеях, ящиках з піском. Після зимового зберігання у піску підготовки не потребує. Весна 6-10
Клен-явір У ящиках не більше 50 см в сухому неопалювальному приміщенні. Стратифікують у приміщенні в піску протягом 90 днів при 0-50 С. Весна 4–5
Черешня У чистих мішках. Стратифікують з моменту збору в приміщеннях при 1-50 С протягом 120-180 днів. Весна 2-3
Липа дрібнолиста При температурі 00С, що попереджує розвиток твердонасінності. При зберіганні в теплі – знижується вологість насіння, що сприяє твердонасінності, таке насіння потрібно перед стратифікацією обробити концентрованим розчином кислоти Стратифікація двох етапна: 1- протягом 30-60 днів при 150С 2- протягом 90-120 днів при 1-30С Весна осінь 2-3
Яблуня лісова У скляній добре закупореній тарі Намочують у воді протягом 2 діб, потім при 1-50 С протягом 90-120 днів у піску. Весна 2-3

 

Всі роботи по догляду за посівами, сходами і сіянцями представляються у вигляді табл. 4.4.


Таблиця 4.4

Технологічні прийоми догляду за ґрунтом та посівами

Порода Види робіт Терміни проведення Агрегат
Догляд за ґрунтом та посівами до з'явлення сходів
С.зв., Т.зх.. Ябл., Лп.,Кл.,Чер.Д.зв.,Г.к. мульчування посівів після сівби МСН-0,75
С.зв., Т.зх.. Ябл., Лп.,Кл.,Чер.Д.зв.,Г.к. розпушування ґрунту та знищення бур’янів навесні після висіву по мірі необхідності КРН-2,8
С.зв., Т.зх.. Ябл., Лп.,Кл.,Чер.Д.зв.,Г.к. Прополювання навесні після висіву по мірі необхідності вручну
Догляд за сіянцями та ґрунтом після появи сходів
С.зв., Т.зх.. Ябл., Лп.,Кл.,Чер.Д.зв.,Г.к. розпушування ґрунту та знищення бур’янів через 15-20 днів після масового з’явлення сходів КРН-2,8
С.зв., Т.зх.. Ябл., Лп.,Кл.,Чер.Д.зв.,Г.к. прополювання навесні після висіву по мірі необхідності вручну
С.зв., Т.зх.. Ябл., Лп.,Кл.,Чер.Д.зв.,Г.к. підживлювання сіянців 1-разове щорічно в літній період КРН-2,8М
С.зв., Т.зх.. Ябл.,Г.к., Лп.,Кл.,Чер.Д.зв., обробіток посівів засобами захисту по мірі необхідності ранцевий орпискувач

 

4.2. Вирощування саджанців у деревно-чагарниковій шкілці

У технологічному процесі вирощування саджанців деревних і чагарникових шпилькових та листяних порід у шкільному відділку основні агротехнічні операції аналогічні операціям, які застосовують у посівному відділку, крім оранки. Тривалість вирощування деревних і чагарникових саджанців у шкілці для лісокультурних цілей становить переважно 3-4 роки, тобто отримуємо крупномірний садивний матеріал. Для цього в шкілку для пересадки відбирають у посівному відділку 1-2-річні сіянці першого сорту.

 

4.2.1. Обробіток ґрунту в полях сівозмін

На відміну від посівного, в шкільному відділку розсадника основну оранку проводять на більшу глибину. Системи ж обробітку ґрунту на полях сівозмін аналогічні таким в посівному відділку.

Глибина оранки в деревно-чагарниковій шкілці визначається розмірами кореневої системи вирощуваних саджанців. В першій деревній шкілці основну оранку проводять на глибину 30-35 см. В другій шкілці відповідно 40-50 см.

Для обробітку ґрунту на глибину до 40 см. застосовують плуги загального сільськогосподарського призначення: ПН-3-40, ПЛН-3-35 з ґрунтопоглиблювачем, ПЛН-4-35 з корпусами для безполицевої оранки.

Основну оранку ґрунту проводять після викопування саджанців при підготовці полів під пар або під посіви багаторічних трав. Наступний догляд за ґрунтом на полях сівозмін такий же як на посівному відділку.

На парових полях для знищення багаторічних бур’янів добрі результати можна отримати при застосуванні гербіцидів в поєднанні з механічним обробітком ґрунту. Внесення органічних добрив, вапнування чи гіпсування на парових полях проводять з врахуванням біологічних особливостей вирощуваного садивного матеріалу, хімічного та механічного складу ґрунтів. В шкільному відділку, незалежно від глибини обробітку ґрунту, основне добриво вносять у верхній 20-30-сантиметровий шар ґрунту, тобто в зону розміщення основної маси коріння деревних рослин.

Передсадивний обробіток ґрунту в деревно-чагарниковій шкілці виконують без обороту пласту на глибину садіння рослин. При догляді за саджанцями у деревно-чагарниковій шкілці велика увага приділяється розпушуванню ґрунту на глибину 7-12 см, а також знищення бур’янів під час міжрядкового обробітку ґрунту механізованим шляхом.

 

4.2.2. Удобрення ґрунту в шкільному відділенні.

Застосування добрив в полях сівозмін шкільного відділку лісового розсадника, а також норми і терміни їх внесення представляють собою певну систему, пов’язану з грунтово-кліматичними умовами кожного розсадника, біологічними особливостями окремих груп деревних рослин та з певними господарськими завданнями – вирощуванням якісного посадкового матеріалу. Тому систему добрив для кожного розсадника потрібно розробляти з врахуванням його конкретних особливостей.

При вирощуванні саджанців в розсаднику зниження вмісту поживних речовин в ґрунті відбувається досить інтенсивно. Це відбувається не лише за рахунок використання рослинами поживних речовин, але й внаслідок виносу родючого ґрунту з полів разом з кореневою системою саджанців при їх викопуванні.

Внесення основного добрива в полях шкільного відділку розсадника розраховують за тими ж критеріями, що і для посівного. Якщо грунт має підвищену кислотність, то застосовують вапнування. Дози передсадивного внесення добрив розраховують так само, як і для посівного відділку.

Дещо іншими є дози внесення добрив при підживленнях. Для підвищення інтенсивності росту саджанців, підвищення їх збереженості застосовують підживлення рослин мінеральними добривами, які вносять в міжряддя на глибину 10-15 см. Підживлення рослин починають переважно з другого року вирощування саджанців. Перше підживлення проводять навесні перед початком вегетації, друге – в першій половині літа. Дози мінеральних добрив при підживлюваннях залежать від вмісту поживних речовин в ґрунті та вирощуваних порід. На ґрунтах з підвищеним вмістом гумусу та елементів мінерального живлення дози внесення добрив при підживленнях зменшуються.

Застосовуючи кореневі підживлювання, необхідно пам’ятати, що вони дають позитивні результати лише у випадку доброго забезпечення водою полів шкільного відділку. Тому в засушливі періоди зрошення в розсадниках бажане не лише в посушливій зоні, але і в зонах достатнього і навіть надмірного зволоження.

Необхідну кількість добрив та їх вартість розраховуємо за формулою (5) і заносимо у табл. 4.5.

 

 

Таблиця 4.5

Розрахунок потреби і вартості добрив для деревно-чагарникової шкілки

Забезпеченість поживними речовинами – низька

Вид Од. Норма Вміст Норма Площа Ра- Потрібно Ціна 1 т Загальна
добрива вим. внесе- дій. реч. внесе- садіння зо- добрив добрив, вартість
    ння в добриві ння доб- (га) вість на всю грн. добрив,
    діючої реч.   рив,   весе- площу,   грн.
    кг/га (т/га) % кг/га (т/га)   ння кг/га (т/га)    
Основне добриво
гній т   0,79 23,7 120,00 2844,00
Гашене вапно т 0,79 3,2 300,00 960,00
Під саджанці листяних порід
Передсадивне добриво
Аміачна селітра кг   0,66 3000,00 0,00
Суперфосфат подвійний кг 222,2 0,66 146,7 4500,00 660,15
Сірчанокислий калій кг 122,2 0,66 80,7 4100,00 330,87
Підживлювальне добриво під саджанці 2 року вирощування
Аміачна селітра кг 88,2 0,66 116,4 3000,00 349,20
Суперфосфат подвійний кг 111,1 0,66 146,7 4500,00 660,15
Сірчанокислий калій кг 66,7 0,66 4100,00 360,80
Підживлювальне добриво під саджанці 3 року вирощування
Аміачна селітра кг 88,2 0,66 58,2 2030,00 118,15
Фосфоритна мука кг 111,1 0,66 73,3 1400,00 102,62
Калійна сіль кг 66,7 0,66 4100,00 180,40
Під саджанці хвойних порід
Передсадивне добриво
Аміачна селітра кг   0,13 3000,00 0,00
Суперфосфат подвійний кг 222,2 0,13 28,9 4500,00 130,05
Сірчанокислий калій кг 122,2 0,13 15,9 4100,00 65,19
Підживлювальне добриво під саджанці 2 року вирощування
Аміачна селітра кг 88,2 0,13 22,9 3000,00 68,70
Суперфосфат подвійний кг 111,1 0,13 28,9 4500,00 130,05
Сірчанокислий калій кг 66,7 0,13 17,3 4100,00 70,93
Підживлювальне добриво під саджанці 3 року вирощування
Аміачна селітра кг 88,2 0,13 11,5 3000,00 34,50
Суперфосфат подвійний кг 111,1 0,13 14,4 4500,00 64,80
Сірчанокислий калій кг 66,7 0,13 8,7 4100,00 35,67
Вартісь добрив для деревно-чагарникової шкілки становить 7166,23

 

 

Таким чином щорічно для придбання добрив для деревно-чагарникової шкілки необхідно 7166,23 грн.

4.2.3. Вирощування саджанців деревних порід

Саджанці дерев і кущів у лісових розсадниках вирощують для створення лісових культур, захисних і декоративних насаджень. Шкільне відділення може мати I, II, III деревні школи, школу кущів, комбіновану школу дерев і кущів.

В першу деревну та кущову школу, як у нашому випадку, висаджують 1-2-річні сіянці чи укорінені живці. Тривалість вирощування в першій деревній школі – 3-5 років, у кущовій – 2-3 роки.

Для висаджування в першу шкілку застосовують саджалки СШ-3/5, при цьому розміщення (схема садіння) рослин – 0,8 х 0,3 м.

 

4. 3. Вирощування саджанців у плодовій шкілці

В більшості лісових, лісомеліоративних та декоративних розсадниках закладають плодову шкілку, де вирощують плодові саджанці, які користуються високим попитом. На першому полі (поле дичок або окулянтів) висаджують дички (підщепи), які всередині-наприкінці літа окулірують.

На цьому ж полі на наступний (другий) рік вирощують однорічки, а поле називають уже другим, або полем однорічних саджанців. Якщо вирощують дворічні саджанці, то його залишають на третій рік і називають третім, або полем дворічок і т. д.

Якість вирощуваного садивного матеріалу плодових рослин значною мірою залежить від основного та передсадивного обробітку ґрунту в першому полі (полі дичок або підщеп), основним завданням якого є створення глибокого поживного шару, необхідного для нормального росту підщеп, а пізніше – і самих щеплених рослин (окулянтів).

4.3.1.Обробіток грунту у полях сівозмін

Системи обробітку ґрунту в полях сівозмін плодової шкілки є подібними до таких в полях посівного відділку та деревно-чагарникової шкілки.

На відміну від деревно-чагарникової шкілки, кращим способом обробітку ґрунту під садіння дичок на паровому полі є плантажна оранка. При садінні восени плантажну оранку на паровому полі проводять в середині літа, а після просапних культур – після збирання врожаю.

Під весняне садіння оранку ґрунту проводять восени. Плантажна оранка на глибину 50-60 см поліпшує повітряний і водний режими ґрунту, сприяє знищенню бур’янів та шкідників.

 

4.3.2.Удобрення ґрунту

Для успішного росту плодових рослин удобрення ґрунту є обов’язковим. В залежності від типу і родючості ґрунту перед оранкою вносять органічні добрива (гній, компост) із розрахунку 40-60 (30-80) т/га та фосфорні і калійні добрива – 80-90 (60-150) кг/га д. р. При цьому органічні добрива, а також при необхідності і вапно, вносять перед основною (зяблевою) оранкою.

Фосфорні добрива вносять під повторну оранку пару восени. Половину дози калійних добрив вносять як передсадивне добриво, а другу половину – як добриво для підживлювання підщеп. Після приживлення підщеп і в період початку інтенсивного росту (травень) рослини підживлюють азотними добривами (30-60 кг/га д. р.).

На другому і третьому полі плодової шкілки (саджанці 1- та 2-річні) проводять ранньовесняне підживлення азотними (90-120), фосфорними (35-50) та калійними (20-30) кг/га д. р.

Підживлення рослин на полі 3-річних саджанців є малоефективним, однак, можливе ранньовесняне підживлення азотними добривами з розрахунку 20-25 кг/га д. р.

Результати розрахунків кількості та вартості добрив наведені в табл.4.6.

 

 

Таблиця 4.6

Розрахунок потреби і вартості добрив для плодової шкілки

Забезпеченість поживними речовинами – низька

Вид добрива Од. Норма Вміст Норма Площа Ра- Потрібно Ціна 1 т Загальна
вим. внесе- дій. реч. внесе- садіння, зо- добрив добрив, вартість
  ння в добриві ння доб- (га) вість на всю грн. добрив,
  діючої реч.   рив,   весе- площу,   грн.
  кг/га (т/га) % кг/га (т/га)   ння кг/га (т/га)    
Основне добриво
Гній т   0,75 22,5 120,00 2700,00
Гашене вапно т 0,75 300,00 900,00
Суперфосфат подвійний кг 177,8 0,75 133,4 4500,00 600,30
Передсадивне добриво (під дички)
Сірчанокислий калій кг 88,9 0,75 66,7 4100,00 273,47
Підживлювальне добриво (під дички)
Аміачна селітра кг 176,5 0,75 132,4 3000,00 397,20
Сірчанокислий калій кг 88,9 0,75 66,7 4500,00 300,15
Підживлювальне добриво під окулянти 1 року вирощування
Аміачна селітра кг 352,9 0,75 264,7 3000,00 794,10
Суперфосфат подвійний кг 111,1 0,75 83,3 4500,00 374,85
Сірчанокислий калій кг 66,7 0,75 4100,00 205,00
Підживлювальне добриво під окулянти 2 року вирощування
Аміачна селітра кг 352,9 0,75 264,7 3000,00 794,10
Суперфосфат подвійний кг 111,1 0,75 83,3 4500,00 374,85
Сірчанокислий калій кг 66,7 0,75 4100,00 205,00
Підживлювальне добриво під окулянти 3року вирощування
Аміачна селітра кг 352,9 0,75 264,7 3000,00 794,10
Разом 8 713,12

 

Примітка: органічні добрива норма внесення вказана у т/га, мінеральних – кг/га. Таким чином вартість добрив для плодової шкілки становить 8713,12 грн.

 

4.3.3. Технологія вирощування саджанців плодових порід

Плодові рослини мають ту особливість, що вирощені із насіння саджанці не проявляють ознак сорту, тому їх необхідно розмножувати вегетативним шляхом – прищепленням, очкуванням тощо. Тому, щоб отримати підщепи плодових порід, спочатку необхідно виростити із насіння сіянці (дички), які потім висаджують у шкілку – на ділянку, де роблять прищеплення і дорощують саджанці.

Перше поле плодової шкілки розсадника закладають за наступним способом – садіння сіянців або клонових підщеп. Закладання першого поля підщепами-дичками проводять навесні.

Посадку сіянців дичкових культур проводять вручну. Після посадки дичкових сіянців їх підгортають на досить довгий час до проведення окулірування; одночасно знищують небажану рослинність. На першому полі за рахунок зрошення і опадів підтримують вологість грунту біля 80 % від повної вологоємкості. У зрошувальних розсадниках на першому полі плодової школи обов’язкові поливи одразу ж після посадки дичкових сіянців, перед окуліруванням і після окуліруванням. Для покращення росту сіянців застосовують кореневе підживлення мінеральними добривами в весняно-літній період.

Після розгортання дичок перед окуліруванням нижні частини стовбурців очищають від грунту. Живці для окулірування готують з пагонів середньої і верхньої частин крони маточних дерев. В зрізаних пагонів видаляють недозрілі верхівки і листові пластинки, залишаючи черешки листків. Заготовлені в день окулірування живці зберігають в вологій тирсі, в холодильниках або підвалах. Процес окулірування (здійснюється в червні-липні) включає зрізання в живців ростових бруньок зі щитками, Т-подібний надріз кори в нижній частині підщепи, вставлення щитка під кору, обв’язування в місці щеплення. Через 20 днів після щеплення перевіряють приживлюваність окулянтів за опаданням черешків листків і відсутністю підсихання прищеплених бруньок. Ранньою весною наступного року повторно перевіряють збереженість окулянтів. Саджанці плодових, як правило, вирощують без шипа. Для цього ранньою весною дички зрізають над приживленим вічком. Після того як культурні пагони досягнуть висоти 20-25 см, їх обгортають землею, а сильно відхилені підв’язують до кілків. Догляд за грунтом на першому році вирощування культурних саджанців направлений на створення сприятливих умов для росту культур і включає культивацію міжрядь, знищення бур’янів, поливання і підживлення рослин. В першій половині вегетаційного періоду, коли саджанці мають висоту не більше 0.7 м, обробляють грунт в міжряддях тракторними культиваторами (КРН-2.8А).

Формування штамбу і основ майбутньої крони (гілок першого ярусу чи гілок без’ярусної форми) є важливою операцією при вирощуванні саджанців у розсаднику на полях плодової школи. Для одержання розріджено-ярусної крони в саджанців у розсаднику закладають нижній ярус з трьох гілок при наявності сильного вертикального продовження. Формування найпоширенішої розріджено-ярусної крони починають з закладання в саджанців штамбу на першому році вирощування і крони на першому або другому році вирощування.

Висота штамбу в саджанців, тобто висота стовбура від землі до першої гілки крони, для кожної породи і сорту повинна відповідати діючим технічним нормам. В середньому величина штамбу рівна 60-80 см. Вже на початку літа на штамбі вилучають бічні пагони, які з’явилися за цей період, і зрізають верхівку на 15-20 см вище висоти штамбу (звичайно на рівні 70-90 см від землі). В одноліток верхівки зрізають весною як найраніше, щоб швидше викликати появу пагонів. У зв’язку з цим важливе значення має агротехніка, яка забезпечує прискорений ріст однорічних окулянтів, включаючи підтримування грунту в розпушеному стані, використання добрив і поливу.

Після формування штамбу, або одночасно з його формуванням, починають догляд за кроною. Для закладання крони використовують пагони, які знаходяться вище від зони штамбу і які з’явилися після обрізання верхівки в стовбурців.

Викопують саджанці восени. Коли бруньки росту переходять в стан спокою, але листя ще не обпало. Перед викопуванням листки на саджанцях вилучають. Викопують саджанці тракторним плугом ВПН-2 у варіанті з бічною скобою. Після викопування саджанці сортують за розмірами, вказаними в технічних нормах, і реалізовують (або тимчасово прикопують на прикопочній ділянці в вологу землю до реалізації). Отже, плодові рослини мають таку особливість: вирощені з насіння саджанці не проявляють ознак сорту, тому їх вирощують вегетативно – щепленням.

 

4.4 Закладка маточної плантації та її експлуатація

З метою передачі майбутньому поколінню всіх материнських ознак і властивостей проводиться вегетативне розмноження рослин, яке базується на здатності окремих частин рослини (бруньок, стебел, коренів) утворювати нові самостійні рослини.

На маточних плантаціях отримують окремі види садивного матеріалу вегетативного походження (зимові стеблові та зелені живці), які використовують для вирощування живцевих саджанців або для створення лісових культур і лісомеліоративних насаджень.

Кращим садивним матеріалом для створення маточних плантацій є сіянці та саджанці насіннєвого походження. Плантації закладені садінням сіянців та саджанців, більш стійкі, довговічні та продуктивні, ніж створені садивним матеріалом вегетативного походження.

На плантації тополі рослини розміщують за схемою 1,0 х 1,5 м, а верби 1,0 х 1,0 м. Перед посадкою нижні зрізи живців потрібно підновити, а потім намочувати у воді протягом доби. Для кращого укорінення зимові живці перед садінням обробляють ростовими речовинами (гетероауксин та ін.).

Догляд за плантацією протягом весняно-літнього періоду першого року вирощування включає в себе кількаразове розпушування ґрунту, знищування бур’янів, боротьбу з шкідниками та хворобами. Восени всі однорічні пагони, які виросли з висаджених живців, зрізають на висоті 4-5см, а пеньки підгортають. Це сприяє кращому укоріненню рослин та утворенню но





Последнее изменение этой страницы: 2016-07-15; просмотров: 474; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.80.252.84 (0.01 с.)