Технологія вирощування садивного матеріалу

 

Бур'яни можна знищувати гербіцидами, використовуючи при цьому апарати і машини, які застосовують для хімічної бо­ротьби зі шкідниками.

Високий ефект застосування гербіцидів отримують при до­держанні таких правил:

1) гербіциди треба вносити на однакову глибину, попередньо вирівнявши поверхню ґрунту, щоб запобігти надмірно гли­бокому загортанню їх та пошкодженню ними сіянців дерев­них та чагарникових порід;

2) ґрунтові гербіциди доцільно вносити у вологий ґрунт на глибину 6-8 см з наступним рівномірним перемішуванням їх на усю глибину шару;

3) при використанні гербіцидів треба враховувати чутливість до них сіянців деревних і чагарникових порід. Зокрема, сіянці дуба черешкового, клена гостролистого, сосни звичай­ної, груші, яблуні та деяких чагарникових порід відносно стійкі до триазину.

У розсадниках для боротьби із насіннєвими сходами бур'я­нів рекомендується суцільне обприскування грунту, але не піз­ніше ніж за 2-7 днів до появи сходів деревних порід.

На невеликих площах бур'яни знищують за допомогою ранце­вих обприскувачів, на великих — тракторними оприскувачами. Обприскування проводять смугами без пропусків та перекрит­тя. Одноразове обприскування гербіцидами не поступається за ефективністю перед одноразовим механічним прополюванням, оскільки затримує заростання посівів бур'янами на 6-8 тижнів, а витрати праці при хімічній обробці у 30-40 разів менші порівняно із прополюванням вручну.

Розрізняють два способи механізованого обробітку рослин гербіцидами: сідланням та вписуванням у міжряддя обліснених сіянців або саджанців. При першому способі гербіциди нано­сять смугами завширшки 0,5-0,6 м за допомогою підживлю-вачів-обприскувачів універсальних ПОУ або ПОМ-630, фор­сунки яких під час руху агрегату переміщуються над рядами культур. У другому випадку гербіциди наносять на захисні зони здебільшого одночасно із культивацією ґрунту у міжряд­дях. Для цього використовують агрегати, що складаються з трактора класу 1,4, культиватора та підживлювача-обприску-вача універсального ПОУ. Для нанесення гербіцидів на бічних штангах залишають по дві-чотири форсунки, що встановлюють під кутом 45° до поверхні ґрунту.

Використовуючи гербіциди, що проникають у рослини через листя, на штангах поряд із діючими розприскувачами встанов­люють щитки, які запобігають потраплянню гербіцидів на кро­ни сіянців і саджанців.

При хімічному захисті рослин слід суворо дотримуватись правил охорони праці й техніки безпеки.

Якщо хімічні засоби використовувати одночасно з культи­вацією, можна виключити ручну працю на доглядах за лісови­ми культурами.

Підживлювач-обприскувач універсальний ПОУ використовують для внесення водного аміаку у ґрунт під час оранки та передпосівного обробітку, підживлення просапних культур у період вегетації, боротьби з бур'янами за допомогою гербіцидів, суцільним та рядковим обприскуванням і боротьби зі шкідниками та хворобами культур за допомогою отру­тохімікатів.

Основними вузлами ПОУ є два резервуари, шестерінчастий насос, засмоктувальна та напірна комунікації, універсальна штанга з робочими органами й заправний пристрій. Обприску­вач приводиться у дію від вала відбору потужності.

Схема робочого процесу така: з резервуарів, з'єдна­них трубопроводом, через триходовий кран та фільтр рідина надходить у шестерінчастий насос й нагнітається че­рез регулятор витрати рідини у штангу з розпилювачем відцентрової дії. Регулятор дає змогу змінювати кількість рідини, що надходить у штангу. За показаннями манометра можна визначити тиск рідини у штанзі. Рідина, що перебуває у баках, перемішується гідромішалками. Для при­ведення у дію та регулювання швидкості руху рідини в каналі служить вентиль. Включений у напірну комунікацію ре­гулятор тиску з манометром дає змогу регулювати тиск рідини, а також перепускати надмірну кількість у засмоктувальний трубопровід.

Резервуари заповнюють рідиною за допомогою газостру­минного вакуум-апарата, встановленого на вихлопній трубі трактора. Рідина засмоктується по забірному рукаву через триходовий кран. При заповненні баків рідиною спливає поплавковий клапан, перекриваючи всмоктувальну трубу ваку­ум-апарата, і подавання рідини припиняється. Аміачну воду подають через спеціальні підживлювальні трубки, що встанов­люють на штанзі обприскувача. При обприскуванні садів і лісо­насаджень використовують дві штанги з брандспойтами. При цьому для одержання високого тиску рідини встановлюють більш потужний трипоршневий насос.

Ширина захвату обприскувача у польовому варіанті — 10і 15 м. Агрегатується з тракторами класів 0,9, 1,4 та 3,0.

 

Рис. 2.11 Підживлювач-обприскувач універсальний ПОУ

 

У лісових розсадниках застосовують суцільний і смуго­вий обробіток ґрунту, бо за таких умов можна використовува­ти плуги загального і спеціального призначення. Суцільний об­робіток ґрунту у лісовому господарстві має багато спільного з суцільною оранкою у сільському господарстві.

Плуг плантажний ППН-40використовують для передпосад­кового обробітку грунту на глибину до 45 см під розсадники, ягідні культури і лісові насадження у лісових смугах. На рамі плуга змонтовані основний корпус, передплужник, дис­ковий або чересловий ніж, механізм регулювання ходу плуга, опірне колесо і підніжка. Корпус має поверхню культурного ти­ну, полиця передплужника — напівгвинтову поверхню. Таке поєднання поверхонь корпуса і передплужника забезпечує повне переміщення верхнього горизонту вниз на зв'язаних задернілих ґрунтах (перевалювання) і перемішування гумусового горизонту ґрунту з нижнім підзолистим шаром на підзолистих ґрунтах. Плуг агрегатується з гусеничними тракторами класу 3,0.

Внесення науково обґрунтованих доз органічних і мінераль­них добрив є одним із основних заходів підвищення родючості і відтворення структури ґрунту як у період освоєння площ під розсадники, так і під час його наступного використання. Це пояснюється тим, що вирощувані у ньому сіянці і саджанці забирають з ґрунту багато поживних речовин. Отже, при виро­щуванні дворічних сіянців сосни з дерново-підзолистих ґрунтів виноситься 17-20% загальної кількості рухомих сполук азоту, фосфору і калію.

При правильному підборі об'єктів і кваліфікованому вико­нанні робіт одноразове внесення добрив протягом 5-8 років забезпечує додаткове підвищення запасу лісу у розмірі 20 м³/га, у 1,7-2,2 раза збільшує врожай насіння, підвищує його схожість, сприяє виникненню і розвитку самовисіяних культур.

У лісорозсадниках використовують різні добрива: органічні (гній, гноївку, компости, торф і зелені добрива), мінеральні (азотні, фосфорні, калійні, складні та мікродобрива), органо-мінеральні суміші, а також мікробіологічні і бактеріальні. Мік­робіологічні і бактеріальні добрива вносять у ґрунт разом з насінням, яке попередньо замочують у їх розчинах або у сумі­ші з органічними і мінеральними добривами.

Залежно від фізико-механічних і технологічних властивос­тей розрізняють в'язкі (здебільшого органічні), сипкі (мінеральні) і рідкі (аміачна вода, гноївка) розчини добрив.

Механізоване внесення добрив передбачає такі технологічні операції: готування і навантаження добрив у транспортні засо­би у місцях їх заготівлі або зберігання, транспортування і роз­кидання.

Для виконання цих технологічних операцій використову­ють машини для готування, навантаження і транспортування добрив для внесення твердих мінеральних добрив і рідких органічних.

Навантажувач грейферний універсальний ПГО-0,2А вико­ристовують для підготовки і навантаження добрив. Він мон­тується на колісному тракторі класу 0,6 або самохідному шасі такого самого класу. Має такі робочі органи: грейферний та звичайний ковші, кігті, гак та бульдозерну начіпку. За їх до­помогою перемішують, перелопачують та вантажать добрива. Вантажопідйомність його — до 200 кг на грейферному ковші та 400 кг на гаку.

З цією самою метою використовують навантажувач екскава­торний начіпний П3-0,8Б, що обладнаний бульдозерним від­валом та змінними робочими органами: грейферним ковшем, кіг­тями, гаком і екскаваторною лопатою. Монтується він на колісному тракторі класу 1,4, вантажопідйомність його — до 800 кг. При більших об'ємах робіт використовують одно­ківшевий гідравлічний напівповоротний екскаватор 30-2621А.

Для транспортування 2000 кг добрив до місця їх внесення використовують напівпричіп-самоскид одновісний ГКБ-95011, що агрегатується з колісними тракторами класів 0,9 і 1,4, а 4000 кг добрив — причіп самоскидний двовісний ГКБ-887Б, що буксується колісним трактором класу 1,4.

Начіпний розкидач добрив НРУ-0,5 застосовують для поверхневого внесення мінеральних добрив, а також для

Рис. 2.12 Схема начіпного розкидача добрив НРУ-0,5

 

розсівання насіння сидератів. Розкидач складається з таких ос­новних частин: рами, начіпного пристрою, бункера, дозу­вального пристрою, висівного механізму, розкидувального пристрою, механізму приводу дисків, і повітрозахисного пристрою. Розкиду вальний пристрій являє собою два диски, що обертаються у протилежні боки, розкидаючи добри­ва по поверхні ґрунту. Привід усіх механізмів — від кардан­ного вала, з'єднаного з валом відбору потужності тракто­рів класів 0,6, 0,9 та 1,4. Робоча ширина захвату становить 4-12 м, продуктивність за годину роботи — до 14,4 га/год.

Боронування — агротехнічний прийом, яким завершують обробіток верхніх шарів ґрунту, роздрібнюючи великі глиби і видаляючи бур'яни. Боронування застосовують також для збе­рігання вологи у ґрунті (розпушування верхніх шарів, знищен­ня ґрунтової кірки), для загортання і змішування мінеральних добрив з ґрунтом.

Борона дискова садова важка БДСТ-2,5з шириною захва­ту 2,5 м, причіпна. Вона має раму з причіпним пристроєм та дві шарнірно з'єднані секції батарей: передню з вирізними дис­ками і задню із суцільнокроєними дисками. Борону можна встановлювати без зміщення відносно поздовжньої осі тракто­ра, а також із зміщенням праворуч чи ліворуч до 2,8 м, відповідно переставляючи тяги на секторі рами і закріплюючи їх штирем. Глибину обробітку регулюють зміною кута атаки дисків передньої батареї від 18 до 25°, а задньої — від 18 до 32° та маси баласту, для якого на рамі змонтований ящик. Найбільша глибина обробітку становить 15 см. При поворотах і переїздах на невеликі відстані диски за допомогою гідро­циліндра повертають так, що їх кут атаки дорівнює нулю. При цьому борона перекочується на дисках. Якщо її треба транс­портувати на значні відстані, то їх переводять у транспортне положення і перевозять на начіпній системі трактора. Агрега­тується з тракторами класу 3,0.

Сівба деревного насіння — один із прийомів розведення або поновлення лісу. Сівбу проводять також для вирощування у розсадниках садивного матеріалу.

У лісових розсадниках насіння висівають рядками або стрічками у вузькі (2-4 см) і широкі (10-12 см) борозни. Сівба у широкі борозни зветься широкострічковою.

Насіння у розсадниках висівають сівалкою для несипкого насіння СПН-3, сівалкою лісогосподарською універсальною СЛН-5-20 та сівалкою з підвищеною точністю висіву «Литва-25».

Сівбу виконують такими способами: човниковим, урозвал та із перекриттям.

Човникова сівбанасіння у розсадниках та при вирощуванні сільськогосподарських культур дає змогу робити паралельні робочі ходи. При цьому у кожного наступного ходу напрям ру­ху протилежний попередньому. Смуги, залишені для розворотів у кінці гонів, засівають під час поперечного руху агрегату.

Сівбу урозвалпочинають з краю загону, а закінчують все­редині. Перевага цього способу полягає у тому, що дуже лег­ко робити розмітки ділянок. Проте, якщо ширина загону не є кратною ширині захвату, то посередині загону залишається смуга, яку потім доводиться засівати агрегатом із зменшеною кількістю сошників.

Застосовуючи сівбу з перекриттям, треба розбивати загінки за шириною на дві однакові частини. При цьому за допомогою сівалки роблять перекривальні проходи. При висіванні таким способом петельні повороти виключаються.

Якщо для одержання дружніх сходів у лісових розсадниках посушливих районів треба застосовувати мульчування посівів деревною тирсою або гноєм-сипцем, в одному агрегаті із сівал­кою доцільно розміщувати сітчастий барабан, заповнений ма­теріалом для мульчування.

Технологічний процес висівання насіння такий: під час ру­ху сівалки планувальний пристрій з ножем та відваломвирівнює поверхню ґрунту. Борозноутворювальні котки роб­лять у ньому борозенки, в які по насіннєпроводам надходить насіння, винесене із бункера висівними апаратами. Відтак котки вдавлюють насіння у ґрунт, гребінки загортають йо­го ґрунтом, а волокуша розрівнює його поверхню.

 

Садивний матеріал викопують восени після закінчення веге­тації або навесні, до розпускання бруньок.

Для викопування сіянців та саджанців застосовують викопувальні плуги та скоби. Великомірний садивний матеріал ви­копують викопувальною машиною ВМКМ. Цією машиною викопують саджанці заввишки до 3 м, одночасно струшуючи підрізану скибу ґрунту. При цьому саджанці укладаються на 2,5 м в бік від викопуваного ряду. Продуктивність машини — до 4 тис. шт. за зміну.

Викопувальні плуги та скоби регулюють так, щоб коріння підрізувалося без обривання, обдирання та розмочалювання на глибині не менше як 25-30 см під час викопування сіянців та не менше 35-40 см під час викопування саджанців. Якщо во­сени ґрунт дуже ущільнений та сухий, то ділянку, де викопу­ють саджанці, заздалегідь сильно поливають.

Сіянці викопують скобами НВС-1,2, НВС-1.2М та скобою викопувального плуга ВПН-2, розміщеною симетрично до поз­довжньої осі трактора. При цьому викопувальний агрегат ру­хається вздовж рядів сіянців, роблячи повороти у кінці гонів. При викопуванні саджанців машинами із скобами, розміщени­ми збоку, як у викопувального плуга ВПН-2, викопувальний агрегат рухається навколо школок. Викопування садивного ма­теріалу організовують так, щоб робітники, які вибирають і ви­копують сіянці і саджанці, не затримували рух викопувальних агрегатів. Ділянки рекомендується розбивати на загони з та­ким розрахунком, щоб кожний наступний прохід агрегату був віддалений від попереднього на 5-10 м.

Після викопування садивний матеріал укладають у тару, закривають вологим мохом, соломою або мішковиною та пере­носять на прикопувальну ділянку, де його сортують та прико­пують. Якщо сіянці вивозять за межі лісгоспу, то одночасно з сортуванням їх в'яжуть у пучки по 50-100 шт. При транспор­туванні на далекі відстані садивний матеріал упаковують у тю­ки. Маса тюків з сіянцями не повинна перевищувати 65 кг, з саджанцями — 90-100 кг.