Проектування господарських заходів у захисних лісових насадженнях

Лекція 11.

Проектування господарських заходів у захисних лісових насадженнях

 

1. Атестація насаджень лісосмуг.

2. Рубки догляду в лісосмугах.

3. Проектування інших рубок у лісосмугах.

4. Проектування заходів щодо відновлення і створення нових лісових смуг.

5. Протипожежні заходи і заходи з охорони насаджень лісових смуг.

6. Очікувана ефективність запроектованих заходів.

 

Атестація насаджень лісосмуг

Лісівничу характеристику лісових смуг одержують у процесі обробки карток таксації на комп’ютерах у формі відомостей і таблиць, регламентованих «Інструкцією з упорядкування лісового фонду України». До них зараховують:

- відомості поквартальних підсумків розподілу площ за категоріями земель і розподілу загальних запасів деревини;

- таблиці розподілу земель, вкритих лісовою рослинністю і запасів деревини в межах господарських секцій;

- таблиці розподілу земель, вкритих лісовою рослинністю за панівними породами, класами віку, бонітетом, повнотою, типами умов місцезростання, для гірських умов – за групами крутизни схилів;

- загальна характеристика лісового фонду і середні таксаційні показники, розподіл лісових земель за господарствами і господарськими секціями;

- форми 1 і 2 державного обліку лісів.

Додатково до лісівничої характеристики полезахисних лісових смуг (полезахисної господарської частини) у пояснювальній записці до «Перспективного плану ведення лісового господарства» поміщають відомості про розподіл площі смугових насаджень за конструкцією і класами стану (якості).

Крім того, наводять дані:

- про ступінь завершеності системи захисних лісових насаджень з урахуванням природних і штучних лісів;

- відсоток захищеності лісовими смугами с/г угідь і ріллі;

- про шкоду від ерозії, посух та інших несприятливих природних явищ;

- про вплив полезахисних лісових смуг на процеси ерозії та урожайність сільськогосподарських культур.

Описують основні схеми змішування порід у різних видах полезахисних лісових смуг, загальний стан насаджень з урахуванням лісорослинних умов. Дають оцінку конструктивних особливостей насаджень, їхнього меліоративного стану й ефективності.

На основі аналізу сучасного стану полезахисних лісових смуг обґрунтовують проектування різноманітних заходів, спрямованих на підвищення життєстійкості та меліоративної ефективності окремих насаджень і системи полезахисних лісових смуг.

Державні захисні лісові смуги і полезахисні лісові смуги виділяють у самостійні категорії. Включення їх у інші категорії захисності не допускається.

Таблиця 1

Шкала оцінки стану насаджень лісових смуг

Показники, що визначають стан насаджень	Класи за станом
Відсоток ділових дерев від загальної їхньої кількості	75 і >	74-51	50-26
Кількість здорових дерев на 1 га за віковими періодами, тис. шт.:
- на звичайних чорноземах		3,0	2,3	1,6
	1,7	1,3	0,9
	1,1	0,8	0,5
- на південних чорноземах		2,5	1,9	1,3
	2,0	1,5	1,0
	1,0	0,7	0,5
- на темно-каштанових і каштанових ґрунтах		2,0	1,5	1,0
	1,4	1,1	0,8
	0,8	0,6	0,4

Примітки: 1. У мішаних насадженнях головна порода повинна становити не менше 50% здорових дерев. 2. Насадження з наявністю здорових дерев до 25% відносяться до загиблих. 3. До здорових відносяться дерева, які мають у кроні не більше 10% сухих гілок.

 

Державні захисні лісові смуги і полезахисні лісові смуги виділяють у самостійні категорії, включення їх у інші категорії захисності не допускається.

Враховуючи їхні специфічні функції та особливості ведення лісового господарства, в них організовують окрему господарську частину – полезахисну.

Рубки догляду в лісосмугах

 

У межах полезахисної госпчастини проводиться утворення господарств і господарських секцій. Кожна господарська секція орієнтується на вирощування насаджень певної цільової деревної породи у відповідних їй умовах місцезростання шляхом здійснення заходів, які забезпечують найефективніше використання захисних функцій.

У полезахисних лісових смугах допускаються тільки: рубки догляду, санітарні рубки, рубки, пов’язані з реконструкцією насаджень, і лісовідновні рубки в деревостанах, котрі втрачають свої захисні властивості.

У зв’язку з цим для смуг вік рубок не встановлюється, а для розподілу насаджень на вікові групи під час обліку лісів керуються віком природної стиглості, який збільшують на один клас віку порівняно з оптимальним віком головної рубки, встановленим для категорій лісів, де головні рубки заборонено.

Основним документом впорядкування полезахисних лісових смуг є таксаційні описи. На їх підставі розробляється «Перспективний план ведення лісового господарства». На відміну від таксаційних описів лісових масивів, вони містять додаткову лісомеліоративну характеристику виділів, а також специфічні господарські заходи.

Рубки догляду в лісових смугах.

Рубки догляду в лісових смугах проводять з метою підвищення їхніх захисних функцій. Цього досягають формуванням необхідних конструкцій і породного складу деревостанів, створенням найкращих умов для росту головних порід, попередженням сніголамів, поліпшенням санітарного стану, запобіганням розростанню узлісь.

Розрізняють три періоди лісівничого догляду за полезахисними лісовими смугами. Перший – до повного зімкнення крон насаджень (молодняки). Другий – період інтенсивного росту дерев у висоту і товщину, формування необхідної конструкції лісових смуг (жердняки, середньовікові). Третій – період послаблення фізіологічних процесів, підтримки необхідної конструкції та життєдіяльності насаджень (пристигаючі і стиглі).

Приблизний вік насаджень за періодами рубок догляду в полезахисних лісових смугах різного складу наведено в табл. 2.

Таблиця 2

Проектування інших рубок у лісосмугах

 

Санітарні рубки.

Санітарні рубки у захисних насадженнях проектують з метою їхнього оздоровлення та ліквідації захаращеності. Вони носять, в основному, вибірковий характер і проводяться до настання віку природної або відновлювальної стиглості у поєднанні з іншими профілактичними, а також винищувальними заходами боротьби із шкідниками та хворобами лісу.

Чинні «Санітарні правила в лісах України» обов’язкові під час ведення господарства в усіх захисних лісових смугах. У разі появи в лісових смугах масового всихання дерев, пов’язаного з тривалим впливом несприятливих кліматичних або інших факторів, призначають суцільні санітарні рубки з розрахунку на отримання порослевого поновлення. У насадженнях з ослабленою життєдіяльністю внаслідок старіння або у віці відновлювальної стиглості санітарні рубки припиняють і замінюють їх суцільними лісовідновними рубками з подальшою посадкою нових культур або порослевим відновленням.

Обсяги санітарних рубок встановлюють, виходячи зі стану насаджень на рік лісовпорядкування і терміну вирубки сухостійних і пошкоджених дерев. Тривалість його приймають від 2 до 5 років залежно від обсягів рубок і виробничої можливості їхнього проведення. Щорічний обсяг санітарних рубок розраховують шляхом ділення запасу деревини, що підлягає вирубуванню, на встановлений термін проведення рубок.

Лісовідновні рубки.

Лісовідновні рубки з подальшою посадкою нових культур проектують у насадженнях, що втрачають свої захисні функції, як правило, у віці природної стиглості. Згідно з рішенням першої лісовпорядної наради, в насадженнях листяних порід, повноцінних за складом і густотою, лісовідновні рубки можуть призначатись у віці відновлювальної стиглості за умови одержання задовільного порослевого поновлення. Орієнтовний вік порослевої відновлювальної стиглості головних деревних порід у лісових смугах наведено в табл. 3.

Таблиця 3

Реконструктивні рубки.

Реконструкції шляхом суцільної вирубки з розкорчуванням пнів і наступним створенням нових лісових смуг підлягають зріджені, відмираючі насадження, котрі значною мірою втратили свої захисні якості, а також деревостани, породний склад яких не відповідає умовам місцезростання і рубками догляду не можна поліпшити їхню життєздатність та сформувати потрібну конструкцію.

До часткової реконструктивної рубки відносять суцільну рубку та розкорчування окремих рядів дерев і чагарників усередині смуги або вздовж її країв. Метою є:

- введення цінніших порід, що відповідають умовам місцезростання;

- розширення сильно задернілих міжрядь з відновленням догляду за ґрунтом;

- зменшення ширини раніше закладених лісових смуг до оптимального розміру.

Зменшення ширини лісових смуг не повинно ослаблювати їхню стійкість, довговічність і меліоративну ефективність. Одностороннє вирубування рядів передбачає видалення їх з боку, де насадження мають гірший ріст, стан і збереження дерев. Для зменшення ширини смуг у першу чергу вирубують чагарникові узлісся або ряди плодових дерев, що уражені хворобами чи суховершинні.

Лекція 11.

Проектування господарських заходів у захисних лісових насадженнях

 

1. Атестація насаджень лісосмуг.

2. Рубки догляду в лісосмугах.

3. Проектування інших рубок у лісосмугах.

4. Проектування заходів щодо відновлення і створення нових лісових смуг.

5. Протипожежні заходи і заходи з охорони насаджень лісових смуг.

6. Очікувана ефективність запроектованих заходів.