А. Порядок проведення професійної атестації виконавців окремих видів робіт, пов’язаних із створенням об’єктів архітектури



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

А. Порядок проведення професійної атестації виконавців окремих видів робіт, пов’язаних із створенням об’єктів архітектури



1. Цей Порядок, розроблений відповідно до статті 17 Закону України "Про архітектурну діяльність", визначає процедуру проведення професійної атестації виконавців окремих видів робіт, пов’язаних із створеннямоб’єктів архітектури, (далі – виконавці робіт).

2. Професійна атестація проводиться для підтвердження (визначення) професійного рівня кваліфікації і знань виконавців робіт відповідно до вимог нормативно-правових актів та технічних документів з метою виконання окремих функцій.

3. Професійній атестації підлягають керівні, інженерно-технічні працівники та інші спеціалісти відповідно до Переліку виконавців робіт, які підлягають атестації, що затверджується Мінрегіонбудом за поданням Державної архітектурно-будівельної інспекції (далі – Держархбудінспекція).

4. Професійна атестація виконавців робіт здійснюється Архітектурно-будівельною атестаційною комісією, яка діє при Держархбудінспекції.

Архітектурно-будівельна комісія здійснює свої повноваження відповідно до Положення, що затверджується Мінрегіонбудом за поданням Національної спілки архітекторів України.

Архітектурно-будівельна атестаційна комісія: визначає професійну спеціалізацію, рівень кваліфікації і знань архітекторів та інших осіб, видає відповідні кваліфікаційні сертифікати, скасовує рішення про їх видачу, веде реєстр атестованих осіб, затверджує правила професійної етики та здійснює інші повноваження відповідно до Положення про неї.

Атестаційна комісія у своїй роботі керуються Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства регіонального розвитку та будівництва України, Держархбудінспекції, а також цим Порядком.

5. До окремих видів робіт, пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, належать роботи з розроблення та реалізації проектів щодо розвитку та планування територій, нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будинків і споруд, створення інженерної і транспортної інфраструктури, а також із розроблення та прийняття технічних і проектних рішень, від яких залежить архітектурно-технічний рівень об’єктів, міцність, експлуатаційна надійність, довговічність будівельних конструкцій та інженерних мереж і систем, безпека для здоров’я і життя людей, захист навколишнього природного середовища.

6. Виконавцям робіт, які пройшли професійну атестацію, видається відповідний кваліфікаційний сертифікат (додаток 1), строк дії якого становить п’ять років.

Кваліфікаційний сертифікат діє на всій території України.

Дія кваліфікаційного сертифікату на території іноземних держав визначається відповідно до міжнародних договорів України.

Власник сертифіката має особисту печатку із зазначенням свого прізвища, імені і по батькові та номера кваліфікаційного сертифіката.

Бланк кваліфікаційного сертифіката є документом суворої звітності.

Наявність кваліфікаційного сертифіката у виконавця робіт не звільняє суб’єкта господарювання, у якого він працює, від обов’язку отримання ліцензії відповідно до законодавства.

Здійснення окремих видів робіт, пов’язаних із створенням об’єктів архітектури без кваліфікаційного сертифіката забороняється.

Виконавець робіт, який отримав кваліфікаційний сертифікат, несе персональну відповідальність за прийняті ним технічні рішення або допущені дії, що призвели до порушень у сфері будівництва, містобудування та архітектури відповідно до законодавства.

7. Відомості про виконавців робіт, які отримали відповідний кваліфікаційний сертифікат вносяться до Реєстру атестованих осіб, порядок ведення якого встановлюється Мінрегіонбудом.

8. Професійна атестація виконавців робіт здійснюється на платній основі. Розмір і порядок зарахування плати за проведення професійної атестації встановлюється Мінрегіонбудом за погодженням з Мінфіном.

9. Для проходження професійної атестації претендент звертається до Архітектурно-будівельної атестаційної комісії із заявою в якій повинні міститися відомості про фізичну особу (прізвище, ім'я, по батькові, паспортні дані (серія, номер паспорта, ким і коли виданий, місце проживання), ідентифікаційний код, контактні дані) до якої додається:

нотаріально завірена копія документа про освіту;

витяг із трудової книжки;

перелік розробок (робіт), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, публікацій, монографій, дані про участь у вітчизняних та міжнародних конкурсах, виставках з будівництва та архітектури (у разі наявності);

документи, що підтверджують рівень кваліфікації претендента, а саме: копії посвідчень та свідоцтв, державних нагород, пов’язаних із здійсненням архітектурної діяльності, звань та інші документи.

Заява та відомості до заяви приймаються за описом, копія якого видається претенденту з відміткою про дату прийняття документів Архітектурно-будівельною атестаційною комісією, за підписом відповідальної особи.

10. Архітектурно-будівельна атестаційна комісія впродовж місяця розглядає надані документи, проводить професійну атестацію та приймає рішення про видачу або відмову у видачі кваліфікаційного сертифіката.

11. У разі прийняття рішення про відмову у видачі кваліфікаційного сертифіката претенденту надсилається повідомлення про прийняте рішення в письмовій формі протягом трьох робочих днів з дня його прийняття із зазначенням підстав.

12. Претендент має право повторно подати до Архітектурно-будівельної атестаційної комісії заяву не раніше ніж через один рік з дати прийняття рішення про відмову.

13. Рішення Архітектурно-будівельної атестаційної комісії про відмову може бути оскаржене претендентом у Мінрегіонбуді в місячний термін з дня отримання ним повідомлення про прийняте рішення.

14. На підставі рішення Архітектурно-будівельної атестаційної комісії виконавцю робіт видається кваліфікаційний сертифікат, який підписується її головою і засвідчується її печаткою. Оригінал кваліфікаційного сертифіката зберігається у виконавця робіт і не підлягає передаванню іншим особам.

15. Архітектурно-будівельна атестаційна комісія протягом десяти робочих днів з дня прийняття рішення про видачу кваліфікаційного сертифіката вносить відомості до Реєстру атестованих осіб.

16. У разі втрати або пошкодження кваліфікаційного сертифіката Архітектурно-будівельна атестаційна комісія видає дублікат кваліфікаційного сертифіката протягом 10 робочих днів після надходження від виконавця робіт заяви, розміщення ним у засобах масової інформації повідомлення про втрату кваліфікаційного сертифіката та подання документа, що підтверджує факт внесення плати за видачу дубліката.

Строк дії дубліката кваліфікаційного сертифіката не може перевищувати строку чинності оригіналу кваліфікаційного сертифіката.

При видачі дубліката кваліфікаційного сертифіката в правому верхньому куті кваліфікаційного сертифіката ставиться відмітка "Дублікат" та підписується головою Архітектурно-будівельної атестаційної комісії та засвідчується її печаткою.

17. Архітектурно-будівельна атестаційна комісія має право прийняти рішення про позбавлення виконавця робіт кваліфікаційного сертифіката за зверненням виконавця робіт, юридичних та фізичних осіб на підставі:

заяви виконавця робіт;

акт про встановлення факту порушення законодавчих, нормативно-правових актів, будівельних стандартів, норм і правил, що призвели до появи потенційної безпеки для здоров’я і життя громадян та навколишнього природного середовища або до аварії на будівництві об’єкта;

зупинення дії або анулювання ліцензії суб’єкту будівельної діяльності з вини виконавця робіт;

рішення суду;

встановлення факту передачі кваліфікаційного сертифіката іншій особі.

Про позбавлення кваліфікаційного сертифіката виконавцю робіт, якому він був виданий повідомляється письмово у десятиденний термін після прийняття рішення Архітектурно-будівельною атестаційною комісією з зазначенням підстав його позбавлення.

Рішення про позбавлення виконавця робіт кваліфікаційного сертифіката є підставою для виключення відомостей з Реєстру атестованих осіб.

У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

професійна атестація виконавців окремих видів робіт, пов’язаних зі створенням об’єктів архітектури – процедура, за допомогою якої підтверджується та документально засвідчується професійна відповідність виконавців окремих видів робіт, пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, встановленим вимогам;

вимоги на відповідність – сукупність конкретних вимог, яким повинні відповідати виконавці окремих видів робіт, пов'язаних із створенням об'єктів архітектури;

кваліфікаційний сертифікат – документ встановленого зразка, що підтверджує відповідність фахівця у сфері будівництва, містобудування та архітектури і надає йому право на виконання під його керівництвом або за його безпосередньою участю окремих видів робіт, пов'язаних зі створенням об'єктів архітектури;

реєстр атестованих фахівців в архітектурній діяльності – база даних про виконавців окремих видів робіт, пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, які отримали кваліфікаційний сертифікат.

14А. Концепція сталого розвитку населених пунктів (формування повноцінного життєвого середовища)(ПОСТАНОВА Верховної Ради України Про Концепцію сталого розвитку населених пунктів, Схвалено Постановою Верховної Ради України від 24 грудня 1999 року N 1359-XIV, Розділ IV. ОСНОВНІ ЗАХОДИ З РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ). Название файла 1359zak99stal_rozvytok09.txt

Формування повноцінного життєвого середовища у населених пунктах

Для формування повноцінного життєвого середовища у населених пунктах:

· проводиться їх планування і забудова відповідно до законодавства, державних норм, правил і стандартів, затверджених генеральних планів, іншої містобудівної документації та місцевих правил забудови;

· удосконалюються архітектурно-просторові рішення забудови, у разі потреби здійснюється її ущільнення, а також послідовна регенерація, реконструкція і пристосування старої забудови до сучасних функцій і потреб з дотриманням державних будівельних, санітарно-гігієнічних, екологічних та інших норм, правил і стандартів;

· здійснюються заходи щодо охорони і реставрації пам'яток історії та культури, архітектури та містобудування, палацово-паркових, паркових і садових комплексів, природних заповідників, з пристосуванням пам'яток у необхідних випадках до сучасних функцій і потреб;

· здійснюються заходи щодо поліпшення екологічного стану територій населених пунктів, захисту їх земель від ерозії, селів, зсувів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, забруднення відходами виробництва, хімічними, радіоактивними речовинами;

· раціонально використовуються природно-ландшафтні комплекси міст та приміських територій, провадяться роботи щодо їх збереження та відтворення, здійснюється упорядження та озеленення вулиць, майданів, територій громадського призначення, житлової забудови;

· удосконалюються планування вулично-дорожньої мережі та організація руху транспорту згідно із санітарно-гігієнічними вимогами щодо захисту населення від несприятливого акустичного впливу та хімічного забруднення від транспортних засобів;

· використовується підземний простір населених пунктів для будівництва пішохідних переходів, гаражів, транспортних мереж, об'єктів культурно-побутового обслуговування, комунально-складських об'єктів тощо;

· забезпечується своєчасний ремонт будівель і споруд, інженерних і транспортних комунікацій.

14Б. Концепція сталого розвитку населених пунктів (розвиток транспортної інфраструктури)(ПОСТАНОВА Верховної Ради України Про Концепцію сталого розвитку населених пунктів, Схвалено Постановою Верховної Ради України від 24 грудня 1999 року N 1359-XIV, Розділ IV. ОСНОВНІ ЗАХОДИ З РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ). Название файла 1359zak99stal_rozvytok09.txt

Розвиток транспортної інфраструктури

Для розвитку транспортної інфраструктури:

· удосконалюється вулично-дорожня мережа, оптимізується її щільність з метою підвищення пропускної спроможності, зменшення витрати часу на перевезення пасажирів і вантажів з урахуванням розташування систем розселення та основних місць застосування праці, інших місцевих умов;

· забезпечується розвиток пасажирського транспорту загального користування (насамперед енергозберігаючих, безпечних, екологічно чистих видів, зокрема електротранспорту), а в містах з населенням понад 1 млн. чоловік - метрополітену, швидкісного трамвая тощо;

· здійснюється поступове винесення за межі населених пунктів автомобільних (позаміських) доріг загального користування, транзитних залізничних мереж, аеропортів;

· передбачається створення при проектуванні, будівництві та реконструкції вулично-дорожньої мережі смуг для велосипедного та пішохідного руху, а також умов для пересування маломобільного населення;

· здійснюються заходи щодо влаштування місць паркування легкового автомобільного транспорту з інтенсивним використанням для цього підземного простору, вбудовано-прибудованих та багатоповерхових гаражів;

· здійснюється державна підтримка та сприяння розвитку сучасної вулично-дорожньої мережі в сільській місцевості;

· проводяться комплексні роботи щодо поліпшення якості доріг у населених пунктах.

15А. «Архітектурна діяльність» (ЗАКОН УКРАЇНИ Про архітектурну діяльність Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 3 лютого 2004 року N 1407-IV,від 19 січня 2006 року N 3370-IV,від 1 серпня 2006 року N 58-V). Название файла 687zakVRU99arh_dijalnist_nev.txt

Архітектурна діяльність - діяльність по створенню об'єктів архітектури, яка включає творчий процес пошуку архітектурного рішення та його втілення, координацію дій учасників розроблення всіх складових частин проектів з планування забудови і благоустрою територій, будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту) будівель і споруд, здійснення архітектурно-будівельного контролю і авторського нагляду за їх будівництвом, а також здійснення науково-дослідної та викладацької роботи у цій сфері; (абзац другий частини першої статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 01.08.2006 р. N 58-V).

15Б. Вихідні дані на проектування (ЗАКОН УКРАЇНИ Про архітектурну діяльність Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 3 лютого 2004 року N 1407-IV,від 19 січня 2006 року N 3370-IV,від 1 серпня 2006 року N 58-V). Название файла 687zakVRU99arh_dijalnist_nev.txt

Стаття 5. Вихідні дані на проектування

Розроблення проектів об'єктів архітектури здійснюється на підставі вихідних даних на проектування, до яких належать: (абзац перший частини першої статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 01.08.2006 р. N 58-V)

· архітектурно-планувальне завдання;

· завдання на проектування;

· технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури.

Вихідні дані складаються на підставі затвердженої містобудівної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, а також відповідних рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Архітектурно-планувальне завдання надається органами містобудування та архітектури на вимогу замовника (забудовника) у місячний строк.

Технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури надаються відповідними підприємствами, установами і організаціями на вимогу заявника у п'ятнадцятиденний строк.

Місце приєднання інженерних мереж замовника (забудовника) до магістральних чи інших інженерних мереж знаходиться на межі земельної ділянки замовника (забудовника) або за згодою замовника (забудовника) на території цієї земельної ділянки. Своєчасне підведення магістральних чи інших інженерних мереж до межі земельної ділянки замовника (забудовника), а також збільшення їх пропускної спроможності здійснюються власниками цих мереж, а координуються та контролюються відповідним органом місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом. (статтю 5 доповнено новою частиною п'ятою згідно із Законом України від 01.08.2006 р. N 58-V, у зв'язку з цим частини п'яту - десяту вважати відповідно частинами шостою - одинадцятою)

Вихідні дані на проектування об'єкта архітектури зберігають чинність не менше двох років або до завершення будівництва цього об'єкта, якщо воно розпочато протягом терміну дії вихідних даних, але не більше п'яти років. (частина шоста статті 5 у редакції Закону України від 01.08.2006 р. N 58-V)

Для об'єктів архітектури особливої складності, об'єктів з великими обсягами будівництва, а також за наявності під час цього будівництва особливих обставин спеціально уповноважений орган з питань містобудування та архітектури може мотивовано встановлювати інший термін дії вихідних даних. За зверненням замовника (забудовника) терміни дії архітектурно-планувального завдання продовжує спеціально уповноважений орган з питань містобудування та архітектури, який видав це архітектурно-планувальне завдання, а термін дії технічних умов продовжують підприємства чи організації, що їх видали. (статтю 5 доповнено новою частиною сьомою згідно із Законом України від 01.08.2006 р. N 58-V, у зв'язку з цим частини сьому - одинадцяту вважати відповідно частинами восьмою - дванадцятою)

До архітектурно-планувального завдання не можуть бути включені вимоги щодо архітектурних та інженерних рішень об'єкта архітектури, його внутрішнього оздоблення, інші умови і вимоги, якщо вони не випливають з положень актів законодавства, державних стандартів, норм і правил, затвердженої містобудівної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, не зумовлені необхідністю збереження характеру існуючої забудови, довкілля і охорони пам'яток історії та культури.

Зміни до наданих архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури можуть бути внесені лише за згодою замовника (забудовника).

У наданні архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури може бути відмовлено, якщо розміщення та будівництво об'єктів архітектури на конкретній земельній ділянці заборонено затвердженою містобудівною документацією, іншими нормативно-правовими актами.

Відмова у наданні архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури може бути оскаржена до суду.

Порядок надання архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури, а також розмір плати за видачу архітектурно-планувального завдання визначаються Кабінетом Міністрів України. (частина дванадцята статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 01.08.2006 р. N 58-V).

16А. Умови що забезпечує держава для здійснення архітектурної діяльності (ЗАКОН УКРАЇНИ Про архітектурну діяльність Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 3 лютого 2004 року N 1407-IV,від 19 січня 2006 року N 3370-IV,від 1 серпня 2006 року N 58-V). Название файла 687zakVRU99arh_dijalnist_nev.txt

Стаття 2. Державне сприяння архітектурній діяльності

Держава забезпечує умови для здійснення архітектурної діяльності шляхом:

· підтримки наукових досліджень, сприяння підготовці і підвищенню кваліфікації кадрів в галузі містобудування, архітектури і будівництва;

· залучення інвестицій у проектування і будівництво об'єктів архітектури;

· проведення містобудівних та архітектурних конкурсів на створення нових, реконструкцію та реставрацію існуючих об'єктів архітектури загальнодержавного значення; (абзац четвертий частини першої статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 01.08.2006 р. N 58-V)

· захисту авторських прав і забезпечення свободи творчості архітекторів; створення сприятливих організаційних, правових та економічних умов для діяльності творчих спілок архітекторів;

· заохочення архітекторів, інших суб'єктів архітектурної діяльності за видатні досягнення у сфері містобудування та архітектури;

· забезпечення участі України в міжнародних організаціях та заходах з питань архітектури, містобудування і охорони пам'яток архітектури; (частину першу статті 2 доповнено новим абзацом восьмим згідно із Законом України від 01.08.2006 р. N 58-V)

· забезпечення адаптації нормативно-правової бази та навчальних професійних програм до міжнародних вимог, впровадження фундаментальних наукових знань, нових технологій проектування та будівництва у сфері містобудування; (частину першу статті 2 доповнено новим абзацом дев'ятим згідно із Законом України від 01.08.2006 р. N 58-V)

· сприяння діяльності самоврядних професійних організацій архітекторів та інженерів; (частину першу статті 2 доповнено новим абзацом десятим згідно із Законом України від 01.08.2006 р. N 58-V)

· забезпечення безпеки будівництва, довговічності будинків та споруд, стимулювання заходів щодо заощадження енергії, захисту навколишнього природного середовища, а також забезпечення економічних та інших аспектів, важливих з погляду задоволення інтересів суспільства; (частину першу статті 2 доповнено новим абзацом одинадцятим згідно із Законом України від 01.08.2006 р. N 58-V, у зв'язку з цим абзац восьмий вважати абзацом дванадцятим)

· здійснення інших заходів, спрямованих на розвиток національної архітектури.

16Б. Права і обов’язки архітектора (ЗАКОН УКРАЇНИ Про архітектурну діяльність Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 3 лютого 2004 року N 1407-IV,від 19 січня 2006 року N 3370-IV,від 1 серпня 2006 року N 58-V, РОЗДІЛ V ПРАВА І ОБОВ'ЯЗКИ СУБ'ЄКТІВ АРХІТЕКТУРНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРИ СТВОРЕННІ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ ОБ'ЄКТІВ АРХІТЕКТУРИ). Название файла 687zakVRU99arh_dijalnist_nev.txt

Стаття 22. Права архітектора

Архітектор під час проектування і будівництва об'єктів архітектури має право:

· без попереднього дозволу розробляти проектні пропозиції щодо забудови будь-якої земельної ділянки для визначення можливості і умов здійснення на ній будівництва об'єкта архітектури;

· брати участь у підготовці завдання на проектування, за дорученням замовника (забудовника) одержувати в установленому порядку архітектурно-планувальне завдання та технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури, погоджувати проект з підприємствами, установами, організаціями, які видали технічні умови;

· вільно обирати засоби і способи реалізації архітектурного рішення;

· за погодженням із замовником (забудовником) вносити в межах вихідних даних на проектування зміни до затвердженого проекту;

· за дорученням замовника (забудовника) брати участь у підготовці договорів підряду, організації конкурсів (тендерів) з визначення підрядника на проектування та будівництво, бути представником замовника (забудовника) в інших випадках, визначених договором;

· залучати на договірній основі до розроблення проекту інших фахівців, здійснювати керівництво цими роботами або брати участь у виконанні робочої документації; (абзац сьомий статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 01.08.2006 р. N 58-V)

· здійснювати експертизу проектної документації згідно із професійною спеціалізацією, зазначеною у кваліфікаційному сертифікаті архітектора;

· страхувати свою професійну відповідальність відповідно до закону. (статтю 22 доповнено абзацом дев'ятим згідно із Законом України від 01.08.2006 р. N 58-V)

Стаття 26. Обов'язки архітектора, інших проектувальників

Архітектор, інші проектувальники, які здійснюють роботи по створенню об'єктів архітектури, зобов'язані:

· додержуватися державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних на проектування;

· не порушувати під час проектування, організації і виконання будівельних робіт законні права та інтереси власників і користувачів будинків і споруд, прилеглих до ділянки забудови;

· не розголошувати без згоди замовника (забудовника) відомості, які становлять комерційну таємницю проекту.

 

18.А. Правові основи проведення архітектурних та містобудівних конкурсів

 

Загальна частина

 

1. Цим Порядком встановлюються єдині вимоги до організації і проведення архітектурних та містобудівних конкурсів для виявленнякращих архітектурно-планувальних, інженерно-технічних та економічних проектних пропозицій, ідей, концепцій (далі - проектні

пропозиції) щодо об'єктів архітектури та містобудування і визначення виконавців проектно-кошторисної та містобудівної документації.

Архітектурніта містобудівні конкурси можуть проводитисятакож з метою виявлення оптимальних шляхів розв'язання науково-технічних проблем удосконалення будівництва і будівельного виробництва, вирішення окремих складних інженерно-технічних

питань.

 

2. Терміни, що використовуються у цьому Порядку, мають таке значення: конкурс - форма творчого змагання, яка має на меті виявленнякращих проектних пропозицій, розроблених за

критеріями, встановленими організатором конкурсу; організатор конкурсу - центральний, місцевий орган виконавчої влади, виконавчий орган місцевої ради, спеціально уповноважений

орган містобудування та архітектури, юридична особа, громадянин який організовує і проводить конкурс та здійснює його фінансування; учасники конкурсу -фахівці, авторські колективи фахівців(далі - авторський колектив), юридичні особи, які офіційно подали організатору конкурсу заяву про намір узяти участь у конкурсі, або

запрошені організатором до участі у конкурсі, зареєстровані організатором конкурсу і подали на конкурс проекти, які відповідають його умовам (далі - конкурсний проект); професійний рівень учасника конкурсу - встановлені організатором конкурсу

кваліфікаційні та інші вимоги, які підтверджують професійну спроможність учасника конкурсу

виконати

конкурсний проект і у разі необхідності подальшу роботу над його реалізацією; журі - група осіб, яка утворюється організатором конкурсу для визначення кращих конкурсних проектів з числа поданих на конкурс,присудження їх авторам премій та інших видів заохочення, надання

рекомендацій щодо використання премійованих конкурсних проектів; конкурсна документація - підготовлений організатором конкурсу комплект документів, необхідних для розроблення

у визначений термін конкурсного проекту, який складається з програми конкурсу,вихідних даних для проектування та умов конкурсу;реєстраційний внесок -установлений організатором конкурсу

Порядок проведення архітектурних і містобудівних конкурсів.грошовий внесок учасника

конкурсу для повного або часткового відшкодування витрат на виготовлення, тиражування,

розсилання конкурсної документації та на повернення непремійованих проектів

іногороднім авторам (якщо це передбачено умовами конкурсу), сплата якого є підставою для реєстрації учасника конкурсу та надання йому комплекту конкурсної документації;

оголошення про конкурс - звернення до бажаючих узяти участь у конкурсі або лист до визначених організатором конкурсу фахівців, авторських колективів, юридичних осіб із запрошенням узяти участь у конкурсі.


Порядок проведення архітектурних і містобудівних конкурсів.
3. Архітектурні конкурси проводяться для визначення кращих проектних пропозицій щодо

об'єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації будинків і споруд, забудови окремих

земельних ділянок, архітектурних ансамблів площ, вулиць, кварталів, об'єктів благоустрою, ландшафтних та садово-паркових об'єктів, об'єктів монументального і монументально-декоративного мистецтва.

 

4. Містобудівні конкурси проводяться для визначення кращих проектних пропозицій,

що передують розробленню важливої містобудівної документації: схем планування окремих частин( Порядок проведення архітектурних і містобудівних конкурсів.) території України, що мають загальнодержавне значення; територій Автономної Республіки Крим, областей, регіонів, а також окремих їх частин, генеральних планівнаселених пунктів,

детальних планів територій, окремих районів населених пунктів, мікрорайонів та кварталів.

5. Переможець конкурсу має переважне право на подальше розроблення (чи участь у розробленні)проектно-кошторисної або містобудівної документації, якщо інше не передбачено умовами конкурсу. При цьому між організатором і переможцем конкурсу укладається відповідна угода (контракт) у порядку, встановленому законодавством.

6. Рішення про проведення конкурсу приймається його організатором. Виключно на конкурсній основі здійснюється розроблення проектів об'єктів архітектури, реалізація яких справляє істотний вплив на розвиток і формування забудови населених пунктів,

об'єктів, що розміщуються в зоні охорони пам'яток історії і культури або можуть справляти негативний вплив на території та об'єкти природно-заповідного фонду, а також об'єктів архітектури загальнодержавного значення. Порядок проведення архітектурних і містобудівних конкурсів. Такі об'єкти визначаються містобудівною документацією і місцевими правилами забудови населених пунктів та у разі необхідності за рішеннями центральних і місцевих органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих рад, місцевих органів містобудування та архітектури.

7. На конкурсних засадах можуть визначатися кращі проектні пропозиції щодо забудови конкретної земельної ділянки (конкурс інвесторів). При цьому особа, конкурсний проект якої визнано кращим, користується переважним правом його реалізації.

8. Програма та умови архітектурного або містобудівного


Порядок проведення архітектурних і містобудівних конкурсів. конкурсу погоджуються організатором конкурсу з місцевою державною адміністрацією, виконавчим органом місцевої ради та місцевою організацією Національної спілки архітекторів.

9. Дія цього Порядку поширюється на проведення в Україні міжнародних архітектурних та містобудівних конкурсів у частині, яка не суперечить Переглянутій рекомендації, що стосується міжнародних конкурсів з архітектури і містобудування, прийнятій Генеральною конференцією ЮНЕСКО 27 листопада 1978 року

( 995_816 ).

Види конкурсів

Порядок проведення архітектурних і містобудівних конкурсів.

10. В Україні проводяться міжнародні, всеукраїнські, регіональні і місцеві архітектурні та містобудівні конкурси.

11. Конкурс може бути відкритим, закритим або замовленим. Відкритий конкурс проводиться без обмеження кількості учасників, професійний рівень яких відповідає вимогам, встановленим умовами конкурсу. Закритий конкурс проводиться шляхом запрошення конкретних учасників або їх відбору на умовах, що встановлюються організатором конкурсу. Замовлений конкурс проводиться у формі закритого конкурсу із ( Порядок проведення архітектурних і містобудівних конкурсів.) замовленням проектів на договірних засадах. Одночасне проведення на одну тему закритого (замовленого) та відкритого конкурсу не допускається. Конкурси всіх видів передбачають встановлення премій їх переможцям.

12. Конкурси всіх видів можуть складатися з одного або двох турів, що визначається умовами конкурсу. Кількість проектів, автори яких допускаються до участі у другому турі, визначається в умовах конкурсу, але не може бути більшою десяти.



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-29; просмотров: 112; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.207.247.69 (0.015 с.)