Розділ 2. Вибір місця та організація території

При виборі місця під розсадник треба бути дуже вимогливим. Під час оцінки придатності ділянки під розсадник насамперед необхідно звертати увагу на рельєф, грунтово-гідрологічні умови і місцерозташування ділянки. Ділянка під розсадник повинна бути рівною або з рівномірним похилом не більш як 2-3°. У неполивних розсадниках на легких ґрунтах можна відводити ділянки з похилом поверхні до 5°, а в гірських районах – до 15-20° (але з терасуванням схилу).

У нашому випадку під розсадник відведено ділянку квадратної форми з рівнинним рельєфом.

Ґрунти мають величезне значення у вирощуванні доброякісного садивного матеріалу. Вони повинні бути достатньо родючі (з гумусовим горизонтом не менш як 10 см і вмістом гумусу не нижче 2%), глибокі, структурні, добре дреновані, свіжі, легкі й середні за механічним складом. Оптимальне значення рН повинно бути від 5,6 (при вирощуванні садивного матеріалу сосни) до 7,0 (ясена). Допустимий, ступінь засолення Nа₂СОз – до 0,1%, NаС1 – до 0,2%, – NaSO₄ до 0,5%.

У нашому випадку грунт на ділянці дерново-середньо підзолистий, з вмістом гумусу 1,8% та реакцією грунтового розчину 4,2.

Щодо глибини залягання ґрунтових вод, то на суглинистих — вона повинна становити не менше 3,5 м.

Розсадники закладають на ділянках, не заселених шкідниками (личинками травневого хруща і вовчка). Найнебезпечнішими шкідниками сіянців та саджанців є личинки хрущів (травневого, строкатого, червневого, волохатого). Ступінь зараження ґрунту ними повинен бути не більше 0,5 шт. на 1 м².

У нашому випадку при закладанні пробних площадок і грунтових розкопках травневого хруща невиявлено.

Важливими факторами нормальної діяльності лісового розсадника є розміщення його поблизу водоймищ, населеного пункту, в місці з добре розвинутою сіткою доріг, а також круглорічна ритмічна робота розсадника, щоб не було сезонності в роботі, забезпечення зайнятості робітників у господарстві.

Організація території лісових розсадників — це доцільний розподіл їх території на окремі частини, які мають різне господарське значення (посівний відділок, шкілка, маточна плантація, господарські та виробничі споруди та ін).

Структура організації сучасного лісового розсадника включає до себе понад 20 елементів. Головними складовими частинами площі розсадника є продукційна та допоміжна його частини. Компоненти продукційної частини призначені безпосередньо для вирощування садивного матеріалу, завдання ж допоміжної частини — забезпечення обслуговування відділків продукційної частини, виконання захисних та організаційно-господарських функцій.

До продукційної частини постійних розсадників належать посівний, шкільний та маточний відділки.

Посівний відділок — це основний відділок лісового розсадника, в якому вирощують з насіння 1—3-річні сіянці деревних і чагарникових порід; має найбільш родючий грунт, найрівніші ділянки.

Шкільний відділок (шкілка) — це також частина площілісового розсадника, призначена для вирощування саджанців дерев ічагарників (лісових, декоративних, плодових порід); ґрунти — суглинисті, глибокі, родючі.

Маточний відділок розсадника — це порівняно невелика частина його площі, призначена для вирощування технічно цінних та декоративних інтродукованих та місцевих дерев і чагарників з метою отримання від них живців та насіння, що використовуються в посівному та шкільному відділках. Розташовується на найбільш віддалених від садиб ділянках.

Маточну плантацію тополі розміщують у понижених місцях, біля річок, водоймищ.

Допоміжна частина розсадника складається з ділянки для прикопки садивного матеріалу, компостника, дорожної сітки (окружні, магістральні, міжпольові дороги), водоймищ, садиби з будівлями (сарай, навіс для машин та знарядь, насіннєсховище, будинок для сторожа, конюшня), захисних лісових смуг, живоплоту, протиерозійних гідротехнічних споруд, дендрологічної, дослідної, резервної ділянок.

Ділянка для прикопки садивного матеріалу — це ділянка розсадника, призначена для тимчасового зберігання садивного матеріалу.

Компостна ділянка призначена для приготування та зберігання компосту. Дендрологічна ділянка — це ділянка розсадника для створення колекційних видів, форм інтродуктивних та місцевих дерев і чагарників та виконання естетичних функцій.

Частина площі лісового розсадника для розміщення виробничих та побутових будівель і споруд разом з прилеглою до них територією називається господарською ділянкою лісового розсадника. Розміщується вона, як правило, біля головного в'їзду на розсадник.

Площа допоміжної частини розсадника не повинна перевищувати 25—30% загальної його площі.

Всю площу розсадника добре вирівнюють, обкопують канавою, а навколо створюють живопліт та захисні лісосмуги (рис. 2.1). Розбивку площі на поля починають з сітки доріг. Ширина основних доріг — окружних і магістральних, які розташовуються перпендикулярно до довгого боку полів — повинна становити 6—8 м, а другорядних (міжпольових), які йдуть вздовж довгого боку полів, 3—6 м. На ділянках, виділених під посівний та шкільний відділки, нарізують поля сівозмін у вигляді рівновеликих прямокутників (співвідношення сторін 1:2; 1:3 або 1:4 залежно від площі поля). Бажано, щоб довгі сторони полів розміщувались у меридіанному напрямку для більш рівномірного освітлення і прогрівання сонцем.

Рис. 2.1. Схема загорожі та канави навколо розсадника:

1 – канава; 2 – пліт, металева сітка,

3 – живопліт; 4 – околична дорога.

 

Основою для створення, організації лісового розсадника, його роботи є організаційно-господарський (проектний) план — головний документ, що спрямовує його діяльність, який складається з таких частин:

1. Загальна частина (кліматичні умови, рельєф, грунт, опис ділянки розсадника, заходи щодо її первинного освоєння).

2. Виробничі потужності розсадника, асортимент щорічно вирощуваного.садивного матеріалу на розсаднику.

3. Матеріали польових досліджень (горизонтальна в масштабі 1:2000, вертикальна — горизонталі через 0,5 м зйомки ділянки, ґрунтова карта розсадника, карта бур'янів, енто- та фітообстеження ділянки).

4. Організація території розсадника, в т.ч. його відділків.

5. Агротехніка вирощування садивного матеріалу (сівозміни, технологія вирощування садивного матеріалу).

6. Створення багаторічних насаджень на території розсадника (маточний сад, дендрарій, живопліт, захисна смуга).

7. Організація праці, штати, потреба в робочих кадрах, машинах, механізмах та знаряддях.

8. Капітальне будівництво (будівлі, споруди і оснащення розсадника).

9. Кошторис адміністративно-господарського апарату і загальновироб-ничих витрат.

10. Техніко-економічні розрахунки, показники виробничої діяльності розсадника.

Проводиться також калькулювання собівартості продукції розсадника, розрахунок вартості та рентабельності реалізованої продукції.

До орггоспплану розсадника обов'язково додається графічний (топографічний) матеріал: 1) план організації території розсадника; 2) ґрунтова карта; 3) план зайнятості полів (сівозмін); 4) виробниче завдання і протоколи всіх обговорень орггоспплану.

Обов’язково, для кожного окремо взятого виду садивного матеріалу, складаються технологічні карти. Кожна технологічна карта визначає строки проведення та послідовну кількість технологічних операцій. Наводиться потреба в робочій та тяговій силі, механізмах, матеріалах для вирощування садивного матеріалу і заробітній платні.