Голова П(Ц)МК Заступник директора 





Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Голова П(Ц)МК Заступник директора



Хірургічних дисциплін з навчально-методичної роботи

____________ В.М.Василюк та післядипломної освіти

Протокол №« » ____ 201__ р. ____________ О.Д.Воєвода

«» __________ 201__ р.

Комплекс задач та алгоритмів практичних навиків для проведення державного іспиту з дисципліни «Медсестринство в хірургії» спеціальність «Сестринська справа».

Дисципліна «медсестринство в ХІРУРГІї»

Спеціальність 5.12010102 «Сестринська справа»

Підготували викладачі:

Стасюк П.Б., Цибаньов О.А., Гуменюк Т.П.

М. Івано-Франківськ

Рік

№ 1

Дівчина, внаслідок ДТП, у важкому стані з клінічною картиною внутрішньої кровотечі доставлена в хірургічне відділення для проведення екстреного оперативного втручання.

1. Які дії повинні бути виконані черговою палатною медичною сестрою в передопераційному періоді?

2. Одягніть стерильний халат та маску медичної сестри.

3. Поняття про передопераційний період. Підготовка хворого до планової та екстреної операції.

 

Відповідь.

1. Дії медичної сестри: реєстрація в журналі обліку пацієнтів, транспортування в палату, катетеризація вени, забір крові з вени, постановка назогастального зонда, катетеризація сечового міхура, підготовка операційного поля, інфузійна терапія згідно призначень лікаря, премедикація, транспортування в операційну.

Одягання стерильного халата та маски медичної сестри.

Послідовність Зміст Примітка
Місце виконання.   Підготувати необхідне.   Попередня підготовка.   Алгоритм виконання. Операційна.     1. Бікс з халатами.     1. Медсестра обробляє руки одним із методів. 2. Забезпечується присутність санітарки.   1. Одягнути шапочку, маску, бахіли, фартух. 2. Обробити руки одним із методів. 3. Відкрити стерильний бікс за допомогою педалі підставки для біксів. 4. Оцінити якість стерилізації білизни по індикатору та витягнути халат. 5. Взявши халат за верхні частини комірця, розгорнути його не торкаючись ним оточуючих предметів, і одягнути на себе. 6. Зав’язати зав’язки на рукавах, попросити санітарку підтягнути, поправити та зав’язати халат на спині. 7. Подати обережно пасок халата санітарці, тримаючи його за 50-60см від кінців. 8. Одягнути рукавички та обробити 96% етиловим спиртом або 0.5% розчином гібітану 9. Охайний вигляд.     1. УВАГА! Всі наступні етапи виконувати так, щоб не порушити стерильність халату, рук, рукавичок. 2. Санітарка стоїть по заду медсестри, не торкаючись її рук та передньої поверхні операційного одягу.

3. Передопераційний період – час від моменту госпіталізації

хворого до початку операції. Тривалість його буває різною і

залежить від: 1) характеру захворювання; 2) важкості стану

хворого; 3) терміновості операції; 4) потреби доопераційної

підготовки.

Попередня підготовка до операції. Напередодні

операції хворому роблять очисну клізму. Хворий приймає

гігієнічну ванну або душ, йому замінюють натільну і постільну

білизну. Ранком в день операції хворому голять волосся в

ділянці операційного поля сухим способом.

За наявності рани підготовка операційного поля має

особливості. Пов‘язку знімають, рану накривають стерильною

серветкою, шкіру навколо рани протирають антисептиком і

голять волосся. Всі рухи мають проводитися в напрямку від

рани, щоб уникнути її забруднення. Після гоління волосся

серветку з рани знімають, шкіру навколо рани змазують 5 %

спиртовим розчином йоду і рану знову накривають стерильною

серветкою. В операційній рану також обробляють спиртовим

розчином йоду та ізолюють стерильною операційною білизною.

Очищення товстої кишки проводять напередодні

(ввечері) операції очисними або сифонними клізмами до чистої

води. Ранком, не менше, ніж за 3-4 години до операції

виконують очисну клізму, як заключний стан очищення кишки.

Доставка хворого в операційну проводиться на

каталці. В екстрених випадках під час транспортування може

проводитися інфузійна терапія, штучна вентиляція легень.

Якщо у хворого зовнішня кровотеча і накладений

джгут, то його знімають тільки під час операції.

Хворих з гострою кишковою непрохідністю

доставляють в операційну із зондом, введеним у шлунок.

 

№ 2

На приймальний покій доставили пацієнта, який випадково вилив сірчану кислоту на передню поверхню правого стегна та гомілку. Чоловік неспокійний, скаржиться на пекучі болі в нижній кінцівці, просить допомоги. На правому стегні та гомілці по передній поверхні множинні опікові міхурі з геморагічним вмістом, що частково пошкоджені. Окремі ділянки ушкодженої поверхні білуватого, мармурового кольору.

1. Визначте ступінь і площу опікової поверхні.

2. Надати допомогу в разі опіку кисті.

3. Опіки. Класифікація, визначення площі та клінічна картина опіків. Тактика під час надання першої допомоги.

 

Відповідь.

1. Хімічний опік ІІІА–ІІІВ ступеня. Обпечена половина гомілки та стегна, за правилом „девяток” – 9%. Індекс Франка приблизно 27%. Визначити площу опіку можна ще за правилом долоні, за методом Постнікова і за стандартними таблицями.

2. Накладу пов`язку «лицарська рукавичка».

Послідовність Зміст Примітка
Місце виконання.   Підготувати необхідне.   Алгоритм виконання. Перев’язувальна.     Марлевий бинт( 4 – 6см.)     1. Поясніть, будь-ласка, пацієнту зміст маніпуляції, яку Ви будете виконувати. 2. Посадіть пацієнта на стілець обличчям до себе. 3. Накладіть перший закріплюючий тур вище променево-зап’ястного суглобу. 4. Для виконання другого туру проведіть косо бинт по тильній поверхні китиці до нігтьової фаланги великого пальця, закриваючи його зворотніми ходами. 5. Третій тур проведіть косо по тильній поверхні китиці в напрямку променево-зап’ястного суглобу та закріпіть його цьому ж місці, де знаходиться перший тур. 6. Четвертий і наступні тури виконайте так само, як і попередні, закривши при цьому всі вражені пальці китиці. 7. Зафіксуйте пов’язку на зап’ястку двома фіксуючими турами. 8. Дайте, будь-ласка, пацієнту пораду про його наступну тактику при даному виді пов’язки.     1. Постійно спостерігайте за виразом обличчя пацієнта 2. Праву руку починають бинтувати з І пальця, а ліву – з V пальця. 3. Долоня повинна бути вільна від турів бинта.

3. Опік (combustio) – ураження тканин, яке виникає внаслідок дії екзогенної енергії, залежно від характеру джерела останньої розрізняють термічні, хімічні, електричні та променеві опікові ураження.

Для оцінки застосовується чотириступенева класифікація опіків: І – гіперемія і набряк шкіри; ІІ – некроз і відшарування зовнішніх шарів епідермісу, утворення піхурів; ІІІА – частковий некроз шкіри з неповним ураженням мальпігієвого шару і збереженням дериватів шкіри; ІІІБ – тотальний некроз шкіри з повним ураженням мальпігієвого шару, дерми і дериватів шкіри; ІV – некроз шкіри і глибших тканин. Опіки І-ІІІА ступеню кваліфікуються як поверхневі, при яких можливе спонтанне загоєння за рахунок збережених мальпігієвого шару і дериватів шкіри. Опіки ІІІБ-ІV ступеню трактуються як глибокі – спонтанне загоєння неможливе з огляду на повне ураження росткового шару шкіри та її дериватів, необхідне хірургічне пластичне закриття опікової рани.

Під площею опіку розуміють виражене у відсотках співвідношення площі опікової поверхні до загальної площі тіла. Методики визначення площі опіку наступні. «Правило дев’яток» (Wallace A.) ґрунтується на факті, що площа певних анатомічних ділянок тіла людини становить величину, кратну 9 % від загальної площі: голова і шия – 9 %, кожна верхня кінцівка – 9 %, передня і задня поверхня тулуба – по 18 %, кожна нижня кінцівка – 18 %, зовнішні геніталії й промежина – 1 %. «Правило долоні» базується на факті, що площа долоні приблизно дорівнює 1 % площі тіла – це дає змогу визначити, скільки «долоней» покриває уражену ділянку. Метод Постникова полягає у прикладенні до опікової поверхні стерильної целофанової плівки; однак метод трудомісткий, вимагає безпосереднього контакту з опіковою поверхнею, не враховує вікових особливостей. Метод Вілявіна дозволяє вирахувати площу опіку на рисунках силуетів десятикратно зменшеного людського тіла середнього зросту, нанесених на міліметровий папір; проте недоліком є неможливість зображення і розрахунку площі опіку бокових поверхонь тіла. За допомогою розрахункових карт Lund і Browder обчилюють площу опіку окремих анатомічних сегментів, використовуючи змасштабовані контури людського тіла. Стандартні таблиці визначення опікової поверхні (J.H.Davis) дозволяють точно визначити площу опіку з урахуванням вікових особливостей кількісних співвідношень різних анатомічних ділянок.

Прогноз опіку визначають «Правилом сотні» та вираховуючи індекс Франка.

«Правило сотні» визначає прогноз опіку за формулою:

Р = М + S,

де Р – прогноз, М – вік хворого у роках, S – загальна площа опіку. Сприятливий прогноз при Р менше 60, умовно сприятливий – 61-80, сумнівний – 81-100, несприятливий – понад 101. Проте метод не враховує глибину опікового ураження.

Індекс Франка визначається за формулою

ІФ = Ss + 3 x Sp,

де ІФ – величина індексу Франка, Ss – площа поверхневого опіку, Sp – площа глибокого опіку, 3 – коефіцієнт, який відображає факт, що глибокі опіки втричі важчі, ніж поверхневі. При ІФ менше 30 – прогноз сприятливий, 30 – 60 – умовно сприятливий, 61 – 90 – сумнівний, понад 91 – несприятливий. Однак метод не враховує вік потерпілих.

Перша допомога при термічних опіках передбачає припинення дії термічного агента, евакуацію з замкнутих приміщень, забезпечення доступу повітря, серцево-легеневу реанімацію, зняття/зрізання одягу з уражених ділянок, знеболення, накладання сухої стерильної пов’язки (опіки І-ІІІ ступеня доцільніше обробляти аерозолями), протишокові заходи (обкутування, тепле пиття, підняття кінцівок вище площини тіла) і транспортування потерпілого в найближчий медичний заклад. Водночас, категорично не дозволяється очищати опікову поверхню від фіксованих сторонніх тіл, відривати шматки приклеєного до рани одягу, пошкоджувати булли, наносити на рану мазі, накладати ватні пов’язки, застосовувати для місцевого охолодження лід або холодну воду (нижче 10°С).

До групи пацієнтів, які потребують невідкладної стаціонарної медичної допомоги відносять обпечених у важкому, шоковому та термінальному станах, з комбінованими ураженнями і опіками дихальних шляхів, обличчя та очей, з ознаками отруєння чадним газом, циркулярними глибокими опіками тулуба, кінцівок і шиї, значним після опіковим набряком кінцівок. Першочергові лікувальні заходи: серцево-легенева реанімація, катетеризація центральних вен і сечового міхура, внутрішньовенні інфузії та оксигенотерапія. До невідкладних заходів також відносяться ампутації обвуглених частин тіла і декомпресійна дермофасціотомія (есхаріотомія). Усім потерпілим з опіками ІІ-ІV ст. і опіками очей слід провести екстрену профілактику правцю.

 

№ 3

В травматичний пункт звернулася хвора 35 років зі скаргами на сильний біль, сіпаючого характеру в ділянці долонної поверхні нігтьової фаланги 3-го пальця правої кисті, набряк, почервоніння шкіри, підвищення температури тіла до 38,4°С. Три дні тому голкою уколола палець.

1. Визначте проблеми пацієнта.

2. Підготувати необхідні інструменти для розкриття панарицію під місцевою анестезією по Оберсту-Лукашевичу.

3. Місцева анестезія. Види. Речовини для анестезії.

Відповідь:

1. Проблеми: сильний біль, сіпаючого характеру в ділянці долонної поверхні нігтьової фаланги 3-го пальця правої кисті, набряк, почервоніння шкіри, підвищення температури тіла до 38,4°С.





Последнее изменение этой страницы: 2016-07-14; просмотров: 228; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.144.55.253 (0.01 с.)