ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Технологія створення лісових культур



 

Корчування пнів — найбільш трудомістка робота у лісово­му господарстві.

Великі пні корчуються під дією сили до 500 кН і більше. Для корчування пнів твердих порід потрібне зусилля майже в 1,5 раза більше, ніж для хвойних. Найбільше зусилля витрача­ється на корчування пнів свіжої рубки. Для корчування 5-річ-ного пня зусилля потрібне майже у 2 рази менше.

При корчуванні пнів, чагарників, згрібанні і струшуванні ви-корчованої рослинності застосовують корчувальні відвали,наві­шені попереду трактора. Для меншого порушення ґрунтового покриву ці відвали обладнують зубами або іклами. Застосовують відвалиодно-і двоповоротні. У першому випадку відвал або корчувальні зуби жорстко кріпляться на штовхальній рамі маши­ни. Корчування при цьому виконується штовхальним зусиллям трактора. У другому випадку на штовхальній рамі встановлюють поворотні корчувальні зуби і корчування виконується поворотом цих зубів за допомогою гідроциліндрів з опорою штовхальної ра­ми на ґрунт. Оскільки зусилля, що створюється гідроциліндрами;хоч і перевищує у кілька разів штовхальне зусилля тракто­ра, однак передається воно не на трактор, а на ґрунт і це значно зменшує динамічні навантаження на трактор.

У роторних викорчовувачів робочі органи встановлені на загальній осі групами у певному поєднанні. Розрізняють ро­торні корчувальні машини пасивної й активної дії. У машини пасивної дії ротор повертається навколо осі періодично під дією зростаючого до певної межі опору корчуванню або по команді тракториста за допомогою важеля корчування. При повертанні ротора за допомогою важеля корчування ротор приводиться у рух через передавальний механізм від двигуна трактора. Для видалення пнів на зрубах застосовують корчувальну машину КМ-1, викорчовувач ДП-25, викорчовувачі-збирачі МП-7А, Д-695А, КСП-20, корчувальний агрегат МП-8А, ма­шину для розчистки смуг МРП-2 і викорчовувач безперевної дії КНД-1.

Корчувальна машина КМ-1А призначена для розчищення зрубів смугами при підготовці площ під лісові куль­тури та для суцільного корчування пнів під лісорозсадники, сільськогосподарські угіддя та протипожежні розриви і дороги.

Основними частинами машини є рама, робочий орган, начіпний пристрій, два відвали і гідроциліндри.

Робочий орган являє собою двоплечий важіль, верхній кі­нець якого вушками з'єднується зі штоками гідроциліндрів, а на нижньому кінці закріплені три корчувальних зуби. По бо­ках, під кутом 90° один до одного, встановлені два відвали, за допомогою яких при смуговому розчищенні пні розсуваються на обидва боки. Залежно від діаметра пня корчувати його мож­на одним з трьох способів: заглибленням зубів робочого орга­на під пні з наступним повертанням двоплечого важеля віднос­но осі, зсуванням пня штовхальним зусиллям трактора і заглибленням зубів під пень і зсуванням його штовхальним зу­силлям трактора з одночасним видаленням його із ґрунту за допомогою піднімання корчувальної рами.

Машиною корчують пні діаметром до 60 см, її продуктив­ність — 30-60 пнів за годину.

 

Рис. 2.0 Схема корчувальної машини КМ-1А

 

Агрегатується корчувальна машина з гусеничними лісогос­подарськими тракторами класу 3,0 (ЛХТ-100, ЛХТ-100Б).

 

Викорчувані пні трелюють кількома способами.

Перший спосіб — кожний пень відразу після видалення йо­го з ґрунту трелюють за межі площі, яку розчищають, на зубах корчувальної машини.

Другий спосіб — до трактора приєднують саморозвантажу­вальну лижу, на яку навантажують пні, або приєднують стале­вий лист розміром 2x4 м, на який корчувальна машина штов­хаючим зусиллям навантажує пні. Після навантаження пні ви­возять за межі ділянки, що розчищають, і там за допомогою гідросистеми трактора передній кінець лижі піднімають так, щоб кут перекидання її досягав 110°. При цьому пні самороз-вантажуються.

Третій спосіб — викорчувані пні вивозять за межі ділянки машинами, що обладнані захватними пристроями. Викорчувані великі пні або кілька дрібних за допомогою такого пристрою піднімають над поверхнею ґрунту і транспортують до місця роз­вантаження. Такі машини використовують для навантаження пнів у транспортні засоби при вивезенні на далекі відстані.

Четвертий спосіб. Найбільш ефективне трелювання пнів змінним робочим органом — трелювальником, що встановлю­ють на універсальній рамі замість корчувального пристрою.

Самонавантажувальна машина для вивезення дерев «Зай­чик»призначена для навантаження, вивезення і розвантаження зрізаних дерев завдовжки до 15 м, одержаних з них сортиментів, а також дерев, гілок, пеньків, осмолу тощо. Ця машина скла­дається із автомобільного тягача сідельного типу ЗИЛ-130 В1 і переобладнаного причепа ОДАЗ-885 або причепа-розпуска.

За кабіною автомобіля встановлено гідрокран з максималь­ним вильотом стріли 3,7м і вантажопідйомністю до 5 кН, за допомогою якого водій навантажує і розвантажує дерева. Гідрокран має змінні грейферні захоплювачі для навантажен­ня різних вантажів. На напівпричепі встановлений гідро­циліндр із механізмом розвантаження. Час, потрібний на на­вантаження одного щільного кубометра деревини (залежно від довжини сортиментів), становить 1,8-2,4 хв, час на розванта­ження платформи — 5 хв, вантажопідйомність машини — 6,5-8,0 кН, маса - 10200 кг.

Розрівнювання ґрунту та планування ділянок. Грунт, відси­паний у насип, розрівнюють шарами для створення однорідної будови насипу. Великі маси ґрунту, вивантажені з автомашин, доцільніше розрівнювати бульдозером. Загальний опір бульдо­зерапід час роботи складається з таких опорів: опору при нарізуванні ножем та деформації ґрунту відвалом,опору при переміщенні ґрунту попереду відвалу та терті об нерухому поверхню ґрунту; опору при переміщенні ґрунту вгору по відвал опору при переміщенні ґрунту вздовж відвалу та опору під час руху бульдозера вгору на підйомах.

 

Рис. 2.2 Положення ножа відвала бульдозера під час роботи

 

Корені вичісують після корчування пнів, зрізання чагар­ників та дрібнолісся з метою очищення ґрунту від коренів діа­метром більше як 1 см, які утруднюють механізовані лісокультурні та сільськогосподарські роботи. При вичісуванні коренів робочі органи слід заглиблювати у ґрунт до 30 см.

Для вичісування коренів використовують чагарникові граб­лі, корчувальні борони, корчувальні машини, вичісувачі коренів та розпушувачі.

Під час роботи вичісане зубами машини коріння відвалом переміщується до країв розчищуваної площі.

Чагарникові граблі начіпні К-3 використову­ють для згрібання у купи зрізаних і викорчуваних чагарників та корчування пнів діаметром до 15 см. Граблі складаються із рами, кронштейнів, зубів і обладнання для спалювання. На рамі з пристроєм для начіпки кріпляться 11 зубів заввишки 13,5 см, які забезпечують ширину захвату в 5 м.

Рис. 2.3 Чагарникові граблі К-3

 

У лісовому господарстві оранку проводять на площах двох категорій. До першої категорії належать площі, вкриті лісом, старі і свіжі зруби із залишеним підростом і підліском та пе­резволожені; до другого — розкорчовані площі, площі, які дов­го не були під лісом (наприклад, орні та лучні угіддя, пустирі) та площі, відведені під захисні лісонасадження.

На площах першої категорії можна проводити обробіток по борознах і зрідка по смугах. Метою борозенного обробітку є створення сприятливих умов для пророщування насіння і рос­ту сіянців, забезпечення загортання їх кореневих систем, зни­щення бур'янів у зоні садіння та видалення надґрунтового по­криву за межі оброблюваних смуг. При борозенному обробітку ґрунту плугами роблять борозни на рівних відстанях одна від одної або стрічками.

Щоб одержати максимальну кількість борозен на одиниці площі, їх слід розміщувати з мінімальними відстанями між ни­ми Іміп.

Відстань між борознами у стрічці має бути меншою, ніж між крайніми борознами двох сусідніх стрічок. Борозенний об­робіток застосовують для підготовки ґрунту під лісові культу­ри, сприяння природному відновленню лісу, а також з метою створення протипожежних смуг. Він можливий у зріджених насадженнях, на незахаращених і з досить рівним рельєфом площах, на яких не більше ніж 600-700 пнів на 1 га. У разі більшої кількості пнів борозенний обробіток утруднюється, а якщо пнів більше 1000-1200 шт/га, то обробіток ґрунту трак­торним плугом неможливий.

При борозенному обробітку ґрунту плуг потрапляє на пе­решкоди (пні, чагарник, сушняк тощо). Тому борозни утворю­ються криволінійними і непаралельними. При радіусі кривизни менше ніж 15 м вивернуті скиби, зокрема, розміщені ближче до центру повороту, вкладаються погано. Внаслідок цього пору­шується процес садіння, бо сошники садильних машин виходять за межі борозен.

Відстань між борознами залежить від типу лісових культур. Визначається вона лісокультурними нормами і може коливати­ся від 1,5 до 4 м.

На площах, де дуже багато пнів, коренів та на крутих схи­лах, де обробіток ґрунту смугами неможливий, ґрунт обробля­ють площадками.

На перезволожених площах борозни формують так, щоб у від­валені скиби можна було висаджувати сіянці або висівати на­сіння. При цьому слід дбати про те, щоб перевернута скиба щільно притискувалася до поверхні ґрунту.

Якщо утворені двополицевими плугами борозни не відво­дять надмірну кількість вод у природні низини, нарізують дві скиби з одночасним утворенням між ними канави завглибшки 0,4-0,6 м плугом-канавокопачем або дві скиби з канавою між ними завглибшки 0,6-0,8 м.

На площах другої категорії застосовують суцільний і смуго­вий обробіток ґрунту, бо за таких умов можна використовува­ти плуги загального і спеціального призначення. Суцільний об­робіток ґрунту у лісовому господарстві має багато спільного з суцільною оранкою у сільському господарстві.

При визначенні глибини оранки ґрунту по зонах можна ко­ристуватися даними табл. 2.0.

Таблиця 2.0 Залежність глибини оранки від умов вирощування

 

При механізованому садінні глибина обробітку ґрунту повин­на бути не менше ніж 27-28 см. Якщо при такій глибині оран­ки на поверхню ґрунту вивертається опідзолений горизонт, ски­би треба перевертати на меншу глибину і додатково до цього застосовувати грунтопоглиблювання.

При близькому заляганні орштейнового горизонту ґрунт об­робляють плугами із безполицевими корпусами.

Під час підготовки орного агрегату перевіряють технічний стан плуга і проводять установку робочих органів, а також зма­щують частини, що труться. При комплектуванні агрегатів за­лежно від умов роботи кількість корпусів підбирають з таким розрахунком, щоб коефіцієнт використання тягового зусилля трактора був якомога ближчим до одиниці.

Підготовка ґрунту до обробітку передбачає попереднє вида­лення з нього перешкод, що утруднюють рух агрегату — окре­мих пнів, чагарників, каміння, а також зарівнювання ям.

Правильна організація роботи агрегатів передбачає ретель­не і своєчасне розбивання поля на загінки (смуги) певної ши­рини з одбиванням в кінці гонів розворотних смуг. Ширина їх залежить від радіуса повороту агрегату та його ширини захва­ту. Для начіпних плугів вона становить 12-15 м, для напівна-чіпних п'яти і шестикорпусних — 20 м, для причіпних з трак­торами класів 1,4 і 2,0 — 14-16 м, з тракторами класу 3,0 — 18-22 м, з тракторами класів 6,0 з двома плугами — до 28 м. При роботі з начіпними плугами радіус повороту агрегату і ширина поворотної смуги менша.

При підготовці до оранки велике значення має ширина загонів. На рис. 15.4 зображено графік залежності ширини загонів від довжини гонів для різних агрегатів. На графіку вид­но, що при довжині гонів понад 1000 м ширина загонів збіль­шується не так, як при довжині до 1000 м.

При борозенній оранці на зрубах ширина загону має бути не меншою ніж 100 м, а довжина — не меншою ніж 200 м.

Під час масового лісорозведення за південних умов, а також під час закладання смуг з плодових дерев, садів і виноградників застосовують глибоку оранку (плантаж) плантажними плугами. Цей вид оранки для обробітку великої площі доцільніше вико­нувати безпетельним загонним способом, прокладаючи загони справа наліво. При такому плантажному обробітку скорочується час на розворот у кінці загону, немає потреби у кругових поворотах агрегату, що негативно впливають на окремі частини плуга і зменшують ширину розворотної смуги. Довжи­на гону при плантажній оранці коливається від 400 до 1000 м. Першу борозну прокладають на 1/3 заданої глибини, другу — на 2/3 її, третю — на повну глибину оранки.

При визначенні якості оранки перевіряють глиби­ну, ступінь перевертання скиби, зароблення рослин­них решток, наявність огріхів та недорізів скиби. Глибину оранки вимірюють по діагоналі поля металевим стрижнем, заглиблюючи йо­го до дна борозни. При цьо­му необхідно враховувати розпущеність ґрунту, змен­шуючи заміряну середню глибину на 20 % для свіжо­зораного ґрунту і на 10 % — для ущільненого поля і для поля після дощів. Відхилен­ня від заданої глибини не повинно перевищувати 1 см. Для вимірювання глибини оранки можна використовувати борозномір.

 

Рис. 2.4 Схема розбивання ділянки для оранки безпетельним загонним способом

Боронування — агротехнічний прийом, яким завершують обробіток верхніх шарів ґрунту, роздрібнюючи великі глиби і видаляючи бур'яни. Боронування застосовують також для збе­рігання вологи у ґрунті (розпушування верхніх шарів, знищен­ня ґрунтової кірки), для загортання і змішування мінеральних добрив з ґрунтом.

Боронування зубовими боронами як окремий процес прово­дять якщо до трактора зчіпкою приєднують кілька ланок бо­рін. Застосовують його і разом з іншими тракторними робота­ми (оранкою, культивацією, висіванням мінеральних добрив).

Перед початком роботи ланки зубових борін з'єднують так, щоб їх хід був рівномірним, а передні й задні ряди зубів за­глиблювалися на однакову глибину. З цією метою правильно встановлюють причеп, коли напрям сили тяги трактора прохо­дить через слід центра маси ланки, а сам причеп з горизонтал­лю утворює кут 10-15°. Якщо передні зуби заглиблюються у ґрунт більше, ніж задні, причеп треба зробити коротшим і, нав­паки, при більшому заглибленні задніх зубів його подовжують.

Велике значення для якості боронування має швидкість аг­регату, що для подрібнення великих глиб повинна бути не мен­ше як 6 км/год.

Щоб мати вищу продуктивність і раціонально використову­вати тягове зусилля ланки борін приєднують до трактора причіпними зчіпками С-11У, С-18А та напівначіпними СН-35М і СН-75. У разі використання напівначіпних зчіпок або при аг­регатуванні зубових борін із тракторами малої потужності зас­тосовують раму-брус з навіскою РБН-4, до якої приєднують три ланки борони. На зчіпку типу СН-35М навішують дві ра-ми-бруса із зубовими боронами, а третю - на начіпну систему трактора. Ширина захвату такого агрегату становить 8,5 м.

Найбільш ефективний агрегат із зчіпкою начіпною універ­сальною НУБ-4,8 із шириною захвату 4,8 м. Він складається із трактора класу 0,6 або 1,4, начіпної зчіпки і кількох ланок причіпних борін: сітчастих, зубових (посівних легких, середніх і важких) або пружинних з лапчастими зубами.

Розрізняють три способи боронування: тоновий, фігурний та діагональний.

Під час гонового і фігур­ного способівборонування може бути поздовжнім, по­перечним і комбінованим. При поздовжньому борону­ванні борони спрямовують уздовж борозен, при попе­речному — впоперек, при комбінованому — борону­ють у два сліди: вздовж і впоперек борозен.

Кращим способом боро­нування зябу або парів є ді­агональний,при якому бо­рони спрямовують під ку­том близько 45° до борозни.

Діагональне боронування буває однослідним, двослідним перехресним та двослідним поперечним.

При діагональному способі боронування по краях загонів трапляються пропуски. Тому боронування загону або поля закінчують одним-двома проходами агрегату навколо поля.

Крім зубових борін для подрібнення скиб після оранки зас­тосовують дискові борони, що одночасно з подрібненням скиб гострими краями дисків перерізають та подрібнюють кореневища.

Зубові борони.Залежно від маси, яка припадає на один зуб, борони «Зигзаг» поділяють на важкі, середні і легкі. У важких і середніх борінзуби мають квадратний переріз, у лег­ких, які застосовують для знищення ґрунтової кірки, загортан­ня насіння та добрив,— круглий. У важких борін на один зуб припадає 20-30 Н, у середніх — 10-20 Н, у легких — 5-10 Н.

Крім борін «Зигзаг», використовують борони з робочими органами у вигляді лап або ножів, при цьому рама може бути шарнірною.

Найчастіше використовують такі зубові борони: БЗТС-1,0, БЗСС-1,0, ЗБП-0,6, ШБ-2,5. Регулюють глибину обробітку зміною кута нахилу ножа.

У багатьох держлісгоспах України для одночасного догля­ду в рядках і міжряддях насаджень застосовують зубові боро­ни з високими зубами. Рама цих борін така сама, як і у важ­кої борони БЗТС-1,0, але зуби мають круглий перетин і довжину 450 мм. Такими боронами можна виконувати суціль­ний обробіток ґрунту в насадженнях у перший та другий роки розвитку сіянців, не боючись їх пошкодження.

Фірма «Джон Дір» випускає кілька типів зубових борін, у тому числі борони з регулюванням кута нахилу зубів у поздо­вжньо-вертикальній площині, що зменшує забивання борін рештками рослин і забезпечує регулювання глибини обробітку ґрунту.

Борона дискова начіпна БДН-3складається із рами з навіс­кою та чотирьох батарей — двох передніх та двох задніх. Кіль­кість вирізних дисків залежить від ширини захвату — на двох передніх батареях і правій задній встановлюють по дев'ять, а на лівій задній — десять. Якщо необхідно мати ширину захвату у 2 м, то як і в попередньому випадку, на трьох батареях вста­новлюють по шість дисків, а на лівій задній — сім, відповідно зближуючи бруси рами, до яких приєднують батареї.Агрегатується борона з тракторами класу 3,0.

Борона дискова важка БДТ-3 причіпна. У неї, як і у БДН-1,ЗА, чотири батареї, на двох передніх та на правій задній по сім вирізних дисків, а на лівій задній — вісім таких самих дисків. Ширина захвату борони — 3 м. Глибину обробітку регулюють до 20 см зміною кута атаки від 12 до 18° че­рез три градуси, розсуваючи або зсуваючи кінці батареї. Для рівномірності заглиблення дисків передніх і задніх батарей бо­рона має механізм вирівнювання рами, за допомогою якого по­вертають вісь з опірними колесами. У транспортне положення борону переводять опусканням коліс за допомогою гідроци­ліндра, встановленого на рамі культиватора. Ця борона краще копіює поверхню ґрунту. Агрегатується з тракторами класу 3,0.

Рис. 2.5 Борона дискова важка БДТ-3

 

 

Міжрядний обробіток ґрунту застосовують для розпушуван­ня ґрунту, боротьби із бур'янами, внесення добрив, руйнуван­ня ґрунтової кірки у міжряддях посівів у розсадниках, у де­ревних школах і плантаціях, на площах після культивації та у лісових смугах.

Кількість обробітків і строки їх проведення визначаються природними умовами створення культур, кількістю та інтен­сивністю росту бур'янів. У середніх умовах при весняному садінні у перший рік здійснюють, як правило, 4-5 міжрядних обробітків, у другий — 3-4, у третій — 2-3, у четвертий і на­ступні роки — по 1-2. Глибина обробітку ґрунту протягом ве­гетаційного періоду змінюється залежно від природно-кліма­тичних умов зони та часу його проведення. Так, на чорноземах перший обробіток здійснюють на глибину 8 см, другий — на 10 см, третій — на 12 см, наступні на — 14 см.

Вибираючи машини для міжрядного обробітку ґрунту слід ураховувати розміщення рядів і рослин у них, ширину між­рядь і ступінь прямолінійності рядів культур, висоту культур, вид ґрунту та його стан.

Для міжрядного обробітку застосовують причіпні, начіпні, універсальні та просапні культиватори, а також машини з дис­ковими робочими органами і ґрунтові лісові фрези.

Міжрядний обробіток ґрунту виконують двома способами. Під час обробітку лісових культур у перші роки їх росту, коли висота рослин не перевищує 50 см і вони не пошкоджуються під трактором та культиватором, обробляють одночасно більше одного (два або три) міжряддя одним широкозахватним куль­тиватором типу КРН-2,8А або культиваторами КПН-2, КПН-4, КЛ-2,6 та ін. Агрегати бажано комплектувати з тракторів кла­сів 1,4 та 2,0, напівначіпної зчіпки і трьох культиваторів КРН-2,8А .

Щоб зменшити ширину захисних зон під час обробітку міжрядь у перші роки після садіння, у деяких лісгоспах вико­ристовують культиватор КРН-2,8МО, агрегатований з тракто­рами класів 0,6 або 0,9. Цей культиватор має рульове керуван­ня, за допомогою якого тракторист може вести культиватор, не пошкоджуючи рослини навіть при непрямолінійному їх розмінні. Для обробітку міжрядь ефективний культиватор КРСШ-2,8А, встановлений на самохідному шасі класу 0,6 (робочі органи культиватора розміщені у полі зору тракто­риста) .

При висоті культур понад 50 см обробляють тільки одне міжряддя агрегатом, що скла­дається із трактора і культива­тора. Перед між­рядним обробітком перевіря­ють і у разі потреби змінюють ширину колії, регулюють та встановлюють культиватор. Ширину колії для міжрядного обробітку грунту змінюють так, щоб під час роботи колеса трак­тори не пошкоджували рослин, а рухалися від них на відстані не менше ширини захисної зони.

Рис. 2.8 Схеми руху агрегатів

 

Різальні лапи встановлюють із перекриттям 4-8 см, щоб їх леза торкалися по всій довжині з поверхнею пло­щадки, на якій відбувається розстановка. Розпушувальні лапи після розстановки повинні торкатися своїми носками площадки.

Основна умова ефективної роботи широкозахватних агре­гатів для обробітку ґрунту у міжряддях — прямолінійність рядів посівів і насаджень з визначеними міжряддями. Відхи­лення щодо ширини не повинно перевищувати 5 см.

Одержати стикове міжряддя з відхиленням від установленої ширини менше ніж 5 см дуже важко, тому під час роботи агре­гату треба дотримуватися таких правил: ширина захвату культи­ватора має дорівнювати або бути кратною ширині захвату посівного або садильного апарату, заїзди і напрям ходу культи­ватора повинні збігатися із заїздами агрегатів під час сівби і садіння.

При створенні лісових культур на нерозкорчованих зрубах або при реконструкції лісонасаджень ґрунт обробляють з двох боків ряду культур, залишаючи з кожного боку по захисній зоні. Такий обробіток ґрунту проводять дисковими культивато­рами КЛБ-1,7, фрезами лісовими універсальними начіпними ФЛУ-0,8 або окремими секціями дискових борін.

Обробіток ґрунту дисковими робочими органами здійснюють у звал і урозвал, відповідно встановлюючи диски. Під час догляду за лісовими культурами у перший рік садіння диски у батареях ставлять урозвал. Щоб не оголювати кореневі системи, останній догляд в цьому році виконують культиваторами з дисками, вста­новленими у звал. У наступні роки обробіток ґрунту у лісових культурах чергують: перший проводять культиватором з дисками урозвал, другий — у звал. При цьому краще розпушується і пе­реміщується ґрунт та зберігається вирівняна поверхня.

Глибину обробітку змінюють встановленням відповідного ку­та атаки дискових батарей та завантаженням баластних ящиків. У культиваторів КЛБ-1,7 кут атаки можна змінювати від 0° до 30° через кожні 10°. Чим більший кут атаки, тим глибшим бу­де обробіток ґрунту. Важкі й дуже задернілі ґрунти обробляють з більшим кутом атаки дискових батарей. Крім зміни кута ата­ки у культиватора КЛБ-1,7 можна змінювати і кут нахилу ба­тарей до середини борозни від 0° до 20° через кожні 5°. Цей культиватор з кутом нахилу батарей в 5°-10° використовують для догляду за лісовими культурами, створеними за допомогою садіння посередині борозен, що прокладені двопо-лицевим плугом ПКЛ-70.

Залежно від умов створення лісових культур батареї дисків на рамі культиватора встановлюють з різною шириною захис­ної зони. На розчищених площах з легкими ґрунтами ширина захисної зони становить 10-15 см, на нерозкорчованих зрубах — 15-20 см. При встановленні дисків у звал ширина захисної зо­ни має бути на 5-8 см більшою, ніж при встановленні дисків урозвал. Чим більше кут атаки, висота сіянців, глибина об­робітку та криволінійність борозен, тим більшою повинна бути ширина захисної зони.

Культиватор-рослинопідживлювач начіпний КРН-2.8МО з шириною захвату 2,8 м використовують для міжрядного обро­бітку і підживлення рослин. Він складається із рами з кронштей­ном для начіпки, шістьох культиваторних секцій робочих органів та чотирьох туковисівних апаратів, сидіння для причіплювача та рульового механізму. Рульове керування культиватора дає змогу обробляти міжряддя з мінімальними захисними зонами.

Кожна секція робочих органів складається з переднього кронштейну, паралелограмного механізму, г'ряділя, стовб ро­бочих органів і копіювального колеса. Глибину ходу робочих органів регулюють переміщенням їх стояків у держаках. Гли­бина розпушування під час культивації становить 4-15 см, а при заробці мінеральних добрив — 10-16 см. Агрегатується культиватор з тракторами класу 0,6.

Культиватор лісовий КЛ-2,6використовують для обробітку за один прохід міжрядь лісових культур 2,5-3,0 м завширшки. Ширина захвату — 2,05 та 2,55 м. Основні його частини - це рама з начіпним пристроєм та рамкою автозчіпки, опірні пнев­матичні колеса, робочі органи, щитки та пристрій для при­єднування зубових борін. Щитки запобігають пошкодженню лісових насаджень. Глибину обробітку регулюють за допомо­гою гвинтового механізму, переміщуючи колеса відносно рами.

Стрілчасті та пружинні лапи забезпечують розпушування ґрунту на глибину до 12 см, а долотоподібні — до 16 см. Агрегатується з тракторами класів 0,9 та 1,4.

Найбільш трудомістким у догляді за лісовими культурами є весняно-літнє розпушування і знищення бур'янів у міжряддях, у рядах і захисних зонах, яке проводять до змикання культур у рядах.

Донедавна механізованим був лише обробіток міжряддя, а ґрунт у захисних зонах і рядах культур обробляли вручну. Об­робіток ґрунту в рядах культур і захисних зонах - досить трудомісткий процес: на 1 га насаджень затрачають 12-15, а іноді й до 30 людино-днів.

Щоб не застосовувати ручну працю, треба розпушувати ґрунт і вичісувати бур'яни зубовими боронами або голчастими дисками на першому-другому році після садіння; обробляти ґрунт ротаційними та висувними робочими органами та ручною моторизованою фрезою.

Дослідження свідчать, що при застосуванні у лісгоспах бо­рін типу «Зигзаг» з висотою круглих зубів 450 мм і більше кіль­кість пошкоджених сіянців не перевищувала 1 %, а якість роз­пушування ґрунту і вичісування бур'янів були задовільними.

Голчасті диски, що використовують для такого обробітку ґрунту, близькі за будовою до голчастих дисків ротаційних мо­тик, але мають більший діаметр (близько 600 мм) і загострені та вигнуті круглі зуби діаметром 12 мм. Ці диски вільно посад­жені на осях і обертаються при переміщенні агрегату в резуль­таті зчеплення кінців зубів із ґрунтом. Аналогічні за будовою та принципом дії робочі органи ротаційного культиватора РКП-1, що використовують для поверхневого суцільного роз­пушування ґрунту, на посівних стрічках і у шкільних відділен­нях розсадників. Під час робочого руху зуби заглиблюються у ґрунт на 5-6 см, розпушують його і виривають бур'яни.

Голчасті диски і зубові борони ефективніші під час об­робітку ґрунту у рядах і захисних зонах культур, коли корені бур'янів проросли у ґрунті не більше як на 5-8 см.

Ґрунт у рядах культур і захисних зонах обробляють ро­таційними робочими органами культиватора КРЛ-1А.

Культиватор КРЛ-1А із зубовими та каркасно-дротяними робочими органами використовують для обробітку ґрунту у лісових культурах заввишки до 40 см.

При висоті культур від 40 до 100 см ґрунт обробляють по­чергово каркасно-дротяними та багатолопатевими робочими ор­ганами. Цей культиватор обробляє ґрунт методом «сідлання», пропускаючи рослини під рамою, на якій закріплені робочі ор­гани. Агрегатується він з тракторами класу 1,4. Перші об­робітки ґрунту виконують зубовими або каркасно-дротяними робочими органами на глибину 4 см, а наступні — на 6-8 см. При цьому швидкість руху культиватора має бути не менше як 8 км/год.иДосвідчені трактористи працюють зі швидкістю руху до 12 км/год, знищуючи 90-98 % бур'янів. Період між об­робітками не повинен перевищувати місяць. Такий догляд проводять до змикання культур у рядах, коли висота рослин не досягатиме 1 м і не треба буде обробляти ґрунт у рядах і за­хисних зонах.

З метою одночасного обробітку ґрунту у міжряддях, рядах культур і захисних зонах робочі органи КРЛ-1А закріплюють на рамі культиватора. При цьому для полегшення роботи перед ними на секціях культиватора встановлюють стрілчасті лапи.

Під час догляду за ґрунтом у лісонасадженнях, створених на легких і середніх ґрунтах садінням великомірного садивного ма­теріалу, або у культурах заввишки до 2 м можна використовува­ти культиватор бічний лісовий КБЛ-1. Він монтується з правого боку трактора класу 1,4, на задній начіпці якого розміщують культиватор для обробітку ґрунту у міжряддях.

Для одночасного обробітку ґрунту у міжряддях, рядах і за­хисних зонах лісових культур висотою 1 м з відстанню у ряду не менше як 1 м в будь-яких ґрунтових умовах ефективний аг­регат з висувним робочим органом і автоматичним пристроєм для керування. Такий агрегат складається із трак­тора, позаду якого навішений культиватор для міжрядного об­робітку, з правого боку — автоматичний пристрій для розпу­шування ґрунту і знищення бур'янів у ряду і захисній зоні з одного боку ряду культур.

Автоматичний керуючий пристрій належить до стежачих систем автоматичного керування (САК), датчиком якого є ме­ханічний щуп. Зміна довжини шляху робочого органу дося­гається встановленням щупа під різним початковим кутом за допомогою регулювального пристрою.У початковий момент руху агрегату робочий орган за допомогою гідроциліндра1 опускається на задану глибину і повертає пристрій у верти­кальній площині відносно осі. Якщо під час руху агрегат пот­рапляє на стовбур, щуп відвертається і через важіль, тягу та кулачок за допомогою золотника включає гідроциліндр, який переміщує паралелограмний механізм і відводить робо­чий орган від стовбура. Після того як робочий орган мине стовбур, щуп за допомогою пружини повертається у попе­реднє положення, після чого включається у дію гідроциліндр, і робочий орган повертається у вихідне положення.

Робочий орган - це однобічна плоскорізальна лапа, на якій для поліпшення розпушення ґрунту закріплені пальці. Встановлення на потрібну глибину обробітку ґрунту досягають пе­реміщенням опірного колеса, що забезпечує копіювання робочим органом рельєфу оброблюваної поверхні. Ширина захвату робо­чого органу становить 0,55 м, найбільше переміщення його -0,5 м, робоча швидкість агрегату — 5-8 км/год.

За дослідними даними на обробіток 1 га лісових насаджень агрегатом, що складається з трактора, культиватора КЛ-2,6 та висувного робочого органу з автоматичним пристроєм витра­чається 1,2 людино-години, а при роботі тим самим агрегатом, але без висувного робочого органу та з ручним доглядом за ґрунтом у захисних зонах (при загальній ширині 0,5 м) - 19,9 людиногодин. Отже, пристрій не тільки сприяє заміні ручної праці механізованою, а й підвищенню продуктивності у 16 разів.

Культиватор ротаційний лісовий КРЛ-1А засто­совують для обробітку ґрунту у рядках і захисних зонах на глибину 3-8 см при висоті лісових насаджень до 1 м (сосни до 0,6 м). Основними частинами його є рама з начіпним прист­роєм у передній частині, два опірних колеса, що за допомогою гвинтових механізмів переміщуються у вертикальному напрямі відносно рами, та два робочих органи — крильчатки, осі яких встановлені під кутом 5° до вертикалі так, що частина робочо­го органу, розміщеного ближче до рядка сіянців, заглиблена у ґрунт, а протилежна — виступає над його поверхнею. Внаслідок цього під час руху культиватора робочі органи обер­таються, розпушуючи ґрунт і вириваючи бур'яни. Робочі орга­ни культиватора є трьох видів: багатолопатеві крильчатки, каркаснодротяні та багатозубові крильчатки. Перші два види використовують почергово: спочатку багатолопатеві крильчат­ки розпушують ґрунт і видаляють бур'яни, нагортаючи при цьому ґрунт до рядка сіянців, а потім застосовують каркасно-дротяні, що роблять те саме, але розрівнюють ґрунт біля ряд­ка. Культиватор з багатозубовими крильчатками використовують у перші роки піс­ля садіння сіянців.

Агрегатується куль­тиватор з тракторами класу 1,4.

Рис. 2.9 Культиватор ротаційний лісовий КРЛ-1А

 

Культиватор універсальний начіпний КУН-4 використовують для одночасного догляду за ґрунтом у міжряд­дях завширшки 2,5-4 м і в рядках сіянців захисних лісонаса­джень на рівнинах і схилах крутизною до 8° із застосуванням хімічних засобів і без них.

Культиватор складається з несучої рами, двох опірних ко­ліс, лапчастих робочих органів, двох секцій для встановлення змінних ротаційних робочих органів, двох висувних секцій з автоматичними керуючими пристроями та рамки для закріп­лення розпилювачів при використанні хімічних засобів для бо­ротьби з бур'янами.

Несуча рама культиватора має телескопічну конструкцію і складається з каркасу і чотирьох штанг 2, з'єднаних двома бру­сами жорсткості. У передній частині рами приварено замок, який є ланкою автозчіпки для начеплення культиватора на трактор.

Каркас складається з двох брусів з прямокутним перерізом, з'єднаних стяжками, до яких приварено брус для закріплення секцій робочих органів.

На передньому брусі каркасу є три пари наскрізних отворів для фіксації висувних секцій для роботи у міжряддях завширшки 3, 3,5 і 4 м. За рахунок зміни вильоту штанг ши­рину несучої рами можна збільшувати з 220 до 410 см.

 

 

Рис. 2.10 Культиватор універсальний начіпний КУН-4

Опірні колеса призначені для копіювання рельєфу ґрунту і ре­гулювання заглиблення робочих органів під час обробітку міжрядь.

Лапчасті робочі органи використовують для догляду за ґрунтом у міжряддях культур. Вони являють собою двобічні стрілчасті лапи, до яких приварені плоскі стабілізатори, що за­побігають сповзанню культиватора на схилах.

Права і ліва секції являють собою шарнірний чотириланковий механізм з опірним колесом, призначений для встановлення змінних ротаційних робочих органів — зубових і лопатевих.

Зубовий робочий орган встановлюють для розпушування ґрунту і знищення бур'янів у рядках і захисних зонах лісових культур заввишки до 25 см. Він має диск, на якому закріпле­но 36 круглих зубців. Вісь обертання диску встановлена під кутом до вертикалі.

Лопатевий робочий орган призначений також для розпушу­вання ґрунту і знищення бур'янів у рядках і захисних зонах лі­сових культур заввишки від 25 до 100 см. До його основи прикріплено 12 лопатей, а вісь його обертання розміщується під кутом до вертикалі.





Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 184.72.102.217 (0.036 с.)