А.) Загальна характеристика правового та нормативного регулювання в сфері містобудування, архітектури, будівництва, що діє в Україні.

А.) Загальна характеристика правового та нормативного регулювання в сфері містобудування, архітектури, будівництва, що діє в Україні.

1А. Загальна характеристика правового і нормативного регулювання в сфері містобудування, архітектури, будівництва, що діє в України (ЗАКОН УКРАЇНИ Про архітектурну діяльність Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 3 лютого 2004 року N 1407-IV,від 19 січня 2006 року N 3370-IV,від 1 серпня 2006 року N 58-V). Название файла 687zakVRU99arh_dijalnist_nev.txt

Стаття 3. Законодавство про архітектурну діяльність

Законодавство про архітектурну діяльність складається з Конституції України, законів України "Про основи містобудування", "Про планування і забудову територій", "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування", цього Закону та інших нормативно-правових актів. (стаття 3 у редакції Закону України від 01.08.2006 р. N 58-V).

1Б. Законодавче визначення поняття «Містобудування» (ЗАКОН УКРАЇНИ Про основи містобудування, Розділ 1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ, Стаття 1. Містобудування). Название файла 2780zak92OsnovyMistobud08.htm

Містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об'єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об'єктів містобудування, спорудження інших об'єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об'єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури. (стаття 1 у редакції Закону України від 08.02.2001 р. N 2257-III)

 

2. а) Головні напрямки МБ діяльності згідно Закону «Про основи МБ»

Головними напрямами містобудівної діяльності є: планування, забудова та інше використання територій розробка і реалізація містобудівної документації та інвестиційних програм розвитку населених пунктів і територій; визначення територій, вибір, вилучення (викуп) і надання земель для містобудівних потреб; здійснення архітектурної діяльності; розміщення будівництва житлово-цивільних, виробничих та інших об'єктів, формування містобудівних ансамблів і ландшафтних комплексів, зон відпочинку та оздоровлення населення; створення соціальної, інженерної і транспортної інфраструктур територій та населених пунктів; творення та ведення містобудівних кадастрів населених пунктів; захист життєвого та природного середовища від шкідливого впливу техногенних і соціально-побутових факторів, небезпечних природних явищ; збереження пам'яток культурної спадщини розвиток національних і культурних традицій в архітектурі і містобудуванні; забезпечення високих архітектурно-планувальних, функціональних і конструктивних якостей об'єктів містобудування, формування і реконструкція містобудівних ансамблів, кварталів,районів і ландшафтних комплексів, зон відпочинку та природних лікувальних ресурсів; розробка правових актів, державних стандартів, норм і правил,пов'язаних з містобудуванням; контроль за дотриманням містобудівного законодавства;підготовка кадрів для містобудування, підвищення їх кваліфікацій; ліцензування певних видів господарської діяльності у будівництві в порядку, встановленому законодавством.

 

Б.) Основні вимоги до МБ діяльності.

При здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені:розробка містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил; розміщення і будівництво об'єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об'єктів; раціональне використання земель та територій для містобудівних потреб, підвищення ефективності забудови та іншого використання земельних ділянок; охорона культурної спадщини, збереження традиційного характеру середовища населених пунктів; урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій; урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва; інформування через засоби масової інформації громадян про плани перспективного розвитку територій і населених пунктів,розміщення важливих містобудівних об'єктів; участь громадян, об'єднань громадян в обговоренні містобудівної документації, проектів окремих об'єктів і внесення відповідних пропозицій до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій;захист прав громадян та громадських організацій згідно із законодавством.

 

А.) Планування територій на загальнодержавному рівні.

Планування територій на загальнодержавному рівні полягає в розробленні Генеральної схеми планування території України (далі – Генеральна схема), якою передбачається раціональне використання території України, створення та підтримання повноцінного життєвого середовища, охорони довкілля, охорони здоров’я населення, охорони пам’яток історії та культури, визначення державних пріоритетів розвитку систем розселення, виробничої, соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури.

Генеральна схема повинна містити:

• аналіз стану використання території України та функціонування систем розселення;

· аналіз намірів та потреб використання окремих територій, визначених у загальнодержавних програмах соціального, економічного розвитку, інших державних програмах, схемах розвитку галузей економіки;

· аналіз санітарно-епідеміологічного та екологічного стану регіонів і реалізації відповідних цільових програм, а також аналіз заходів, спрямованих на поліпшення стану довкілля;

· аналіз диспропорцій використання територій;

· визначення територій за видами переважного використання;

· напрями вдосконалення систем розселення та сталого розвитку населених пунктів;

· комплекс заходів по її реалізації.

 

За рішенням Кабінету Міністрів України можуть розроблятися схеми планування окремих частин території України – кількох областей, узбереж Чорного та Азовського морів, міжнародних транспортних коридорів, прикордонних територій тощо.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень керуються Генеральною схемою під час:

· підготовки проектів загальнодержавних програм соціального, економічного розвитку України, інших державних програм – з питань охорони земель, охорони здоров’я населення, охорони довкілля, розвитку інженерно-транспортної інфраструктури, збереження історико-культурної спадщини, розвитку туризму;

· вибору трас і проектування найважливіших транспортних, енергетичних та інших інженерних комунікацій, будівель і споруд;

· підготовки та розгляду висновків щодо розробленої містобудівної документації на регіональному, а у випадках, передбачених статтею 17 цього Закону, – місцевому рівні;

· створення резерву територій, призначених для перспективних містобудівних потреб загальнодержавного значення, та визначення режиму використання земель;

· підготовки пропозицій з питань адміністративно-територіального устрою України;

· вирішення інших питань використання територій.

Б.) Планування територій на регіональному рівні

 

Планування територій на регіональному рівні полягає у розробленні та затвердженні схем планування територій Автономної Республіки Крим, областей, районів, регулюванні використання їх територій, ухваленні та реалізації відповідних рішень про дотримання містобудівної документації відповідно до закону.

 

Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні ради в межах своїх повноважень приймають рішення про розроблення схем планування територій відповідних адміністративно-територіальних одиниць, а також їх окремих частин.

 

У схемах планування територій на регіональному рівні визначаються заходи реалізації державної політики та враховуються державні інтереси під час планування цих територій, їх історичні, економічні, екологічні, географічні і демографічні особливості, етнічні та культурні традиції.

6. а.) Планування територій на місцевому рівні

 

Планування територій на місцевому рівні забезпечується відповідними місцевими радами та їх виконавчими органами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями відповідно до їх повноважень, визначених законом, і полягає у розробленні та затвердженні генеральних планів населених пунктів, схем планування територій на місцевому рівні та іншої містобудівної документації, регулюванні використання їх територій, ухваленні та реалізації відповідних рішень про дотримання містобудівної документації.

Розроблення, погодження та експертиза містобудівної документації провадяться згідно з встановленими державними стандартами, нормами та правилами в порядку, визначеному законодавством.

 

Містобудівна документація затверджується відповідною місцевою радою з визначенням строку її дії та переліку раніше прийнятих рішень, що втрачають чинність, а також тих рішень, до яких необхідно внести відповідні зміни.

Зміни до містобудівної документації вносяться рішенням ради, яка затвердила містобудівну документацію, після погодження з відповідним спеціально уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури.

 

Схеми планування територій на місцевому рівні визначають:

· потреби у зміні меж населених пунктів, потреби в територіях, передбачених для містобудівних потреб;

· зонування територій для забудови та іншого використання;

· планувальну структуру території;

· інші питання, визначені державними будівельними нормами.

Сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи в межах своїх повноважень вирішують питання планування, забудови та іншого використання територій згідно із схемою планування територій відповідних адміністративно-територіальних одиниць.

Схемами планування територій на місцевому рівні в разі необхідності може визначатися доцільність розроблення генеральних планів окремих населених пунктів.

 

Б.) Планування територій на міському рівні

 

7. а.) Значення розробки спільних з іншими країнами транскордонних проектів територіального планування і розвитку.

б.) Генеральний план населеного пункту (мета розробки, для вирішення яких питань міського розвитку потрібен)

Генеральним планом населеного пункту визначаються:

• потреби в територіях для забудови та іншого використання;
• потреба у зміні межі населеного пункту, черговість і пріоритетність забудови та іншого використання територій;
• межі функціональних зон, пріоритетні та допустимі види використання та забудови територій;
• планувальна структура та просторова композиція забудови населеного пункту;
• загальний стан довкілля населеного пункту, основні фактори його формування, містобудівні заходи щодо поліпшення екологічного і санітарно-гігієнічного стану;
• території, які мають будівельні, санітарно-гігієнічні, природоохоронні та інші обмеження їх використання;
• інші вимоги, визначені державними будівельними нормами.

Відповідно до генеральних планів населених пунктів сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи в межах повноважень, визначених законом, а також Київська та Севастопольська міські державні адміністрації у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами:

· готують обгрунтовані пропозиції щодо встановлення та зміни меж населених пунктів;

· готують вихідні дані для розроблення планів земельно-господарського устрою території населеного пункту та іншої землевпорядної документації;

· вирішують питання щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об’єктів містобудування та упорядкування територій;

· вирішують питання вибору, вилучення (викупу), надання у власність чи в користування земельних ділянок, надання дозволу на будівництво об’єктів містобудування;

· організують розроблення та затвердження місцевих правил забудови, детальних планів території, планів червоних ліній, іншої містобудівної документації та проектів;

· організують проведення грошової оцінки земель;

· розробляють і затверджують місцеві містобудівні програми та програми соціально-економічного розвитку населених пунктів;

· організують роботу з проведення оцінки впливу діяльності підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності на стан довкілля та визначають шляхи та засоби зменшення цього впливу;

· узгоджують питання забудови та іншого використання територій, в яких заінтересовані територіальні громади суміжних адміністративно-територіальних одиниць;

· встановлюють на відповідних територіях режим використання земель, передбачених для містобудівних потреб;

· вирішують інші питання.

8А. Врахування державних інтересів під час планування і забудови територій на місцевому рівні (Закон України «Про планування і забудову територій», Розділ III «ПЛАНУВАННЯ ТЕРИТОРІЙ НА МІСЦЕВОМУ РІВНІ», Стаття 18. Врахування громадських і приватних інтересів під час планування і забудови територій на місцевому рівні). Название файла 1699zak00plan_zab_ter08.htm

Стаття 17. Врахування державних інтересів під час планування і забудови територій на місцевому рівні

Врахування державних інтересів під час планування і забудови територій на місцевому рівні полягає у визначенні потреби в територіях, необхідних для розташування та утримання об'єктів загальнодержавного значення, вирішення інших завдань реалізації державної політики щодо використання територій.

Врахування державних інтересів здійснюється шляхом виконання відповідних вимог до розроблення генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, проведення їх експертизи, здійснення державного контролю за плануванням, забудовою, іншим використанням територій та окремих земельних ділянок у порядку, встановленому законодавством.

Вимоги до планування, якими забезпечуються державні інтереси під час розроблення генеральних планів та іншої містобудівної документації, визначаються згідно з законом відповідними спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури спільно з іншими спеціально уповноваженими на це органами виконавчої влади.

Для міст Києва та Севастополя вимоги для врахування державних інтересів під час розроблення генеральних планів та іншої містобудівної документації визначаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань містобудування та архітектури за участю інших спеціально уповноважених на це центральних органів виконавчої влади.

Порядок врахування вимог щодо забезпечення державних інтересів під час планування і забудови територій на місцевому рівні встановлюється в регіональних правилах забудови.

8Б. Врахування громадських і приватних інтересів під час планування і забудови територій на місцевому рівні (Закон України «Про планування і забудову територій», Розділ III «ПЛАНУВАННЯ ТЕРИТОРІЙ НА МІСЦЕВОМУ РІВНІ», Стаття 18. Врахування громадських і приватних інтересів під час планування і забудови територій на місцевому рівні) (Стаття виключена згідно із Законом України від 16.09.2008 р. N 509-VI). Название файла 1699zak00plan_zab_ter08.htm

При здійсненні планування і забудови територій на місцевому рівні врахування громадських інтересів полягає у визначенні потреби територіальної громади в територіях, необхідних для розташування, утримання об’єктів житлово-комунального господарства, соціальної, інженерно-транспортної інфраструктури, вирішення інших завдань забезпечення сталого розвитку населеного пункту.

При здійсненні планування і забудови територій на місцевому рівні врахування приватних інтересів полягає у забезпеченні фізичним та юридичним особам рівних можливостей набуття у власність або у користування земельних ділянок, захисту майнових прав, а також безпечного функціонування об’єктів нерухомості.

Для врахування громадських і приватних інтересів виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації в межах повноважень, визначених законом:

· протягом двох тижнів після прийняття рішення про розроблення відповідної містобудівної документації, місцевих правил забудови повідомляють через засоби масової інформації про початок їх розроблення, а також про форми, місце і строк подання фізичними та юридичними особами пропозицій щодо цієї документації;

· протягом місяця після завершення розроблення відповідної містобудівної документації, місцевих правил забудови повідомляють через засоби масової інформації про місце їх розгляду, форми, місце і строк подання пропозицій (зауважень), порядок їх обговорення;

· оприлюднюють через засоби масової інформації рішення про затвердження містобудівної документації, місцевих правил забудови та змін до них, а також дають роз’яснення про їх зміст;

· інформують про правові, економічні та екологічні наслідки планування території, а також про порядок врахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок, будівель і споруд, що оточують місце будівництва.

Для врахування громадських і приватних інтересів виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації в межах своїх повноважень на основі містобудівної документації встановлюють режим забудови та іншого використання земель, визначених для містобудівних потреб, а також здійснюють контроль за забудовою населених пунктів.

 

9.а.) Детальний план території.План червоних ліній

Детальний план території розробляється згідно з генеральним планом населеного пункту та визначає:

• розташування червоних ліній, ліній регулювання забудови;
• розташування окремих земельних ділянок та об’єктів містобудування, вулиць, проїздів, пішохідних зон, щільність, поверховість, інші параметри забудови;
• розташування інженерно-транспортної інфраструктури;
• принципи формування архітектурно-просторової композиції забудови;
• інші вимоги, визначені державними будівельними нормами.

Рішення про розроблення детальних планів території приймаються відповідними радами за поданням їх виконавчих органів, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Спеціально уповноважені органи з питань містобудування та архітектури відповідно до детального плану території подають висновки і пропозиції сільським, селищним, міським радам та їх виконавчим органам, Київській і Севастопольській міським державним адміністраціям для наступного прийняття рішень у межах повноважень, визначених законом, щодо:

· визначення земельних ділянок для розташування та будівництва об’єктів містобудування та іншого використання;

· вибору, вилучення (викупу), надання у власність або користування (оренду) земельних ділянок;

· визначення поверховості та інших параметрів забудови території;

· розроблення та затвердження місцевих правил забудови, проектів забудови території, проектів розподілу території мікрорайону (кварталу).

 

Планом червоних ліній відповідно до генерального плану населеного пункту, детального плану, даних Державного земельного кадастру, містобудівного кадастру населеного пункту визначається розташування червоних ліній.

План червоних ліній є складовою частиною генерального плану населеного пункту (детального плану території) або може бути окремою містобудівною документацією.

Відповідно до планів червоних ліній сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи в межах повноважень, визначених законом, а також Київська та Севастопольська міські державні адміністрації у разі делегування їм таких повноважень:

• встановлюють межі земель загального користування населених пунктів;
• вирішують питання вибору, вилучення (викупу), надання у власність або користування (оренду) земельних ділянок, встановлюють на відповідній території єдині умови та обмеження використання земель, визначених для містобудівних потреб;
• визначають технічні умови для розміщення та утримання інженерно-транспортної інфраструктури.

 

9Б. Проекти забудови території та розподілу території (ЗАКОН УКРАЇНИ Про планування і забудову територій). Название файла 1699zak00plan_zab_ter08.htm

Стаття 15. Проект забудови території

Проект забудови території визначає:

· розташування об'єктів містобудування, місцевих проїздів відносно червоних ліній;

· архітектурно-просторове вирішення, призначення, щільність, поверховість та інші показники конкретних об'єктів містобудування;

· показники та технічні вирішення інженерно-транспортної інфраструктури;

· потребу в проведенні інженерної підготовки території та обсяг цих робіт;

· місця та технічні вирішення під'єднання інженерного обладнання об'єктів містобудування до зовнішніх інженерних мереж і споруд;

· організацію будівництва;

· техніко-економічні показники та загальний кошторис забудови території;

· інші вимоги, визначені державними будівельними нормами.

У разі необхідності у складі проекту забудови території може розроблятися проект розподілу території.

Проект забудови території погоджується і затверджується як проектна документація в порядку, визначеному законодавством.

Стаття 16. Проект розподілу території

Проект розподілу території - це містобудівна документація, яка розробляється для мікрорайону (кварталу) чи його частини з метою розмежування земельних ділянок.

Проектом розподілу території визначаються площі та межі:

· прибудинкових територій існуючих і запроектованих жилих будинків;

· земельних ділянок, на яких розміщують громадські споруди та інші об'єкти містобудування;

· надлишків земельних ділянок, призначених для подальшого спорудження жилих і громадських будинків і споруд та іншого використання (при розподілі території існуючої забудови);

· територій загального користування;

· територій обмеженого користування земельною ділянкою, встановленого згідно з договором, рішенням суду або в іншому визначеному законом порядку.

Рішення про розроблення та затвердження проектів розподілу території приймаються відповідними радами.

Проект розподілу території є основою для визначення меж земельних ділянок на територіях існуючої забудови для розташування будинків і споруд, розроблення відповідної землевпорядної документації та оформлення в установленому законодавством порядку правовстановлюючих документів власникам, співвласникам, орендарям, а також встановлення меж земельної ділянки в натурі.

Площі окремих земельних ділянок та територій при розробленні проекту розподілу території визначаються з урахуванням державних будівельних норм і детального плану території (проекту забудови території).

Порядок розроблення проектів розподілу території встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань містобудування та архітектури.

 

Загальні відомості

4.1.1. Вихідні дані на проектування включають архітектурно-планувальне завдання, завдання на проектування, технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури, дані технічних обстежень, інші вихідні дані, що випливають з призначення об'єкта, необхідні для його проектування та здійснення інвестиційної діяльності.

До вихідних даних на проектування відносяться також дозвіл на проектування, будівництво, отриманий у порядку, визначеному цими Правилами.

Надання вихідних даних замовнику забезпечується відповідними органами державного нагляду, підрозділами Київської міської державної адміністрації, комунальними підприємствами, установами, організаціями, які експлуатують інженерні мережі та забезпечують підключення об'єктів будівництва до інженерних мереж (далі - міські служби та інші відповідні організації, які надають технічні умови, зазначені в п. 4.3.4 цих Правил).

4.1.2. Замовник може на договірних засадах на власний розсуд доручити отримання і комплектування вихідних даних організації комунальної форми власності та іншим особам.

4.1.3. Замовник забезпечує надання Головкиївархітектурі графічних та інших матеріалів, необхідних для підготовки АПЗ, відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.99 N 2328 "Про Порядок надання архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо забезпечення об'єкта архітектури і визначення розміру плати за їх видачу".

Завдання на проектування

4.2.1. Завдання на проектування об'єкта інвестування (будівництва) (далі - об'єкта) є офіційним документом інвестора, замовника (забудовника), який надається генпроектувальнику і містить основні реквізити і техніко-економічні показники об'єкта будівництва, вимоги щодо його планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень та властивостей, основних параметрів, вартості, організації та термінів його будівництва, а також особливі вимоги щодо його експлуатації, які повинні входити до складу проектно-кошторисної документації, розробляється замовником (забудовником) разом з проектувальником за формою, наведеною в додатку 4, і затверджується інвестором.

4.2.2. Завдання на проектування об'єкта з залученням коштів міського (районних у місті Києві) бюджетів розробляється замовником (забудовником) самостійно або разом з проектувальниками, погоджується розпорядником бюджетних коштів і затверджується в установленому порядку.

4.2.3. Завдання на проектування об'єкта з залученням коштів державного бюджету розробляється замовником (забудовником) разом з проектувальником, погоджується головними розпорядниками коштів державного бюджету і затверджується в установленому порядку.

4.2.4. У разі потреби до завдання на проектування додається планово-технологічне завдання, яке визначає такі показники:

склад, найменування приміщень;

бажана загальна площа приміщень;

особливі умови експлуатації.

Планово-технологічне завдання складається за довільною формою експлуатуючою організацією (оператором) разом з проектувальником, погоджується замовником (забудовником) і затверджується інвестором.

4.2.5. За рішенням інвестора (замовника, забудовника) на будь-якому етапі проектування до затвердження проектно-кошторисної документації можуть розроблятись доповнення до завдання на проектування, які вносять зміни та доповнення до раніше затвердженого завдання на проектування за умов внесення відповідних змін до АПЗ.

Доповнення до завдання на проектування розробляються, погоджуються та затверджуються у порядку, визначеному у цьому розділі.

4.2.6. Інвестор (замовник, забудовник) в установленому порядку визначає генпроектувальника і має укласти з ним договір на виконання проектно-вишукувальних робіт.

4.2.7. Генпроектувальники об'єктів інвестування із залученням бюджетних коштів визначаються інвесторами на умовах тендерів, що організовуються замовниками.

4.2.8. Генпроектувальник може бути визначений на власний розсуд інвестора (замовника) або за результатами проведення архітектурних та містобудівних конкурсів в порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.99 N 2137 "Про затвердження Порядку проведення архітектурних та містобудівних конкурсів", якщо це встановлено листом-дозволом Київської міської державної адміністрації або іншими дозвільними документами.

Технічні умови

4.3.1. Технічні умови (далі - ТУ) - це комплекс умов та вимог щодо інженерного забезпечення об'єкта з визначенням джерел енергоносіїв, приймальних систем водовідведення, спеціальних умов експлуатації, місць приєднання до відповідних зовнішніх інженерних мереж, розрахункових інженерних навантажень, умов здійснення будівництва.

4.3.2. На підставі завдання на проектування генпроектувальник виконує розрахунки потреб в навантаженнях на зовнішні міські інженерні комунікації і системи для забезпечення функціонування об'єкта будівництва.

На базі розрахункових інженерних нормативів генпроектувальник розробляє опитувальні листи і передає їх замовникові.

4.3.3. Замовник (забудовник) разом з відповідними проектувальниками замовляє у міських службах та інших відповідних організаціях ТУ щодо інженерного забезпечення об'єкта.

Виконання технічних умов є обов'язковим для інвестора, замовника (забудовника), генпроектувальника, будівельника.

4.3.4. Міськими службами та іншими відповідними організаціями на підставі дозволу на проектування, отриманого відповідно до розділу 3 Правил, надаються ТУ щодо забезпечення:

- водопостачання: питне, господарче, технічне, промислове, для пожежогасіння;

- водовідведення (каналізації): господарсько-побутова, промислова;

- дощової каналізації;

- теплопостачання: централізованого, від локальних джерел;

- гарячого водопостачання;

- електричного енергопостачання;

- газопостачання;

- зовнішнього освітлення;

- телефонізації: цифрова, аналогова, стільникова, Інтернет;

- диспетчеризації;

- телебачення: кабельне, супутникове, колективного користування, Інтернет;

- радіофікації;

- цивільної оборони;

- безпеки руху;

- сміттєвидалення: сортування, переробка, спалення, утилізація, захоронення, вивезення на визначені місця утилізації;

- під'їздів і шляхів: залізниця, автошляхи загального користування, водні шляхи;

- пожежної безпеки (охорона, сигналізація тощо).

4.3.5. У разі проектування житлових будинків висотою, більшою за встановлену державними нормами і правилами, та громадських будинків заввишки більше 67 м, за вимогою інвестора, замовника (забудовника) також розробляються індивідуальні технічні вимоги (ІТВ), які містять вимоги щодо будівництва супутніх технічних споруд для їх експлуатації (майданчики для рятувальних пожежних вертольотів, об'єкти третього резервного джерела водопостачання, дизельні електростанції) тощо, які надаються Головним управлінням пожежної та техногенної безпеки МНС України у м. Києві та іншими органами державного нагляду.

4.3.6. Міські служби та організації надають технічні умови в двотижневий термін відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.99 N 2328 "Про Порядок надання архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури і визначення розміру плати за їх видачу".

У разі відсутності на відповідній території централізованого джерела енергоносіїв можуть бути надані ТУ щодо проектування автономних систем теплопостачання за погодженням відповідних органів державного нагляду і міжвідомчої комісії з теплопостачання.

4.3.7. Термін дії ТУ встановлюється міською службою або організацією, що надає ТУ, виходячи з нормативних термінів проектування і будівництва, але не менше двох років.

4.3.8. ТУ, реалізація яких пов'язана з прокладанням інженерних мереж по землях, що перебувають у користуванні або володінні, можуть надаватися замовникам (забудовникам) за погодженням з власниками (користувачами) відповідних земельних ділянок.

4.3.9. Для вирішення спірних питань, що виникають під час надання вихідних даних, може створюватися узгоджувальна комісія Київської міської державної адміністрації, регламент роботи якої затверджується розпорядженням Київської міської державної адміністрації.

Рішення узгоджувальної комісії Київської міської державної адміністрації приймається за згодою сторін і є обов'язковим.

У разі недосягнення згоди рішення узгоджувальної комісії Київської міської державної адміністрації може бути оскарженим у суді.

4.4. Архітектурно-планувальне завдання

4.4.1. Архітектурно-планувальне завдання (далі - АПЗ) є документом, який визначає комплекс містобудівних вимог та умов проектування об'єкта, що випливають з рішень Київради або розпоряджень Київської міської державної адміністрації, положень затвердженої містобудівної документації, державних будівельних норм, цих Правил, а також граничні параметри об'єкта та узгодження його з навколишньою існуючою забудовою, особливі умови та обмеження проектування і будівництва у зонах охорони пам'яток культурної спадщини, природоохоронних зонах - з метою створення сприятливого та безпечного для здоров'я населення середовища для функціонування об'єкта (комплексу), збереження існуючого довкілля, урахування державних, громадських і приватних інтересів під час будівництва об'єктів і забудови територій.

4.4.2. В АПЗ визначається перелік необхідних технічних умов, інших вихідних даних на проектування і будівництво об'єкта, що підлягають отриманню замовником, встановлюється стадійність проектування.

У разі проектування висотних житлових та громадських будинків та інших складних споруд, зазначених в п. 4.3.5 цих Правил, у АПЗ зазначається також перелік індивідуальних технічних умов (ІТУ).

4.4.3. В АПЗ визначається термін його дії в залежності від нормативних термінів проектування та будівництва.

Термін дії АПЗ визначається не менше двох років і вважається пролонгованим на термін до завершення будівництва, якщо воно розпочато протягом цих двох років і здійснюється у нормативний термін.

У випадку якщо проектна документація не затверджена в установленому порядку протягом терміну дії АПЗ, замовник (забудовник) зобов'язаний продовжити термін дії АПЗ у встановленому порядку.

АПЗ продовжується на термін не більше одного року і після завершення цього терміну знову підлягає продовженню з урахуванням можливих змін державних норм, а також містобудівної ситуації.

4.4.4. АПЗ готується Головкиївархітектурою з урахуванням завдання на проектування, представленого замовником, затверджується начальником Головкиївархітектури або його заступником і є обов'язковим для виконання.

4.4.5. Для отримання АПЗ інвестор, замовник (забудовник) має надати до Головкиївархітектури:

- дозвіл на проектування та будівництво об'єкта з графічними матеріалами, підготовленими відповідно до пункту 3.3.4 цих Правил;

- завдання на проектування.

За потреби виготовлення графічних матеріалів їх підготовка здійснюється у місячний термін на замовлення інвестора, замовника (забудовника) на договірних засадах організаціями, створеними для надання платних послуг у сфері містобудування відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.99 N 2328 "Про Порядок надання архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури і визначення розміру плати за їх видачу".

Під час проектування за зверненням або за погодженням інвестора, замовника (забудовника) Головкиївархітектурою можуть вноситися до АПЗ обґрунтовані зміни.

Архітектурно-планувальне завдання видається замовнику в місячний термін після подання матеріалів, зазначених у першому абзаці цього пункту.

4.4.6. Якщо у наданому інвесторові, замовникові (забудовникові) АПЗ визначені вимоги, які порушують державні норми, дія його може бути зупинена Держбудом України, заступником голови Київсь