Продемонструйте обробку рук методом С-4.

Послідовність	Зміст	Примітка
Місце виконання.   Підготувати необхідне.   Алгоритм виконання.	Операційний блок.     1. Робочий розчин первомуру. 2. Стерильний таз. 3. Одноразове мило. 4. Бікс із стерильними серветками. 5. Корнцанг у 6% розчині перекису водню.   1. Приготуйте 2,4% розчин С-4 (первомур). 1.1 Обережно налийте в скляну банку 171мл 33% перекису водню. 1.2 Додайте 69мл 100% мурашиної кислоти. 1.3 Закрийте банку та енергійно перемішайте. 1.4 Банку з сумішшю поставте в холодильник на 1годину. 1.5 Приготовлену суміш розбавте дистильованою водою, дотримуючись вимог техніки безпеки в об’ємі до 10л. (9760мл. дисцильованої води + 240мл. суміші). 2. Готовий розчин перелийте до стерильного тазу для обробки рук в кількості 5л. 3. Помийте руки під проточною водою з милом протягом 1-2хв (двічі до верхньої третини передпліччя двічі до середньої третини передпліччя). 4. Висушіть стерильним рушником. 5. Обробіть руки розчином С-4 протягом 1хв до верхньої третини передпліччя та 30секунд кисті. 6. Висушіть руки стерильним рушником (серветкою).	1. Обережно! Працюйте в масці та рукавичках.     2. Періодично струшувати для утворення надмурашинох кислоти 3. Увага! використовується протягом 1 доби.   4. Дотримуйтесь послідовності миття рук. 5. Брудна вода на кисті рук не повинна потрапляти. 6. Дотримуйтесь часу.

 

3. Мастит — запальний процес у молочній залозі, який розви­вається найчастіше (у 90 % випадків) у післяпологовий період (лактаційний мастит).

Захворювання спричинюють стрептококи, стафілококи і киш­кова паличка.

Виникненню маститу сприяють такі фактори:

§ наявність на сосках тріщин;

§ застій молока (лактостаз);

§ порушення особистої гігієни;

§ раніше перенесені інфекційні захворювання.

Виділяють серозну, інфільтративну і гнійну стадію гострого маститу.

За локалізацією розрізняють: а) поверхневий абсцес молоч­ної залози; б) абсцес у товщі молочної залози; в) ретромамарний мастит.

Захворювання розпочинається гостро. Температура тіла під­вищується до 39 — 40 °С, виникають сильний біль у молочній за­лозі, озноб.

Під час огляду виявляють гіперемію молочної залози. Вона збільшена, напружена. Пальпаторно визначають болючий ін­фільтрат, без чітких меж. Часто виявляють лімфангіїт, регіонарний лімфаденіт.

Медсестра повинна накласти пов'язку на уражену молочну залозу. З неї потрібно зціджувати молоко.

Проводять ретроградну новокаїнову блокаду, призначають ан­тибіотики і сульфаніламідні препарати. Якщо зціджування моло­ка неможливе, з метою припинення лактації призначають парло-дел (по 0,005 г 2 рази на день протягом 4 — 5 днів).

У разі несприятливого перебігу захворювання мастит перехо­дить в інфільтративну стадію.

За неефективності лікування маститу в інфільтративній ста­дії настає стадія нагноєння. Розвивається абсцедивний або флег­монозний мастит.

При абсцедивному маститі спостерігаються гарячка, озноб, біль у молочній залозі. Під час пальпації виявляють різку болю­чість, розм'якшення інфільтрату, флуктуацію.

У разі поширення запалення розвивається флегмонозний ма­стит. Загальний стан хворої важкий. Спостерігається гарячка. Молочна залоза різко збільшена, пастозна. Інфільтрат охоплює всю залозу.

Лікування хірургічне. Роблять розрізи вздовж вивідних про­ток молочної залози, не травмуючи грудний сосок і ареолу.

 

 

№ 20

Працівник водоканалу, що виконував ремонтні роботи з приводу заміни зношених труб по вулиці Гетьмана Мазепи, м. Івано-Франківськ, отримав травму правого плеча. При огляді лікарем визначається рана 7х9см з рваними краями, з дна якої відмічається помірна кровотеча. Патології з боку кісток верхньої кінцівки – нема.

1. Визначте проблеми пацієнта.

2. Підготувати набір для ПХОР.

3. Поняття про рани. Види ран. Принципи надання першої медичної допомоги в разі поранення. Який наказ затверджує алгоритм дій при профілактиці, діагностиці та лікуванні правця? Активно-пасивна профілактика правця у випадку ушкодження. Транспортування потерпілого.

 

Відповідь:

1. Проблеми пацієнта: кровотеча з ділянки рани, біль в ділянці рани, інфікування рани.

Підготувати набір для ПХОР.

Послідовність.	Зміст.	Примітка.
Показання.   Місце виконання.     Підготувати необхідне.     Алгоритм виконання.	Первинна хірургічна обробка виконується в поранення в перші 6годин з часу отримання рани.   Операційний блок, перев’язувальний кабінет.   1. Шафа з інструментами операційного блоку. 2. Лоток.   З шафи, де зберігається загальний інструментарій, відібрати у лоток наступні інструменти. Загальний інструментарій. 1. Корнцанг – 2 2. Цапки – 4 3. Шприц та голка – 2 4. Зонд жолобковатий – 1 5. Зонд гудзиковий – 1 6. Пінцет анатомічний – 2 Інструменти для розсічення тканин. 1. Скальпель черевцевий – 1 2. Скальпель гострокінцевий – 1 3. Ножиці: Купера – 1 4. Прямі гострокінцеві хірургічні – 1 Інструменти для спинення кровотечі. 1. Кровоспинні затискачі Кохера – 4 2. Більрота – 4 3. Затискач по типу “москіт” – 2 Інструменти для розширення тканин. 1. Гачки Фарабефа – 2 2. Гачки трьохзубі – 2 Інструменти для зшивання тканин. 1. Голки ріжучі – 2 2. Голки колючі – 2 3. Голкотримач Гегара – 2 4. Пінцети: хірургічний – 2	Провести передстерилізаційну обробку та стерилізацію відібраного інструментарію.

 

3. Рана (vulnus)- це механічне порушення цілості шкіри або слизових оболонок з можливим пошкодженням прилеглих тканин.

Клінічна картина рани залежить від місцевих порушень тканин та органів і від загальних реакцій організму у відповідь на травму. Місцевими симптомами рани є біль у рані; дефект покривних, іноді глибоких тканин або зяяння рани; кровотеча.

Біль у момент поранення зумовлюється механічним пошкодженням рецепторів у нервових стовбурів. Зяяння рани зумовлюється її величиною, глибиною та кількістю поперечно-пересічених еластичних волокон шкіри. Кровотеча залежить від кількості та анатомічної будови пошкоджених судин. Клініка і симптоми будуть пов’язані з локалізацією, кровотечею, ураженням життєво важливих органів і залежатимуть від перебігу ранового процесу, розвитку інфекції.

Структура рани: краї, стінки, дно, кути, вміст.

Класифікація ран.

I. За характером пошкодження: вогнепальна, нанесена холодною зброєю.

II. За характером пошкодження тканини залежно від агента, який ранить: колота, різана, рубана, укушена, вогнепальна, змішана, отруєна, садно, подряпина.

III. За формою дефекту: лінійна, дірчаста, клаптева.

IV. За ступенем руйнування тканин: рана з малою зоною пошкодження, яка характеризується невеликим руйнуванням тканин за ходом ранового каналу; рана з великою зоною пошкодження, що утворилася внаслідок збиття важким предметом на виробництві, дорожньо-транспортних пригод, стихійного лиха.

V. За глибиною пошкодження: поверхнева, проникаюча, наскрізна, тангенційна.

VI. За причиною пошкодження: операційна, випадкова.

VII. За ступенем її інфікованостІ: асептична, забруднена мікробами, інфікована.

VIII. За загоюванням рани: загоюванням первинним натягом, загоювання вторинним натягом.

Різана рана має лінійну форму, гострі краї зяють, сильно кровоточать. Тканини довкола неї руйнуються мало. Зяяння рани дозволяє провести її обстеження, сприяє відтоку ранових виділень. Така рана має найсприятливіші умови для загоєння.

Рубані рани характеризуються великою глибиною з можливим пошкодженням кісток та життєво важливих органів, забиттям та струсом зовнішніх тканин, кровотечею, що уповільнює регенерацію.

Колоті рани мають значну глибину і незначне пошкодження покривів, звивистий рановий канал.

Забиті, рвані, і розмічені рани характеризуються наявністю великої кількості розмічених, забитих, просякнутих кров’ю тканин зі зниженою життєздатністю.

Садно та подряпина не мають великих пошкоджень, але можуть бути вхідними воротами для інфекції.

Укушені рани характеризуються масивною інфікованістю вірулентною флорою ротової порожнини тварини або людини, що призводить до нагноєння. Найважчим ускладненням — є сказ.

Вогнепальні рани відрізняються від інших ран глибиною ранового каналу, складними змінами анатомічних співвідношень тканин, наявністю травматичного некрозу, високим ступенем інфікованості.

Перша допомога потерпілому на до госпітальному етапі полягає в зупинці кровотечі і захисті рани від подальшого забруднення шляхом накладання асептичної пов’язки і за необхідністю транспортної іммобілізації.

До основних принципів лікування гнійних ран відносять радикальну хірургічну обробку, дренування поліхлорвІніловим трубчатим дренажем, тривале промивання антисептиками, раннє закриття за допомогою первинних або вторинних швів, загальну та місцеву антибактеріальну терапію, підвищення специфічної та неспецифічної реактивності організму. Провідна роль у комплексному лікуванні гнійних ран належить активній хірургічній обробці, яка вилучає гнійно-некротичне вогнище, що обумовлює зниження загальної інтоксикації організму, гідратації та ацидозу, нормалізації метаболізму тканин, тобто утворення умов для сприятливого перебігу запального процесу.

Наказ МОЗ України № 198 від 05.08.99 «Про вдосконалення профілактики, діагностики та лікування правця.

У всіх випадках поранень проводять екстренну профілактику правця у прищеплених і не прищеплених.

Прищепленим вводять 0,5мл правцевого анатоксину (ПА – 0,5мл).

 

Не прищепленим вводять 1,0мл ПА і 3000 МО ППС дробно:

1. На одній руці вводять 1,0мл ПА п/ш, сироватку на другій руці.

2. В/ш 0,1 мл розведеної кінської сироватки “Діафер” (червона) 1:100 в нижню третину передпліччя.

3. Чекають 20хв.

4. Якщо папула до 9мм (0,9см), тоді вводять 0,1мл ППС, п/ш в ділянку плеча.

5. Чекають 40хв.

6. Решту дози (до 3000 МО) вводять п/ш в ділянці плеча.

 

Терміни ревакцинації:

1. 30-45д. – 0,5мл ПА

2. Через рік, 9-12міс – 0,5мл ПА

3. Через кожних 5-10 років життя – 0,5мл ПА.

 

№ 21

Чоловік 35р. під час робіт на дачі поранив сапою ліву гомілку в ділянці колінного суглобу. Звернувся в хірургічне відділення через 4год після нанесення травми. При огляді: у верхній третині по передній поверхні лівої гомілки рана 10х5см з нерівними краями, на дні пошкоджені м’язи, фасція та уламки кісток, рана забруднена землею, кровотеча помірна.

1. Визначте проблеми пацієнта.

2. Надати допомогу в разі перелому кісток гомілки.

3. Поняття про анаеробну інфекцію. Газова гангрена, правець. Клінічна картина.

 

Відповідь.

1. Проблеми пацієнта: у верхній третині по передній поверхні лівої гомілки рана 10х5см з нерівними краями, на дні пошкоджені м’язи, фасція та уламки кісток, рана забруднена землею, кровотеча помірна.