Розділ 3. Проектовані типи лісових культур

3.1. Обґрунтування доцільності створення лісових культур на лісокультурних ділянках

Процес відтворення лісових ресурсів, який у західному регіоні України переважно відбувається шляхом створення лісових культур. Навіть у багатих типах лісу, щоб запобігти заміні головних автохтонних порід другорядними, доцільно застосовувати штучне лісовідновлення. Саме лісові культури повинні збагатити породний склад лісів, не допустити його збіднення. При цьому склад штучного насадження повинен обов’язково відповідати типу лісу.

Обидві ділянки представлені давніми зрубами, на яких відсутнє природне поновлення головних порід (сосни, дуба), тому якщо не створити лісові культури то поновлення зрубу відбудеться за рахунок супутніх малоцінних порід (берези, осики).

 

3.2. Система і способи обробітку грунту під лісові культури

Обробіток грунту – це сукупність способів дії на грунт всієї лісокультурної площі або її окремих частин за допомогою механічних, термічних чи хімічних засобів, які б забезпечували сприятливі умови для росту рослин, що культивуються.

Найбільш поширеним є механічний обробіток грунту під лісові культури, який поєднує низку технологічних прийомів, що в комплексі утворюють ту чи іншу систему обробітку грунту. У процесі обробітку грунту розв’язуються такі питання: надання грунту відповідної структури шляхом механічного подрібнення його на невеликі грудочки; покращення аерації, теплового та водного режиму грунту; знищення бур’янів і зменшення загальної забур’яненості лісокультурної площі; сприяння активізації життєдіяльності грунтової фауни, що сприяє і забезпечує активізацію мінералізації запасів органічної речовини, і накопичення необхідних для рослин мінеральних поживних речовин у доступній для їх засвоєння формі.

На обох лісокультурних ділянках застосовуємо нарізання рядів з використанням плуга ПКЛ-70.

 

3.3. Види, методи та способи створення лісових культур

Лісові культури можна створювати садінням та посівом. Кожен з цих способів має свої преваги та недоліки. Тому на лісокультурній ділянці застосуємо садіння, а на другій – посів.

Найкраща пора для садіння та посіву – рання весна. У цей період спостерігається найінтенсивніше коренеутворення. Корені починають рости раніше, ніж надземна частина рослин, і продовжують рости усю весну і на початку літа. В серпні-вересні спостерігається затухання і повне припинення їх росту. Пізно восени корені знову починають рости. Однак інтенсивність росту значно нижча, ніж весною. Весняне садіння слід починати якомога раніше, до початку вегетації рослин, у період, коли верхні шари грунту мають достатню кількість вологи. Крім того, в цей період швидше заживають пошкодження кори і коріння, відновлюються всмоктуючі корені. Запізнення з садінням неодмінно призводить до загибелі частини рослин, що прийнялися. Глибина садіння деякою мірою залежить від конкретних грунтово-кліматичних умов і біологічних особливостей деревних порід. Вона визначається глибиною розміщення кореневої шийки, коренева шийка повинна заглиблюватися в грунт на 2 см.

Таким чином на ділянках №1 і №2 запроектуємо створення наступних, суцільних лісових культур, оскільки категорія лісокультурних ділянок представлена давніми зрубами без природного поновлення.

Метод створення лісових культур садіння, вручну під меч Колосова та посів. Сезон садіння – весна.

 

 

3.4. Склад лісових культур, вибір головних, супутніх і чагарникових

порід

Змішані насадження характеризуються більш високою загальною продуктивністю, ростуть значно краще, ніж у чистому насадженні. Участь у деревостані декількох порід породжує більш складні форми взаємодії рослин з навколишнім середовищем, що дає змогу більш ефективно використовувати його потенційну родючість, а також сприяє поліпшенню грунтових умов.

У змішаних насадженнях глибина проникнення кореневих систем дерев у грунт завжди більша, ніж глибина проникнення кореневих систем дерев кожної з цих порід у чистих насадженнях. Крім того, на кожну одиницю об’єму грунту в змішаних насадженнях припадає значно більше коренів, що сприяє більш інтенсивному засвоєнню поживних речовин з грунтового простору. Більша глибина проникнення коренів і більша насиченість ними грунту сприяє механічному його розпушуванню.

Відмирання коренів дерев, які випадають з насадження у процесі природного відпаду, рубок догляду або головних рубок, збагачують грунт органічною речовиною, що істотно підвищує його родючість. Після мінералізації мертвих коренів у грунті залишається своєрідна архітектоніка пустот, яка сприяє поліпшенню водного режиму і аерації грунту.

Більша кількість органічної маси коренів, що утворюється в змішаних деревостанах, сприяє активізації життєдіяльності грунтової мікрофлори, яка, в свою чергу прискорює перетворення недоступних для рослин форм поживних речовин у легкодоступні водорозчинні форми.

У надземній частині в змішаних деревостанах формується більш складна структура намету, внаслідок чого з більшою ефективністю засвоюється енергія сонячної радіації. Це явище поряд з більш активною діяльністю кореневих систем обумовлює підвищення загальної продуктивності лісу. Внаслідок цього не тільки накопичується більше деревної маси, але й істотно підвищується маса опаду, з якого формується лісова підстилка. Тобто в змішаних насадженнях кількість органічної речовини, яка надходить у грунт у вигляді опаду, значно більша, ніж у чистих насадженнях. Опад, який формується в змішаних насадженнях, мінералізується набагато більше, ніж опад чистих насаджень. А це, в свою чергу, прискорює надходження в грунт водорозчинних поживних речовин.

Біологічна стійкість мішаних насаджень завжди вища, ніж чистих. Змішані насадження затримують поширення шкідливих комах і хвороб лісу, оскільки для багатьох видів комах, які паразитують на якійсь одній породі, в змішаних насадженнях створюються несприятливі умови для масового розмноження. Те ж саме стосується і хвороб дерев. Крім того, фітонцидний фон, який формується в змішаних деревостанах, гальмує розвиток збудників хвороб і комах. Біологічна стійкість мішаних насаджень підвищується також внаслідок того, що поглиблене проникнення кореневих систем сприяє підвищенню стійкості насаджень до вітровалів. Змішані хвойно-листяні насадження значно більш стійкі в пожежному відношенні.

Розрізняють головні супутні і грунтопокращуючі породи. Ми при проектуванні культур використали лише перші дві групи.

Головні породи – це породи, які доцільно вирощувати в даних лісорослинних та економічних умовах. Це може бути одночасно дві-три породи. До головних порід лісокультурних ділянках належать дуб та сосна.

Тобто до головних порід належать ті, які характеризують корінний тип деревостану, і які за своєю лісівничо-екологічною характеристикою відповідають цілям ведення лісового господарства.

Супутні породи покращують ріст головної, супроводжуючи її протягом певного проміжку росту або до віку головної рубки, а також самі є об’єктом для використання в господарських цілях.

Ми пропонуємо на лісокультурних ділянках створювати лісові культури з використанням сосни та дуба, з переважанням у складі сосни, що найповніше відповідатиме складу корінного дерево стану. Детальніше про схему змішування порід викладено у наступному підрозділі.

 

3.5. Типи, способи і схеми змішування порід

Для вирощування однієї і тієї ж самої породи можна застосовувати різні способи, типи та схеми змішування залежно від видового складу насадження, біологічних і лісівничих властивостей порід, ступеня їх взаємодії протягом усього періоду лісовирощування, типу лісорослинних умов, густоти культур та агротехніки їх створення.

Для формування стійкого насадження на лісокультурній ділянці №1 проектуємо такий тип змішування, де 3 ряди сосни звичайної чергуються з 2 рядом дуба звичайного, по обох боках дуба висаджуємо буфер – бузину червону.

Схема змішування:

С.зв.-С.зв.-С.зв.-С.зв.-С.зв.-С.зв.

С.зв.-С.зв.-С.зв.-С.зв.-С.зв.-С.зв.

С.зв.-С.зв.-С.зв.-С.зв.-С.зв.-С.зв.

Буз.-Буз.-Буз.-Буз.-Буз.-Буз.

Д.зв.-Д.зв.-Д.зв.-Д.зв.-Д.зв.

Д.зв.-Д.зв.-Д.зв.-Д.зв.-Д.зв.

Буз.-Буз.-Буз.-Буз.-Буз.-Буз.

На лісокультурній ділянці №2 створюємо змішані культури за участю двох порід за схемою 4 ряди сосни 2 ряди дуба. Тип змішування – деревно-тіньовий, спосіб змішування – рядами.

Схема змішування:

С.зв.-С.зв.-С.зв.-С.зв.-С.зв.-С.зв.

С.зв.-С.зв.-С.зв.-С.зв.-С.зв.-С.зв.

С.зв.-С.зв.-С.зв.-С.зв.-С.зв.-С.зв.

С.зв.-С.зв.-С.зв.-С.зв.-С.зв.-С.зв.

Д.зв.-Д.зв.-Д.зв.-Д.зв.-Д.зв.

Д.зв.-Д.зв.-Д.зв.-Д.зв.-Д.зв.

 

3.6. Густота лісових культур та розміщення садивних місць.

Густота лісових культур – це кількість садивних місць рослин на одиницю площі. Іншими словами – це число деревних і чагарникових рослин, які культивуються на 1 га. Від густоти лісових культур залежить біологічна стійкість і продуктивність майбутніх насаджень.

Початкову густоту лісових культур визначають з урахуванням наступних факторів: біологічні та лісівничі властивості деревних порід (для світлолюбивих порід приймається менша густота, для тіневитривалих – більша; для швидкорослих – менша, для повільнорослих – більша); едафо-гідрологічні умови (у більш сухих умовах і на бідніших грунтах приймається більша густота, оскільки рослини тут ростуть повільніше, а в оптимальних умовах вологості та родючості грунту густота повинна бути меншою, оскільки деревні рослини тут ростуть швидше та існує висока вірогідність появи природного відновлення).

Густоту лісових культур при однакових ширині міжрядь та розміщенні в рядах визначають за формулою:

N=10000/ахb, де

N – кількість садивних місць на 1 га,

a – ширина міжрядь або відстань між рядами(м),

b – відстань в рядах між рослинами або крок садіння.

Лісокультурна ділянка №1.

Ширина міжрядь – 3м, а крок садіння у рядах дуба і сосни – 0,5м, бузини 0,7м.

Кількість рядів на 1га, при стороні площі 100 м становитиме:

100 м/ 3 м=34 ряди

Якщо врахувати, що один цикл становить 7 рядів, то буде 4,8 циклів. Знаючи кількість циклів знайдемо кількість рядів для кожної з порід (сосна 14рядів, дуб та бузина по 10 рядів).

Кількість рослин водному ряду становитиме:

Сосна звичайна 100/0,5= 200шт. в ряді;

Дуб звичайний 100/0,5= 200 шт. в ряду;

Бузина червона 100/0,7= 143 шт. в ряду

Таким чином, кількість посадкових місць на 1 га по породах з врахуванням кількості їх рядів становитиме:

Сосна звичайна 200* 14 = 2800 шт. /га;

Дуб звичайний 200*10= 2000 шт. /га;

Бузина червона 143*10=1430 шт. /га.

Таким чином початкова густота лісових культур становитиме 6230 шт./га., а без бузини 4800 шт./га.

Початковий склад лісових культур за кількістю садивних місць знаходимо за пропорцією: для дуба 4800 шт. /га – 100%, а 2000 – Х. Звідси Х = 41% або 4 од; для сосни % або 6 од. Бузину червону у склад лісових культур не враховуємо.

Отже, початкова формула складу культур за кількістю садивних місць буде мати наступний вигляд: 6С4Дзв.

Лісокультурна ділянка №2

Ширина міжрядь – 2,5м, а крок садіння у рядах дуба і сосни – 0,6 м.

Розрахунки проводимо аналогічно до ділянки №1.

Кількість рядів становитиме – 40. По породах: сосни – 27 рядів, а дуба 13.

Кількість садивних місць в одному ряду становитиме: 100/0,6=167 шт. в ряді.

Таким чином, кількість посадкових місць на 1 га по породах з врахуванням кількості їх місць становитиме:

сосна 27*167=4467 шт. /га;

дуб 13*167=2233 шт. /га.

Таким чином початкова густота лісових культур становитиме 4467+2233=6700 шт. /га або 6,7 тис. шт/га.

Початковий склад лісових культур за кількістю посадкових місць знаходимо за пропорцією: для сосни 6700 шт. /га – 100%, а 4467 – Х. Звідси Х = 67% або 7 од; для дуба 33% або 3од.

Отже, початкова формула складу культур за кількістю садивних місць буде мати наступний вигляд: 7Сз3Дзв.

Відносно лісокультурної ділянки №2 слід додати те, що густота розраховується по посадних місцях, адже дуб-буде посіяний. У одну ямку буде покладено по 2 жолуді, тому через рік склад лісових культур може помінятися в залежності від того як зійде дуб.

Розрахувавши густоту культур за породами, необхідно визначити вартість садивного матеріалу, та насіння необхідного для створення лісових культур на лісокультурних ділянках.

Таблиця 3.1

Розрахунок кількості та вартості посадкового матеріалу

 

Назва порід	Вид садивного матеріалу та його вік	Кількість садивного матеріалу та посадних мість	Вартість 1 тис. шт сіянців, 1 кг насіння грн	Загальна вартість, садивного матеріалу та насіння грн
тис.шт
на 1 га	на всю площу	на 1 га	на всю площу
1 ділянка
Дуб звичайний	Сіянці (2)	2,00	7,40	160,00	320,00	1184,00
Сосна звичайна	Сіянці (2)	2,80	10,36	220,00	616,00	2279,20
Бузина червона	Сіянці (2)	1,43	5,29	120,00	171,60	634,92
Разом		4,80	17,76		1107,60	4098,12
2 ділянка
Сосна звичайна	Сіянці (2)	4,47	9,83	180,00	804,00
Дуб звичайний	Кількість посівних місць	2,23	4,91	3,00	53,60
Насіння кг.
Разом		6,70	14,74

 

У розрахунку кількості насіння візьмемо, що маса 1000 шт. жолудів важить 4 кг, звідси ми можемо знайти потребу у насінню (2,23сад.місць/га*2шт.жолудів*4кг=18кг./га) та вартість посівного матеріалу.

 

3.7.Види, терміни, кількість і технологія проведення агротехнічних доглядів.

Агротехнічні догляди за лісовими культурами представляють собою сукупність заходів спрямованих на поліпшення умов приживлюваності та успішне зростання деревних порід у лісових культурах. Ці заходи проводять до часу переведення лісових культур в категорію вкритих лісом земель, після чого настає потреба в проведенні вже іншого роду доглядів – лісівничих (освітлювання, прочищування та ін.). Основне завдання агротехнічних доглядів – знищення трав’яної рослинності, яка конкурує з деревними рослинами за поживні речовини тва вологу, поліпшення водного та повітряного режимів грунту. До агротехнічних доглядів належать: оправлення сіянців і саджанців після мкханізованого садіння, розпушування грунту в міжряддях і рядах з одночасним видаленням трав’яної рослинності, вижинання бур’янів вздовж рядів, в рядах чи в площадках.

Лісові культури, що створилися на свіжих вирубках з частковим обробітком ґрунту, в перші 2-4 роки інтенсивно заростають порослю м’яколистяних порід – осики, берези, вільхи та верби. Лісівничі та агротехнічні догляди мають на меті усунення негативного впливу на культури природного поновлення другорядних порід.

Доцільно використовувати міжряддя для вирощування сільськогосподарських культур, внаслідок чого скорочуються витрати на догляд залісовими культурами, поліпшує ріст деревних порід, підвищується ефективність використання лісокультурної площі.

Для догляду за лісовими культурами використовують спеціальну техніку. Робочі органи машин повинні забезпечувати високоякісний обробіток грунту та повне знищення трав’яної рослинності. Глибину обробітку грунту слід регулювати залежно від типу лісорослинних умов, фізико-механічних властивостей грунту, характеру розміщення кореневих систем порід, наявності тих чи інших видів бур’янів та інших факторіф. Техніка не повинна пошкоджувати надземної частини лісових культур. При сідланні ряду або кількох рядів грунтообробний агрегат мусить мати необхідних розмірів просвіт, куди може безперешкодно пройти ряд культур. Конструкція робочих органів повинна передбачити встановлення їх таким чином, щоб з обох боків ряду залишалась захисна 30-50 сантиметрова зона, щоб робочі органи не забивалися рослинними рештками або грунтом. Догляд проектуємо протягом протягом чотирьох років, при цьому на лісокультурній ділянці № 2 їх проектуємо більше ніж на №1.

Таблиця 3.2

Кількість та терміни проведення агротехнічних доглядів на лісокультурній ділянці №1

Роки	М І С Я Ц І	Загальна кількість доглядів
Червень	Липень	Серпень	Вересень
перший		Догляд в міжряддях (І декада); догляд в рядах і захисних зонах (І декада)	Догляд в міжряддях (ІІ декада); догляд в рядах і захисних зонах (ІІ декада)
другий	Догляд в міжряддях (ІІ декада); догляд в рядах і захисних зонах (ІІ декада)	Догляд в міжряддях (ІІ декада); догляд в рядах і захисних зонах (ІІ декада)	Догляд в міжряддях (ІІ декада); догляд в рядах і захисних зонах (ІІ декада)
третій		Догляд в міжряддях (І декада); догляд в рядах і захисних зонах (І декада)	Догляд в міжряддях (ІІ декада); догляд в рядах і захисних зонах (ІІ декада)
четвертий		Догляд в міжряддях (І декада); догляд в рядах і захисних зонах (ІІ декада)

Таблиця 3.3.

Кількість та терміни проведення агротехнічних доглядів на лісокультурній ділянці №2

Роки	М І С Я Ц І	Загальна кількість доглядів
Червень	Липень	Серпень	Вересень
перший		Догляд в міжряддях (І декада); догляд в рядах і захисних зонах (І декада)	Догляд в міжряддях (ІІ декада); догляд в рядах і захисних зонах (ІІ декада)	Догляд в міжряддях (І декада); догляд в рядах і захисних зонах (І декада)
другий	Догляд в міжряддях (ІІ декада); догляд в рядах і захисних зонах (ІІ декада)	Догляд в міжряддях (ІІ декада); догляд в рядах і захисних зонах (ІІ декада)	Догляд в міжряддях (ІІ декада); догляд в рядах і захисних зонах (ІІ декада)
третій	Догляд в міжряддях (ІІ декада); догляд в рядах і захисних зонах (ІІ декада	Догляд в міжряддях (І декада); догляд в рядах і захисних зонах (І декада)	Догляд в міжряддях (ІІ декада); догляд в рядах і захисних зонах (ІІ декада)
четвертий		Догляд в міжряддях (І декада); догляд в рядах і захисних зонах (ІІ декада)

 

Таким чином загальна кількість лісокультурних доглядів на лісокультурній ділянці №1 становитиме 7, а на №2 - 10 і проводитимуться вони на протязі 4 років.

У табл. 4.4 наведено основні організаційні параметри створюваних культур.

Таблиця 4.4

Відомість запроектованих лісовідновлювальних заходів

№п/п ділянок

Площа ділянки, га

Індекс типу лісу

Категорія лісокультурної площі

Спосіб підготовки площі

Система лісових культур

Формула складу культур

Схема змішування лісових культур

Схема садіння (сівби), м

Густота лісових культур, тис. шт/га

Вид лісових культур

Тип змішування лісових культур

Спосіб змішування лісових культур

Спосіб виробництва лісових культур

Кількість доглядів за лісовими культурами

10/1

3,7

В3-дС

Давній зруб, сосново-дубового насадження без природного поновлення

Частковий, смугами

наступні, суцільні

6С4Д

3ряди сосни 2 ряди дуба 2 ряди бузини черв.

3,0 х 0,5- сосна, дуб 3,0 х 0,7-бузина

Загальна 6,23 в.т.ч. сосна – 2,8 дуб – 2,0 бузина – 1,43

змішані

деревно-тіньовий

кулісно-рядковий

ручне садіння

24/30

2,2

В3-дС

Давній зруб, без природного поновлення

Частковий, смугами

наступні, суцільні

7С3Д

4 ряди сосни 2 ряди дуба

2,5 х 0,6

Загальна 6,7 в.т.ч. сосна–4,4 дуб – 2,3

змішані

деревно-тіньовий

кулісно-рядковий

ручне садіння, ручний посів