Накладіть артеріальний джгут Есмарха при артеріальній кровотечі в нижній третині плеча.

1. Джгут розтягуємо посередині.

2. Розтягнутою частиною прикладаємо до внутрішньої поверхні верхньої або нижньої третини плеча. В натягнутому стані заводимо кінці на зовнішню сторону. Перехоплюємо кінці в одну руку.

3. Не послаблюючи джгута, один кінець розтягуємо, обмотуємо навколо руки. Слідкуємо при цьому, щоб тури джгута перекривали один одний на 1\3 або на 2\3.

4. Обмотуємо навколо руки розтягуючи, другий кінець.

5. Кінці джгута закріплюємо на замок або зав`язуємо.

6. Оцінюємо якість накладеного джгута: якщо кровотеча зупинилась і рука зблідла – джгут накладено вірно.

7. На папері пишемо час, дату накладання джгута, розписуємось (ПІБ). Закріплюємо папір на видне місце під джгутом.

8. Рану закриваємо серветкою.

9. Периферійну ділянку кінцівки укутуємо, не прикриваючи при цьому джгут.

10. На руку накладаємо підтримуючу косинкову пов`язку.

3. У рамках пер­шої допомоги проводиться тимчасова зупинка кровотечі: туга тампонада рани, тиснуча пов'язка, підвищене положення кін­цівки, максимальне згинання кінцівки в суглобі, накладення джгута, пальцеве притискання, накладення затискача на судину, що кровоточить. При капілярній кровотечі достатньою є асептична пов'язка.

Правила накладення джгута. Джгут накладають при артеріальній кровотечі вище місця ушкодження, підклавши під джгут матерію. Перед накладення проводять пальцеве притиснення, кінцівці надають підвищене положення. Джгут можна тримати 1,5 – 2 год (влітку 2 год, зимою і пацієнтам в шоку 1 год),під джгут кладуть записку з вказаним точним часу накладення. Джгут не можна накладати в с/3 плеча, щоб не пошкодити променевий нерв. Не слід накривати джгут одягом або пов’язкою. Кінцівку з джгутом обов’язково іммобілізують. Критерії правильно накладеного джгута: зупинка кровотечі, блідість кінцівки, відсутність пульсу на периферії, спорожнення вен. Неправильно накладений або невчасно знятий джгут може спричинити некроз шкіри, парези паралічі, турнікетний шок, ішемічну контрактуру кінцівки, гангрену кінцівки.

Правила пальцевого притискання артерій. Пальцеве притискання артерій виконується при артеріальній кровотечі в ділянках, де артерії близько прилягають до кістки, коли складно накласти джгут. A.temporalis притискають до скроневої кістки на 2 см вище і вперед від отвору зовнішнього слухового проходу. A.facialis притискають до нижньої щелепи на 2 см вперед від кута нижньої щелепи. A.carotis притискають до «сонного» горбика поперечного відростка шостого шийного хребця посередині внутрішнього краю кивального м’яза (сонний трикутник, трикутник Пірогова). A.subclavia притискають до першого ребра за ключицею (досередини) в середній третині останньої. A.axillaris притискають до головки плечової кістки посередині переднього краю росту волосся в пахвовій западині. A.brachialis притискають до внутрішньої поверхні плечової кістки в середній третині медіального краю двоголового м’яза. A.femoralis притискають до горизонтальної гілки лобкової кістки посередині пахвинної зв’язки. A.poplitea притискають до задньої поверхні великогомілкової кістки у підколінній ямці при зігнутому коліні. Aorta abdominalis притискають кулаком до поперекового відділу хребта зліва від пупка.

Максимальне згинання (спосіб Адельмана) в кульшовому суглобі спиняє кровотечу з судин стегна, відповідно в колінному суглобі – з судин гомілки і стопи, в ліктьовому суглобі – з судин кисті і передпліччя. Пере розгинання суглобів застосовують в кульшовому і плечовому суглобах.

Кінцевого спинення кровотечі досягають механічними, фізичними, хімічними і біологічними методами.

До механічних методів зупинки кровотечі належать: перев’язка або прошивання судини в рані, прошивання судини за її ходом, закручування або роздавлювання дрібних судин, накладення судинного шва, протезування або шунтування судин, тампонада рани тривалістю до 5-6 діб, стискаюча пов’язка тривалістю до 2-3 діб, ендоваскулярна емболізація судин, видалення або резекція органа.

Фізичні методи зупинки кровотечі наступні: гіпотермія (міхур з льодом, промивання шлунка холодною водою), локальне заморожування рідким азотом, дія високих температур (серветки, змочені гарячим фізіологічним розчином) електрокоагуляція, лазерна коагуляція.

Хімічні методи зупинки кровотечі бувають місцевої дії (перекис водню, судино звужуючі препарати – адреналін, норадреналін, інгібітори фібринолізу – ε-амінокапронова кислота) та системного впливу (інгібітори фібринолізу – ε-амінокапронова кислота, хлорид кальцію, дицинон, етамзилат, вікасол, аскорбінова кислота, рутин.

Біологічні методи зупинки кровотечі поділяють на місцевої дії (тампонування рани пасмом сальника або м’язом на судинній ніжці, препарати плазми – тромбін, фібриноген, гемо статична губка) та системного впливу (інгібітори фібринолізу – контрикал, трасилол, фібриноген, кріопреципітат, свіжозаморожена плазма, антигемофільна плазма, тромбоцитарна маса.

Компенсація крововтрати включає переливання крові та її препаратів, а також відновлення втраченого об'єму тканинної рідини кровозамінниками.

№ 15

Гравець під час гри футбол вдарився головою об стінку воріт та втратив свідомість на 2хв. При поступленні в лікувальний заклад хворий скаржиться на: головний біль стискаючого характеру, шум в вухах, нудоту. Двічі була блювота. Об’єктивно: хворий блідий, спостерігається підвищена пітливість, пульс 76уд/хв, АТ=105/70мм.рт.ст.. В тім’яній ділянці наявна неглибока рана з помірною кровотечею. Хворому проведено ПХОР і призначено лікування.

1. Визначити проблеми пацієнта. Який вид ЧМТ можна запідозрити у потерпілого?

2. Накладіть пов’язку «чепець».

3. Первинне хірургічне оброблення поверхневих ран м’яких тканин, показання та протипоказання до операції. Можливі помилки під час оброблення ран. Принципи й техніка дренування ран.

Відповідь.

1. Проблеми пацієнта: головний біль стискаючого характеру, шум в вухах, нудота, дворазова блювота, підвищена пітливість, наявність рани. У потерпілого струс головного мозку легкого ступеня так, як втрата свідомості була 2хв.

2. “Накладання пов’язки „Чепець”

Послідовність	Зміст	Примітка.
Місце виконання.   Приготувати необхідне.   Алгоритм виконання.	Перев’язувальна.     Марлевий бинт (5*10см.)     1. Поясніть, будь-ласка, пацієнту зміст маніпуляції, яку Ви будете виконувати. 2. Посадіть пацієнта на стілець обличчям до себе. 3. Зробіть зав’язку, відрізавши ножицями смужку бинта довжиною 80-90см. 4. Середню частину смужки бинта прикладіть до тім’яної ділянки, а кінці опустіть донизу попереду вушних раковин та запропонуйте пацієнту тримати зав’язку у натягнутому стані. 5. Візьміть голівку бинта у праву руку, а кінець бинта – у ліву руку. 6. Зробіть перший, закріплюючий тур бинта, навколо голови захвативши при цьому лобний та зовнішній потиличний горби. 7. Розкрутіть бинт до найближчого кінця зав’язки, обведіть навколо нього і спрямуйте косо через чоло до протилежного кінця зав’язки. 8. Обведіть бинт навколо іншого кінця зав’язки і спрямуйте його косо через потилицю на протилежний бік. 9. Повторіть попередні тури бинта, покривши повністю склепіння черепа. 10. Закінчіть пов’язку накладенням циркулярного туру навколо голови. 11. Зав’яжіть кінці бинта навколо голови. 12. Звислі кінці зав’язки закріпіть вузлом під нижньою щелепою. 13. Відріжте ножицями надлишок бинта. 14. Дайте, будь-ласка, пацієнту пораду про його наступну тактику при даному виді пов’язки.	1. Пацієнт або помічник тримає кінці зав’язки. у натягнутому стані. 2. Постійно спостерігайте за виразом обличчя пацієнта 3. Для кращої фіксації пов’язки повторіть перший тур 2-3рази. 4. Кожні наступний тур покриває попередній на ½ або 2/3. 5. Кінець бинта розріжте в повздовжньому напрямку на 30-35см.

 

 

3. ПХО – це операція, метою якої є перетворення забрудненої інфікованої рани в чисту асептичну рану, шляхом висікання країв і дна рани з послідуючим накладанням швів.

Оптимальний термін для проведення ПХО - 12год. з моменту поранення. Тоді рану зашивають наглухо і такі шви називаються первинні.

Допустимі терміни проведення ПХО 12-24год. Тоді шви не зав’язують і чекають 2-3 доби. Якщо рана нагноїлася, її лікують як гнійну, нитки витягують. Якщо рана не нагноїлася, нитки зав’язують. Такі шви називаються вторинні, або наводящі.

ПХО на проводиться на кистях рук і обличчі.

 

Туалет рани – маніпуляція, яку може виконувати любий лікар і м/с після 24год. з моменту поранення.

Туалет рани включає:

1. Промивання рани антисептиком.

2. Видалення з рани сторонніх тіл, некротичних мас, згустків крові.

3. Зупинку кровотечі.

4. Накладання асептичної пов’язки.

 

 

№ 16

До вас звернулась хвора зі скаргами на різкий біль в задній ділянці шиї, обмеженість рухів головою, загальну слабість, недомагання, втрату працездатності. У хворої підвищена температура тіла до 39°С. Хворіє на протязі 4-х днів. При огляді: задня поверхня шиї набрякла, шкіра – синюшно-багрового кольору, в центрі гіперемії визначається щільний, різко болючий при пальпації інфільтрат з множинними вогнищами.

1. Визначте проблеми пацієнта.

2. Одягання стерильного халата на хірурга.

3. Загальна гнійна хірургічна інфекція. Види сепсису. Клінічна картина та лікування.

Відповідь.

1. Проблеми пацієнта: різкий біль в задній ділянці шиї, обмеженість рухів головою, загальна слабість, недомагання, втрата працездатності. Підвищена температура тіла до 39°С. Хворіє на протязі 4-х днів. У хворої – карбункул шиї. Лікування в хірургічному стаціонарі: розкриття, санація та дренування гнійника, антибіотикотерапія.