Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ:  Археология Биология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия ЭкологияТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву 
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Частина І. Лісові розсадникиСодержание книги Поиск на нашем сайте
Частина І. Лісові розсадники Розділ 3. Первинне освоєння території Під закладку розсадника відводять різні категорії земель – лісові, цілинні, пасовища, староорні землі, землі з-під сільськогосподарського користування тощо. Зрозуміло, що перш ніж почати вирощувати садивний матеріал, територія майбутнього розсадника повинна бути відповідним чином підготовлена, необхідно провести первинне освоєння території. У нашому випадку під розсадник використано давню вирубку з-під дубово-липового насадження. На цій категорії освоєння території слід проектувати починаючи з очистки від порубочних решток, кущів, залишених дерев, наступного корчування пеньків, вичісування коріння, планування поверхні, плантажної оранки і вирощування однорічного люпину в суміші з фацелієм на зелене добриво. Операції з первинного освоєння території під розсадник є одноразовими, агрегати для їх виконання зображені у табл. 3.1. Таблиця 3.1 Технологічна карта первинного освоєння території під розсадник Категорія площі – давня вирубка
Таблиця 4.2 Розрахунок щорічної потреби насіння для посівного відділку
Таким чином загальна потреба у насінні на один рік становить 2561,43 кг, а його вартість – 8351 грн.
У табл. 4.3 відображені технологічні прийоми зберігання, підготовки до висіву та висіву насіння. Таблиця 4.3 Технологічні прийоми зберігання, підготовки до висіву та висіву насіння
Всі роботи по догляду за посівами, сходами і сіянцями представляються у вигляді табл. 4.4. Таблиця 4.4 Технологічні прийоми догляду за ґрунтом та посівами
4.2. Вирощування саджанців у деревно-чагарниковій шкілці У технологічному процесі вирощування саджанців деревних і чагарникових шпилькових та листяних порід у шкільному відділку основні агротехнічні операції аналогічні операціям, які застосовують у посівному відділку, крім оранки. Тривалість вирощування деревних і чагарникових саджанців у шкілці для лісокультурних цілей становить переважно 3-4 роки, тобто отримуємо крупномірний садивний матеріал. Для цього в шкілку для пересадки відбирають у посівному відділку 1-2-річні сіянці першого сорту.
4.2.1. Обробіток ґрунту в полях сівозмін На відміну від посівного, в шкільному відділку розсадника основну оранку проводять на більшу глибину. Системи ж обробітку ґрунту на полях сівозмін аналогічні таким в посівному відділку. Глибина оранки в деревно-чагарниковій шкілці визначається розмірами кореневої системи вирощуваних саджанців. В першій деревній шкілці основну оранку проводять на глибину 30-35 см. В другій шкілці відповідно 40-50 см. Для обробітку ґрунту на глибину до 40 см. застосовують плуги загального сільськогосподарського призначення: ПН-3-40, ПЛН-3-35 з ґрунтопоглиблювачем, ПЛН-4-35 з корпусами для безполицевої оранки. Основну оранку ґрунту проводять після викопування саджанців при підготовці полів під пар або під посіви багаторічних трав. Наступний догляд за ґрунтом на полях сівозмін такий же як на посівному відділку. На парових полях для знищення багаторічних бур’янів добрі результати можна отримати при застосуванні гербіцидів в поєднанні з механічним обробітком ґрунту. Внесення органічних добрив, вапнування чи гіпсування на парових полях проводять з врахуванням біологічних особливостей вирощуваного садивного матеріалу, хімічного та механічного складу ґрунтів. В шкільному відділку, незалежно від глибини обробітку ґрунту, основне добриво вносять у верхній 20-30-сантиметровий шар ґрунту, тобто в зону розміщення основної маси коріння деревних рослин. Передсадивний обробіток ґрунту в деревно-чагарниковій шкілці виконують без обороту пласту на глибину садіння рослин. При догляді за саджанцями у деревно-чагарниковій шкілці велика увага приділяється розпушуванню ґрунту на глибину 7-12 см, а також знищення бур’янів під час міжрядкового обробітку ґрунту механізованим шляхом.
4.2.2. Удобрення ґрунту в шкільному відділенні. Застосування добрив в полях сівозмін шкільного відділку лісового розсадника, а також норми і терміни їх внесення представляють собою певну систему, пов’язану з грунтово-кліматичними умовами кожного розсадника, біологічними особливостями окремих груп деревних рослин та з певними господарськими завданнями – вирощуванням якісного посадкового матеріалу. Тому систему добрив для кожного розсадника потрібно розробляти з врахуванням його конкретних особливостей. При вирощуванні саджанців в розсаднику зниження вмісту поживних речовин в ґрунті відбувається досить інтенсивно. Це відбувається не лише за рахунок використання рослинами поживних речовин, але й внаслідок виносу родючого ґрунту з полів разом з кореневою системою саджанців при їх викопуванні. Внесення основног о добрива в полях шкільного відділку розсадника розраховують за тими ж критеріями, що і для посівного. Якщо грунт має підвищену кислотність, то застосовують вапнування. Дози передсадивного внесення добрив розраховують так само, як і для посівного відділку. Дещо іншими є дози внесення добрив при підживленнях. Для підвищення інтенсивності росту саджанців, підвищення їх збереженості застосовують підживлення рослин мінеральними добривами, які вносять в міжряддя на глибину 10-15 см. Підживлення рослин починають переважно з другого року вирощування саджанців. Перше підживлення проводять навесні перед початком вегетації, друге – в першій половині літа. Дози мінеральних добрив при підживлюваннях залежать від вмісту поживних речовин в ґрунті та вирощуваних порід. На ґрунтах з підвищеним вмістом гумусу та елементів мінерального живлення дози внесення добрив при підживленнях зменшуються. Застосовуючи кореневі підживлювання, необхідно пам’ятати, що вони дають позитивні результати лише у випадку доброго забезпечення водою полів шкільного відділку. Тому в засушливі періоди зрошення в розсадниках бажане не лише в посушливій зоні, але і в зонах достатнього і навіть надмірного зволоження. Необхідну кількість добрив та їх вартість розраховуємо за формулою (5) і заносимо у табл. 4.5.
Таблиця 4.5 Розрахунок потреби і вартості добрив для деревно-чагарникової шкілки Забезпеченість поживними речовинами – низька
Таким чином щорічно для придбання добрив для деревно-чагарникової шкілки необхідно 7166,23 грн. 4.2.3. Вирощування саджанців деревних порід Саджанці дерев і кущів у лісових розсадниках вирощують для створення лісових культур, захисних і декоративних насаджень. Шкільне відділення може мати I, II, III деревні школи, школу кущів, комбіновану школу дерев і кущів. В першу деревну та кущову школу, як у нашому випадку, висаджують 1-2-річні сіянці чи укорінені живці. Тривалість вирощування в першій деревній школі – 3-5 років, у кущовій – 2-3 роки. Для висаджування в першу шкілку застосовують саджалки СШ-3/5, при цьому розміщення (схема садіння) рослин – 0,8 х 0,3 м.
4. 3. Вирощування саджанців у плодовій шкілці В більшості лісових, лісомеліоративних та декоративних розсадниках закладають плодову шкілку, де вирощують плодові саджанці, які користуються високим попитом. На першому полі (поле дичок або окулянтів) висаджують дички (підщепи), які всередині-наприкінці літа окулірують. На цьому ж полі на наступний (другий) рік вирощують однорічки, а поле називають уже другим, або полем однорічних саджанців. Якщо вирощують дворічні саджанці, то його залишають на третій рік і називають третім, або полем дворічок і т. д. Якість вирощуваного садивного матеріалу плодових рослин значною мірою залежить від основного та передсадивного обробітку ґрунту в першому полі (полі дичок або підщеп), основним завданням якого є створення глибокого поживного шару, необхідного для нормального росту підщеп, а пізніше – і самих щеплених рослин (окулянтів). 4.3.1.Обробіток грунту у полях сівозмін Системи обробітку ґрунту в полях сівозмін плодової шкілки є подібними до таких в полях посівного відділку та деревно-чагарникової шкілки. На відміну від деревно-чагарникової шкілки, кращим способом обробітку ґрунту під садіння дичок на паровому полі є плантажна оранка. При садінні восени плантажну оранку на паровому полі проводять в середині літа, а після просапних культур – після збирання врожаю. Під весняне садіння оранку ґрунту проводять восени. Плантажна оранка на глибину 50-60 см поліпшує повітряний і водний режими ґрунту, сприяє знищенню бур’янів та шкідників.
4.3.2.Удобрення ґрунту Для успішного росту плодових рослин удобрення ґрунту є обов’язковим. В залежності від типу і родючості ґрунту перед оранкою вносять органічні добрива (гній, компост) із розрахунку 40-60 (30-80) т/га та фосфорні і калійні добрива – 80-90 (60-150) кг/га д. р. При цьому органічні добрива, а також при необхідності і вапно, вносять перед основною (зяблевою) оранкою. Фосфорні добрива вносять під повторну оранку пару восени. Половину дози калійних добрив вносять як передсадивне добриво, а другу половину – як добриво для підживлювання підщеп. Після приживлення підщеп і в період початку інтенсивного росту (травень) рослини підживлюють азотними добривами (30-60 кг/га д. р.). На другому і третьому полі плодової шкілки (саджанці 1- та 2-річні) проводять ранньовесняне підживлення азотними (90-120), фосфорними (35-50) та калійними (20-30) кг/га д. р. Підживлення рослин на полі 3-річних саджанців є малоефективним, однак, можливе ранньовесняне підживлення азотними добривами з розрахунку 20-25 кг/га д. р. Результати розрахунків кількості та вартості добрив наведені в табл.4.6.
Таблиця 4.6 Розрахунок потреби і вартості добрив для плодової шкілки Забезпеченість поживними речовинами – низька
Примітка: органічні добрива норма внесення вказана у т/га, мінеральних – кг/га. Таким чином вартість добрив для плодової шкілки становить 8713,12 грн.
4.3.3. Технологія вирощування саджанців плодових порід Плодові рослини мають ту особливість, що вирощені із насіння саджанці не проявляють ознак сорту, тому їх необхідно розмножувати вегетативним шляхом – прищепленням, очкуванням тощо. Тому, щоб отримати підщепи плодових порід, спочатку необхідно виростити із насіння сіянці (дички), які потім висаджують у шкілку – на ділянку, де роблять прищеплення і дорощують саджанці. Перше поле плодової шкілки розсадника закладають за наступним способом – садіння сіянців або клонових підщеп. Закладання першого поля підщепами-дичками проводять навесні. Посадку сіянців дичкових культур проводять вручну. Після посадки дичкових сіянців їх підгортають на досить довгий час до проведення окулірування; одночасно знищують небажану рослинність. На першому полі за рахунок зрошення і опадів підтримують вологість грунту біля 80 % від повної вологоємкості. У зрошувальних розсадниках на першому полі плодової школи обов’язкові поливи одразу ж після посадки дичкових сіянців, перед окуліруванням і після окуліруванням. Для покращення росту сіянців застосовують кореневе підживлення мінеральними добривами в весняно-літній період. Після розгортання дичок перед окуліруванням нижні частини стовбурців очищають від грунту. Живці для окулірування готують з пагонів середньої і верхньої частин крони маточних дерев. В зрізаних пагонів видаляють недозрілі верхівки і листові пластинки, залишаючи черешки листків. Заготовлені в день окулірування живці зберігають в вологій тирсі, в холодильниках або підвалах. Процес окулірування (здійснюється в червні-липні) включає зрізання в живців ростових бруньок зі щитками, Т-подібний надріз кори в нижній частині підщепи, вставлення щитка під кору, обв’язування в місці щеплення. Через 20 днів після щеплення перевіряють приживлюваність окулянтів за опаданням черешків листків і відсутністю підсихання прищеплених бруньок. Ранньою весною наступного року повторно перевіряють збереженість окулянтів. Саджанці плодових, як правило, вирощують без шипа. Для цього ранньою весною дички зрізають над приживленим вічком. Після того як культурні пагони досягнуть висоти 20-25 см, їх обгортають землею, а сильно відхилені підв’язують до кілків. Догляд за грунтом на першому році вирощування культурних саджанців направлений на створення сприятливих умов для росту культур і включає культивацію міжрядь, знищення бур’янів, поливання і підживлення рослин. В першій половині вегетаційного періоду, коли саджанці мають висоту не більше 0.7 м, обробляють грунт в міжряддях тракторними культиваторами (КРН-2.8А). Формування штамбу і основ майбутньої крони (гілок першого ярусу чи гілок без’ярусної форми) є важливою операцією при вирощуванні саджанців у розсаднику на полях плодової школи. Для одержання розріджено-ярусної крони в саджанців у розсаднику закладають нижній ярус з трьох гілок при наявності сильного вертикального продовження. Формування найпоширенішої розріджено-ярусної крони починають з закладання в саджанців штамбу на першому році вирощування і крони на першому або другому році вирощування. Висота штамбу в саджанців, тобто висота стовбура від землі до першої гілки крони, для кожної породи і сорту повинна відповідати діючим технічним нормам. В середньому величина штамбу рівна 60-80 см. Вже на початку літа на штамбі вилучають бічні пагони, які з’явилися за цей період, і зрізають верхівку на 15-20 см вище висоти штамбу (звичайно на рівні 70-90 см від землі). В одноліток верхівки зрізають весною як найраніше, щоб швидше викликати появу пагонів. У зв’язку з цим важливе значення має агротехніка, яка забезпечує прискорений ріст однорічних окулянтів, включаючи підтримування грунту в розпушеному стані, використання добрив і поливу. Після формування штамбу, або одночасно з його формуванням, починають догляд за кроною. Для закладання крони використовують пагони, які знаходяться вище від зони штамбу і які з’явилися після обрізання верхівки в стовбурців. Викопують саджанці восени. Коли бруньки росту переходять в стан спокою, але листя ще не обпало. Перед викопуванням листки на саджанцях вилучають. Викопують саджанці тракторним плугом ВПН-2 у варіанті з бічною скобою. Після викопування саджанці сортують за розмірами, вказаними в технічних нормах, і реалізовують (або тимчасово прикопують на прикопочній ділянці в вологу землю до реалізації). Отже, плодові рослини мають таку особливість: вирощені з насіння саджанці не проявляють ознак сорту, тому їх вирощують вегетативно – щепленням.
4.4 Закладка маточної плантації та її експлуатація З метою передачі майбутньому поколінню всіх материнських ознак і властивостей проводиться вегетативне розмноження рослин, яке базується на здатності окремих частин рослини (бруньок, стебел, коренів) утворювати нові самостійні рослини. На маточних плантаціях отримують окремі види садивного матеріалу вегетативного походження (зимові стеблові та зелені живці), які використовують для вирощування живцевих саджанців або для створення лісових культур і лісомеліоративних насаджень. Кращим садивним матеріалом для створення маточних плантацій є сіянці та саджанці насіннєвого походження. Плантації закладені садінням сіянців та саджанців, більш стійкі, довговічні та продуктивні, ніж створені садивним матеріалом вегетативного походження. На плантації тополі рослини розміщують за схемою 1,0 х 1,5 м, а верби 1,0 х 1,0 м. Перед посадкою нижні зрізи живців потрібно підновити, а потім намочувати у воді протягом доби. Для кращого укорінення зимові живці перед садінням обробляють ростовими речовинами (гетероауксин та ін.). Догляд за плантацією протягом весняно-літнього періоду першого року вирощування включає в себе кількаразове розпушування ґрунту, знищування бур’янів, боротьбу з шкідниками та хворобами. Восени всі однорічні пагони, які виросли з висаджених живців, зрізають на висоті 4-5см, а пеньки підгортають. Це сприяє кращому укоріненню рослин та утворенню нових пагонів. На другий та наступні роки експлуатації плантації різку пагонів проводять в осінньо-зимовий період. Щоразу пагони зрізають на 2-3 см вище попереднього різу. Після 5-6 років експлуатації проводять омолоджування кущів шляхом зрізування усіх пеньків і протягом одного року не проводять ніяких заходів. Це дає змогу „відпочити” плантації та експлуатувати її ще протягом наступних 4-5 років. ЛІТЕРАТУРА 1. Гордієнко М.І., Гузь М.М., Дебринюк Ю.М., Маурер В.М. – Львів: Камула, 2005. – 608с. 2. Гордієнко М.І., Корецький Г.С., Маурер В.М. Лісові культури.- К.: Сільгоспосвіта, 1995. – 328 с. 3. Дебринюк Ю.М. Лісові культури. Методи і способи їх створення у типах лісу західного регіону України: Навч. Посібник. – К.: ІСДОУ,1994. – 168 с. 4. Дебринюк Ю.М., Гузь М.М., Іванюк А.П. Методичні вказівки для самостійної роботи по виконанню курсового проекту з лісового розсадника та лісових культур для студентів напрямку 1304 “Лісове та садово-паркове господарство” спеціальності 7.130401 “ Лісове господарство” стаціонарної та заочної форми навчання. – Львів: УкрДЛТУ, 2003.–122с Дебринюк Ю.М., Калінін М.І., Гузь М.М., Шаблій І.В. Лісове насінництво. – Львів: Світ, 1998.. – 432с. 5. Дебринюк Ю.М., Осмола М.Х., М’якуш І.І., Мельник О.С. Лісовирощування в західному регіоні України. –Львів: Світ, 1994.- 408с. 6. Калінін М.І. Лісові культури і захисне лісорозведення. – Львів.: Світ, 1994. – 408 с. 7. Калінін М.І. Лісові культури: Навч. Посібник. – К.: УМК ВО, 1991.–152 с. 8. Лавриненко Д.Д. Взаимодействие древесных пород в различных типах леса. – М.: Лесн. пром-сть, 1965. – 248 с. 9. Осмола М.Х.Лісові культури. Лісові розсадники. – К.: ІСДОУ, 1995.-92с.
Додатки План розміщення лісокультурної ділянки №1 в кв10, в. 1, площа 3,7 га. М 1:10000 Пн
21 19 18 22 11,2 20 6,4 6,9 7,3 7,8 17 11 13,4 16 5,2 5,4 3 4 7,0 14 13 12 10 6,3 5,4 6,8 3,7
2 1
План розміщення лісокультурної ділянки №2, кв. 24, в. 30, площа 2,2 га. М 1:10000
34 15 37 36 35 9,3 4,1 4,3 5,2 38 2 7,1 39 8,3 1 29 3,1 30 4,3 2,2 4 3 22 21 20 1,7 18 24 10,3 5,8 6,5 5,0 6,9 127
Частина І. Лісові розсадники
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
Последнее изменение этой страницы: 2016-07-15; просмотров: 434; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.139.93.242 (0.012 с.) |
Пд
Пн
Пд
