БЗагальна характеристика міжнародної системи культурної та природної спадщини

25а. Генеральна схема планування території України - мета, завдання.

Головна мета Генеральної схеми планування території України на мій погляд полягає в тому, щоб забеспечити жителів України комфортним, раціональним, екологічним середовищем для життєдіяльності.

Завдання Генеральної схеми планування території України являють собою комплекс суспільно-економічних, будівельно-технічних, архітектурно-художніх, санітарно-гігієнічних проблем. Ось основні з них:

· Вдосконалення систем розселення та
забезпечення сталого розвитку населених пунктів З метою вдосконалення систем розселення, створення умов
сталого розвитку населених пунктів для забезпечення додержання
гарантованих державою соціальних стандартів проживання
передбачається: 1) формування і розвиток (з урахуванням
адміністративно-територіального устрою України, а також
економічного районування) загальнодержавної, міжобласних,
обласних, міжрайонних, а також районних і внутрішньорайонних
систем розселення; 2) визначення завдань перспективного розвитку населених
пунктів різного типу: а) для міст Києва, Харкова, Дніпропетровська, Донецька,
Одеси, Львова - ефективне використання потужного
соціально-економічного потенціалу та переваг географічного
положення з їх розвитком як центрів господарської активності,
інновацій та високоспеціалізованого громадського обслуговування
населення; б) для решти міст з населенням понад 500 тис. чоловік
(Запоріжжя, Кривий Ріг, Миколаїв), обласних центрів з населенням
понад 300 тис. чоловік, а також інших міст з надзвичайно складною
екологічною ситуацією - першочергове удосконалення структури
економічної бази та землекористування, екологічне оздоровлення
території, деконцентрація виробництва, розвиток соціальної
інфраструктури переважно міжобласного значення; в) для інших обласних центрів із значним
соціально-економічним потенціалом, а також для міст, які є
промисловими центрами із складною екологічною ситуацією, -
реструктуризація виробничої бази, виведення з експлуатації
шкідливих виробництв, оптимізація структури землекористування,
екологічне оздоровлення міських територій та розвиток соціальної
інфраструктури обласного та міжрайонного значення; г) для міст із значним рекреаційним та оздоровчим
потенціалом - стимулювання розвитку курортних функцій із забороною
будівництва нових і розширення діючих промислових підприємств, не
пов'язаних із задоволенням потреб відпочиваючих і місцевого
населення, або таких, що можуть негативно вплинути на природні
лікувальні фактори; ґ) для малих міст та селищ, які прилягають до центрів систем
розселення, - розміщення філіалів і цехів промислових підприємств,
що виносяться з цих центрів; д) для малих міст, селищ та сіл, що мають значний природний
та історико-культурний потенціал, - розвиток туристичних функцій
із збереженням і припустимим господарським використанням об'єктів
культурної спадщини, захистом традиційного характеру середовища,
обмеженням господарської діяльності на територіях історичних
ареалів населених пунктів; е) для малих міст та селищ, які є центрами
сільськогосподарських районів, - розвиток соціально-економічного
потенціалу, пов'язаного з обслуговуванням сільськогосподарського
виробництва та сільського населення; є) для монофункціональних малих міст та селищ - стабілізація
соціально-економічного розвитку з урізноманітненням виробничої
бази, створення умов для самостійної зайнятості населення; ж) для сіл - створення умов для продуктивної зайнятості та
збільшення доходів сільського населення, стабільного
функціонування і розвитку соціальної інфраструктури з урахуванням
характеру розселення і регіональної специфіки проживання населення
у сільських населених пунктах, забезпечення мережами водо-, газо-
і енергопостачання, дорогами.

· Визначення територій, розвиток яких
потребує державної підтримки З метою забезпечення ефективного використання територій, що
мають особливу господарську, екологічну, наукову, естетичну
цінність, передбачається розвиток за державної підтримки: територій з критичним рівнем виробничо-містобудівного
освоєння та природно-техногенної небезпеки і низьким рівнем
забезпеченості природними ресурсами - Донбасу, міст з населенням
понад 500 тис. чоловік (Києва, Харкова, Дніпропетровська, Одеси,
Львова, Запоріжжя, Кривого Рогу, Миколаєва), а також Севастополя,
Сімферополя, Херсона, Керчі, Красноперекопська, Нововолинська,
Червонограда; територій із значним природоохоронним, рекреаційним,
оздоровчим, історико-культурним потенціалом, високим рівнем
виробничо-містобудівного освоєння та природно-техногенної
небезпеки - приміські зони міст Києва, Харкова, Дніпропетровська,
а також Кримське узбережжя Чорного моря, Закарпатська область,
заплави річки Сіверський Донець, курорти Бердянськ, Трускавець,
гирла річок Дніпра, Дунаю, Дністра, Південного Бугу; територій із значним природоохоронним, рекреаційним,
оздоровчим та історико-культурним потенціалом і низьким рівнем
розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури і
природно-техногенної небезпеки - Полісся, Східні Карпати,
узбережжя Азовського моря, район Чорноморського біосферного
заповідника;

територій з високим рівнем радіаційного забруднення -
Київська, Житомирська, Рівненська та Чернігівська області.

· Розвиток соціальної інфраструктури

З метою забезпечення громадян житлом і соціально-культурним
обслуговуванням відповідно до гарантованих державою соціальних
стандартів здійснити заходи щодо: нарощування обсягу житлового будівництва з підвищенням його
якості та показника середньої житлової забезпеченості; розвитку мережі закладів і установ у сфері охорони здоров'я,
освіти, культури, фізичної культури та спорту, торгівлі і
громадського харчування, комунального господарства; формування та розвитку (з урахуванням характеру розселення і
регіональної специфіки) системи міжселенного соціально-культурного
обслуговування населення; запровадження нових форм соціально-культурного обслуговування
в сільській місцевості з урахуванням регіональних особливостей.

· Розвиток інженерно-транспортної інфраструктури

З метою задоволення потреб населення та економіки в
пасажиро- і вантажоперевезеннях, у водних та енергетичних ресурсах
забезпечити: ефективне використання потужного транзитного потенціалу
країни з інтеграцією її транспортного комплексу до європейської та
світової транспортно-комунікаційної системи; створення національної мережі міжнародних транспортних
коридорів, що забезпечуватиме зв'язок головних науково-виробничих
і соціально-культурних центрів України з іншими країнами та
стимулюватиме розвиток територій, прилеглих до цих транспортних
коридорів; будівництво нових та реконструкцію існуючих магістральних і
регіональних транспортних комунікацій для поліпшення зв'язків
центрів систем розселення з населеними пунктами в зоні їх впливу,
основних промислових районів - з узбережжям Чорного та Азовського
морів; будівництво транспортних обходів міст з населенням
понад 500 тис. чоловік; продовження робіт з реконструкції та розширення Державного
міжнародного аеропорту "Бориспіль", а також регіональних
міжнародних аеропортів "Харків", "Дніпропетровськ", "Донецьк",
"Одеса", "Львів", "Сімферополь"; інтенсивний розвиток швидкісних видів електротранспорту,
організацію швидкісного руху пасажирських поїздів з інтеграцією
мережі залізниць і автомобільних доріг України до європейської
системи швидкісних магістралей; модернізацію та розвиток водопровідно-каналізаційного
господарства, впровадження раціональних норм водоспоживання,
технологій водопідготовки та очищення стічних вод, засобів обліку
та контролю за споживанням води; диверсифікацію джерел постачання в Україну енергетичних
ресурсів з формуванням нафтотранспортного коридору
Європа - Кавказ - Азія, завершенням будівництва нафтотерміналу
"Південний", підключенням нафтопроводу Одеса - Броди до
європейської нафтотранспортної мережі та залученням додаткових
джерел газопостачання; модернізацію існуючих та будівництво нових екобезпечних
генеруючих потужностей, в основному на територіях розміщення
атомних і теплових електростанцій, розвиток нетрадиційної
енергетики на територіях, придатних для цього за
природно-кліматичними умовами.

· Формування національної екологічної мережі

З метою формування національної екологічної мережі як
складової Всеєвропейської екологічної мережі та підтримання
життєзабезпечуючих функцій довкілля, створення необхідних умов для
реструктуризації та зниження антропогенного впливу на нього до
екологічно допустимого рівня забезпечити: розширення площі територій національної екологічної мережі
шляхом: а) створення об'єктів природно-заповідного фонду на
територіях, що відповідають умовам забезпечення охорони особливо
цінних природних комплексів та об'єктів; б) збільшення площі існуючих територій та об'єктів
природно-заповідного фонду; в) збереження природних ландшафтів на ділянках, що мають
історико-культурну цінність; г) включення до програм екологічного оздоровлення басейнів
річок Сіверського Дінця, Південного Бугу, Дністра, Дунаю,
Західного Бугу заходів щодо створення та упорядження водоохоронних
зон і прибережних захисних смуг водних об'єктів, запровадження
особливого режиму використання земель на ділянках витоку річок; ґ) формування транскордонних природоохоронних територій
міжнародного значення; д) створення захисних лісових насаджень та полезахисних
лісових смуг, залуження земель; е) консервації деградованих і забруднених земель з наступною
їх натуралізацією; є) збереження природних ландшафтів на землях промисловості,
транспорту, зв'язку, оборони; ж) екологічно доцільне збільшення площі лісів; формування єдиної територіальної системи, що об'єднує
елементи національної екологічної мережі, встановлення
спеціального режиму її охорони та використання цих територій.
б. Генеральна схема планування території України - передумови, наміри та потреби використання території 1. Передумови використання території До передумов використання території України, що сприяють її
соціально-економічному розвитку, належать: · вигідне геополітичне розташування в центрі Європи, на
перетині комунікаційних зв'язків "захід - схід" та "північ -
південь"; · достатньо сприятливі природно-кліматичні умови; · наявність територій з природним станом ландшафтів; · якісний стан та висока продуктивність земельних угідь; · значні запаси мінеральних ресурсів; · розвинутий інтелектуальний та науково-технічний потенціал; · потужна багатогалузева виробнича база; · розвинута мережа населених пунктів; · наявність територій з високим потенціалом
соціально-економічного розвитку; · розвинута інженерно-транспортна інфраструктура та значна її
щільність; · унікальний історико-культурний, туристичний та рекреаційний
потенціал; · початок формування єдиної територіальної системи національної
екологічної мережі.

2. Наміри та потреби використання
окремих територій

Наміри та потреби використання окремих територій, визначені у
державних програмах економічного і соціального розвитку, інших
державних програмах, схемах розвитку галузей економіки,
передбачають необхідність значного збільшення територій
природоохоронного, рекреаційного, оздоровчого,
історико-культурного призначення, а також житлової та громадської
забудови з підвищенням ефективності використання земель населених
пунктів, скорочення площі ріллі та виробничих територій (особливо
під відкритими розробками, кар'єрами, шахтами, відповідними
спорудами транспорту і зв'язку) з передачею вивільнених земель для
інших видів використання.

 

26а. Генеральна схема планування території України-визначення стану використання території країни.

СТАН ВИКОРИСТАННЯ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ Використання території України характеризується значними
диспропорціями, зокрема: надзвичайно високим, економічно та екологічно необґрунтованим
рівнем господарського (передусім сільськогосподарського) освоєння
території; значними площами та низькою щільністю забудови виробничих
територій; нераціональним розміщенням виробничих та житлових територій; малою часткою територій природоохоронного, рекреаційного,
оздоровчого, історико-культурного призначення; наявністю значних територій, використання яких законодавчо
обмежується та вимагає спеціального охоронного режиму
господарювання (територія радіаційного забруднення внаслідок
аварії на Чорнобильській АЕС, санітарно-захисні та охоронні зони
підприємств промисловості, транспорту та зв'язку, об'єкти
природно-заповідного фонду та історико-культурного призначення,
курорти, річки, моря, озера, водосховища та інші водойми,
водозабори); територіальною невідповідністю розміщення водоємних
виробництв місцевим водним ресурсам. Санітарно-епідемічний та екологічний стан території України,
рівень природно-техногенної безпеки характеризується: деформованою структурою господарського комплексу при
переважанні виробництв з ресурсозатратними, екологічно
небезпечними технологіями та значним зношенням основних фондів; високим рівнем забруднення навколишнього природного
середовища багатьох регіонів, недостатнім розвитком екологічної
інфраструктури;

наявністю значних територій, що зазнають постійного впливу
небезпечних геологічних процесів. Внаслідок цього територія України відзначається надмірним
техногенним навантаженням на довкілля, високим ступенем його
забруднення та природно-техногенної небезпеки. До недоліків функціонування систем розселення належать: неузгодженість соціального, економічного, містобудівного та
екологічного аспектів розвитку населених пунктів та прилеглих
територій; надмірна концентрація населення і виробництва у великих
містах; уповільнений розвиток більшості середніх і малих міст, селищ
та сіл; ексцентричне територіальне розташування більшості обласних
центрів, недостатній розвиток у центрах внутрішньообласних систем
розселення (особливо міжрайонних, районних) об'єктів
соціально-культурного обслуговування населення прилеглих територій
та транспортних зв'язків, що не дає змоги забезпечити створення
для кожного громадянина (незалежно від місця його проживання)
рівних умов доступності до цих об'єктів; недостатній рівень розвитку соціальної та
інженерно-транспортної інфраструктури населених пунктів. Основною причиною цих недоліків є відсутність науково
обґрунтованої загальнодержавної стратегії ефективного використання
території країни. 26б. Генеральна схема планування території України- вдосконалення систем розселення та забезпечення сталого розвитку населених пунктів.см. вопрос 25а 27а. Генеральна схема планування території України-розвиток інженерно-транспортної інфраструктури см. вопрос 25а 27б. Генеральна схема планування території України-формування екологічної мережі см. вопрос 25а 28а. Основні завдання нормування і стандартизації в б-ві. 1. Основные задачи стандартизации и нормирования в строительстве. 1.1. Основными задачами стандартизации и нормирования в строи-тельстве являются: - проведение единой технической политики и создание единой сис-темы НД; - обеспечение надежности и безопасности объектов строительства; - установление требований, обеспечивающих здоровые и безопасныеусловия труда и быта в проектируемых населенных пунктах, зданиях,сооружениях, предприятиях; -обеспечение надлежащего научно-технического уровня и качествастроительства на основе внедрения достижений науки, техники и пе-редового опыта в практику проектирования и строительства, произ-водства строительных конструкций, изделий и материалов; - рациональное использование земель, природных ресурсов и охра-на окружающей среды; - сокращение инвестиционного цикла и повышение эффективностикапитальных вложений; - экономия материальных, энергетических и трудовых ресурсов; - совершенствование организации проектирования и инженерныхизысканий, сметного дела, строительства и производства строитель-ных конструкций, изделий и материалов; - создание совмещенных норм технологического и строительногопроектирования. 28б.загальна класифікація нормативних документів України (в этом же ответ на 29 а и б!!!) СХЕМА КЛАСCИФИКАЦИИ нормативных документов Украины в области строительства ------------------------------------------------------------------------------ | К Л А С С Ы | | -------------- -------------- -------------- -------------- | | | | | | | | | | | | | А | | Б | | В | | Г | | | | | | | | | | | | | -------------- -------------- -------------- -------------- | ---------|-------------------|-------------------|----------------|----------- | | | | --------------- -------- --------------- | | | | | | | | | | -----|------|------|--------|------|---------|------|------|---------|-------------- | | | | П |О Д| К Л| А | С | С Ы | | | --------------------- -------------- --------------------- ------- | | | А.1 || А.2 || А.3 | | Б.1 || Б.2 | | В.1 || В.2 || В.3 | | Г.1 | | | --------------------- -------------- --------------------- ------- | -----|--------|------|------------|----------|------|------|------------------------ | | | | | | ------------------------- | | | | | ---------------- | | | К | О М | П Л | Е К С Ы | | --------- | --------- | --------- ------------------------- | | | | | | | | | | | | | | | | | |-------|-------| -------|------- |-------|------- ------- -------|------- -------||А.1.1

А.1.2|| |А.3.1

А.3.2| ||В.1.1

В.1.2| |В.2.1| |В.2.2В.2.3| |В.2.4||-------|-------| -------|------- |-------|------- ------- -------|------- -------| | | | | | ------------------------- | ------- | ------- | ------- ------- ------- ------- -------| |А.1.3| | |А.3.3| | |В.1.3| |В.2.5| |В.2.6| |В.2.7| |В.2.8|| ------- | ------- | ------- ------- ------- ------- -------| | | | --------- ------------ | | | | | | | | -------|------- -------|------- ------- | |А.2.1