Розділ 1. Розрахунок площі лісового розсадника 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Розділ 1. Розрахунок площі лісового розсадника



 

Сучасні лісові розсадники – це підприємства з випуску стандартного лісового садивного матеріалу. Місцем продукування якого є поля, теплиці, парники або виробнича частина розсадника. Крім того є території призначенні для обслуговування виробничих підрозділів тобто службова частина. Тому розглянемо порядок визначення необхідної площі відділень і полів для розв’язання поставленої задачі щодо випуску садивного матеріалу.

 

1.1. Розрахунок площі посівного відділення

Площа посівного відділення складається із площ, необхідних для вирощування планової кількості садивного матеріалу (із врахуванням 5-10 % на відпад) кожної із аборигенних чи інтродукованих деревних порід, визначених для вирощування в конкретному розсаднику, упродовж певного періоду часу. Оптимальна площа посівного відділення повинна складати 40-45% загальної площі розсадника.

Терміни посіву насіння (осінні, весняні, літні) залежать від біологічних особливостей деревних і чагарникових порід, грунтово-кліматичних умов і агротехніки вирощування сіянців.

Розрахунок площі, необхідної для вирощування кожної із порід проводиться за допомогою такої формули:

S=NxL/10000xnxa (1.1)

де S – площа посіву породи, га;

N – щорічний плановий випуск сіянців даної породи з врахуванням відпаду, шт.;

L – ширина посівної стрічки, м;

n – нормативний плановий вихід сіянців з 1 м пог. посівного рядка, шт.

а – кількість посівних рядків у стрічці, шт.

Запроектована схема посіву повинна забезпечити нормативний плановий вихід сіянців з 1 га.

Таблиця1.1

Розрахунок площі посівного відділення

Породи Планове завдання вирощування сіянців з врахув. Відпаду (10%), тис. шт. Термін вирощ. років Схеми сівби Шир. посів. стрічки, м К-ть рядків у стрічці, шт. К-ть пог. м посівних рядків на 1 га, шт. Плановий вихід сіянців необхідна площа щоріч. вирощ., га
з 1 пог. м, шт. з 1 га, тис. шт. 1-річок 2-річок Разом
Сосна звичайна     10-30-10-30-10-60 1,50   40 000     0,03 0,03 0,06
Туя     10-30-10-30-10-60 1,50   40 000     0,07 0,07 0,14
Дуб звичайний     15-45-15-70 1,45   27 586     0,32 0,32 0,64
Липа дрібнолиста     15-45-15-70 1,45   27 586     0,23 0,23 0,46
Гіркокаштан кінський     15-45-15-70 1,45   27 586     0,16 0,16 0,32
Клен гостролистий     15-45-15-70 1,45   27 586     0,10 0,10 0,20
Яблуня лісова     15-45-15-70 1,45   27 586     0,09 0,09 0,18
Черешня     15-45-15-70 1,45   27 586     0,13 0,13 0,26
ВСЬОГО                 1,13 1,13 2,26

Отже, отримавши таким чином площі посіву для кожної з порід, знаходимо загальну площу щорічного вирощування. В даному випадку необхідна площа щорічного вирощування становить 1,13 га., а врахувавши те, що повинно бути 3 поля для сівозміни то загальна площа посівного відділення становитиме 3,39 га.

 

1.2. Сівозміни в посівному відділенні

Безперервне вирощування садивного матеріалу на одному і тому ж місці неминуче приводить до зменшення виходу садивного матеріалу. Причина цього - погіршення структури ґрунту, виснаження його родючості. Грунт втрачає дрібногрудочкувату структуру під впливом частого обробітку, а також природніх процесів - дії опадів і руйнування склеюючих перегній часточок. Крім того, щорічно із ґрунту виноситься значна частина поживних речовин. Для попередження цих небажаних явищ необхідно для кожних конкретних умов підібрати сівозміну з певним чергуванням вирощуваних порід, системою обробітку ґрунту і удобренням. Сівозміни вносять певний порядок та плановість у використання продукуючих площ розсадника.

Сівозміна - це послідовне чергування вирощуваних порід по роках і певне розміщення їх на площі, яке супроводжується відповідною системою агротехнічних заходів. Рекомендовані схеми сівозмін в розсадниках для різних лісорослинних зон приведені в довідковій та монографічній літературі. Частіше всього в лісовій, лісостеповій лісорослинних зонах на дерново-підзолистих, сірих лісових ґрунтах, вилужених, опідзолених, звичайних чорноземах застосовують 3-х пільну сівозміну по схемі: перше поле - чорний чи зайнятий пар, друге - сіянці однолітні, третє - сіянці одно-, двохлітні. При вирощуванні сіянців трьохрічних у сівозміну добавляють четверте поле.

Для прийнятої сівозміни необхідно скласти ротаційну таблицю на нормальний рік діяльності розсадника, в якій привести порядок чергування вирощуваних порід по роках (ротацію сівозмін), отримані результати заносимо в табл. 1.2.

Таблиця 1.2

Ротаційна таблиця у посівному відділенні з переходом до нормальної сівозміни

Роки Перше поле, га Друге поле, га Третє поле, га
  Сіянці однорічні С/г користування– 1,13 Пар чорний – 1,13
С. зв. 0,03
Туя 0,07
Д зв. 0,32
Л. дрібн. 0,23
Гірк. кін. 0,16
Кл. гостр. 0,10
Ябл. Ліс 0,09
Чер. 0,13
Разом 1,13
  Сіянці дворічні Пар чорний – 1,13 Сіянці однорічні
С. зв. 0,03 С. зв. 0,03
Туя 0,07 Туя 0,07
Д зв. 0,32 Д зв. 0,32
Л. дрібн. 0,23 Л. дрібн. 0,23
Гірк. кін. 0,16 Гірк. кін. 0,16
Кл. гостр. 0,10 Кл. гостр. 0,10
Ябл. Ліс 0,09 Ябл. Ліс 0,09
Чер. 0,13 Чер. 0,13
Разом 1,13 Разом 1,13
  Пар чорний – 1,13 Сіянці однорічні Сіянці дворічні
С. зв. 0,03 С. зв. 0,03
Туя 0,07 Туя 0,07
Д зв. 0,32 Д зв. 0,32
Л. дрібн. 0,23 Л. дрібн. 0,23
Гірк. кін. 0,16 Гірк. кін. 0,16
Кл. гостр. 0,10 Кл. гостр. 0,10
Ябл. Ліс 0,09 Ябл. Ліс 0,09
Чер. 0,13 Чер. 0,13
Разом 1,13 Разом 1,13

1.3. Розрахунок площі деревно-чагарникової шкілки

Вихідними даними для розрахунку є планове завдання щорічного випуску саджанців певного віку, запроектовані схеми садіння і сівозміни. Для розрахунків планове завдання збільшують на відпад саджанців за період вирощування їх у школі, включаючи і нестандартні (10-15%). Кількість полів у сівозміні повинна бути на одне більше від віку вирощуваного садивного матеріалу. Наприклад, якщо строк вирощування 3 роки, то повинно бути 4 поля. Кожне поле зайняте саджанцями певного віку, а одне поле під паром повинно відпочивати. Площу щорічного садіння для кожної породи розраховують за формулою:

, (1.2)

де S – площа одного поля, га;

N – щорічний плановий вихід саджанців з врахуванням відпаду, шт.;

Р – площа живлення одного саджанця, м2.

Необхідні дані для розрахунку і отримані результати заносимо в табл. 1.3.

Таблиця 1.3

Розрахунок площі деревно-чагарникової шкілки

Породи Планове щорічне Термін вирощуання, років Схема садіня м х м Площа Площа щорічного садіння, га Кількість Загальна площа виро- щування, га
завдання живлення полів у
з врахув. одного сівозміні,
відпаду, тис. шт саджанця, м2 шт.
Гіркокаштан кінський 16,5   0,8х0,3 0,24 0,40   1,60
Клен гостролистий     0,8х0,3 0,24 0,26   1,04
Туя західна 5,5   0,8х0,3 0,24 0,13   0,52
ВСЬОГО         0,79   3,16

Одже площа щорічного садіння деревно-чагарникової шкілки становить 0,79 га, а врахувавши те, що у сівозміні 4 поля загальна площа становитиме 3,16 га

 

1.4. Розрахунок площі плодової шкілки

Вихідними даними для розрахунку є планове завдання щорічного випуску окулянтів певного віку, запроектовані схеми садіння і сівозміни. Враховуючи відпад саджанців за період вирощування їх у школі, включаючи і нестандартні, для розрахунків планове завдання збільшують на 15-20%. Кількість полів у сівозміні повинна бути на два більше від віку вирощуваного садивного матеріалу. Так, заплановано щорічний випуск чотирирічних окулянтів, то повинно бути 6 полів. Перше поле зайняте дичками, друге - окулянтами 1-го року, третє - окулянтами 2-го року, четверте - окулянтами 3-го року, п’яте – окулянтами 4-го року, а одне поле під паром повинне відпочивати. Площу щорічного садіння для кожної породи розраховують за формулою (3), необхідні дані для розрахунку і результати заносимо в табл. 1.4.

Таблиця 1.4

Розрахунок площі плодової шкілки

Породи Планове щорічне   Схема садіня м х м Площа Площа Кількість Загальна
завдвння Термін живлення щорічного полів у площа
з врахув. вирощуання, одного садіння, сівозміні, вирощування,
відпаду, (20%) тис. шт. років саджанця, м2 га шт. га
Яблуня лісова 15,6   0,8х0,3 0,24 0,37   2,22
Черешня     0,8х0,4 0,32 0,38   2,28
ВСЬОГО         0,75   4,50

 

Таким чином площа одного поля плодової шкілки становить 0,75 га, а загальна площа плодової шкілки – 4,50 га.

 

1.5. Сівозміни в деревно-чагарниковій та плодовій шкілках

При організації сівозмін в шкільних відділеннях враховують біологічні особливості вирощуваних порід, передусім – швидкість їх росту, а також тривалість вирощування саджанців.

Основним завданням запровадження сівозмін в цих умовах є збереження структури, підтримання і підвищення родючості ґрунтів, поліпшення їх водно-фізичних властивостей. Досягають цієї мети шляхом вирощування в розсадниках зернобобових культур, які своїм корінням відновлюють структуру ґрунту, а залишки їх корінців після збирання поповнюють органічні речовини в ґрунті. Підвищують родючість ґрунту також шляхом внесення добрив і правильним його обробітком. На менш родючих ґрунтах легкого механічного складу для поповнення орного шару ґрунту органічними речовинами доцільно замість зернобобових періодично вирощувати сидерати, використовуючи їх на зелене добриво. Розрахунок ротаційної таблиці сівозміни у деревно-чагарниковій шкілці з переходом до нормальної показно у табл. 1.5.

Таблиця 1.5.

Ротаційна таблиця у деревно-чагарниковій шкілці з переходом до нормальної сівозміни

Роки Перше поле, га Друге поле, га Третє поле, га Четверте поле, га
Перший Однорічні саджанці Пар зайнятий 0,79 С-г користування 0,79 С-г користування 0,79
Гірк. кін. 0,40
Кл. г. 0,26
Туя зх. 0,13
Разом 0,79
Другий Дворічні саджанці Однорічні саджанці Пар зайнятий 0,79 С-г користування 0,79
Гірк. кін. 0,40 Гірк. кін. 0,40
Кл. г. 0,26 Кл. г. 0,26
Туя зх. 0,13 Туя зх. 0,13
Разом 0,79 Разом 0,79
Третій Трьохрічні саджанці Дворічні саджанці Однорічні саджанці Пар зайнятий 0,79
Гірк. кін. 0,40 Гірк. кін. 0,40 Гірк. кін. 0,40
Кл. г. 0,26 Кл. г. 0,26 Кл. г. 0,26
Туя зх. 0,13 Туя зх. 0,13 Туя зх. 0,13
Разом 0,79 Разом 0,79 Разом 0,79
Четвертий Пар зайнятий 0,79 Трьохрічні саджанці Дворічні саджанці Однорічні саджанці
Гірк. кін. 0,40 Гірк. кін. 0,40 Гірк. кін. 0,40
Кл. г. 0,26 Кл. г. 0,26 Кл. г. 0,26
Туя зх. 0,13 Туя зх. 0,13 Туя зх. 0,13
Разом 0,79 Разом 0,79 Разом 0,79
П’ятий Однорічні саджанці Пар зайнятий 0,79 Трьохрічні саджанці Дворічні саджанці
Гірк. кін. 0,40 Гірк. кін. 0,40 Гірк. кін. 0,40
Кл. г. 0,26 Кл. г. 0,26 Кл. г. 0,26
Туя зх. 0,13 Туя зх. 0,13 Туя зх. 0,13
Разом 0,79 Разом 0,79 Разом 0,79
                   

 

 

Таблиця 1.6.

Ротаційна таблиця у плодовій шкілці з переходом до нормальної сівозміни

Роки Перше поле, га Друге поле, га Третє поле, га Четверте поле, га П’яте поле, га Шосте поле, га
Перший Дички Пар чорний – 0,75 С/г користування 0,75 С/г користування 0,75 С/г користування 0,75 С/г користування 0,75
Ябл. 0,37
Чер. 0,38
Разом 0,75
Другий Окулянти 1 року Дички Пар чорний – 0,75 С/г користування 0,75 С/г користування 0,75 С/г користування 0,75
Ябл. 0,37 Ябл. 0,37
Чер. 0,38 Чер. 0,38
Разом 0,75 Разом 0,75
Третій Окулянти 2 року Окулянти 1 року Дички Пар чорний – 0,75 С/г користування 0,75 С/г користування 0,75
Ябл. 0,37 Ябл. 0,37 Ябл. 0,37
Чер. 0,38 Чер. 0,38 Чер. 0,38
Разом 0,75 Разом 0,75 Разом 0,75
Четвертий Окулянти 3 року Окулянти 2 року Окулянти 1 року Дички Пар чорний – 0,75 С/г користування 0,75
Ябл. 0,37 Ябл. 0,37 Ябл. 0,37 Ябл. 0,37
Чер. 0,38 Чер. 0,38 Чер. 0,38 Чер. 0,38
Разом 0,75 Разом 0,75 Разом 0,75 Разом 0,75
П’ятий Окулянти 4 року Окулянти 3 року Окулянти 2 року Окулянти 1 року Дички Пар чорний – 0,75
Ябл. 0,37 Ябл. 0,37 Ябл. 0,37 Ябл. 0,37 Ябл. 0,37
Чер. 0,38 Чер. 0,38 Чер. 0,38 Чер. 0,38 Чер. 0,38
Разом 0,75 Разом 0,75 Разом 0,75 Разом 0,75 Разом 0,75
Шостий Пар чорний – 0,75 Окулянти 4 року Окулянти 3 року Окулянти 2 року Окулянти 1 року Дички
Ябл. 0,37 Ябл. 0,37 Ябл. 0,37 Ябл. 0,37 Ябл. 0,37
Чер. 0,38 Чер. 0,38 Чер. 0,38 Чер. 0,38 Чер. 0,38
Разом 0,75 Разом 0,75 Разом 0,75 Разом 0,75 Разом 0,75

 

1.6. Розрахунок площі маточної плантації

При розрахунку площі маточної плантації, як і при розрахунку решти виробничих площ планове завдання з випуску садивного матеріалу збільшуємо на 10% - на відпад і нестандартність. Орієнтовно для розрахунків приймають, що один кущ тополі дає 5 прутів (верби - 8-10 шт.), із одного прута виходить 4 пагони (для верби - 4-5 шт.), тобто один кущ дає 20 пагонів (для верби - 40 шт.). Розрахунок проводять окремо для кожної породи за формулою:

(1.3)

де S – площа плантації, м2;

N – планове завдання заготівлі пагонів, шт.;

а, b – віддаль між маточними кущами, шт.;

K1 – вихід прутів з одного куща, шт.;

K2 – вихід пагонів з одного прута, шт.

Площа змінного поля становить 20% від площі садіння кущів. Результати розрахунків зводимо в табл. 1.7.

Таблиця 1.7

Розрахунок площі маточної плантації

Порода Планове завдання з відпадом (10%) тис. шт. Схема садіння м х м Площа живлення м2 Вихід пагонів з одного куща, шт. Потрібно кущів шт. Необхідна площа, га
під плантацію під змінне поле разом  
Тополя біла 27,5 1,0 х 1,0 1,0     0,14 0,04 0,18
Верба біла   1,5 х 1,0 1,5     0,21 0,05 0,26
Разом           0,35 0,09 0,44

Отже для отримання запланованої кількості живців нам потрібно закласти маточну плантацію площею 0,44 га, з яких 0,35 га буде складати поле з кущами і 0,09 га – змінне поле.

 

1.7. Розрахунок площі продукувальних і допоміжних частин лісового розсадника

Якщо в розсаднику планується вирощування саджанців плодових порід, то необхідно запроектувати плодовий сад для забезпечення окуліровки живцями або вічками (орієнтовно 1 га саду дає щорічно 5 тис. живців або 30 тис. вічок). Для наукових досліджень проектую інтродукційно-дендрологічну ділянку площею 1 га.

Виробнича площа лісового розсадника складається з суми площ посівного, шкільного відділень, маточної плантації, маточного саду, інтродукційно-дендрологічної ділянки, теплиць тощо.

Службова площа розсадника складається з ділянки для прикопування садивного матеріалу, компостника, дорожної сітки (окружні, магістральні, міжпольові дороги), водоймищ, садиби з будівлями, захисних лісових смут, живоплоту, протиерозійних гідротехнічних споруд, дендрологічної, дослідної, резервної ділянок та інше.

Під садибу виділяють площу 0.2-2.0 га, залежно від площі розсадника.

Дороги розмежовують господарські частини та поля сівозмін і за своїм призначенням поділяються на:

-головні (магістральні), які пов'язують внутрішню сітку доріг з садибою розсадника і з зовнішніми під’їзними дорогами. Вони повинні мати ширину 8 м;

-околишні дороги навколо розсадника для розвороту тракторів та машин, шириною 6-8 м;

-міжпольові дороги між суміжними полями сівозмін для проїзду транспорту, і проходу тракторів у одному напрямку, шириною 4 м.

Запільний клин, або резервна ділянка проектується до 10% від виробничим площ.

Сумарно площа допоміжної частини розсадника неповинна перевищувати 25-30 % від його загальної площі. Дані з розрахунку виробничих та службових площ розсадника заносимо в таблицю 1.8.

Таблиця 1.8

Розподіл території розсадника за видами користування

Господарські частини Кількість полів у сівозміні, шт. Розміри, м Площа одного поля, га Загальна площа, га
довжина ширина
Виробничі частини
Посівний відділок       1,13 3,39
Деревно-чагарн шкілка       0,79 3,16
Плодова шкілка       0,75 4,50
Плодовий яблуневий сад       0,31 0,31
Плодовий черешневий сад       0,24 0,24
Маточна плантація       0,44 0,44
Дендрологічна ділянка       1,20 1,20
Разом         13,24
Службові частини
Садиба       0,35 0,35
Дороги: магістральні       0,44 0,44
Околишні       0,67 0,67
Міжпольові       1,39 1,39
Жива та нежива огорожі з канавою       0,34 0,34
Запільний клин       1,32 1,32
Прикопочна ділянка       0,13 0,13
Компостник       0,13 0,13
Господарська ділянка       0,16 0,16
Водойма       0,13 0,13
Разом         5,07
Всього         18,31

Отже загальна площа розсадника становить 18,31 га, з яких 13,24 га складає виробнича частина, а 5,07 га – службова.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-07-15; просмотров: 508; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.140.242.165 (0.053 с.)