Схема методів гігієнічної обробки рук



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Схема методів гігієнічної обробки рук



Гігієнічна обробка

Звичайне миття   Гігієнічна антисептика

 

Додаток 6

до розділу 4

методичних вказівок

«Хірургічна та гігієнічна обробка рук

медичного персоналу»

 

Вимоги до антимікробних засобів
та спиртових антисептиків

 

1. Антимікробні та антисептичні спиртовмісні засоби для втирання повинні відповідати таким вимогам:

- широкий спектр антимікробної дії по відношенню до транзиторної (гігієнічна обробка рук) та транзиторної і резидентної мікрофлори (хірургічна обробка рук);

- швидка дія, тобто тривалість процедури обробки рук повинна бути якомога коротша;

- пролонгована дія (після обробки шкіри рук антисептик повинен затримувати протягом певного часу розмноження та реактивацію резидентних мікроорганізмів (3 години) під медичними рукавичками);

- активність в присутності органічних субстратів;

- відсутність негативного впливу на шкіру;

- максимально низька дермальна резорбція;

- відсутність токсичної, алергенної побічної дії;

- відсутність системної мутагенної, канцерогенної та тератогенної дії;

- низька вірогідність розвитку резистентності мікроорганізмів;

- готовність до безпосереднього використання (не потребувати завчасної підготовки);

- прийнятна консистенція та запах;

- легке змивання зі шкіри рук (для миючих композицій);

- тривалий строк придатності.

2. Всі антимікробні засоби, незалежно від методу їх застосування, повинні мати активність по відношенню до транзиторних бактерій (за виключенням мікобактерій), грибів роду Candida, а також вірусів, які мають обо­лон­ку.

3. Засоби, які застосовуються у фтизіатричних, дерматологічних, інфекцій­них відділеннях повинні бути додатково досліджені в тестах з Myco­bac­te­ri­um terrae (туберкулоцидна активність) для використання у фтизіатричних відділеннях, з Aspergillus niger (фун­гіцидна активність) для використання в дерматологічних відділеннях, з Poliovirus, Adenovirus (віруліцидна активність) для використання в інфекційних відділеннях при потребі.

 

Додаток 7

до розділу 7

методичних вказівок

«Хірургічна та гігієнічна обробка рук

медичного персоналу»

 

Властивості антисептиків на основі спирту*

 

Показники Результат дії
Спектр антимікробної дії Бактерицидна (в т.ч. антибіотико-резистентні штами), фунгіцидна, віруліцидна
Утворення резистентних штамів відсутнє
Швидкість виявлення антимікробної дії 30 с – 1,5 хв. – 3 хв.
Подразнення шкіри При тривалому порушенні правил застосування може виникнути сухість шкіри
Утримання ліпідів шкіри Практично не змінюється
Трансдермальна втрата води Практично відсутня
Вологість та pH шкіри Практично не змінюються
Захисна дія на шкіру Наявність спеціальних зволожуючих та жировідновлюваних добавок
Алергенна та сенсибілізуюча дія Не спостерігається
Резорбція Відсутня
Віддалені побічні ефекти (мутагенність, канцерогенність, тератогенність, екотоксичність) Відсутні
Економічна доцільність Висока

* Сучасні високоякісні антисептики містять різні пом’якшувальні добавки для догляду за шкірою рук. Чисті спирти при частому застосуванні підсушують шкіру рук.

 

Література

1. Методичні рекомендації «Епідеміологічний нагляд за інфекціями області хірургічного втручання та їх профілактика», Наказ МОЗ України від 04.04.2008 № 181. Київ, 2008. - 55 с.

2. Наказ МОЗ України від 10.05.2007 № 234 «Про організацію профілактики внутрішньолікарняних інфекцій в акушерських стаціонарах». Київ, 2007.

3. Гигиена рук в здравоохранении: Пер. с нем./ Под ред.. Г. Кампфа - К.: Здоров'я, 2005.-304 с.

4. Профилактика внутрибольничных инфекций, 2-е издание/ Практическое руководство. ВОЗ, Женева. - 2002. WHO/CDS/CSR/EPH/2002/12.

5. Воусе J.M., Pittet D. HICPAC/SHEA/APIC/IDSA hand hygiene task force, HICPAC/ Draft guideline for hand hygiene in healthcare settings, 2001.

6. ЕN 1500:1997/ Chemical disinfectants and antiseptics. Hygienic handrab. Test method and requirements (phase 2/step 2).

7. WHO Guidelines on hand Hygiene in Health care (Advanced Draft): A summary. //World Alliance for Patient Safety. – WHO/EIP/SPO/QPS/05.2

3. Гострий апендицит - захворювання, яке спричиняється порушенням функції червоподібного відростка. Заглиблення у стінку відростка мікробів (стрептокок, стафілокок та ін.) і виникнення запального процесу - вторинні явища. Інфекція часто проникає в просвіт відростка, рідше заноситься течією крові з будь-яких інфекційних вогнищ (наприклад, при ангіні), гострий апендицит виявляється в різноманітних патологоанатомічних змінах у відростку. Особливо небезпечним є деструктивний апендицит (флегмонозний, флегмонозно-виразковий, гангренозний). Руйнування відростка закінчується його перфорацією. Запалення відростка завжди супроводжується запаленням очеревини. Перитоніт або затихає і закінчується утворенням гнояка або поширюється все далі , що може призвести до смерті.

Гострий апендицит починається зазвичай раптово. На тлі цілковитого здоров'я виникають сильні болі під ложечкою або в ділянці пупка. Нерідко спостерігається нудота, блювання. Обмацування викликає виразні болі в ділянці розміщення сліпої кишки. Черевна стінка напружена або лише у правій здухвинній ділянці, або в обох, іноді на всьому протязі передньої стінки живота. Відведення руки людини, яка натискує злегка на живіт, викликає різкі болі.
Перша допомога. Негайно направити в лікарню для обстеження і операції. Не ставити клізми, не вживати проносних та інших ліків. Заборонити приймання їжі. Не давати знеболюючих. Про все це ніколи не можна забувати: чимало людей загинуло через порушення названих вимог.

Догляд за хворими з апендицитом. У більшості випадків хворі на гострий апендицит своєчасно звертаються за медичною допомогою і не по­требують особливої передопераційної підготовки. У випадку пізнього звер­тання за допомогою, наявності гострого апендициту, ускладненого перитоні­том, хворого готують до операції як при перитоніті. Після апендектомії при неускладненому гострому апендициті післяопераційний період перебігає, як правило, без ускладнень. Для зменшення болю хворим впродовж 1-2 днів призначають знеболювальні, інколи — наркотики. Якщо немає ускладнень, дозволяють сідати і вставати на 2-3-й день після операції. З появою перистальтики кишечника (кінець 2-3 доби) хворим дозволяють приймати їжу. Першу перев'язку проводять на 2-й день після операції. Дренажі видаляють залежно від перебігу післяопераційного періоду (3-4-а доба). При відсут­ності ускладнень виписування хворого із стаціонару здійснюють на 7-8 день.

Схема ведення післяопераційного періоду у хворих після апендектомії:

I. Режим: 1. 1-й день: а) хворий знаходиться в ліжку (бажано - функ­ціональному); б) проводити дихальну гімнастику і ЛФК (рухи руками і ногами); в) у кінці дня можна повертатись на правий бік. 2. Вставання хворого з ліжка: а) при хронічному і гострому апендициті - на 2-3 день (індивідуальний підхід); б) при сприятливому перебізі післяопераційного періоду у хворих з деструктивними формами апендициту - на 4-5 день, при ускладненнях - строго індивідуальний підхід.

II. Зняття швів: а) 5-й день - зняття швів "через один"; б) 6-й день - зняття всіх швів.

III. Дієта: а) при перебізі післяопераційного періоду без ускладнень: 1-й день - голод, змочування губ; 2-й день - несолодкий чай, мінеральна вода, кефір, йогурт; 3-й день - суп, рідка манна каша, сире яйце; 4-6 день - стіл №15; б) при ускладненнях - строго індивідуальний підхід.

IV. Основні призначення медикаментів і маніпуляцій: 1) 1-2 день -розчин промедолу 1-2% - 1,0 або 2,0 мл підшкірно; 2) антибіотики (відпо­відно до чутливості мікрофлори) - при гострому, особливо деструктивному апендициті; 3) содові інгаляції, гірчичники на грудну клітку, вібраційний масаж, дихальна гімнастика - для профілактики і лікування запальних про­цесів дихальних шляхів; 4) газовивідна трубка - на 2 день, гіпертонічна клізма при стійкому метеоризмі - на 3 день, акт дефекації повинен бути на 3-4 день.

V. Виписування хворого із стаціонару при відсутності ускладнень -на 7-8 день.

 

№ 13

Хвора поступила зі скаргами на біль в правому плечовому суглобі. Півгодини тому впала з турніка. При огляді: правий плечовий суглоб деформований, права кінцівка вкорочена, пальпується суглобова западина. Рухи в суглобі різко обмежені та болючі, наявна пружна фіксація.

1. Визначте проблеми пацієнта. Які види вивихів ви знаєте?

2. Накладіть колосовидну пов’язку на плечовий суглоб.

3. Вивихи. Клінічна картина. Діагностика. Принципи лікування хворого з вивихом.

 

 

Відповідь.

1. Проблеми пацієнта: правий плечовий суглоб деформований, права кінцівка вкорочена, пальпується суглобова западина, рухи в суглобі різко обмежені та болючі, наявна пружна фіксація. У хворої вивих плечового суглоба. Вивих – зміщення суглобових поверхонь однієї або декількох кісток з порушенням їх нормального анатомічного взаєморозміщення та цілісності капсульно-зв’язкового апарату суглобу. Розрізняють такі види вивихів: травматичні і патологічні, вроджені,набуті і застарілі. Основні клінічні ознаки: виражений біль, який в наступні дні поступово зменшується; вимушене положення вивихнутої кінцівки; відсутність активних і різке обмеження пасивних рухів у суглобі.



Последнее изменение этой страницы: 2016-07-14; просмотров: 274; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.89.204.127 (0.007 с.)